ВИНАХІДЛИВІСТЬ ЛЮДИНИ VS ШІ

ВИНАХІДЛИВІСТЬ ЛЮДИНИ VS ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Я вважав себе креативним науковцем доки ШІ не розгадав мій трюк».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Я вважав себе креативним науковцем доки ШІ не розгадав мій трюк».
Автор висловлює сумнів у тому, що штучний інтелект буде завжди позаду людини у сфері креативності. Він згадує, як у третій частині «Мандрів Гуллівера» в Академії Лагадо професор працює над пристроєм, «завдяки якому найневігласніша людина за помірну плату і з невеликою фізичною працею зможе писати книги з філософії, поезії, політики, права, математики і богослов’я, без найменшої допомоги генія чи навчання». Девіду тут одразу вбачається архетип сучасних програм для обробки/генерації природної мови, а ілюстрація до книги навіть має дивну схожість із кремнієвим чипом, що зображений на ній. Свіфт вважав такий пристрій неможливим і потенційно небезпечним абсурдом, тоді як зараз навколо ГШІ точаться непрості спори, а сам він став реальністю. Але навіть попри швидкий розвиток ШІ багато експертів продовжують наполягати на тому, що машини ніколи не набудуть творчих здібностей, притаманних людині. Студентів запевняють, що навички кидати виклик, переформульовувати та генерувати нові ідеї, яких вони набувають в університеті, будуть затребуваними упродовж усього їхнього трудового життя. Девід Сандерс висловлює обґрунтований сумнів з цього приводу, аналізуючи свій практичний досвід, набутий на початку власної кар’єри. Він займався прогнозуванням структури білків та їх раннім комп’ютерним прогнозуванням. Він навчився передбачати структуру білків і навіть створив модель, яка втілювала його методи. Пишаючись своїми здогадками він вважав себе досить розумною і творчою людиною. Два десятиліття потому нейромережева програма під назвою AlphaFold трансформувала процес прогнозування структури білків: не використовуючи ті самі принципи, ШІ зміг навчитися на величезній базі даних послідовностей і структур. Відтепер, каже Девід, я не відчуваю себе настільки креативним. Очевидно, що давнішнє осяяння було не більше, ніж рутинним розпізнаванням шаблонів, яке можна здійснити за допомогою електронного пристрою. Тепер Девід Сандерс піддає сумніву завищені людські претензії на креативність та закликає переглянути природу людської творчості.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-21
Share
ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА ПРОЄКТІВ У РАМКАХ ПРОГРАМИ  ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА ПРОЄКТІВ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

Міністерство освіти і науки України з метою активізації участі українських команд науковців у програмі ЄС «Горизонт Європа» розпочало фінансування наукових робіт та проєктів.

Міністерство освіти і науки України з метою активізації участі українських команд науковців у програмі ЄС «Горизонт Європа» розпочало фінансування наукових робіт та проєктів.
Станом на початок червня 2023 року директорат науки та інновацій МОН уклав 38 договорів на виконання наукових, науково-технічних робіт та проєктів, виконавцями яких стануть 19 університетів, 18 наукових установ та державне конструкторське бюро. Упродовж двох наступних років обсяг наданої фінансової підтримки становитиме 114,6 млн грн, які будуть спрямовані з коштів повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020». Найбільша кількість підтриманих таким чином проєктів стосуватиметься досліджень у сфері відновлювальної енергетики, матеріалознавства, здоров’я та якості життя людини. Наразі українські організації у рамках програми ЄС «Горизонт Європа» вже отримали і виконують 59 наукових проєктів на загальну суму 15 млн євро. Незабаром МОН планує оголосити другий конкурс проєктів, які фінансуватимуться за рахунок повернення внеску України до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020».
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-21
Share
СТАТИ ГРОМАДСЬКИМ ВЧЕНИМ – НЕЛЕГКИЙ ВИБІР

СТАТИ ГРОМАДСЬКИМ ВЧЕНИМ – НЕЛЕГКИЙ ВИБІР

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір».
У ній наголошується, що коли вчені добре знають свою сферу досліджень і бачать, що їхні висновки ігноруються, їм потрібно почуватись доволі упевнено, щоби говорити про це. Надто довго громадська увага до аргументів, що ґрунтуються на фактах, придушувалася, до чого свою руку доклали засоби масової інформації та корпорації. І хоча в академічних колах підтримується значимість комунікативних навичок, основні публікації для широкої спільноти присвячені переважно вченим, що представляють гуманітарні науки, на противагу іншим, зокрема – природничим. З іншого боку, реалії COVID-19 та зміни клімату спонукають все більше людей визнавати важливість даних, які пройшли експертну оцінку в академічному середовищі. Однак виявляється, що коли вчені використовують у широкій дискусії наукові дані (зокрема – отримані з їхніх власних лабораторій), вони розглядаються як «активісти». Пол МакГріві радить, як найкраще організувати громадське обговорення та керувати ним, коли результати ваших досліджень не співпадають із широко розвповсюдженими підходами, а також як говорити і писати так, щоб вас почули. Зокрема, бажано створити мережу підтримки серед надійних колег, які готові перевірити вашу позицію; самостійно керувати повідомленнями про результати, щоб зменшити ймовірність викривленого цитування; не витрачати час на тих, хто не розуміє або не має впливу; забезпечити постійний контроль та перевірку власних даних; пам’ятати про конкурентів, моніторити їх виступи та зважати на їх позицію. Також Пол надає поради щодо особистої безпеки, аналізу мотивації, вивчення ризиків (втрата фінансування досліджень, послідовників та учнів). І нагадує загальновідому істину: спочатку ваші ідеї будуть висміювати, потім люто заперечувати, а потім сприйматимуть як само собою зрозуміле. Бути громадським науковцем є важливим, але нелегким вибором навіть для людей поза академічним середовищем, таких як журналісти та співробітники університетських ЗМІ.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-20
Share
ВИКРИТТЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СПІВАВТОРА

ВИКРИТТЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СПІВАВТОРА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар’єру: обвинувач Прюїтта про викриття».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар’єру: обвинувач Прюїтта про викриття».
У ній йдеться про складний кейс боротьби з академічною недоброчесністю від Кейт Ласковськи. Вже три роки поспіль тягнеться історія, пов’язана з викриттям неправомірних дій співавтора публікації. Вчена із Каліфорнійського університету виявила нехарактерну поведінку даних, наведених у статті, яку вона опублікувала трьома роками раніше у співавторстві з іншим науковцем. Перед нею постав важкий вибір – промовчати чи визнати проблему. Це було непросто вирішити, адже вона пишалася цією статтею, яка, здавалося, підтверджувала нову теорію поведінки тварин, розроблену Ласковськи під час роботи над дисертацією. Підтвердження надав Джонатан Прюїтт, який проводив експерименти з павуками у своїй лабораторії в Університеті Піттсбурга та став її співавтором. Незначні на перший погляд аномалії у даних Прюїтта, були спричинені, за його словами, незначною технічною проблемою. Але доктор Ласковскі заглибилася в дані й виявила набагато більше випадків дублювання послідовностей, які були неможливими: павуки в лабораторних експериментах у різних умовах не могли рухатись з абсолютно однаково точністю, яка співпадала до сотої частки секунди. Ласковскі вирішила наполягти на спростуванні доказів, а потім пішла далі й написавши у січні 2020 року пост «Що робити, якщо ви більше не довіряєте своїм даним». У цій публікації вона звернула увагу на ймовірність фальсифікації даних. «Я думала, що це може підірвати мою кар’єру, але це було те, що я повинна була зробити». Відмовлятися від публікацій настільки публічно було ризиковано, але, тим не менш, це виявилося надзвичайно важливим кроком. Незабаром після цієї публікації інші співавтори доктора Прюїтта повідомили про свої підозри, що зрештою призвело до 15 спростувань, 11 висловлювань заклопотаності та чотирьох виправлень. Звинувачення підтвердилось, коли Макмастер опублікував результати свого розслідування і довів, що д-р Прюїтт займався фальсифікацією. Результати, представлені у статті у журналі «Nature», насправді «були просто сфабриковані». Ласковскі побоювалася, що гучна втрата кількох ключових публікацій може зашкодити її кар’єрі. Але наукова спільнота згуртувалася, визнавши співавторів жертвами дій доктора Прюїтта. Разом із тим, поведінка деяких журналів, яких торкнувся скандал, була сумнівною: незважаючи на докази, ряд видань не хотіли відкликати статті, особливо коли доктор Прюїтт загрожував судовим позовом.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-19
Share
ЮНЕСКО: АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА ЩОДО БАЗОВИХ МОДЕЛЕЙ ТА ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЮНЕСКО: АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА ЩОДО БАЗОВИХ МОДЕЛЕЙ ТА ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано програмний документ «Базові моделі, такі як ChatGPT, крізь призму рекомендацій з етики ШІ».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано програмний документ «Базові моделі, такі як ChatGPT, крізь призму рекомендацій з етики ШІ».
У ньому демонструється, як рекомендації щодо етики штучного інтелекту можуть допомогти визначити ключові етичні принципи, продемонструвати ризики, пов’язані з розвитком системам ШІ, допомогти розробити керівні політичні рамки. Документ підготовлений у відповідь на зростаючу стурбованість політичних кіл, громадськості та фахової спільноти швидким поширенням базових моделей штучного інтелекту й закликає до регулювання ШІ. У ньому описані загальні контури процедури подолання або пом’якшення ризиків, які можуть виникнути в рамках проєктів з використанням ШІ упродовж усього їхнього життєвого циклу. Оскільки ШІ продовжує відкривати безліч нових можливостей, виникають побоювання з приводу його потенційної шкоди. У травні 2023 року свою стурбованість висловили лідери G7 під час саміту у Хіросімі. Відкритий лист про небезпеку ШІ було підписано лідерами технологічних корпорацій та дослідниками різних країн світу. Також у травні група лікарів та експертів у галузі охорони здоров’я з усього світу закликала зупинити дослідження ШІ доти, доки технологія не буде належним чином регулюватися у BMJ Global Health. ЮНЕСКО опублікувала програмний документ, що містить аналіз швидкозростаючих інструментів штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, які підкорили світ, а також огляд доступних наразі інструментів (методологія оцінки етичного впливу, експертні мережі – «Експерти ШІ без кордонів», Women4EthicalAI тощо).
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-16
Share
КНИГА ВІД ВЧЕНОГО: ПРОЄКТ ОПВ

КНИГА ВІД ВЧЕНОГО: ПРОЄКТ ОПВ

Офіс підтримки вченого оголосив про започаткування науково-популярного проєкту «Книга від вченого».

Офіс підтримки вченого оголосив про започаткування науково-популярного проєкту «Книга від вченого».
Його мета полягає у підтримці талановитих вчених та стимулюванні подальшої творчої діяльності шляхом популяризації професійних здобутків. У рамках проєкту вчені можуть презентувати монографії, посібники, підручники, збірники матеріалів тощо в різних форматах. До участі запрошуються усі зацікавлені науковці, праці яких опубліковані у 2017–2023 роках.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-14
Share
КОНКУРС: ВІДКРИТА НАУКА, СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

КОНКУРС: ВІДКРИТА НАУКА, СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Сумський національний аграрний університет оголосив про прийом заявок на Всеукраїнський конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології».

Сумський національний аграрний університет оголосив про прийом заявок на Всеукраїнський конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології».
Конкурс покликаний сприяти популяризації наукових і методичних розробок, що забезпечують супровід освітнього процесу в українських закладах вищої освіти, відповідають стандартам вищої освіти, стимулюють створення нових знань, здобуття студентами якісної вищої освіти та поширення в академічному середовищі передових практик у навчанні, викладанні та науці. Основні номінації конкурсу: соціо-гуманітарні та економічні науки; інженерно-технологічні науки; агробіологічні науки та ветеринарні науки. Представлені на конкурс роботи повинні відповідати наступним критерія: наукова та методична цінність; інноваційність; оригінальність викладення матеріалу; орієнтованість на цільову аудиторію; дизайн; відповідність вимогам академічної доброчесності. Подати заявку на участь можна до 18 червня 2023 року.
Фото: організатори
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-06-14
Share
GPT4 МОЖЕ СТАТИ  ПОМІЧНИКОМ  ВИКЛАДАЧА

GPT4 МОЖЕ СТАТИ ПОМІЧНИКОМ ВИКЛАДАЧА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Лю «Як змусити ChatGPT працювати асистентом викладача: юридичний кейс».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Лю «Як змусити ChatGPT працювати асистентом викладача: юридичний кейс».


Вона демонструє можливості використання інструменту ШІ для генерування відповідей на запитання студентів. Автор звертає увагу на такий засіб, як інтерактивне анкетування, – елемент навчання, особливо цінний для тих, хто почувається некомфортно під час публічних виступів або намагається просто зекономити час. Бенджамін Лю п’ять років тому створив простий чат-бот на основі готового програмного забезпечення, розгорнув його у Facebook Messenger, склав список загальних запитань, що стосувалися юридичної сфери та поєднав кожне запитання з відповіддю. Таким чином він хотів допомогти студентам із отриманням відповідей на найбільш поширені юридичні питання. Однак швидко виявилось, що чат-бот не став корисним та затребуваним інструментом серед студентів. Нові горизонти для модернізації раніше реалізованого підходу з’явилися з появою ChatGPT, оскільки він може генерувати відповіді природною мовою. Бенджамін ділиться своїм досвідом та порадами щодо того, як перетворити ChatGPT на корисного репетитора у галузі юриспруденції. Для цього він пропонує підписатись на ChatGPT Plus, надати GPT-4 коротку інформацію про правову сферу відповідної країни, натренувати його відповідними підказками та контрольованим діалогом, перевірити коректність роботи, оцінити ефективність. На додачу до інструкції автор наводить приклади роботи з навченим таким чином ШІ й надає необхідні пояснення для тих, хто спробує повторити цей експеримент.
Детальніше: https://is.gd/0x1Lz3, https://is.gd/PqR4Sn
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-06-14
Share
НОВІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В рамках процесу інтеграції до єдиного ринку ЄС Україною та ЄС на початку червня 2023 року підписано Угоду про приєднання до Програми Європейського Союзу «Механізм сполучення Європи / «Connecting Europe Facility» (CEF).

В рамках процесу інтеграції до єдиного ринку ЄС Україною та ЄС на початку червня 2023 року підписано Угоду про приєднання до Програми Європейського Союзу «Механізм сполучення Європи / «Connecting Europe Facility» (CEF).
Ця Програма є ключовим інструментом фінансування ЄС заходів зі сприяння конкурентоспроможності та створення робочих місць шляхом здійснення цільових інвестицій в інфраструктуру. Підписання CEF відкриває для України можливість спільно з європейськими партнерами отримання інвесстицій у транспортні, енергетичні та цифрові проєкти. Загальний бюджет Програми для країн-учасників до 2027 року – 21 млрд євро, з яких на цифрові проєкти припадає 2 млрд євро. Брати участь у конкурсі заявок зможуть проєкти, які становлять спільний інтерес. Навесні кілька українських компаній розпочали співпрацю з країнами ЄС для подання спільних заявок у межах конкурсу щодо розвитку Магістрального підключення до цифрових глобальних шлюзів. Інформація про подальші конкурси CEF буде публікуватись на офіційному сайті Мінцифри України.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-06-13
Share
ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».
Наголошується, що для вчених, викладачів і співробітників будь-якого рівня навички письма є визначальними та вкрай необхідними. Вони потрібні при написанні статті, заявки на фінансування або отримання кращої роботи: важка робота зі створення осмисленої прози пронизує усі аспекти університетського життя. Добірка містить тридцять одну коротку статтю з порадами за наступними напрямками: написання статей для академічних журналів, стратегії покращання тексту; креативне письмо та поезія; як підготувати найкращі дослідження та написати заявки на гранти; як продати видавцю книгу та опублікувати її; як писати для масової аудиторії; методи спільного письма; написання відгуків та запитань для проведення оцінювання студентів.
Детальніше: https://is.gd/B9c4Zq
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-12
Share