National Repository of Academic Texts

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

У ній йдеться про те, що сучасна вища освіта у Великій Британії переживає складні часи: співвідношення студентів до викладачів зростає, задоволеність студентів падає, а їхні фінансові ресурси – все більше обмежені. Багато студентів змушені працювати неповний робочий день, що призводить до пропусків занять, тоді як викладачі страждають від надмірного навантаження, що спонукає їх залишати академічну сферу. У таких умовах традиційні методи викладання не завжди відповідають потребам студентів і суспільства. Генеративний штучний інтелект пропонує інноваційне рішення для подолання цих викликів. ШІ-тьютори, інтегровані в системи університетів, можуть надавати персоналізовану підтримку студентам у реальному часі, відповідаючи на їхні запитання та пропонуючи власні для поглиблення знань. Такі інструменти, як Syntea, уже застосовуються в деяких закладах, наприклад, у Walbrook Institute London. Вони здатні обробляти базові питання, використовуючи матеріали курсу та доповнені дані з великих мовних моделей за умови належного контролю з боку викладачів для забезпечення точності. ШІ може значно полегшити рутинні завдання, такі як створення тестів та їх перевірка, відстеження прогресу студентів, адаптація рівня складності завдань до їхньої успішності. Це дозволяє викладачам зосередитися на ключових аспектах навчання, таких як розвиток критичного мислення й творчого підходу. Завдяки ШІ університети можуть відійти від орієнтації на “ідеального студента” та запропонувати гнучкіші освітні підходи, що враховують різноманітні потреби студентів, включно з тими, хто поєднує навчання з роботою чи іншими обов’язками. Використання ШІ-тьюторів не лише підвищує ефективність викладання, але надає персоналізовану підтримку кожному студенту. Хоча ШІ не вирішує всіх проблем і може створювати нові виклики, його розумне застосування у системі вищої освіти дозволяє оптимізувати ресурси університетів, роблячи освіту доступнішою та ефективнішою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ILMXG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-22

ОНОВЛЕНО ПРАВИЛА РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.

Відповідна постанова від 10 вересня 2025 р. № 1151 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867» розміщена на урядовому порталі. Запроваджені чіткі рекомендації стосовно завантаження інформації на Єдиний портал відкритих даних, що зменшить простір для зловживань з боку чиновників. Також здійснене оновлення єдиного переліку даних; запроваджені процедури щорічного оцінювання даних; спрощено знаходження потрібної користувачам інформації для проведення аналітики, створення цифрових сервісів, контролю за витратами бюджету. Прийняття урядової постанови сприятиме створенню прозорої та підзвітної держави, а також зменшить простір для зловживань.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ELcUY, https://qrpage.net/qr/dOJiq, https://qrpage.net/qr/4FbqZ

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-22

ОЕСР: РУШІЙНІ СИЛИ СКОРОЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Рушійні сили скорочення державного боргу: уроки країн ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Рушійні сили скорочення державного боргу: уроки країн ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що державні борги знаходяться на історично високому рівні та з урахуванням поточної політики, будуть продовжувати зростати. За відсутності будь-яких компенсаційних заходів з боку фіскальної політики, співвідношення державного боргу до ВВП у середньому по країнах G7 буде погіршуватись аж до 2040 року, що стане наслідком зростання витрат на обслуговування боргу, старіння населення, збільшення видатків на оборону, політики протидії змін клімату. У процесі вирішення цих проблем та прагненні зберегти стійкість боргу уряди можуть скористатися уроками минулого, коли країни досягли значного та стійкого зниження співвідношення боргу до ВВП. У документі аналізується 34 епізоди скорочення боргу, що мали місце у країнах ОЕСР з кінця 1970-х років. Аналіз проводився з урахуванням розподілу на три компоненти (циклічний, дискреційний та одноразовий), а також на детальний набір статей бюджету як з боку доходів, так і з боку видатків. Експерти наголошують, що сприятливий економічний цикл був основним чинником зниження співвідношення боргу до ВВП. Зусилля щодо фіскальної консолідації (переважно з боку видатків) стали доволі скромним внеском у скорочення боргу під час самих епізодів, але відбувалися у більших масштабах напередодні цих епізодів. Скорочення боргу і загальне обмеження витрат супроводжувалося сприятливими для зростання змінами у складі державних витрат на користь формування людського капіталу (загальне збільшення витрат на охорону здоров’я, стримування витрат на пенсії та субсидії). Щодо доходів, податки на прибуток підприємств зробили найбільший внесок у покращення первинних сальдо.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/L1rWc, https://qrpage.net/qr/lONzb, https://doi.org/10.1787/89a45c05-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-22

РЕКОМЕНДАЦІЇ EUA ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

ДОПОМОГА ЧИ ПЕРЕШКОДА? ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.

У ньому йдеться про те, як штучний інтелект починає змінювати глобальний ландшафт рецензування та, зокрема – процес рецензування наукових публікацій. Люди все більше цінують переваги автоматизованих інструментів, у тому числі сервісів генеративного штучного інтелекту, причому легкість їх використання спричиняє зниження, а подекуди – навіть вимкнення критичного мислення. Коли ChatGPT вперше було відкрито для широкого загалу наприкінці 2022 року, з’явився цілий шквал наукових статей, у яких інструмент був вказаний як автор/співавтор, незважаючи на те, що цей по суті інструмент явно не мав здатності брати на себе відповідальність за будь-які згенеровані результати. На щастя, здоровий глузд було відновлено, і швидко сформувався консенсус щодо того, що автоматизовані інструменти не можуть бути авторами. Однак люди все ще знаходять нові способи зловживання такого роду інструментами. Цьогоріч DOAJ змушений був відхилити заявку журналу, який використовує штучний інтелект для обрання рецензентів. Це була не єдина проблема з журналом, але вона була головною, що засвідчила більш широкий пласт видавничих проблем з публікаційною етикою. Використання автоматизованих алгоритмів для підбору потенційних рецензентів здійснюється вже багато років, для чого використовуються бази даних видавців та зовнішніх джерела (наприклад, Publons як частина Web of Science). Однак, експертів DOAJ вразило у політиці журналу те, що використаний алгоритм жодним чином не був описаний, тобто він був «чорною скринькою», над якою повністю відсутній людський контроль. З огляду на цей досвід Метт Ходжкінсон звертає увагу на цінність оновлення посібника із подання заявок, до якого було додано розділ про штучний інтелект та інші автоматизовані інструменти. Тепер DOAJ вимагатиме від журналів чіткої та прозорої політики використання ШІ, яка повинна включати наступні аспекти: як автори повинні розкривати використання ШІ (окрім перевірки орфографії, граматики тощо); як автори нестуть відповідальність за результат роботи з інструментами ШІ (авторами можуть виступати лише люди); чи повинен ГШІ цитуватися; чи мають рецензенти використовувати генеративний штучний інтелект для написання своїх звітів тощо. Журнал повинен розкривати використання інструментів ШІ, здійснювати належну перевірку та пропонувати людям перевіряти результати рецензування. Ці пропозиції по суті своїй не нові, бо спираються на позицію COPE, Асоціації STM, AME та інших авторитетних організацій. Нові правила ураховують нинішній консенсус щодо ШІ і пропонують запобіжні заходи, при цьому не надто обмежуючи експерименти з автоматизацією процесів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SqCvd, https://peerreviewweek.net/theme.php

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-19

ОЕСР: ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ ДЕФІЦИТУ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Як вирішити проблему дефіциту технічних спеціалістів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Як вирішити проблему дефіциту технічних спеціалістів».

У ній зазначається, що технологічний сектор продовжує стрімко зростати і відповідно збільшується попит на кваліфікованих фахівців, який наразі перевищує пропозицію. Швидкий технологічний прогрес, проблеми з освітою та навчанням, а також нерівний доступ до освіти для певних груп – все це перешкоджає здатності сектору наймати необхідні йому таланти. Як уряди та роботодавці можуть гарантувати, що у них буде достатньо працівників для підтримки потреб бізнесу та довгострокового економічного зростання? Технологічний сектор є наріжним каменем сучасної економіки, що забезпечує інновації й зростання продуктивності. Він стимулює прогрес у сфері штучного інтелекту та кібербезпеки, перехід до нульових викидів шляхом розробки нових екологічно чистих інструментів та продуктів. Цей кадровий дефіцит ще більше посилюється тим фактом, що технологічна галузь стикається з проблемами нерівного доступу та можливостей для певних груп. Для вирішення цих проблем урядові інституції та роботодавці мають орієнтуватись на найм спеціалістів з відповідними навичками, підтвердженими мікросертифікатами, які мають цінність з огляду на здатність швидкого усунення прогалин у знаннях або усунення нестачі певних навичок. Брак талантів є проблемою для всіх: фірми не можуть збільшувати продуктивність та інновації; працівники страждають від невідповідності між їхніми навичками та попитом з боку роботодавців; уряди втрачають можливість сприяти підвищенню конкурентоспроможності та економічному зростанню. Застосування підходів до найму та навчання, орієнтованих на навички та визнання відповідних мікрокваліфікацій сприяє справедливій та відкритій практиці найму, підтримує просування по службі, пом’якшує дефіцит талантів у технологічному секторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0cGLg, https://qrpage.net/qr/MX37n,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-19

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

18.09.2025

У статті йдеться про те, що Research England – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

У ній наголошується, що уряди країн ОЕСР дедалі частіше використовують промислову політику для підвищення конкурентоспроможності, прискорення «зеленого переходу» та зміцнення економічної стійкості в умовах торговельної напруженості, уповільнення зростання продуктивності праці та зміни клімату. Але як цей процес відродження промислової політики виглядає на практиці? Автори досліджують дані одинадцяти країн ОЕСР (Канада, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Велика Британія), оприлюднені у матеріалі ОЕСР «Кількісна оцінка промислових стратегій», щоб визначити основні риси промислової політики 2019-2022 років. Відбуваються значні зміни як у масштабах, так і в спрямованості державного втручання: витрати на промислову політику зростають в усіх 11-ти країнах витрати на промислову політику через гранти та податкові пільги зросли у середньому з 1,4% ВВП у 2019 році до 1,55% ВВП у 2022 році (+4,1 млрд дол. США); суми, що спрямовуються через фінансові інструменти (кредити, гарантії кредитів та державний венчурний капітал), зросли з 0,73% до 0,8% ВВП (+2 млрд дол. США); підтримка окремих секторів знизилася, тоді як горизонтальна підтримка зросла (підтримка конкретних секторів економіки, широка інвестиційна підтримка, підтримка досліджень та розробок, «зелений перехід») у середньому на 0,4%, 0,29%, 0,28% та 0,28% ВВП відповідно. У рамках «зеленого переходу» заохочується упровадження та розвиток технологій з нульовим рівнем викидів, а також заходи, що сприяють інвестиціям та виробництву екологічно чистих ресурсів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qyy8A, https://qrpage.net/qr/vuDQ6, https://qrpage.net/qr/wSHDB

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-18

ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WDMNv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-17

WINWIN EDTECH CENTER OF EXCELLENCE

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Центр покликаний обʼєднати зусилля держави, бізнесу, академічної сфери та громадянського сектору задля створення й масштабування інноваційних рішень у галузі освіти й працюватиме як точка входу для українських і глобальних EdTech-рішень. Головні напрями роботи центру: підтримка інтеграції сучасних технологій в освітню систему; формування нові моделі навчання; сприяння сінергії бізнесу і держави задля створення якісної й конкурентоспроможної освіти для українців. Вивчатимуться глобальні тренди та найновіші освітні інновації; відбуватиметься їх адаптація до українського контексту; розроблятимуться практичні рішення для подолання ключових викликів вітчизняної освіти; здійснюватиметься тестування нових EdTech-рішень; масштабуватимуться найуспішніші практики та здійснюватиметься підготовка рекомендацій для державної політики. Центр об’єднає учнів, вчителів, університети, бізнес і кластери у постійний діалог, щоб разом формувати візію майбутнього освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I9OzE, https://qrpage.net/qr/DluFZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-17