Sorry, this entry is only available in Українська. Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) оголосив про старт чергового раунду надання грантової підтримки для відвідування міжнародних наукових заходів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) оголосив про старт чергового раунду надання грантової підтримки для відвідування міжнародних наукових заходів.
Його мета – підтримати участь українських вчених, технічних спеціалістів та інженерів, які працюють у сфері хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних та дотичних до них напрямів наукових досліджень і розробок – у міжнародних конференціях, семінарах, тренінгах тощо. Йдеться про заходи, які відбудуться упродовж 2024 року. Критерії відбору кандидатів: науковий ступінь доктора філософії і вище, громадянство України, робота в українському університеті або науково-дослідній установі, відповідність цивільного дослідження заявленим пріоритетам. Очікуваний обсяг відшкодування витрат, пов’язаних з науковими візитами, становить до 1,5 тис. дол. США. Заявку на конкурс можна подати до 31 жовтня 2024 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Звіт Драгі – це велика можливість для європейських університетів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Звіт Драгі – це велика можливість для європейських університетів».
Автор наголошує, що інституції повинні забезпечувати максимально ефективну координацію навичок та інновацій. Доповідь Драгі про європейську конкурентоспроможність, опублікована 8 вересня 2024 року. Вона була створена за дорученням президента Європейської комісії та слугуватиме відправною точкою дебатів ЄС щодо наступного семирічного бюджету багаторічної фінансової рамки. Документ демонструє значну роль університетів і, разом із тим, акцентує увагу на декількох базових проблемах, з якими вони зіткнуться у майбутньому. Три основні структурні виклики для Європи: старіння робочої сили, жорстка експортна конкуренція на все більш обмежених глобальних ринках і низька конкурентоспроможність щодо передових технологій. У Європі лише чотири технологічні компанії входять до топ-50 світових лідерів, а три найкращі компанії ЄС, які інвестують у дослідження та інновації, знаходяться в автомобільному секторі. Втративши стільки позицій у світі, Європі потрібно діяти швидко і жорстко. Пропонується подвоїти бюджет наступної рамкової програми з досліджень та інновацій (FP10) яка наслідуватиме Програму «Горизонт Європа». Але збільшення бюджету недостатньо, – важливо правильно обрати інструменти реалізації й точки фокусування уваги. Кошти потрібно буде витрачати на перспективні для європейської економічної конкурентоспроможності сфери, такі як штучний інтелект, фармацевтика, «зелені» технології. Чи зможуть це підтримати університети? Загальноєвропейська співпраця у частині розвитку великомасштабних дослідницьких інфраструктур є ще однією ключовою темою доповіді Драгі, яка співпадає з пропозицією фон дер Ляєн щодо Європейського центру штучного інтелекту. Пропонується запровадити спільну загальноєвропейську сертифікацію, щоб зробити курси (наприклад, мікрокредити) зрозумілими для роботодавців. Потрібно вирішувати проблеми, пов’язані із забезпеченням достатньої кількості випускників STEM, встановити баланс компетенцій ЄС та окремих країн у регулюванні освітньої сфери, кардинально змінити систему оцінювання результативності досліджень. Звіт Драгі є своєчасним спонуканням до дискусії щодо того, як зробити європейські університети більш досконалими й інклюзивними, які нові інструменти фінансування для цього потрібні, як переосмислити їх місію для 21 століття?
Sorry, this entry is only available in Українська. ІР офіс спільно Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) оприлюднили результати власного опитування щодо обізнаності українців стосовно доступності грантових програм та їхньої участі у таких програмах.
Sorry, this entry is only available in Українська.
ІР офіс спільно Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) оприлюднили результати власного опитування щодо обізнаності українців стосовно доступності грантових програм та їхньої участі у таких програмах.
Ці матеріали планується використати при підготовці методичних рекомендацій для установ щодо залучення фінансування та особливостей участі у грантових програмах. За результатами опитування, яке проводилось у червні-липні поточного року, встановлено наступне. Найпоширеніші проблеми у доступі до грантів, з якими стикаються заявники, – це низька фінансова грамотність, невміння правильно формувати кошторис та розподіляти кошти, складність практичного використання грантових коштів при їх отриманні державною установою. Ще науковці стикаються з проблемами формування ефективних консорціумів, пошуку партнерів; мають недостатній досвід підготовки проєктних заявок. Крім іншого, респонденти вказали на складність комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.
Sorry, this entry is only available in Українська. Ізраїльський благодійний фонд Давіда Джошуа Азріелі (Azrieli Foundation) оголосив конкурс на міжнародну постдокторську стипендію Азріелі на 2025-2026 роки для проведення дослідницької роботи у наукових установах Ізраїлю у STEM, природничих та соціогуманітарних науках.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Ізраїльський благодійний фонд Давіда Джошуа Азріелі (Azrieli Foundation) оголосив конкурс на міжнародну постдокторську стипендію Азріелі на 2025-2026 роки для проведення дослідницької роботи у наукових установах Ізраїлю у STEM, природничих та соціогуманітарних науках.
Мета стипендії – підтримати найталановитіших постдоків, сприяючи академічній співпраці ізраїльських та зарубіжних дослідників. Взяти участь у конкурсі можуть молоді кандидати наук або доктори філософії (які отримали ступінь не раніше 1 листопада 2021 року), а також здобувачі наукового ступеня, захист дисертацій яких відбудеться не пізніше 1 червня 2025 року, що заручились підтримкою відповідного ізраїльського закладу вищої освіти. Стипендія складається з базової частини та додаткових виплат на покриття дослідницьких витрат на подорожі, пов’язані з дослідженням і буде призначена починаючи із жовтеня 2025 року терміном на два роки. Подати заявку на участь у конкурсі можна до 18 листопада 2024 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».
Автор наголошує, що нинішній уряд Великої Британії, орієнтований на політику жорсткої економії, навряд чи знайде суттєві додаткові кошти для фінансування університетів. Новий керівник урядового управління у справах студентів Девід Бехан заявив, що «золотий вік університетів… ймовірно, закінчився». Пов’язуючи плату за навчання, зарплату проректорів та якість вищої освіти в англійських університетах, автор зазначає, що якість перетворюється на репутацію, приваблює іноземних студентів і може (звичайно, не обов’язково) перетворитися на краще робоче середовище. Сумнозвісні зміни до механізмів погашення кредитів, запроваджені у 2022 році, не принесли університетам додаткових доходів, але суттєво змінили баланс фінансового навантаження між державою та випускником. Крім того, зміна фінансових умов змусила студентів працювати під час семестрового навчання, що посилює соціальну нерівність і впливає на якість навчання. Питання, на які на думку Ендрю повинна відповісти влада, наступні: яким має бути баланс фінансового навантаження між здобувачами освіти та державою; чи потрібні кредити на утримання або гранти, що залежать від рівня доходу здобувачів; чи потрібно повертатися до контролю за кількістю студентів; якою мірою (якщо взагалі це етично) іноземні студенти мають субсидувати освіту місцевих студентів. Існує багато речей у діяльності університетів, які потребують змін. Але ті, хто стверджує, що система фундаментально зламана, що всі виклики, які постали перед університетами, – неможливо здолати, – лише поглиблюють, а не вирішують проблеми.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України разом із Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації повідомляють про старт конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів, які планується виконувати упродовж 2025-2026 років.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України разом із Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації повідомляють про старт конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів, які планується виконувати упродовж 2025-2026 років.
. Взяти участь у конкурсі можуть творчі колективи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за визначеними науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включаючи соціальні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і готовність до міжнародного співробітництва; якість інфраструктури наукових установ та ЗВО; участь молодих науковців (віком до 35 років); потенціал практичного упровадження результатів проєкту. МОН бере на себе фінансування витрат українських науковців під час їх візитів до Республіки Австрія (проїзд, проживання, добові, віза, медичне страхування). Заявку на участь можна подати до 25 жовтня 2024 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. National IP&Innovations Hub оприлюднив власні матеріали, у яких висвітлюються питання доцільності проведення оцінки прав інтелектуальної власності на об’єкти та важливість їхнього обліку у складі нематеріальних активів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
National IP&Innovations Hub оприлюднив власні матеріали, у яких висвітлюються питання доцільності проведення оцінки прав інтелектуальної власності на об’єкти та важливість їхнього обліку у складі нематеріальних активів.
Окремо розглядається постановка на бухгалтерський облік, що дозволяє підприємству ефективно комерціалізувати інтелектуальну власність й отримувати додатковий прибуток від володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або від надання їх у використання. Наголошується, що підприємство може використовувати об’єкти інтелектуальної власності при виробництві власної продукції, передавати майнові права на використання об’єктів інтелектуальної власності третім особам та комбінувати обидва варіанти. За допомогою оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності можна визначити, який з цих варіантів є більш доцільним у конкретних умовах. Надаються роз’яснення щодо призначення оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, процедури її проведення та цілей, можливостей, які підприємству надає постановка об’єктів інтелектуальної власності на бухгалтерський облік, отримання охоронного документу (патенту, свідоцтва) на об’єкти інтелектуальної власності, визначення вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності при зарахуванні на баланс суб’єкта господарювання, необхідності здійснення переоцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, які вже поставлені на баланс.
Sorry, this entry is only available in Українська. Команда ІТ-компанії Genesis оприлюднила корисні поради для освітян та науковців, які допоможуть більш ефективно поєднувати викладацьку діяльність, науково-дослідну роботу, участь в освітніх заходах, підготовку публікацій тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Команда ІТ-компанії Genesis оприлюднила корисні поради для освітян та науковців, які допоможуть більш ефективно поєднувати викладацьку діяльність, науково-дослідну роботу, участь в освітніх заходах, підготовку публікацій тощо.
Пропонуються рішення для розвитку управлінських навичок з використанням
матриці Ейзенхауера, методу «помідорок» та матриці «вплив / зусилля». Кожен з названих інструментів коротко описаний, щоб кожен міг обрати для себе наукращий варіант. Зокрема, матриця Ейзенхауера є способом швидкого сортування завдань і справ, при якому потрібно відповісти на два прості запитання: «чи це терміново?» та «чи це важливо?». У межах цієї матриці завдання розподіляються на чотири квадранти: термінові та важливі (їх потрібно виконати негайно); важливі, але не термінові (бажано віднести їх виконання ненадовго); термінові, але не важливі (пропонується делегувати їх виконання або мінімізувати зусилля щодо них); не термінові та не важливі (відмовитися від них). Метод «помідорок» пропонує поділяти час на певні проміжки з їх чергуванням: 25 хвилин – на концентрацію уваги та виконання завдань; 5 хвилин – на перерву та відпочинок. Impact-Effort Matrix або матриця «вплив/зусилля» являє собою інструмент оцінювання та пріоритезації завдань на основі співвідношення їхнього впливу та необхідних зусиль із реалізації. Завдання розподіляються на чотири квадранти: швидкі перемоги (великий вплив і малі зусилля, – наприклад, оновлення слайдів презентацій з додаванням актуальних прикладів; організація короткої консультації для студентів перед іспитом); великі проєкти (великий вплив і значні зусилля, – наприклад, розроблення нового навчального курсу; написання та публікація наукової монографії); малі завдання (малий вплив і малі зусилля, – наприклад, відповіді на короткі електронні листи; оновлення списку літератури); відволікання (малий вплив і великі зусилля, – наприклад, участь у комітетах або групах, діяльність яких не впливає на вашу роботу; організація заходів, які не пов’язані з вашими професійними обов’язками та не приносять користі). Для візуалізації завдань паралельно можна використовувати Google Sheets, Trello, Notion, Діаграму Ганта. Остання є візуальним інструментом, який демонструє завдання з прив’язкою до часової вісі, допомагаючи відстежувати терміни виконання завдань, здійснювати наочне планування й моніторинг прогресу.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».
У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect, консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ. Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища, зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями. Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Він покликаний забезпечити законодавче оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, що мають бути спрямовані на забезпечення національної безпеки, конкурентоспроможності виробництва, сталого розвитку та підвищення якості життя населення. Законопроєктом передбачене упорядкування системи, яка є занадто розгалуженою; оновлення процедури визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій, які затверджуються на рівні закону на довгостроковий період (6 років) та тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України, на середньостроковий період (3 роки). Пріоритети інноваційної діяльності визначатимуться Кабінетом Міністрів України у стратегічних документах державної політики щодо розвитку сфери інноваційної діяльності в Україні у вигляді переліку галузей, яким надається підтримка, як пріоритети в секторах економіки зі значним інноваційним потенціалом. Пропонується відмовитись від розгалуженої системи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності (стратегічних та середньострокових загальнодержавного, галузевого і регіонального). Вносяться зміни до практики фінансування наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами. Відповідно до пріоритетів буде підтримуватись виконання досліджень і розробок за кошти державного бюджету на конкурсній основі, тоді як базове фінансування основної діяльності наукових установ та наукових досліджень закладів вищої освіти, отримане за результатами атестації, здійснюватиметься без обмеження їх тематики. При цьому Національному фонду досліджень України буде дозволено фінансувати фундаментальні дослідження, тематика яких не обмежується пріоритетними напрямами. Оновлення пріоритетних напрямів відбуватиметься на основі результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень, які проводитимуться установами, відібраними на конкурсній основі з числа закладів вищої освіти, наукових установ, інших установ, підприємств та організацій, які мають відповідний кадровий потенціал і досвід проведення прогнозно-аналітичних досліджень. Формування оновленого переліку пріоритетних напрямів, спрямованих на повоєнну відбудову України, за новим порядком передбачено після завершення воєнного стану в Україні. Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна надати 03 жовтня 2024 року.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
