National Repository of Academic Texts

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик.  Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.

Детальніше: http://surl.li/fggzat

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини