На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
Автори наголошують на необхідності переосмислення навчальних матеріалів і програм з урахуванням майбутніх тенденцій на ринку праці. Через непередбачуваний характер розвитку технологій робоче місце через 7 років докорінно відрізнятиметься від нинішнього. З появою індустрії 5.0, розвитком метавсесвіту, прогресом у мережі інтернет і розвитку цифрових технологій з’являться робочі місця, яких не було в минулому. Отже, людям для досягнення успіху та кар’єрного зростання необхідно буде швидко набувати нових навичок. Очікується зростання попиту на аналітиків даних, спеціалістів з великих даних та експертів з автоматизації процесів. Такі навички, як ухвалення рішень, аналіз та оцінка систем, матимуть великий попит. Не менш важливими будуть і такі м’які навички, як комунікація, сторітелінг. Зважаючи на стрімкий розвиток штучного інтелекту затребуваним буде вміння працювати з ШІ, промпт-інжиніринг. Університети і надалі будуть відігравати важливу роль у підготовці майбутніх фахівців, але мають переосмислити програми власних курсів з огляду на нові тенденції, щоб своєчасно адаптуватися до мінливого світу. Наприклад, курс «Аналітика даних» має бути представлений не лише в ІТ, а й в управлінні людськими ресурсами. Майбутній робочій силі необхідні навички постійного навчання, які знадобляться більше, ніж будь-коли. Концепція безперервного навчання стане більш поширеною і важливою, і це має відбуватись за підтримки університетів.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Наголошується, що інструменти регуляторного експерименту використовуються для тестування нових економічних, інституційних та технологічних підходів, а також для розроблення моделей правового регулювання поза межами існуючих керівних структур. Цей звіт присвячений питанням використання регуляторних пісочниць, завдяки яким органи влади залучають фірми для тестування інноваційних продуктів або послуг, які не можна вмістити в існуючі правові рамки. Фірми-учасники експерименту отримують звільнення від необхідності виконання конкретних правових положень або дотримання певних процесів, щоб стимулювати упровадження цими фірмами інновації. У звіті узагальнено уроки, винесені з регуляторних пісочниць у сфері фінтеху, наголошується на їхньому позитивному впливі, зокрема – сприянні залученню венчурних інвестицій у фінтех-стартапи. Проаналізовані виклики та ризики, пов’язані з упровадженням регуляторних пісочниць та описано процеси їхнього використання. Представлені політичні міркування щодо регуляторних пісочниць для компаній, які займаються розвитком технологій штучного інтелекту, включаючи інституційну міждисциплінарну співпрацю та необхідність нарощування експертизи у цій галузі в уповноважених державних органах. Висновки звіту підкреслюють необхідність регуляторної інтероперабельності, важливість комплексних критеріїв прийнятності використовуваних інструментів, оцінювання впливу на інновації та конкуренцію.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Наголошується, що розвиток штучного інтелекту закладає основу для масштабних і швидких перетворень у суспільстві. Розуміння взаємозв’язку між можливостями ШІ та навичками людини необхідне для того, щоб політика могла реагувати на зміни, які наразі мають місце та відбудуться у майбутньому. Досліджувалось, наскільки добре системи ШІ справляються із завданнями Програми міжнародної оцінки успішності учнів (PISA) у читанні, математиці та природничих науках. Тести проводились із використанням сімейства великих мовних моделей Generative Pre-Trained Transformer – штучного інтелекту, який лежить в основі ChatGPT і який викликав фурор у світі після свого публічного релізу наприкінці 2022 року. Результати дослідження показали, що обидві версії GPT перевершують середні показники підлітків з читання та природничих наук, а також продемонстрували швидкий прогрес у математиці.
Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.
Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.
Цей модуль було розроблено у відповідь на нові виклики, спричинені масштабним використанням у різних сферах, включаючи академічну, інструментів ШІ. Науковці та освітяни відтепер можуть скористатись детектором контенту від ChatGPT (ChatGPT, GPT-2, GPT-J, GPT-NEO, GPT-3, GPT-4) та Bard. Це дозволить краще підтримувати етичну поведінку студентів, захистити їх від порушення принципів академічної доброчесності, зберегти стандарти якості освіти. Модуль створений на основі алгоритму пошуку штучного інтелекту, який належить Originality.ai. Він демонструє високу точність (93% ) і працює з 20-ма мовами. Наразі у відкритому доступі є відповідна пропозиція про тестування нового модулю, його короткий опис та презентація.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».
Автор наголошує, що копіювання чужих робіт є крадіжкою, а турбота про благополуччя винних не повинна виключати їхнього покарання. Він наводить два нещодавні випадки, які мали місце у Кембриджському університеті. Вони показали, що в університетах до плагіату ставляться менш серйозно, ніж можна було б очікувати з огляду на політику інформування студентів та попередження порушень. Отже, наскільки серйозним злочином є плагіат? Чи потрібно їх виправдовувати? Чи невідворотнім має бути покарання? У політиці Кембриджу щодо академічної доброчесності передбачено, що порушення є підставою для звільнення. Однак принаймні у ряді випадків це не спрацювало. Є заклики щодо переосмислення проблеми плагіату перед обличчям масового використання ШІ студентами та співробітниками. Але плагіат необхідно розглядати як серйозне правопорушення, адже це – крадіжка результатів чужої роботи. Навіть коли відбувається перефразування (воно наразі набуло великих масштабів), а не просто буквальне запозичення. Крім того, плагіат псує наукову літературу, оскільки уможливлює створення великої кількості публікацій низької цінності, які науковці фізично не можуть прочитати. І подальше поповнення літератури переробленими версіями вже опублікованих робіт лише загострює проблему. Завдяки плагіату нове дослідження, яке начебто підтверджує певний висновок, фактично є лише фальшиво переробленою версією вже існуючого. Плагіат поширює недовіру до опублікованої літератури, оскільки не можна вірити написаному. Це величезна проблема, що потребує уваги. Якою має бути реакція університетів на виявлення плагіату? Цілком виправдано запропонувати студентам підтримку, щоб допомогти їм уникнути правопорушення. Але чи можна поширювати цей підхід на академічний персонал? Неможливо повірити, що викладачі та науковці не усвідомлюють основ академічної етики, коли копіюють чужі роботи та не усвідомлюють наслідків. Найпоширенішим виправданням плагіаторів було те, що вони це зробили ненавмисно. Це рівнозначно недбалості та повинно тягнути за собою певні дії. Чи достатньо публічно назвати і присоромити тих, хто вчинив це правопорушення? Автор вважає, що надалі відбуватиметься погіршення ситуації, ураховуючи висококонкурентне середовище і тиск, який відчувають сучасні науковці.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Детектори тексту ШІ не працюють.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Детектори тексту ШІ не працюють.
Чи є регулювання відповіддю?». Автор розмірковує над питанням: оскільки інструменти, розроблені для викорінення неправомірних дій з інструментами ШІ виявились неточними, чи потрібно більш суворе регулювання використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі? З появою ШІ університети в усьому світі підтримали використання відповідних детекторів задля протидії недобросовісним діям студентів під час навчання. Але наразі стає все більше доказів того, що «доступні інструменти виявлення не є ані точними, ані надійними та в основному схильні класифікувати результати як написані людиною, а не виявляти текст, згенерований штучним інтелектом». Дослідження, проведене вченими з Університету Меріленда, підтвердило побоювання з приводу неточності роботи детекторів: студенти можуть легко їх перехитрити, використовуючи інструменти перефразування для переписування тексту, створеного за допомогою великих мовних моделей. Один з авторів цього дослідження, Сохейл Фейзі, доцент кафедри комп’ютерних наук, сказав, що недоліки в інструментах уже проявили себе і мали негативний вплив (несправедливе звинувачення студентів у неправомірній поведінці). «Зростає визнання того, що нам необхідна можливість розрізняти текст, написаний штучним інтелектом, і текст, написаний людиною з низки етичних та юридичних причин. У довгостроковій перспективі на користь кожного знати, чи створено щось ШІ чи ні», вважає професор Дрейпер. Модель детектора, створена OpenAI, нещодавно була відкладена, що багато хто розцінив як доказ того, що виявлення ГШІ неможливе. Turnitin, чий детектор загалом отримав більш високі оцінки, ніж більшість інших та був використаний 65 мільйонів разів, теж не став непогрішимим. Нещодавно у США великими компаніями, що працюють над великими мовними моделями, було прийнято добровільне зобов’язання щодо розробки «надійних технічних механізмів, які гарантують, що користувачі знають, коли контент є штучним інтелектом». «Дехтокаже, що виявлення ніколи не йтиме в ногу з часом. Це вірно, коли незалежна компанія намагається передбачити, що відбудеться далі, але коли у вас є зобов’язання створити засоби виявлення ГШІ від самих компаній-розробників штучного інтелекту, ви перебуваєте на набагато сильнішій позиції».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Кругова порука з приводу нестримного списування іноземних студентів не може зберігатися вічно».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Кругова порука з приводу нестримного списування іноземних студентів не може зберігатися вічно».
Автор попереджає: тільки-но стане загальновідомим той факт, що ступінь магістра, здобутий у Великій Британії, не має цінності, освітня галузь країни опиниться у великій біді. Він наводить статистичні дані щодо кількості іноземних студентів, які прибули на навчання до Британії з країн, що знаходяться за межами Європейського Союзу. Ця кількість за період 2018-2022 років (особливо – у розпал пандемії COVID-19) зросла зі 162 тис. до 320 тис. і цей тренд поки що зберігається. Багато хто з британських освітян сприйняв це як добру новину, яка підтверджує привабливість та репутацію британських університетів. Очевидно, що без плати за навчання, яку вносять іноземні студенти, доходи університетів не могли бути стійкими. Отже, університети з радістю набирають іноземних студентів на різні програми, переважно – у галузі бізнесу та менеджменту, оскільки вони є дешевими у навчанні та можуть бути швидко масштабовані. Однак ЗВО почали нехтувати рівнем підготовки іноземних абітурієнтів та рівнем володіння ними англійською мовою. У результаті численними стали випадки шахрайства під час іспитів: половина опитаних студентів зізналися, що їхні есе написані на замовлення. І це було ще до того часу, як масовим стало використання інструментів генеративного штучного інтелекту. Звісно, університети не бажають виносити на широкий загал ці факти порушення академічної етики, оскільки вони можуть спаплюжити їхню репутацію. Тому публічно доступні відомості про масштаби шахрайства під час навчання сильно відрізняються від фактичних. Частковим рішенням проблеми могло б стати суворе дотримання вимог до абітурієнтів під час вступу, наведення ладу у термінах та умовах вступу, покращення співвідношення викладачів до студентів. Останнє, зокрема, забезпечить більшу прозорість у навчанні, уможливить застосування творчих методів оцінювання, дозволить надавати пріоритет науковим творчим завданням над письмовими опитуваннями.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулії Чен «Чотири напрямки зміни дизайну оцінювання в епоху генеративного ШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулії Чен «Чотири напрямки зміни дизайну оцінювання в епоху генеративного ШІ».
У ній наголошується, що зростання генеративного ШІ змусило університети переосмислити кількісну оцінку навчання. Пропонується чотири варіанти зміни дизайну оцінювання, які можна застосовувати у різних дисциплінах. Доступність інструментів генеративного штучного інтелекту, таких як ChatGPT, зробила ряд традиційних інструментів оцінювання (наприклад, курсові роботи, огляд наукової літератури) практично зайвими. Гонконзький політехнічний університет прийняв ГШІ та переосмислив як цілі навчання, так і дизайн оцінювання. Замість того, щоб забороняти використання ГШІ для перевірки знань студентів, університет з вересня цього року дозволяє його використання. Викладачі відповідно мають внести зміни до навчальних програм та завдань таким чином, щоб ГШІ залучався як допоміжний засіб, а не для виконання завдання замість студента. Двома основними керівними принципами, що визначають зміну дизайну оцінки, є наступні: оцінювання не може бути виконано в основному або повністю ГШІ; студенти повинні продемонструвати своє розуміння концепцій/навичок, які вони вивчали. Відповідно до цього пропонується застосовувати чотири напрямки змін. Перший – від письмового опису до мультимодального пояснення та застосування (студентам пропонується пояснити поняття або навички в конкретному контексті; бажано – локальному). Другий – від одного огляду літератури до посилань на лекції (від студентів вимагають посилатися у своїх курсових роботах не лише на літературу, але й на дискусії, які були організовані на лекціях та практичних заняттях). Третій – від представлення ідей до захисту поглядів (замість усної презентації та слайдів, згенерованих ШІ – сеанс питань та відповідей, коли студенти-доповідачі мають захищати свої погляди, методологію та висновок). Четвертий – від роботи поодинці до партнерства студентів і викладачів (залучити студентів як педагогічних партнерів для розгляду матеріалів, представлених ШІ). Джулія Чен зазначає, що поява ГШІ надала вищій освіті багато можливостей переглянути мету оцінювання і те, як вони збирають докази успішності навчання студентів. Модернізація системи оцінювання дозволить студентам більш повно використовувати всі доступні ресурси, включно з ГШІ, убезпечитись від повторення інформації та зробивши акцент на демонстрації студентами їхнього розуміння питання шляхом застосування знань у відповідних контекстах, використання критичного мислення та комунікативних навичок.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Верн Глейзер «Темна сторона обіцяної ефективності ШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Верн Глейзер «Темна сторона обіцяної ефективності ШІ».
Автор наголошує, що штучний інтелект може використовувати дані та алгоритми таким чином, щоб підтримувати цінності справедливості та якості освіти. Штучний інтелект безумовно стане потужним чинником трансформації університетської освіти. Він може допомогти університетам знаходити абітурієнтів; посилити утримання студентів під час навчання та допомагати їм успішно пройти весь курс підготовки; забезпечити персоналізоване викладання та навчання за допомогою віртуальних наставників; адаптувати навчальну програму до вимог ринку; оптимізувати операції для підвищення ефективності та зниження витрат. Ці можливості ШІ надзвичайно привабливі, отже адміністрація університетів та викладачі почали реалізовувати такі ініціативи. Разом із тим не можна ігнорувати «темну сторону» ШІ. Верн Глейзер звертає увагу на проблемні моменти реалізації описаних вище ініціатив. ШІ ставить раціональність та ефективність вище за людські цінності (так звана «механізація цінностей»). Пом’якшити проблеми може стратегія включення людини, створення спеціальних оціночних систем з багатьма різноплановими критеріями, критичний підхід до результатів роботи ШІ та його алгоритмів.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Велика оцінка переосмислення: як вимірювати навчання та захищати академічну доброчесність в епоху ChatGPT».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Велика оцінка переосмислення: як вимірювати навчання та захищати академічну доброчесність в епоху ChatGPT».
Поява ChatGPT та інших генеративних систем ШІ поставила під сумнів класичні способи аналізу результатів навчання та способів їх вимірювання. Системи оцінювання мають докорінно змінитись, щоб забезпечити академічну доброчесність, бути гнучкими і при цьому дозволяти студентам використовувати технологію ШІ для досягнення більш високого рівня когнітивних здібностей, отримання корисних навичок для майбутньої кар’єри. Ресурс містить дев’ятнадцять статей із порадами щодо переосмислення освіти в умовах стрімкого розвитку ШІ. Зокрема, автори розмірковують, чи є розвиток критичного мислення відповіддю на широке застосування генеративного ШІ; які можна застосувати ефективні методи оцінювання; редизайн оцінювання; як навчати та оцінювати за допомогою ChatGPT; як розробити автентичне оцінювання з низькими ставками, яке сприяє академічній доброчесності; дизайн оцінювання для перешкоджання шахрайству; які оціночні завдання мінімізують мотивацію учнів до списування тощо.