Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Світ «повертається назад» у питанні рівного доступу до вищої освіти.

У ній зазначається, що згідно зі звітом, підготовленим Національною мережею освітніх можливостей (Neon), досягнення до кінця поточного десятиліття глобальної мети із забезпечення рівного доступу до вищої освіти наразі малоймовірне. За даними опитування, проведеного більш ніж у 50 країнах, спостерігається зниження рівня успішності студентів, зростання кількості випадків їх відрахування, загальне погіршення результатів навчання, зменшення ймовірності працевлаштування після закінчення університету. Понад 80% респондентів опитування стверджують, що кількість заяв від пріоритетних груп на здобуття вищої освіти в організації, де вони працюють, зменшилася, а 25% оцінює це падіння рівнем 20 %. Майже 90% опитаних вважають, що у період до 2025 року ситуація не погіршиться. Експерти закликають до «зміни культури» у вищій освіті, вираженої у «конкретних фінансових зобов’язаннях» (а не лише у заявах про наміри) і пропонують університетам інвестувати 5 % свого річного доходу у розширення доступу до освіти. На думку автора звіту і директора компанії Neon, незважаючи на те, що деякі країни досягли певного прогресу, в цілому спостерігається брак політичної підтримки та механізмів обміну кращими практиками.

Детальніше: https://bit.ly/3HcUsgr, https://bit.ly/3CZ7RXM

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Стали відомі «вражаючі» зарплати в австралійських університетах».

У ній зазначається, що близько 50 співробітників заможних австралійських вишів заробляють більше, ніж середньостатистичний віце-канцлер в Англії. Нещодавно оприлюднені документи свідчать про можливості, якими користуються керівники австралійських університетів: десятки співробітників заробляють більше, ніж прем’єр-міністр, а сотні отримують зарплати, що значно перевищують передбачені у галузевих угодах. В університетах Сіднею та Квінсленду викладачі отримують понад 350 тис. австралійських доларів (201 тис. фунтів стерлінгів) на рік. І це – без урахування додаткових виплат, таких як пенсія за вислугу років й вихідна допомога при звільненні. Неочікувані дані були отримані від Австралійського податкового управління у 2018-19 і 2019-20 роках. Звісно, відомості були передані без персональної ідентифікації. Автор наголошує, що існує непрозорість нарахування зарплат, суми яких обговорюються у вузькому колі за зачиненими дверима. Національна профспілка працівників вищої освіти Австралії заявила, що зарплати керівників вишів «зашкалюють», тоді як навчальні заклади все більше покладаються на соціально незахищену робочу силу з низькими доходами. Університети, які можуть дозволити собі платити проректорам і вищому керівництву такі вражаючі суми, мали натомість забезпечити справедливе підвищення заробітної плати своїм працівникам.

Детальніше: https://bit.ly/3kkQqL9, https://bit.ly/3CUoYdz

На сайті Times Higher Education опублікована підбірка корисних порад від університету Аделаїди щодо викладання та проведення досліджень у сфері вищої освіти.

Ресурс містить п’ятнадцять статей, у яких розглядаються питання наставництва і лідерства (як бути чуйним лідером у часи змін; що таке автентичне лідерство); як цифрові інструменти навчання можуть покращити освіту; як вибудовувати систему стосунків в освітньому середовищі та формувати спільноти, що процвітають; спрощення задля викладання складних речей (застосування коміксів); творчість у вищій освіті; як використовувати дані про результати навчання для удосконалення університетського курсу; навіщо потрібні та як проводити асинхронні дискусії.

Детальніше: https://bit.ly/3ixN32J

На сайті Times Higher Education опублікована тематична підбірка матеріалів «Технічні рішення для кампусу після COVID: від чат-ботів до метавсесвіту – як отримати вигоду з технологій, які трансформують вищу освіту».

Наголошується, що навчання онлайн та дистанційні технології навчання у вищій освіті, які масово стали застосовуватись під час пандемії COVID-19, створили основу для технологічної революції у багатьох сферах завдяки гібридному навчанню, застосуванню віртуальної реальності, широкого залучення великих даних. Фактично ми маємо перед очима приклад того, як технологія перетворює традиційну діяльність. Наприклад, завдяки машинному навчанню та метавсесвіту університети обмінюються знаннями і проводять дослідження. Доступна онлайн колекція ресурсів містить практичні поради для університетів, здобувачів освіти, викладачів: від кібербезпеки до налагодження зв’язків з бізнесом, від суто технічних питань до нових підходів у викладанні.

Детальніше: https://bit.ly/3Xkh70D

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Джампа «Опитування успішного дослідження THE-Lindau Nobel Laureate Meetings».

У ній розглядаються непрості питання науки та меритократії, внеску університетів у підтримку досліджень та дослідників, важливість впливу (впровадження) досліджень та публікацій про їх результати, значення міждисциплінарності та інтернаціоналізації для нових відкриттів. Зазначені та інші питання містились в опитуванні понад 400 науковців. Усі респонденти віком до 35 років, є членами мережі випускників Lindau та працюють у галузях, у яких присуджуються Нобелівські премії (фізіологія, медицина, хімія, фізика, економіка.

Детальніше: https://bit.ly/3GtWKan, https://bit.ly/3GV3IH3

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Матвія Рейса «Як написати успішну книгу, яка гарно продаватиметься».

У ній автор наголошує, що науковцям, які працюють у вузькій галузі знань та звикли писати академічні тексти з великою кількістю посилань, засиллям спеціальної термінології, детальними поясненнями та обґрунтуванням ідей, зазвичай дуже складно писати тексти для широкої аудиторії. Разом із тим, винагорода для авторів, які навчаться це робити, може бути значною (особисте визнання, фінансова вигода). Написані зрозумілою мовою, у привабливому стилі, енергійно розрекламовані книги, які знаходять шлях до широкої читацької аудиторії, – знахідка для видавців. Вони відкривають науковцям шлях до літературних фестивалів, газет і телебачення, формують нову площадку для інформування громадськості. Ще одна перевага – значна надбавка до університетських зарплат у вигляді гонорарів. Але авторів, здатних їх написати, дуже мало, оскільки книги, що продаються, є повною протилежністю академічних публікацій. Звичайно, не всі науковці мають відповідний характер, темперамент та працюють у сфері знань, які підходять для написання книг для широкої аудиторії. Доволі складно написати щось, що будуть прагнути прочитати тисячі людей. Простіше йти звичним курсом і писати академічні статті. У публікації наводяться поради відомих вчених, видавців та журналістів щодо того, як авторам академічних книг стати авторами бестселерів.

Детальніше: https://bit.ly/3GgiiY7, https://bit.ly/3GeN1EY

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пейса «Нам потрібна законодавча кваліфікація для практиків вищої освіти».

У ній автор висловлює думку про те, що не завжди необхідно, щоб дослідники мали докторський ступінь. Адже все більше практиків у Великій Британії наймається за контрактами для здійснення освітньої діяльності та проведення досліджень. У цьому новому тренді немає нічого поганого. Наприклад, у галузі музики після 1992 року частка практиків переважає частку академічних дослідників зі ступенями. Разом із тим, треба особливо уважно відноситись до «університетських» повноважень залучених практиків, приділяти багато уваги їхньому ознайомленню з академічною культурою та цінностями, з акцентом на критичне мислення, знеособлений аналіз процесів та явищ, академічну свободу, цінності університету. Це дасть новий поштовх науковому та освітньому життю університетів, пожвавить і підвищить якість досліджень. Разом із тим, потрібно визначити законодавчо процедуру кваліфікації для тих, хто не має наукового ступеня або еквівалентної академічної майстерності, але бажає працювати в академічному середовищі.

Детальніше: https://bit.ly/3QeIt5N, https://bit.ly/3QeRwnt

На сайті Times Higher Education опубліковано тематичну підбірку матеріалів «Ставимо зворотній зв’язок в основу оцінювання: як перетворити оцінювання з інструменту виставляння оцінок на інструмент навчання».

Наголошується, що процедура оцінювання зазнає змін у вищій освіті, трансформуючись з механізму вимірювання успішності студентів на корисний інструмент, який допомагає навчанню. Це потребує більшої уваги, ніж при звичайному формувальному оцінювані, адже має сприяти налагодженню зворотного зв’язку науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти, забезпечувати постійне удосконалення практик викладання та навчання. Відхід від традиційних іспитів наприкінці року заохочує різноманітні творчі способи оцінювання, тісно пов’язані з реальними навичками, що врешті-решт зменшує можливості для списування та недоброчесної поведінки. Матеріал містить посилання на інформацію про те, як відбувається переосмислення процесу оцінювання, а також надає корисні поради щодо організації зворотного зв’язку для підтримки навчання, запровадження різних способів оцінювання, які заохочують доброчесність.

Детальніше: https://bit.ly/3QdcLG7

На сайті Times Higher Education у рубриці Talking Leadership опублікована нова серія інтерв’ю з керівниками провідних університетів світу.

Вони присвячені нагальним стратегічним проблемам сучасних університетів, а також запровадженню змін. Зокрема, інтерв’ю Ненсі Ротвелл присвячене «суперзірковим» вченим; Антона Мускателлі – економіці вищої освіти, Луїзи Річардсон –академічній нестабільності та елітарності, Енн Гаррісон говорить про трансформацію бізнес-освіти у контексті зменшення кількості студентів на традиційних програмах МВА та посилення вимог в частині сталого розвитку, Ана Марі Кос наголошує на важливості міждисциплінарних досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3YTcJr7