Підготовчі лекції у межах Інформаційного дня Програми «Горизонт Європа»

Підготовчі лекції у межах Інформаційного дня Програми «Горизонт Європа»

30 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбудуться підготовчі лекції до Брокерського заходу «Цифровізація та промисловість».

30 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбудуться підготовчі лекції до Брокерського заходу «Цифровізація та промисловість».

Захід організовано проектом FIT-4-NMP програми «Горизонт 2020» у межах інформаційного дня Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» за напрямом «Цифрова індустрія, промисловість та космос» (кластер 4).

Брокерський захід надасть площадку для спілкування зацікавлених сторін, які працюють у галузі цифрових технологій та промисловості. Його проведення сприятиме:
– представленню наявних можливостей, результатів досліджень, технологій та ноу-хау;
– фаховому обговоренню й розвитку нових ідей проектів на міжнародному рівні;
– створенню консорціумів для подання заявок на конкурси програми «Горизонт Європа» за напрямом «Цифровізація та промисловість».

У порядку денному передбачені наступні лекції: «Дослідження NMP в Horizon Europe: як почати й ефективно приймати участь у майбутньому заході Digital & Industry Brokerage Event», «Пошук партнерів та інші європейські мережеві портали: як використовувати та написати переконливий профіль співробітництва – що можна й чого не можна»,  «Європейська мережа підприємств (EEN): заходи, спрямовані на визначення партнерів для міжнародного співробітництва. База даних EEN і як написати профіль», «Навіщо реєструватися в FIT-4-NMP».

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3xp1zNn, https://www.fit-4-nmp.eu/fit-4-nmp-training-registration, https://bit.ly/3p7QjRT

Фото: скріншот

2021-11-26
Share
Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

На зустрічі, у якій взяли участь голови держав, урядів та міністри освіти 40 країн, держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Паризьку декларацію із глобальним закликом до інвестування в майбутнє освіти. Зустріч була націлена на активізацію підтримки освіти після пандемії COVID-19. Ключовою частиною заходу стала презентація доповіді «Переглянемо наше майбутнє разом: новий суспільний договір у сфері освіти», підготовленої Генеральним директором ЮНЕСКО та президентом Ефіопії.

Держави-члени ЮНЕСКО прийняли першу в історії глобальну «Рекомендацію щодо етики штучного інтелекту» та «Рекомендацію ЮНЕСКО з відкритої науки», які мають надзвичайно важливе значення для глобального наукового співробітництва, сприятиме рівності доступу до надбань науки та підвищенню соціально-економічних вигод від досягнень науки для суспільства.

Також відбулось урочисте засідання з приводу 50-ї річниці програми «Людина та біосфера», яка стала інструментом досягнення прогресу у сфері сталого розвитку, обміну ідеями та прикладами передової практики.

Детальніше: https://en.unesco.org/education2030-sdg4/gem2021-paris-declaration, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/recommendationhttps://bit.ly/311FGro

Фото: скріншот

2021-11-26
Share
Нові конкурси 2022 року Програми ЄС Еразмус+

Нові конкурси 2022 року Програми ЄС Еразмус+

Європейська Комісія оголосила нові конкурси Програми Еразмус+ на 2022 рік. Це відбулось відразу після прийняття річної програми Annual Work Programmer 2022.

Європейська Комісія оголосила нові конкурси Програми Еразмус+ на 2022 рік. Це відбулось відразу після прийняття річної програми Annual Work Programmer 2022.

Еразмус+ продовжить надавати можливості для розвитку академічних обмінів та виробничої практики, стажування та викладання, створення проектів транскордонного співробітництва у сферах освіти та професійного розвитку, молоді та спорту. На доповнення до загального переліку річна робоча програма також містить інші проєкти, котрі будуть запускатися окремо, наприклад, ініціатива європейських університетів.

Програма й надалі буде підтримувати молодих людей і заохочувати їх до участі в суспільному житті задля досягнення цілей Європейського року молоді 2022. 

Основні нововведення полягають у наступному:
– перспективні проекти – нові великомасштабні проєкти будуть підтримувати високоякісну й інклюзивну цифрову освіту та адаптацію систем освіти та навчання при переході до «зеленого»;
– більше обмінів з третіми країнами – завдяки коштам з зовнішніх інструментів ЄС треті країни будуть мати можливість приймати участь у цільових проектах і обмінах, особливо в галузях професійної освіти та навчання, а також спорту;
– більш інклюзивний DiscoverEU – DiscoverEU пропонує 18-літнім можливість подорожувати Європою;
– наближення ЄС до шкіл – вивчення цілей і функціонування ЄС є важливою частиною просування активної громадянської позиції та спільних цінностей свободи, толерантності та недискримінації;
– спрощене фінансування проектів співробітництва – Erasmus+ надає бенефіціарам проектів у рамках партнерства зі співробітництва можливість подати заявку на отримання одноразової виплати для реалізації своїх проектів.

Будь-який державний або приватний орган, який діє у сфері освіти, навчання, молоді та спорту, може подати заявку на фінансування з допомогою національних агенцій Erasmus+, розташованих у всіх державах-членах ЄС і третіх країнах, які беруть участь у програмі, а також Європейської виконавчої дирекції з освіти та культури.

У грудні 2021 року Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України спільно з Представництвом ЄС в Україні та Національним Еразмус+ офісом в Україні й іншими партнерами планують провести низку онлайн заходів з детальною презентацією можливостей, умов участі українських організацій за всіма відкритими конкурсами 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3D90EBH, https://bit.ly/31ap2Gk, https://bit.ly/3o2KuFS, https://bit.ly/3nT7cjM

Фото: Еразмус+

2021-11-26
Share
Європейський освітній саміт

Європейський освітній саміт

9 грудня 2021 року відбудеться четвертий європейський освітній саміт «Наступне десятиліття європейської освіти».

9 грудня 2021 року відбудеться четвертий європейський освітній саміт «Наступне десятиліття європейської освіти».

Європейський освітній саміт є щорічним флагманським заходом Європейського освітнього простору, де формується спільне бачення ЄС щодо сучасного стану та перспектив розвитку інклюзивного європейського сектору освіти та навчання, здатного адаптуватися до цифрових і екологічних переходів.

Під час заходу планується обговорити наступні питання:
– як забезпечити психологічне та фізичне благополуччя учнів і вчителів;
– як запровадити інклюзивність в освіті для всіх;
– як перетворити навчання у більш стійку та екологічно безпечну систему;
– як адаптуватися до цифрової трансформації в системах освіти;
– як тенденції вплинуть на університети у майбутньому;
– які стратегії будуть використовувати університети та як це пов’язано з глобальними вимірами;
– як спонукати громадян стати більш активними в обміні та просуванні цих ідей.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://ec.europa.eu/education/summit/next-decade-european-education_enhttps://bit.ly/3nUdwY8

Фото: ЄК

2021-11-26
Share
Про основні покращення Scopus.com у 2021 році

Про основні покращення Scopus.com у 2021 році

Оприлюднена інформація про основні зміни та нововведення, які відбулись у Scopus впродовж  2021 року.

Оприлюднена інформація про основні зміни та нововведення, які відбулись у Scopus впродовж  2021 року.

У 2021 році Scopus реалізував низку заходів, спрямованих на покращення функціональності та продовжив впроваджувати інструменти та ідеї, доступні для розуміння сфери діяльності користувачів і впевненого прийняття ними важливих рішень. Був виконаний амбіційний редизайн веб-сайту для оптимізації взаємодії з користувачем, покращено функціональність і здійснено перехід на сучасну технологічну платформу. Редизайн дозволяє збільшити частоту й темп оновлення розробки, зводячи до мінімуму перебої в роботі клієнтів.

Відтепер надається більше й кращої якості аналітична інформація, спрощуючи пошук можливостей, відслідковування активності та отримання важливих даних для прийняття рішень. Удосконалено сучасні інструменти пошуку та фільтри для знаходження важливої інформації, відслідковування тенденцій і знаходження експертів у певній галузі. Це спрощує візуалізацію, порівняння та експорт знайдених даних.

У 2021 році в Scopus реалізовано наступні нововведення та покращання:
– розширена існуюча функціональність сторінки профілю автора Scopus, щоб надати додаткову інформацію та контекст;
– робочий процес Майстра зворотного зв’язку з авторами став більш інтуїтивно зрозумілим і додано можливість редагувати препринти та дані про гранти;
– нові функції Сторінки відомостей про документи містять метрику «Кількість переглядів» і попередній перегляд профілю автора Scopus;
– більше 7,8 млн посилань на політики були додані майже до 3 млн статей у Scopus, зв’язуючи дослідження з використанням у політиці;
– препринти SSRN під’єднуються до контенту, котрий доданий з 4 інших основних серверів препринтів з січня цього року;
– збільшено кількість статей, які містять інформацію про фінансування, оптимізовано функцію відслідковування та запущено проект з додавання історичних даних про фінансування в профілі авторів;
– на сьогоднішній день додано чи оновлено класифікації фільтрів відкритого доступу для 17 млн документів, тому цей контент легше знайти та проаналізувати.

Детальніше: https://bit.ly/3FOg8wK, https://bit.ly/3cNmG2l, https://bit.ly/3CSj35J

Фото: Elsevier Ukraine

2021-11-25
Share
Оцінка пілотної програми Horizon 2020

Оцінка пілотної програми Horizon 2020

Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».

Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».

У рамковій програмі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт фінансування проекту поки що ґрунтується на поверненні фактичних витрат. Не дивлячись на спрощені правила та покращену ІТ-підтримку, ця система залишається складною та піддається помилкам. Однією з ініціатив Комісії з високим потенціалом для розв’язання цієї проблеми й подальшого спрощення є більш широке використання одноразових виплат.

Отже, розроблено підхід до одноразового фінансування, котрий знімає всі зобов’язання зі звітності про фактичні витрати, табеля обліку робочого часу та наступних фінансових аудитах. Метою є значне скорочення кількості помилок і адміністрування грантів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також підсилення уваги до змісту виконаних робіт.

Новий підхід був ретельно протестований у рамках пілотного проекту «Горизонт 2020» протягом останніх трьох років програми. 

Опублікований звіт представляє пілотний проект більш докладно й об’єднує вичерпні відгуки, котрі зібрані авторами з самого початку його реалізації.

У цілому, оцінка показує, що одноразове фінансування працює на практиці й що підхід, розроблений у Horizon 2020, підходить для більш широкого використання в Horizon Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3xspxqX, https://bit.ly/3FKyVZR

Фото: ЕК

2021-11-24
Share
Конкурс науково-дослідних проєктів КНУ імені Тараса Шевченка та НАН України на 2022-2023 роки

Конкурс науково-дослідних проєктів КНУ імені Тараса Шевченка та НАН України на 2022-2023 роки

Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.

Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.

Конкурс проводиться з метою подальшого розширення наукової співпраці Академії та Університету, ширшого залучення талановитих студентів старших курсів до наукової діяльності. 

Конкурс проводиться за наступними науковими напрямами:
– математика та кібернетика;
– фізика і астрономія;
– біологія та медична наука.

До конкурсу прийматимуться науково-дослідні проекти, котрі будуть виконуватися спільно науковцями Університету та Академії. Причому, представництво виконавців від Університету та Академії повинно бути паритетним.

Рекомендовані до виконання проекти добираються на підставі рішення незалежної наукової експертизи. Про результати конкурсу авторам буде повідомлено.

Затверджений перелік науково-дослідних проектів, які пройшли конкурсний відбір, буде оприлюднено на веб-сайті Академії.

Початок конкурсу – 20 листопада 2021 року, закінчення – 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/32uxIaU, https://bit.ly/30Vlvva

Фото: НАНУ

2021-11-23
Share
Збільшення фінансування Horizon Europe та Erasmus+

Збільшення фінансування Horizon Europe та Erasmus+

Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.

Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.

Результати перемовин мали особливе значення для дослідницького співтовариства, оскільки Рада намагалася скоротити запропоновані кошти для Horizon Europe у 2022 році, стверджуючи, що не було достатнього попиту для покриття витрат. Натомість Європейський парламент зробив своїм пріоритетним завданням відмінити це скорочення й додатково фінансово підсилити програму.

Депутати Європарламенту збільшили фінансування програм, які сприяють відновленню після пандемії та відповідають пріоритетам, викладеним у керівних принципах на 2022 рік. До них, зокрема, належить дослідницька програма Horizon Europe і програма дій у сфері навколишнього середовища та клімату LIFE. Програма єдиного ринку збільшена на 30 млн євро, а Європейська державна прокуратура – на 3,8 млн євро. Підтримка молоді є ключовим пріоритетом для парламенту, отже збільшено бюджет Erasmus+ на 35 млн євро. Напрямок EU4HealTH також підсилений додатковими 51 млн євро для забезпечення охорони здоров’я та підвищення стійкості відповідних національних систем.

Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI – Global Europe) поповнений на 190 млн євро з акцентом на боротьбу з пандемією, у т.ч. шляхом вакцинації.

Гуманітарна допомога збільшена на 211 млн євро, що дозволить Резерву солідарності та надзвичайної допомоги покрити зростаючі потреби Фонду солідарності ЄС у зв’язку зі стихійними лихами.

Детальніше: https://bit.ly/3HKoOWV, https://bit.ly/3oKZyHa

Фото: EUA

2021-11-22
Share
Консультації в рамках українсько-латвійського проекту міжнародної науково-технічної співпраці

Консультації в рамках українсько-латвійського проекту міжнародної науково-технічної співпраці

З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.

З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Проект «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України» переміг у конкурсі міжнародних проектів, який проводився у 2020 році МОН України та Державним агентством з розвитку освіти Латвійської Республіки.

16 листопада 2021 року відбувся вебінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан та перспективи». Обговорювались наступні питання:
– роль і місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні;
– призначення та перспективи реалізації українсько-латвійського проекту «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України»;
– мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси;
– цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій;
– відкрита наука у Латвії: дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації;
– відкрита наука в Україні та Національний репозитарій академічних текстів;
– попередня обробка публікацій для визначення подібності контенту;
– процес оцифровки та цифрові ресурси Латвійської національної бібліотеки;
– спільні зусилля провідних університетів Латвії та Латвійської національної бібліотеки на шляху до академічної та дослідницької доброчесності;
– академічна етика та доброчесність в Україні.

17 та 18 листопада 2021 року в рамках робочих семінарів з обговорення актуальних питань аналізу цифрового контенту учасники українсько-латвійського проекту разом із запрошеними експертами обговорювали такі питання:
– сервіс StrikePlagiarism, запити користувачів та перспективи розвитку;
– формування та розвиток вітчизняного сервісу перевірки на збіг текстових фрагментів Anti-Plagiarism та його перспективи;
– сервіс Unicheck, запити користувачів та перспективи розвитку;
– тренди аналізу текстових корпусів та які дані можна отримувати з текстів;
– когнітивні інструменти концептографічного аналізу;
– досвід співпраці з Crossref;
– сервіс «Реєстр наукових видань».

Відеозапис вебінарів та презентаційні матеріали доповідачів представлені у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ.

Також під час візиту латвійських партнерів до України було підписано меморандум про співпрацю між Латвійською національною бібліотекою та Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації. Сторони домовилися докладати спільних зусиль для розвитку науки, освіти, інновацій, науково-технічної інформації.

Для цього вони планують:
– збирати, зберігати, аналізувати, оцінювати, забезпечувати використання, поширення, охорону та захист науково-технічної інформації;
– проводити наукові дослідження та розробки;
– надавати наукове, методичне, інформаційно-аналітичне, програмно-технологічне, експертне та організаційне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, інформаційної діяльності, формування інформаційних ресурсів та сучасної цифрової інфраструктури;
– здійснювати науковий супровід заходів у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, науково-технічної інформації;
– активно підтримувати політику відкритої науки;
– здійснювати обмін інформаційно-бібліографічними даними.

Детальніше: https://bit.ly/3CHkBzl, https://bit.ly/3FFbalZ, https://bit.ly/30fbmZD, http://webinar.ukrintei.ua/, http://www.uintei.kiev.ua/, https://bit.ly/3FEMkCP, https://nrat.ukrintei.ua/rozvytok-czyfrovoyi-nauky-v-latviyi-ta-ukrayini-suchasnyj-stan-i-perspektyvy/ 

2021-11-22
Share
Уряд підтримав проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона

Уряд підтримав проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

У відповідності до проєкту документу, мають бути  затвердджені:
– Положення про Національну премію України ім. Бориса Патона;
– Положення про Комітет з Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Почесного знаку лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Диплома лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона.

Роботи, висунуті на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2021 році до набрання чинності цього указу, вважатимуться висунутими на здобуття Національної премії України ім. Бориса Патона і підлягатимуть розгляду, обговоренню та оцінці Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки відповідно до Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки.

Проєктом указу пропонується також призначити головою комітету з Національної премії України ім. Бориса Патона Президента Національної Академії Наук України, котрому буде необхідно у місячний термін подати пропозиції щодо персонального складу Комітету.

Детальніше: https://bit.ly/3cpLWvy

Фото: МОН

2021-11-18
Share