Times Higher Education

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».

У ній йдеться про те, що проведене серед академічних працівників Британі опитування показало несприйняття ідеї залучення штучного інтелекту до процесу оцінювання наукових результатів у межах підготовки до чергового циклу оцінювання якості досліджень (REF 2029). Від 54% до 75% респондентів висловили сильне незадоволення щодо застосування ШІ у рамках оцінювання дослідницьких робіт і наукового впливу. Також значна частина опитаних вважає, що жодна існуюча система наразі не здатна об’єктивно оцінити креативність, інноваційність або цінність наукового внеску. Вони відзначають кілька проблем. По-перше, ШІ має обмежену здатність до розуміння контексту, нюансів і довгострокових наслідків роботи, –  саме до того, що є суттю наукової творчості. По-друге, автоматизоване оцінювання наражає на ризик зміщення у бік критеріїв, які можна кількісно виміряти, натомість ігноруючи гуманітарну цінність, міждисциплінарність або потенціал для довготермінових відкриттів. Відтак застосування ШІ може призвести до звуження уявлення про те, що вважається «цінним» у науці. Прихильники автоматизації, зі свого боку, наводять контраргументи: обсяг роботи для оцінювання численних заявок та публікацій настільки великий, що людські ресурси й час вже не справляються, отже ШІ міг би зменшити бюрократичне навантаження і пришвидшити процес. Проте навіть вони визнають: без чітких етичних рамок, протоколів перевірки і прозорості використання такої системи ризики можуть переважити вигоди. Автор статті робить висновок: хоча ШІ має потенціал допомогти виконувати рутинну оцінювальну роботу, його застосування у форматі, який матиме наслідки для кар’єри дослідників, – надзвичайно ризиковане. Аби зберегти довіру до системи наукового оцінювання та забезпечити справедливість, університетам і політикам варто прислухатися до думки академічних спільнот і не форсувати автоматизацію.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XhbY8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».

У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/R3RL2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».

У ній стверджується, що в умовах стрімких технологічних змін і зростання ролі штучного інтелекту університети мають готувати не лише технічних спеціалістів, а й фахівців з широким світоглядом — тих, хто володіє як технічними знаннями, так і гуманітарним мисленням. Адже сучасне життя, в якому все більше біотехнологій і цифрових систем, потребують фахового відношеннй  до етичних, соціальних, екологічних та безпекових питань, тому необхідне поєднання технічних, креативних навичок і критичного мислення. Таке поєднання відкриває більш широкі перспективи: навіть у високотехнологічному стартапі недостатньо залучити лише інженера, оскільки потрібні юристи, дизайнери, філософи, фахівці зі стратегій та етики, які допоможуть формувати безпечні, гуманістичні та стійкі рішення. В якості прикладу можна взяти досвід університетів, де вже переглядають відповідним чином освітні програми: незалежно від спеціалізації, усі студенти отримують можливість вивчати як STEM-дисципліни, так і гуманітарні, поряд із математикою чи програмуванням з’являється місце для філософії, етики, культури, соціальних наук. Таким чином формується більш об’ємне розуміння контексту, в якому створюються технології. Авторка називає такий підхід STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). Це не модний тренд, а нова необхідність: поєднання різних дисциплін дає студентам критичне мислення, здатність ставити правильні запитання, розуміти наслідки технологічних рішень для людей і суспільства, виявляти творчість і гнучкість, що потрібні у світі, де професії швидко змінюються. Така освіта готує до довгострокової стійкості: технічні спеціалізації з часом можуть застаріти, але уміння аналізувати, креативно мислити, поєднувати дисципліни — залишаються актуальними. Тому університети мають закладати в програми модулі, які забезпечують це поєднання знань — не як опцію, а як базову частину навчання.

На завершення авторка наголошує: майбутнє — за університетами, які готують не просто вузьких фахівців, а людей, здатних реагувати на виклики, створювати інновації та водночас відповідати за етичні й соціальні аспекти розвитку. Така освіта не лише корисна бізнесу, а й необхідна для побудови суспільства, де технології служать людині, а не навпаки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/CbMae

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошгайм «Не слід використовувати ШІ для надмірного профілювання студентів, попереджає Спенс».

У ній автор звертає увагу на попередження Майкла Спенса, ректора одного з британських університетів, який вважає, що прагнення до надто персоналізованої освіти на базі ШІ може позбавити студентів можливості змінюватися й розвиватися автономно. Нові технології можуть бути корисними для оптимізації процесів, але вони не спроможні відтворити ті людські процеси, на яких базується університетське навчання: критичне мислення, самостійність, здатність до несподіваних, нестандартних рішень. Надто «гранульоване» (детальне) профілювання студентів, побудоване на зборі обширної інформації не лише про їхню академічну успішність, а й про поведінку, інтереси, слабкі і сильні сторони (що довзволяє робити ШІ), ризикує закріпити рамки, з яких важко буде вийти. Адже така практика може обмежити студентів у виборі власного шляху, дати вузьке уявлення про їхні здібності, що згодом стане перешкодою для розвитку. Тому університетам слід бути обережними з машинними алгоритмами, які підсилюють соціальні або академічні упередження, трансформуючи їх у статусні «мітки». Це особливо критично для молодих людей, які ще формують свою ідентичність і потенціал, оскільки індивідуальні рекомендації ШІ можуть вплинути на мотивацію, самооцінку та реальні можливості. Упровадження ШІ в освітній процес не повинно бути механічним. Потрібні «гальма» — етичні межі, прозорі політики, більше свободи для студентів виходити за рамки профілю. Лише так університети збережуть свою місію бути простором свободи, експериментів та розвитку й не перетворяться на фабрики персоналізованих рейтингів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6xMsZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «ШІ може допомогти демократизувати доступ до наукових кар’єр».

У ній йдеться про те, що університети можуть використовувати штучний інтелект для розширення можливостей студентів, зокрема – для надання раннього досвіду участі в дослідженнях та створення більш інклюзивних навчальних програм. Традиційні шляхи потрапляння у наукову сферу залишаються закритими для багатьох потенційних талантів. Щоб змінити ситуацію, навіть за відсутності ресурсів на коштовні стажування чи дефіцитні лабораторні місця, студенти могли б отримати реальний дослідницький досвід через моделювання, аналіз даних або симуляції, які не вимагають великої та надзвичайно витратної інфраструктури. ШІ здатен допомогти університетам виявляти «прогалини» у навчальних програмах і створювати інклюзивні курси, орієнтовані на більш широке коло студентів. Досвід роботи над дослідницькими проєктами на ранньому етапі (ще під час навчання у ЗВО) значно підвищує шанси вступити на шлях наукової кар’єри або присвятити себе інноваціям. Це не означає, що можна за допомогою ШІ автоматично вирішувати проблеми нерівності. Необхідно усвідомлено підходити до створення матеріалів, забезпечити підтримку, менторинг і ресурси для студентів. Така політика має базуватись не лише на технологіях, а й на відповідальності університетів щодо адаптації курсів, дотримання етичних стандартів, створення умов для справжньої участі у науці. ШІ має потенціал стати каталізатором демократизації доступу до наукових кар’єр шляхом зниження бар’єрів (фінансових, просторових, соціальних), якщо університети його свідомо використають, то зможуть розширити різноманіття серед дослідників і створити більш справедливу систему, де шанси на успіх будуть доступні значно ширшій групі студентів.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/tf7yc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців».

У ній автор наголошує, що з огляду на стрімкі зміни, які відбуваються на ринку праці, університети вже не можуть готувати лише «найманих працівників» — вони повинні формувати нових підприємців і новаторів, здатних створювати цінність у цифровому світі. Багато випускників мають глибокі теоретичні знання, але не мають належної цифрової грамотності, підприємницької впевненості чи здатності адаптуватися в умовах, де стандартна робота з 9 до 5 вже не є нормою. Щоб університети відповідали новим викликам, потрібно змінити не лише зміст навчання, а й способи оцінювання та навчальні практики. Одним із запропонованих рішень є упровадження бізнес-симуляцій із підтримкою генеративного ШІ. Наприклад, замість традиційного есе студенти можуть розробляти проєкт цифрового бізнесу — створювати макет бренду, сайт, маркетингові матеріали, клієнтські профілі за допомогою ШІ, а потім захищати свою ідею у форматі живої презентації перед колегами. При цьому важливо, щоб студенти не просто «копіювали» відповіді, а критично аналізували, коригували й адаптували результати ШІ, демонструючи розуміння, де система помиляється або має обмеження. Ще один підхід — формат «fail-fast» (швидкої спроби): за умовами курсу студентам доручається за тиждень запустити простий онлайн-проект (наприклад, інтернет-магазин або соціальну кампанію), протестувати його роботу, забезпечити маркетинг, логістику, клієнтський досвід і відрефлектувати помилки. Мета цього не полягає у доведенні продукту до досконалості, вони таким чином мають зрозуміти, як працює цифровий бізнес, як реагувати на невдачі й швидко адаптуватися. Також автор описує, як групові проєкти з цифрового сторітелінгу (розроблення віртуального бренду, контенту для соцмереж, візуального стилю) допомагають студентам засвоїти навички роботи в команді, креативність, розуміння цифрового простору та ринку. Такий підхід наближає освіту до реальних умов праці, де важливі не лише знання, а й здатність створювати цінність, адаптуватися, комунікувати і швидко реагувати на зміни. Отже, настав час змінити парадигму – перейти від формального оцінювання знань до навчання через створення, експерименти й постійне удосконалення. Якщо університети приймуть цей виклик, вони зможуть забезпечити студентам не просто диплом, а надзвичайно цінні навички цифрової гнучкості, підприємливості та готовності будувати власний шлях у сучасному світі, де цінуються інновації, адаптивність і творчість.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Bpqjg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation