Sorry, this entry is only available in Українська. ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
Sorry, this entry is only available in Українська.
ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені: Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка, Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка», Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом’якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов’язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність. Тоді ж, коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню. ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості. Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».
Автор звертає увагу на той факт, що студенти зазвичай більш комфортно почуваються, коли викладачі використовують ГШІ для підтримки навчального процесу, а не для повного передавання ШІ навчальних матеріалів. Потрібно цей інструмент використовувати ефективно та прозоро доносити свій підхід. Проведене дослідження щодо вивчення сприйняття студентами створення презентацій PowerPoint за допомогою штучного інтелекту, хоча і базується на невеликій виборці студентів випускних курсів, дає цінну інформацію. Аналізуючи її, Святослав робить чотири ключові висновки, які доцільно ураховувати викладачам. По-перше, слід використовувати ШІ як помічника і повсякчасно контролювати ризики, пов’язані з «галюцинаціями» ГШІ, адже саме викладач, а не технологія є основним творцем контенту. По-друге, треба забезпечити чітку логіку та узгодженість зображень і тексту під час створення візуальних посібників. По-трете, необхідно забезпечити послідовний підхід з відкритим діалогом, обранням кращих варіантів та критичною оцінкою отриманих результатів. По-четверте, необхідно постійно розвивати свої навички роботи з ГШІ, а це вимагає постійних інвестицій часу задля вивчення теоретичних, методичних питань та набуття практичного досвіду роботи з конкретними інструментами, вони схожі, але кожен має свої особливості, сильні сторони та недоліки. Ретельне планування освітніх завдань, програми та діалог зі студентами можуть допомогти зменшити навантаження на науково-педагогічних працівників і покращити персоналізацію та доступність курсів для студентів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
У ній наголошується, що університети повинні бути достатньо гнучкими, щоб сприяти постійній адаптації розвитку технологій. Штучний інтелект розвивається з безпрецедентною швидкістю, змінюючи те, як створюються, кодуються, вирішуються проблеми та отримуються знання, проте університети повільно адаптуються до цих нових трендів. Академічні кола ризикують безповоротно відстати, оскільки щойно ця технологія прискориться, наздогнати згаяний час стане дедалі важчим завданням. Без швидкої адаптації університети можуть незабаром виявити, що їхня роль у створенні та поширенні знань застаріла. В якості ілюстрації того, наскільки швидко розвивається штучний інтелект, пропонується поглянути на досвід останніх двох років. Оновлені моделі ГШІ можуть складати гарно структуровані есе з коректними посиланнями на джерела та формувати великі текстові звіти за лічені секунди. Останній тест GPT-4 від OpenAI перевершив очікування, продемонструвавши результати людського рівня або навіть кращі в частині складання академічних та професійних іспитів, зокрема – у юриспруденції. Прогрес у STEM-галузях ще більш вражаючий: AlphaProof від DeepMind вразив дослідників, розв’язавши чотири з шести задач на міжнародній математичній олімпіаді 2024 року, що еквівалентно срібній медалі серед найталановитіших молодих математиків світу. У програмуванні останній AlphaCode2 від DeepMind потрапив до 15% найкращих в елітних конкурсах з програмування, продемонструвавши логіку та креативність, що перевершують навички професійних розробників. З огляду на неймовірні темпи розвитку зрозуміло, що викладачі намагаються бути в курсі останніх розробок. Викладачі тестують штучний інтелект, виявляють його недоліки і зупиняються на цьому. Але технологія швидко удосконалюється. Цей розрив між технологічним прогресом та інституційною адаптацією посилюється тим фактом, що навіть коли викладачі наздоганяють та намагаються відповідно оновити свої навчальні програми, традиційні цикли академічного планування продовжують діяти у неприйнятно для ШІ тривалі терміни. Щоб університетські дипломи зберегли свою актуальність, потрібна зміна мислення. Акцент має зміститися із традиційного оцінювання набутих знань на розвиток навичок та якостей, необхідних випускникам у світі. Автори вважають, що для досягнення цієї мети необхідні три чіткі зміни: викладачі повинні бути обізнані з найновішими розробками штучного інтелекту та відповідно до цього приймати рішення щодо дизайну навчання; установи повинні краще підтримувати постійну адаптацію; університети повинні будувати зв’язки між своїми викладачами та розробниками штучного інтелекту в реальному секторі. Завдяки цьому академічні кола можуть забезпечити випускникам успіх на ринку праці, який розвивається під впливом нової промислової революції. Як передбачливо зазначає американський філософ Ерік Гоффер: «У часи змін учні успадковують землю, тоді як науковці чудово оснащені для того, щоб мати справу зі світом, якого більше не існує».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».
У ній наголошується, що оскільки грамотність у сфері штучного інтелекту стає важливою робочою навичкою, університетам необхідно вийти за межі рівня «початкової школи» у розвитку цих компетенцій серед своїх студентів. Автор розмірковує над тим, як забезпечити підтримку грамотності у сфері штучного інтелекту і зосереджує увагу на ключових навичках – починаючи від того, як вони формуються від початкової школи до освіти дорослих. Йдеться про розуміння того, як працює штучний інтелект; яким має бути етичне використання штучного інтелекту; як аналізувати та оцінювати можливості ШІ щодо надання точних і коректних відомостей або виявляти упередженості. Лім вважає, що автономний ШІ буде наступним важливим етапом розвитку цієї технології і це вимагатиме від людей відповідних навичок. Він акцентує увагу на таких сферах застосування штучного інтелекту, як навчання, робота, особисте та суспільне життя. Університетським викладачам необхідно замислитись над тим, чи є підтримують їх навчальні програми належний рівень грамотності у галузі штучного інтелекту та почати створювати відповідальні рішення на основі ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аравінда Регхунатана «Як використовувати відео з YouTube у системі перевернутого навчання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аравінда Регхунатана «Як використовувати відео з YouTube у системі перевернутого навчання».
У ній наголошується, що зі зменшенням тривалості концентрації уваги студентів важливо знайти цікаві способи допомогти їм у підготовці до занять. Дуже мало студентів піднімають руки, коли викладач запитує, хто з них попередньо ознайомився з матеріалами сьогоднішнього заняття. Така відсутність завчасної підготовки ускладнює управління перевернутим класом і перешкоджає спільній роботі з передавання знань. «Перевернуте» навчання передбачає ознайомлення студентів з основними матеріалами перед заняттям та використання аудиторного часу для більш глибокого вивчення концепції разом із викладачем для підвищення успішності та залученості студентів. А. Регхунатанвтор розглядає тематичні дослідження як педагогічні інструменти, відкриті для різних інтерпретацій і точок зору, що стимулюють захопливі дискусії в класі. Однак, якщо студенти ретельно не розглядають та не досліджують матеріали перед заняттям, вони не можуть продуктивно долучитись до обговорення теми. Тому варто звернути увагу на те, які недоліки мають традиційні матеріали для підготовки до заняття. Основна мета цього педагогічного інструменту полягає в тому, щоб вивести студентів із зони комфорту та залучити їх до обговорення різних аспектів теми. Але тривалість нашої уваги скорочується. Можна використовувати YouTube у «перевернутому» класі щоб вирішити цю проблему завдяки розміщенню коротких відео як альтернативи текстовим матеріалам. Це сприяє більш зосередженому та глибокому навчанню, покращує навички критичного мислення. Дослідження, засноване на матеріалах MOOC показало, що відео з максимальною тривалістю три хвилини викликають найвищу зацікавленість студентів. Їм легше засвоювати інформацію, а викладачі при цьому користуються перевагами постійно зростаючого контенту.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Фентона «Ведіть прямі трансляції у соціальних мережах, щоб спілкуватися з потенційними студентами».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Фентона «Ведіть прямі трансляції у соціальних мережах, щоб спілкуватися з потенційними студентами».
У ній наголошується, що зустрітися з потенційними іноземними студентами особисто не завжди можливо, але є альтернатива – можна вести захопливі прямі трансляції у соціальних мережах, зосереджуючи увагу на окремих цінних для аудиторії темах або навіть завдяки серії подій, заохочуючи слухачів до взаємодії. В умовах зростання конкуренції за залучення іноземних студентів університети шукають нові способи розповісти про себе і показати свою привабливість. Однак велике навчальне навантаження ускладнює поїздки та особисті зустрічі з майбутніми студентами. Звісно, поєднувати академічну діяльність та набір студентів під час міжнародних поїздок можливо, але це не є поширеною практикою. Розсилка електронних бюлетенів з корисним контентом для майбутніх студентів – це кращий спосіб окреслити переваги навчання, як і регулярні публікації у соціальних мережах. Алекс пропонує запровадити практику прямих трансляцій на Facebook, LinkedIn, YouTube для пошуку студентів у режимі реального часу. Він радить розширювати «живу» взаємодію через прямі трансляції, пам’ятаючи про необхідність привабливої подачі контенту, добре структурованих сесій та активного заохочення взаємодії слухачів з лектором. Це дозволяє будувати стосунки з майбутніми абітурієнтами, зміцнювати міжнародні зв’язки, зміцнювати довіру, надавати корисний контент. Використовуючи прямі трансляції як інструмент пошуку майбутніх студентів, університети можуть формувати глобальні зв’язки та урізноманітнювати студентський склад.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Чарльз «Надмірна персоналізація штучного інтелекту може перешкоджати навчанню».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Чарльз «Надмірна персоналізація штучного інтелекту може перешкоджати навчанню».
У ній наголошується, що у гонитві за трендом все більшої персоналізації навчання не можна діяти бездумно, втрачаючи головне, – те, що робить навчання цінним. Нам необхідна продуктивне поглиблене навчання. А цифрова освіта, яка обіцяє гіперперсоналізацію через створення адаптованого до слухача контенту, адаптивне оцінювання та постійний зворотній зв’язок від ГШІ, можуть дати зворотній результат від того, що очікується. У цьому прагненні до індивідуалізації є великий ризик того, що відбувається руйнування якості та змісту освіти. Дійсно, персоналізація має великі переваги: враховує різноманітні потреби, підтримує тих, хто поєднує роботу та навчання, розширює доступ до освіти через розвиток метапізнання. Разом із тим, слід зважати на ілюзію самодостатності (освіта – це не лише отримання та обробка інформації, а й участь у діалозі, обговорення сенсу та пізнання світу); проблем метапізнання та соціалізації (коли навчання стає надмірно персоналізованим, керованим штучним інтелектом, відбувається на самоті та оцінюється автоматично, це позбавляє студента важливих можливостей для інтелектуального розвитку в колективі). Небезпека надмірної персоналізації у тому, що абсолютизується припущення, що всі учні отримують однакову користь від такого підходу, але в реальності багатьом слухачам потрібне структуроване керівництво, наставництво та соціальна взаємодія для розвитку необхідних навичок, рефлексивний підхід. Завдання вищої освіти полягає не в тому, щоб відмовитися від технологій, а в тому, щоб забезпечити, що вони служать, а не витісняють рефлексивний та соціальний виміри навчання.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Джонс «Коли генеративний штучний інтелект змінює планку оцінювання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Джонс «Коли генеративний штучний інтелект змінює планку оцінювання».
У ній наголошується, що ГШІ отримав наразі такий розвиток, що фактично змушує викладачів університетів постійно підвищувати власну планку креативності та вносити суттєві зміни у систему оцінювання, як власне, у весь освітній процес. Спираючись на свій досвід, Кріс говорить, що більшість його студентів використовують ГШІ, але насправді вони можуть впоратися із завданням краще, ніж ШІ. Він описує результати вивчення використання системи оцінювання із залученням ChatGPT (оскільки саме цей інструмент є найпопулярнішим серед студентів) та HeyGen. Політику щодо застосування штучного інтелекту у рамках свого курсу він розробив таким чином, щоб студенти могли використовувати ШІ виключно як інструмент для роботи, а не для створення самої роботи. Його система оцінювання передбачає ведення журналу використання штучного інтелекту та проведення аналізу щодо вибору його інструментів, визначення його користі та недоліків, забезпечення прозорості освітнього процесу із застосуванням нових технологій. Він наголошує, що такий підхід є чесним і слідкує, щоб його застосування було зрозумілим для студентів, приносило їм користь та надавало більше балів.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
