ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MWtgC

 Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-05
Share
УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Нею стала загальнодоступна open-source-модель Gemma 3 від Google. Її планується адаптувати до української мови, удосконалити український токенайзер (це покращить роботу моделі з українською мовою, зменшить помилки при створенні україномовних текстів та оптимізує обчислювальні витрати при використанні моделі); донавчити модель на унікальних україномовних текстах, які зараз збирають експерти. Ключовими перевагами у виборі моделі стали наступні: оптимальний баланс продуктивності та ресурсів (Gemma забезпечує високу якість при оптимальних інфраструктурних вимогах, це одна з найкращих серед відкритих моделей з погляду співвідношення розміру та якості); багатомовна підтримка (модель наразі має українську мову у своєму діапазоні та легко адаптується через донавчання); мультимодальність (модель може сприймати й аналізувати не лише текст, а й зображення); розширений токенайзер (обсяг токенів забезпечує точне та ефективне опрацювання текстів та донавчання); довге контекстне вікно (128 тис. токенів); наявність кількох розмірностей (що дозволяє гнучко обирати розмір моделі під конкретну сферу застосування); успішні приклади використання для створення українськомовних LLM (Lapa LLM та MamayLM). 

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Orbs, https://qrpage.net/qr/jOKXY 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Він містить корисну інформацію про різні інструменти ШІ та їх практичне використання у галузі маркетингу, дизайну, комунікацій, аналітики задля досягнення найкращих професійних і творчих результатів. Ознайомлення з 8-ма короткими серіями дозволить навчитись, як додавати ШІ у робочий процес; які інструменти підтримають креативність; як найкраще використовувати дані; як розподілити автоматизацію процесів і функції людини; як працювати з контентом і залишатися при цьому оригінальним, як працювати безпечно,  уникаючи ризиків; як захищати дані й розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Серіал створений у співпраці з Міністерством цифрової трансформації  України за підтримки Dentsu Ukraine.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q198L

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Share
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України 5 листопада 2025 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України 5 листопада 2025 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/NRJD4,  https://qrpage.net/qr/TF1gz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-05
Share
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Share
ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-12-05
Share
REF-2029 І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: НАУКОВЦІ КАТЕГОРИЧНО «ПРОТИ»

REF-2029 І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: НАУКОВЦІ КАТЕГОРИЧНО «ПРОТИ»

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».

У ній йдеться про те, що проведене серед академічних працівників Британі опитування показало несприйняття ідеї залучення штучного інтелекту до процесу оцінювання наукових результатів у межах підготовки до чергового циклу оцінювання якості досліджень (REF 2029). Від 54% до 75% респондентів висловили сильне незадоволення щодо застосування ШІ у рамках оцінювання дослідницьких робіт і наукового впливу. Також значна частина опитаних вважає, що жодна існуюча система наразі не здатна об’єктивно оцінити креативність, інноваційність або цінність наукового внеску. Вони відзначають кілька проблем. По-перше, ШІ має обмежену здатність до розуміння контексту, нюансів і довгострокових наслідків роботи, –  саме до того, що є суттю наукової творчості. По-друге, автоматизоване оцінювання наражає на ризик зміщення у бік критеріїв, які можна кількісно виміряти, натомість ігноруючи гуманітарну цінність, міждисциплінарність або потенціал для довготермінових відкриттів. Відтак застосування ШІ може призвести до звуження уявлення про те, що вважається «цінним» у науці. Прихильники автоматизації, зі свого боку, наводять контраргументи: обсяг роботи для оцінювання численних заявок та публікацій настільки великий, що людські ресурси й час вже не справляються, отже ШІ міг би зменшити бюрократичне навантаження і пришвидшити процес. Проте навіть вони визнають: без чітких етичних рамок, протоколів перевірки і прозорості використання такої системи ризики можуть переважити вигоди. Автор статті робить висновок: хоча ШІ має потенціал допомогти виконувати рутинну оцінювальну роботу, його застосування у форматі, який матиме наслідки для кар’єри дослідників, – надзвичайно ризиковане. Аби зберегти довіру до системи наукового оцінювання та забезпечити справедливість, університетам і політикам варто прислухатися до думки академічних спільнот і не форсувати автоматизацію.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XhbY8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-04
Share
НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників  тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hVLjS, https://qrpage.net/qr/kLw6Q,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-04
Share
ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025

ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».

У ньому зазначається, що світова економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, але основні проблеми залишаються. Поточна макроекономічна політика, покращені фінансові умови, що підживлюються оптимізмом щодо потенційного впливу нових технологій, зростання інвестицій і торгівлі, розвиток штучного інтелекту та інші чинники допомогли підтримати попит, пом’якшили негативні наслідки політичної невизначеності та зростання бар’єрів у торгівлі. Вплив підвищених тарифів ще належить відчути, він стає дедалі помітнішим у витратах бізнесу та споживчих цінах, особливо у Сполучених Штатах Америки. Зростання світової торгівлі сповільнилося після зростання, яке фіксувалось на початку року, а інфляція ще не повернулася до цільового рівня. Є ознаки послаблення попиту на робочу силу. Прогнозується, що зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2025 році до 2,9% у 2026 році, а потім зросте до 3,1% у 2027 році. Очікується подальше зниження відсоткових ставок, незначне посилення фіскальної політики, ринки праці продовжать послаблюватися, річна інфляція споживчих цін у країнах G20 знизиться до 2,8% та 2,5% у 2026 та 2027 роках відповідно. До середини 2027 року інфляція, за прогнозами, повернеться до цільового рівня майже у всіх основних економіках. Фіскальні проблеми можуть призвести до подальшого зростання доходності довгострокових облігацій, що зробить більш жорсткими фінансові умови і збільшить тягар обслуговування боргу, потенційно стримуючи економічне зростання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/me478, https://qrpage.net/qr/MeEYO,  https://doi.org/10.1787/9f653ca1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-04
Share
КОЛИ ШІ БЕРЕ НА СЕБЕ ПАПЕРОВУ РОБОТУ — ЧИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛЮДИ В УНІВЕРСИТЕТАХ?

КОЛИ ШІ БЕРЕ НА СЕБЕ ПАПЕРОВУ РОБОТУ — ЧИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛЮДИ В УНІВЕРСИТЕТАХ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».

У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/R3RL2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-03
Share