Times Higher Education Архіви

МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

У ній автор наголошує, що вимоги сектору вищої освіти до уряду Великої Британії мають бути реалістичними з огляду на обмеженість державних фінансів. Тому закладам вищої освіти доведеться вирішувати свої власні проблеми шляхом підвищення ефективності та співпраці. Згідно з матеріалами незалежного досліження Манчестерський університет приносить більшу цінність Великому Манчестеру, ніж обидва разом узяті головні футбольні клуби міста – «Манчестер Юнайтед» і «Манчестер Сіті». Незважаючи на це, ніхто не має ілюзій щодо поточного стану університетів в усій Британії – вони борються зі зниженням вартості навчання та скороченням державної грантової підтримки, на які накладається ще й скорочення кількості іноземних студентів. Президент Асоціації британських університетів Малкольм Пресс говорить: «Уряд не завжди може робити все, що ми хотіли б, оскільки державні фінанси дуже обмежені. Думаю, немає сенсу озиратися на те, як все було, скажімо, 10 чи 15 років тому, коли університети були у кращому фінансовому становищі, ніж сьогодні. Немає сенсу сподіватись, що можна повернути час, повернутись до колишнього стану. Тому що ресурсів просто немає. Натомість ми повинні… бути дуже розумними у своїх очікуваннях. І коли ми просимо щось, ми повинні показати уряду, що існує принцип «послуга за послугу»». Незважаючи на те, що керівники університетів публічно проголошують націленість на співпрацю, є ознаки суттєвого зростання конкуренції між ЗВО. Це особливо стосується набору студентів: елітні заклади збільшують свою частку на ринку вітчизняних студентів, забираючи абітурієнтів, яких раніше, можливо, не приймали, та залишаючи заклади з нижчими тарифами у боротьбі за заповнення своїх місць. Ця тенденція не обов’язково є позитивною для студентів. Університет, який приймає студентів «за дуже широким діапазоном тарифів» повинен гарантувати, що вони зможуть досягти успішних результатів. Незважаючи на конкуренцію за студентів, п’ять університетів Великого Манчестера вже співпрацюють між собою: створена спільна Школа архітектури та єдиний центр психічного здоров’я студентів. Це неминуче буде тернистий шлях, але ми повинні бути позитивними та оптимістичними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kZ20q

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-11

ВИКОРИСТАННЯ ШІ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».

У ній зазначається, що сучасні студенти використовують штучний інтелект для виконання завдань, які можуть бути вирішальними для їхнього інтелектуального розвитку. Коли викладачі обговорюють, як учням слід використовувати штучний інтелект, питання часто звучить простіше, ніж воно є насправді: які завдання можна безпечно передати на аутсорсинг, не підриваючи навчання? Розглядаючи це питання Алекс зосереджується на випадках, коли ШІ може взяти на себе ініціативу. Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту не може бути універсальною. У ряді випадків дозвіл на задіяння ШІ може відкрити цінні можливості для персоналізованого навчання, підвищення доступності знань та ефективності їх опанування. В інших випадках дозвіл на використання штучного інтелекту може підірвати сам процес інтелектуального розвитку, для якого, власне, існує освіта. Деякі завдання можуть «маскуватися», непомітно наносять шкоду академічній доброчесності. Отже, перш ніж викладач вирішить, чи дозволити студентам використовувати штучний інтелект для виконання певного завдання, він має надати відповідь на запитання: чи не заважатиме це студенту розвивати власне мислення; чи не перешкоджатиме інтелектуальним чеснотам? Звісно, приймати рішення потрібно обдумано, враховуючи контекст. Інтегруючи штучний інтелект в освітній процес, потрібно діяти дуже зважено.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UQZVO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-08

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуя «Чотирьохетапна структура категоризації інструментів штучного інтелекту для досліджень».

У ній йдеться про те, як використовувати інструменти штучного інтелекту на кожному етапі процесу дослідження. Автор зазначає, що упродовж останніх трьох років було розроблено велику кількість інструментів штучного інтелекту, спеціально орієнтованих на науковців. Ці інструменти можуть покращити практично кожен етап дослідницького процесу, пропонуючи нові можливості – від опрацювання початкової концепції до підготовки публікації про отримані результати. Розуміння їх специфіки та опанування ними допомагає дослідникам коректно та ефективно упроваджувати інструменти штучного інтелекту там, де вони можуть забезпечити максимальну користь та пришвидшити темпи досліджень. Якщо розглядати внесок інструментів штучного інтелекту через призму основних етапів традиційного дослідницького процесу, то їх можна класифікувати наступним чином: для ранньої фази дослідження (перегляд літератури, ознайомлення з науковою літературою, формулювання ідей, окреслення дослідницької області та ключових питань); для етапу огляду літератури (підсумовування інформації щодо еволюції поглядів та сучасного стану дослідженості обраних напрямків, визначення ключових/ фундаментальних робіт і формулювання значення дослідження); для фази аналізу даних (узагальнення інформації та підготовка висновків на основі даних спостереження, аналіз зібраних даних, виявлення тенденцій чи закономірностей, перевірка гіпотез, формування креативних ідей); для етапу підготовки рукопису (опис та оформлення результатів своїх досліджень для поширення, зокрема- публікацій, презентацій, повідомлень у засобах масової інформації та соцмережах). Для кожної фази найкраще використовувати різні інструменти підтримки на основі генеративного штучного інтелекту. Найбільш корисними виявляються інструменти ШІ для аналізу даних, оптимізації експериментального дизайну, поглибленого аналізу та відстеження цитувань, підготовки документації, підтримка рецензування, які можуть бути підлаштовані до специфіки конкретних дисциплін та їхньої методології. Автор вважає, що правильне використання інструментів штучного інтелекту може принести цілий ряд переваг дослідникам, а саме: прискорений початок дослідження; покращене генерування ідей; повне охоплення літератури; ефективність посилань. Разом із тим, використання інструментів штучного інтелекту має бути збалансованим з їхніми недоліками та обмеженнями, такими як алгоритмічні упередження, проблеми конфіденційності даних, неповнота пошуку, неточність інформації. Важливо критично оцінювати контент, створений штучним інтелектом, здійснювати постійний належний нагляд за результатами ШІ, використовувати його для доповнення, а не заміни людського судження. Ринковий ландшафт інструментів штучного інтелекту дуже мінливий, науковці мають захистити себе від негативних наслідків таких перманентних змін. Для цього потрібно здійснювати часте збереження результатів виконаної роботи (включаючи дані, підказки та відповіді), резервне копіювання, експорт в інші системи, найголовніше – постійно розвивати власне мислення, змінювати моделі та сервіси ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ZQBTW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-07

ЯК «ІНСТИТУТИ ПАМ’ЯТІ» МОЖУТЬ ЗБЕРЕГТИ НАШЕ ЦИФРОВЕ МАЙБУТНЄ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».

У ній автор розмірковує про те, що можуть зробити університети в епоху зникнення підручників та заблокованих цифрових архівів, щоб захистити доступ до знань. Наразі культурні установи приречені докладати зусиль для подолання безпрецедентних цифрових викликів. Університети стикаються з аналогічним екзистенційним питанням: чи існуватиме й надалі належний доступ до знань, необхідних для викладання, досліджень та інновацій? Бібліотеки, архіви та музеї, що являють собою «установи пам’яті», нині зазнають тиску через практику цифрового ліцензування, яка позбавляє їх традиційних прав на збереження та обмін знаннями. Це важливо для вищої освіти з позицій їхньої місії забезпечення рівного, відкритого та сталого доступу до знань. Система ліцензій та контрактів здатна негативно впливати на дослідження та освіту, оскільки постачальники ставляться до університетів як до корпоративних клієнтів, незважаючи на їхню суспільну роль. Що можуть зробити фахівці вищої освіти, які займаються викладанням, дослідженнями, наданням бібліотечних послуг та управлінням? Проблеми у сфері навчання пов’язані з тим, що дослідницькі інструменти, включаючи штучний інтелект, можуть бути блоковані ліцензійними обмеженнями, що створює ризики для академічної свободи. Якщо установи пам’яті втратять право збирати, зберігати, надавати для навчання, поширювати інформацію, вища освіта сильно відставатиме. Університети повинні забезпечити, щоб цифрова трансформація не відбувалася ціною академічної свободи чи освітньої рівності. Ось контрольний список для університетів, що укладають контракти з постачальниками та політику цифрового доступу до ресурсів: право на збирання, право на збереження, право на видачу та право на співпрацю. Про що йдеться? Право на збирання має гарантувати, що установи зможуть набувати «вічні копії» цифрового контенту законними способами, включаючи оцифрування, навіть якщо платформи намагаються обмежити доступ лише до потокових форматів або форматів з оплатою за використання. Право на збереження передбачає, що контракти дозволятимуть університетам створювати резервні копії та архівувати матеріали для довгострокового доступу (без цього є ризик потрапити до «цифрової епохи темних століть», коли майбутні студенти та дослідники не зможуть скористатися знаннями минулого). Право на видачу охоплює питання надання цифрових матеріалів для ознайомлення як у традиційній бібліотеці, щоб ліцензії не перешкоджали цьому й не порушували рівноправність доступу. Право на співпрацю передбачає дозвіл на обмін цифровим контентом для уникнення дублювання й забезпечення безперервності обслуговування. Нинішні контракти підривають дослідження та освіту, оскільки цифрове ліцензування зазвичай містить обмежувальні та експлуататорські положення, а саме: блокування доступу до ключових матеріалів (відмова у ліцензуванні з боку видавців задля мотивування їх купівлі; видалення матеріалів з доступу без попередження; довільне вилучення матеріалів); експлуатаційне ліцензування (пакетований контент, внаслідок чого бібліотеки зобов’язані оплачувати великі пакети цифрових видань, багато з яких нерелевантні; дозований доступ після обмеженого використання з вимогою повторної купівлі; ліцензування на основі спостереження з вимогою надання доступу до індивідуальних даних користувачів); перешкоди для досліджень та інновацій (заборона на певні програмні продукти та інструменти; скасування захисту інтелектуального аналізу текстів і даних у дослідницьких цілях; нав’язування іноземного права).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fll9S

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-06

ФІНАНСУВАННЯ «ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ» І СТВОРЕННЯ «НІМЕЦЬКОГО ГАРВАРДУ»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи наблизило фінансування «за видатні досягнення» до створення «німецького Гарварду»?».

У ній зазначається, що упродовж двох останніх десятиліть Німеччина цілеспрямовано витрачала мільярди євро на підвищення дослідницького потенціалу своїх провідних наукових установ. У контексті чергової шестирічної Стратегії досконалості автор вирішив проаналізувати, чи мають ці зусилля відповідний ефект. Коли ректор Боннського університету Міхаель Гох дізнався, що у рамках останнього раунду зазначеної Стратегії німецьким урядом буде профінансовано вісім дослідницьких кластерів, він сказав, що це – успіх, який став «історичною віхою», адже фінансування через Стратегію / Ініціативу досконалості відбувалось упродовж останніх 20 років німецьких університетів стимулювало високоякісні дослідження та зростання їхньої міжнародної популярності. Зокрема, Гох констатував «величезний прогрес» Боннського університету у міжнародних рейтингах, «нові рекорди у залученні стороннього фінансування», «удвічі більшу кількість грантів ERC від Європейської дослідницької ради» та двох нових лауреатів премії Лейбніца. Але є сумніви щодо дієвості цієї схеми фінансування, зокрема ряд критиків висловлюють занепокоєння створенням елітарної дворівневої університетської системи, критикують трудомісткий процес подання заявок, застерігають від посилення міжінституційної конкуренції, закликають до довгострокового підходу до фінансування на відміну від фіксованих термінів підвищення фінансування. Автор статті зосереджує увагу на «німецьких Гарвардах». Він говорить, що немає сумнівів стосовно політичної мети цієї ініціативи, яка була одночасно необхідною та своєчасною в контексті глобальної конкуренції. Але тепер профінансовані університети повинні подати звіт про самооцінку, який має пройти ретельне оцінювання, і лише потім експертна комісія зможе винести рішення про отримані результати, прогрес і перспективи розвитку. Він говорить, що після цього кожен університет буде оцінений «своєю академічною зіркою Мішлен» або її позбавлений.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7L24V, https://qrpage.net/qr/VuevV

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-05

ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».

У ній йдеться про спрощення угод щодо «публікації як послуги» у відповідь на очікування сектору науки та освіти на скасування платного доступу до матеріалів досліджень. Бібліотекарі ряду університетів об’єднали зусилля з галузевими представницькими органами, щоб переглянути та спростити власні угоди про відкритий доступ з великими науковими видавництвами. Зокрема, університети Австралії та Нової Зеландії об’єднались з Радою бібліотекарів Австралійських університетів, щоб зайняти «єдину позицію» в переговорах з Elsevier, Springer Nature, Wiley й Taylor & Francis щодо поновлення угод до 2026 року. Ці чотири компанії є найбільшими серед майже тридцяти видавництв, які уклали угоди про відкритий доступ з Радою Австралійських університетів. Гіро Макдональд, який очолює комітет із закупівель контенту, заявив, що існує «зростаюче розчарування» чинними угодами та «сильне бажання» досягти «більш справедливої та прозорої вартості». Адже розмір оплати, яку видавці стягують за те, щоб зробити статті безкоштовними для читання, базується на вартості виробництва друкованих журналів у 1995 році. «Ми… хочемо забезпечити належний рівень прозорості наших платежів, щоб фактично виправдати витрати». Переговори, що відбувались у 2021 та 2022 роках були зосереджені навколо угод «читай та публікуй», які включають плату за публікацію з відкритим доступом до наявних передплат наукових установ та університетів. Дослідники установ, що мають передплату на журнали, можуть зробити свої статті відкритими без додаткової плати за обробку статей. Але багато угод виключали певні журнали видавців з цієї формули та встановлювали обмеження на кількість вільно доступних статей. Науковці збентежені тим, що вони мали перепони з публікацією своєї статті у відкритому доступі і хвилювалися, що подані ними статті більше не відповідатимуть вимогам відкритого доступу до моменту їх прийняття. Тепер Рада хоче перейти від угод «читати та публікувати» до моделі «публікація як послуга», що охоплює весь портфель кожного видавця, без обмежень щодо кількості статей, які можна зробити відкритими. Дохід компаній від видавничої діяльності є «достатньо фінансово сталим», щоб підтримувати вільний доступ для читачів, а угоди, пов’язані з «певними обсягами статей», ризикують спонукати їх «публікувати більше заради доходу». 2025 рік буде «ключовим роком» для перегляду угод: для цього було створено відповідні робочі групи із підготовки переговорів і стратегічний комітет. «Переговори пропонують важливу можливість для встановлення нових моделей, які тісніше відповідають потребам нашого сектору та громадськості, що фінансує нашу роботу та отримує від неї вигоду», говорить голова комітету Ієн Мартін. Бронвен Келлі наголошує, що платники податків фінансують значну частину досліджень, проведених австралійськими університетами і тому «ми зобов’язані забезпечити, щоб знання, які ми генеруємо, були широкодоступними та вільно доступними, а не прихованим за платними системами».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2wDVw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04

ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SlOwR, https://qrpage.net/qr/V0O8w

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-01

БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ ІЗ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».

У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість сучасних інструментів виявлення ГШІ та їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin. В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/E0SeH, https://qrpage.net/qr/aZheR

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-31

ЗБЕРЕЖЕННЯ «HORIZON EUROPE» – ГАРНА НОВИНА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Палмовскі «Збереження Horizon Europe – це гарна новина, але боротьба ще не завершена».

У ній автор наголошує, що значне збільшення бюджету для ERC, MSCA та EIC не повинно бути підірване наступними двома роками суперечок щодо фінансування. Існувало занепокоєння щодо майбутнього досліджень та інновацій, які фінансуються Європейським Союзом, яке зняте, адже програма «Горизонт Європа» буде залишатися флагманською програмою фінансування до 2035 року. Європейська комісія наполягала на спрямуванні фінансування досліджень та інновацій для підвищення промислової конкурентоспроможності Європи через інші фонди. Однак десята Рамкова програма досліджень та інновацій збереже бренд «Горизонт Європа» і підтримку досліджень та інновацій через окрему програму. Відповідно у наступні два роки відбуватимуться переговори між ЄК, Європейською радою (національними міністрами) та Європейським парламентом щоб узгодити фінансування у 2028 році. Пропонується збільшити кошти програми «Горизонт Європа» майже удвічі (у реальному вираженні). Найбільшим отримувачем стане інноваційний напрямок – його бюджет пропонується збільшити з нинішніх 13 млрд євро до 38,8 млрд євро. Рівень I (досконала наука) також матиме гарні перспективи: він зросте з 22 млрд євро до 41,5 млрд євро. Ще одне важливе питання – розподіл фінансування між Європейською дослідницькою радою (ERC) та програмою Марії Склодовської-Кюрі (MSCA): можуть бути виключені треті країни з частин програми, відбудеться суттєвий перерозподіл на напрямок оборони та технологій подвійного використання, сформований зв’язок із Європейським фондом конкурентоспроможності. «Горизонт Європа» не використовуватиметься для перехресного субсидування упровадження нових технологій. Пропозиція комісії – це гарна відправна точка для початку переговорів, перспектива вагомого бюджету, визнання цінності міжнародної співпраці та нові зобов’язання щодо досконалості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gs4Yd, , https://qrpage.net/qr/nkQNs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-30

ФОРМУЛА ГЛОБАЛЬНОГО ФОНДУ ТАЛАНТІВ ПІДДАЄТЬСЯ СУМНІВУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Формула Глобального фонду талантів піддається сумніву, оскільки великі гравці залишаються осторонь».

У ній висловлюється велике занепокоєння тим, що відбулось виключення ряду відомих університетів (UCL, Манчестера, Інституту Френсіса Кріка) з міжнародної схеми підтримки талантів, що залишає їх без державної підтримки залучення науковців з-за кордону. Міністерство науки, інновацій та технологій зосередилось на 10 дослідницьких університетах та двох дослідницьких інститутах, які упродовж наступних п’яти років в сукупності отримають 54 млн фунтів стерлінгів з Глобального фонду талантів. Для відбору було використано спеціальну формулу, але дослідницька спільнота вважає прийняте рішення «політично ангажованим». Звісно, вибір університетів Оксфорда й Кембриджа, а також Імперського коледжу Лондона був очікуваним. Але багато хто говорить, що фінансування досліджень непропорційно спрямовується до «золотого трикутника» установ, розташованих у Лондоні, Оксфорді та Кембриджі. Міністр науки Патрік Валланс заявив: «Як і всі рішення щодо фінансування, рішення щодо грантів з Глобального фонду талантів приймалися незалежно, згідно з принципом Холдейна. Установи відбиралися на основі вимірюваних критеріїв, пов’язаних з послужним списком дослідницьких організацій».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FLEk4

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-29

National Repository of Academic Texts

The NRAT database:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

Materials from publications and local repositories

Times Higher Education

МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

ВИКОРИСТАННЯ ШІ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЯК «ІНСТИТУТИ ПАМ’ЯТІ» МОЖУТЬ ЗБЕРЕГТИ НАШЕ ЦИФРОВЕ МАЙБУТНЄ

ФІНАНСУВАННЯ «ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ» І СТВОРЕННЯ «НІМЕЦЬКОГО ГАРВАРДУ»

ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ВИГРАЮТЬ АПЕЛЯЦІЇ У СПРАВАХ ПРО ПЛАГІАТ ІЗ ШІ

ЗБЕРЕЖЕННЯ «HORIZON EUROPE» – ГАРНА НОВИНА

ФОРМУЛА ГЛОБАЛЬНОГО ФОНДУ ТАЛАНТІВ ПІДДАЄТЬСЯ СУМНІВУ