Sorry, this entry is only available in Українська. Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.
Відповідна постанова від 5 липня 2024 р. № 793 «Про внесення змін до Положення про стипендії Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти» розміщена на урядовому порталі. Рішення покликане удосконалити процес виплати стипендій науково-педагогічним працівникам, що працюють у закладах вищої освіти під управлінням інших центральних органів виконавчої влади. Воно дасть змогу Міністерству освіти і науки України здійснювати стипендіальні виплати через перерахування коштів на їхні банківські рахунки.
Sorry, this entry is only available in Українська. Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі».
Він має на меті сприяти розвитку та поширенню ініціатив, які сприяють стійкості демократії на засадах передових технологій та штучного інтелекту. Бюджет проєкту – 15 млн. євро. Участь у конкурсі можуть взяти неприбуткові організації; громадські організації; наукові установи; соціальні підприємства. Пріоритетними напрямками конкурсних проєктів мають бути: захист виборів (підтримка кібербезпеки критичної інфраструктури та розбудова кіберпотенціалу неприбуткових неурядових організацій, які працюють над темами, пов’язаними з виборами, боротьба з іноземною дезінформацією за допомогою інноваційних методів); навчання виборців (цифрова грамотність та інформаційна доступність); посилення громадянського діалогу (заохочення масштабного діалогу та створення спільноти для досягнення згоди й упровадження технологій, які допомагають приймати обґрунтовані рішення). Основні критерії відбору: вплив (ініціатива має розв’язувати глобальну проблему, ґрунтуючись на дослідженнях, перевірених даних та відгуках користувачів); інноваційне використання технологій (упровадження передових технологій, яке відштовхується від конкретних потреб та запитів); реалістичність (переконливі результати впливу протягом перших 12-18 місяців, які відповідають розробленому плану і цілям проєкту); масштабованість (пропозиція повинна мати потенціал для виходу за межі основної ідеї для відтворення у різних географічних регіонах з іншими демографічними показниками та рівнями управління). Переможці отримають від 250 тис. до 1 млн євро для фінансування та додаткової підтримки проєктів. Заявку на участь можна подати до 9 серпня 2024 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності.
Водночас потрібно розглядати потенційні ризики й можливості ГШІ для креативних індустрій. З відповідною заявою виступив представник української делегації на засіданні Постійного комітету з авторського права і суміжних прав. Цей комітет виконує велику роботу в частині оновлення системи охорони прав організацій мовлення, удосконалення підходів до винятків та обмежень в авторському праві, а також вирішення низки інших глобальних питань авторського права. Україна також підтримала подальше обговорення нових інструментів імплементації Марракеського договору щодо захисту та підтримки людей з інвалідністю.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
Відповідна постанова від 05 липня 2024 р. № 787 розміщена на урядовому порталі. Документ деталізує пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, оновлені постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року № 220. Напрями об’єднані за стратегічними пріоритетами, визначеними законодавством, у такі тематичні блоки: національна безпека та оборона; енергетика та енергоефективність; розвиток транспортної системи; нові технології виробництва матеріалів; агропромисловий комплекс; медицина; охорона довкілля; інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка. Затвердження пріоритетів забезпечить їх реалізацію відповідно до потреб воєнного стану та відновлення України. Перелік сформовано на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади з урахуванням актуальних потреб у кожній галузі. Він діятиме до 31 грудня 2025 року, або до моменту скасування воєнного стану в Україні.
Sorry, this entry is only available in Українська. cOAlition S опублікувала звіт «До відповідальної публікаційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
cOAlition S опублікувала звіт «До відповідальної публікаційної діяльності».
Документ, підготовлений експертами cOAlition S, є результатом консультацій з науковою спільнотою щодо бачення майбутньої системи наукової комунікації, проведених Research Consulting та Центром вивчення науки і технологій Лейденського університету. До обговорення цього питання було залучено понад 11,6 тис. респондентів з усього світу, що забезпечило багатий спектр поглядів. Документ підтримує принципи TRP, такі як публікація препринтів, відкрите рецензування та відкрите ліцензування. Висновки звіту підкреслюють необхідність глобальної співпраці для зміни механізмів визнання і винагороди, особливо – між дослідницькими організаціями, установами, що здійснюють дослідження, університетами, – щоб охопити ширший спектр наукових результатів. Висловлюється бажання перенаправити витрати у системі наукової комунікації на більш відповідальні практики. Показано, як можна модифікувати або удосконалити пропозицію «Назустріч відповідальному видавництву», щоб забезпечити її сприйняття дослідницьким співтовариством та широку підтримку. Проаналізовані перешкоди та можливі наслідки нової політики, пропонується реалізовувати проактивні заходи для їх пом’якшення, щоб забезпечити успішне упровадження запропонованих принципів. Піднімається питання про те, чи здатна існуюча комунікаційна інфраструктура підтримати цю пропозицію.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.
У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці
Sorry, this entry is only available in Українська. Європейська асоціація університетів підтримує зусилля щодо розвитку відкритості усіх дослідницьких процесів та приєднується до Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Європейська асоціація університетів підтримує зусилля щодо розвитку відкритості усіх дослідницьких процесів та приєднується до Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію.
Ця декларація визнає необхідність відкритого доступу до дослідницької інформації для сприяння більш прозорому та високоякісному прийняттю рішень у дослідницьких процесах. Крім того, у документі наголошується, що без відкритої дослідницької інформації неможливо дотриматися базових стандартів підзвітності, а тому академічний суверенітет може бути під загрозою. Підписанти Барселонської декларації долучаються до наступних зобов’язань: встановлення відкритості дослідницької інформації за замовчуванням; надання переваги сервісам та системам, які підтримують та дозволяють відкриту дослідницьку інформацію; підтримка стійкості інфраструктури відкритої дослідницької інформації; спільна робота для реалізації переходу від закритої до відкритої дослідницької інформації як способу просування відповідальної оцінки досліджень і відкритої науки та сприяння неупередженому прийняттю рішень. Це узгоджується з трьома ключовими пріоритетними сферами Порядку денного відкритої науки ЄС до 2025 року. Асоціація закликає відкрити весь дослідницький процес і сприяти відкритому доступу до наукових результатів, публікацій і даних. Підтримка переходу до відкритості дослідницької інформації сприятиме розвитку справедливої екосистеми наукових публікацій, сприятиме FAIR та цілісному підходу до відповідальних, інклюзивних, прозорих та стійких практик оцінювання дослідницької діяльності та академічної кар’єри.
Sorry, this entry is only available in Українська. Всесвітня організація з інтелектуальної власності оприлюднила «Звіт про патентний ландшафт у галузі генеративного штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Всесвітня організація з інтелектуальної власності оприлюднила «Звіт про патентний ландшафт у галузі генеративного штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що за останнє десятиліття у світі було зареєстровано 54 тисячі винаходів на основі генеративного ШІ (причому понад чверть з них припадає на минулий рік) та опубліковано понад 75 тис. наукових публікацій (у 2023 році – понад 45%). Найбільше заявок на патенти у галузі генеративного штучного інтелекту подають винахідники з Китаю, випереджаючи США, Республіку Корея, Японію та Індію, які входять до п’ятірки лідерів. У період з 2014 по 2023 рік у Китаї було створено понад 38 тис. таких винаходів, що ушестеро більше, ніж у США, які посідають друге місце. Індія, яка є п’ятою за кількістю подібних розробок, продемонструвала найвищий середньорічний темп зростання – 56%. Генеративний штучний інтелект найактивніше поширюється у галузі медико-біологічних наук, промисловості, на транспорті, у сфері безпеки та телекомунікацій. Він дозволяє користувачам створювати різноманітний контент – текст, зображення, музику, комп’ютерний код (ChatGPT, Google Gemini, ERNIE від Baidu). До десятки провідних компаній, які подають патенти на ГШІ, входять: Tencent (2074 винаходи), Ping An Insurance (1564 винаходи), Baidu (1234), Китайська академія наук (607), IBM (601), Alibaba Group (571), Samsung Electronics (468), Alphabet (443), ByteDance (418), Microsoft (377). Переважають у зазначених патентах зображення та відео (17 996 винаходів), за ними йде текст (13 494 винаходи) і мова/музика (13 480 винаходів). Стрімко зростає кількість патентів, що використовують дані про молекули, гени та білки (1494 винаходи з 2014 року із середньорічним зростанням на 78% за останні п’ять років).
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик. Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.
Sorry, this entry is only available in Українська. Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Документ, опублікований у відкритому доступі, охоплює основні положення плану дій на 2023-2025 роки, його перспективні зобов’язання, опис методології оцінювання та ключові показники, інформацію щодо зобов’язань та спільної розробки плану дій, рекомендації щодо посилення процесу упровадження заходів цієї ініціативи. Зауваження та пропозиції можна подати до 16 липня 2024 року.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
