Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
Це авторитетна світова база даних, що містить перелік рецензованих наукових журналів з відкритим доступом, які відповідають високим стандартам академічної доброчесності, прозорої редакційної політики та якості наукового контенту. Присутність журналу в цьому каталозі засвідчує відповідність видання міжнародним критеріям відкритої науки. Включення журналу до DOAJ відкриває нові перспективи для розвитку наукової комунікації та підвищує міжнародне визнання результатів досліджень, а саме: зростання видимості публікацій українських науковців у глобальному науковому інформаційному середовищі завдяки інтеграції журналу до одного з найбільш авторитетних міжнародних ресурсів відкритого доступу; підвищення рівня цитованості та індексації статей, що сприятиме кращому представленню наукових результатів у міжнародних базах даних та аналітичних системах; розширення можливостей для міжнародної співпраці, оскільки відкритий доступ у поєднанні з визнанням DOAJ створює додаткові умови для міжінституційних і міждисциплінарних партнерств; інтеграцію українських досліджень у глобальний простір відкритих знань, що відповідає стратегічним пріоритетам Європейського дослідницького простору та принципам відкритої науки. Цей результат підтверджує відповідність редакційної політики журналу міжнародним стандартам академічної доброчесності
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
У ній містяться міркування щодо того, наскільки сучасне академічне середовище перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
У ньому представлені ключові тенденції розвитку науки і технологій у різних країнах, визначені на основі узгоджених показників, що дозволяють здійснювати міжнародні порівняння результатів діяльності країн у сфері науки і технологій. База даних зосереджена головним чином на показниках, що характеризують розвиток фінансових та людських ресурсів, спрямованих на дослідження та експериментальні розробки відповідно до Посібника Фраскаті, доповнених показниками результативності науково-технічної діяльності, даними з економіки та демографічної статистики, купівельної спроможності валют та інфляції. Такі набори даних публікуються двічі на рік – у березні та вересні. Нинішній випуск доповнений запискою з оглядом останніх тенденцій у сфері досліджень та розробок на основі даних, підтверджених країнами як «остаточні» й більш повною інформацією про показники коштів державних бюджетів, спрямовані на дослідження та розробки країнами-членами ОЕСР. База даних охоплює 148 ключових показників у галузі науки та технологій, зокрема – щодо фінансових та кадрових ресурсів, результатів діяльності (патенти, міжнародна торгівля наукоємними товарами) тощо.
База академічних текстів регулярно поповнюється. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,1 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 134,4 тис. наукових звітів та 166,7 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. У 2025 році стала можливою робота з реєстраційними картками НДР, – їх наразі у БД 203,5 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ у серпні поповнилася на 3, а у вересні – на 26. Тепер із Нацрепозитарієм у рамках інформаційної інтеграції співпрацюють 44 заклади вищої освіти, 2 наукові установи та 2 наукових видання, сукупний контент яких НРАТ становить 5,7 тис. академічних текстів. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався 145,2 тис. разів на місяць. Пошуковий сервіс НРАТ в черговий раз оновлено, – тепер можна здійснювати тематичний пошук матеріалів локальних репозитаріїв (обирати категорії та окремі ЛР), сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів і наявністю опублікованих відкритих рецензій. У вересні ми розпочали тестування сервісу самоархівації наборів наукових даних, яку можуть здійснювати користувачі НРАТ, авторизовані за афіліацією. Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 297 таких матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Завдяки сервісу підписки на новини порталу можна отримувати інформацію про нові публікації, події, наукові заходи. Щотижня здійснюється розсилка дайджесту НРАТ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.
Європейська асоціація університетів (EUA) оприлюднила свою позицію щодо проєкту Закону про Європейський дослідницький простір (ERA Act).
Європейська асоціація університетів (EUA) оприлюднила свою позицію щодо проєкту Закону про Європейський дослідницький простір (ERA Act).
Ця ініціатива є багатообіцяючим кроком на шляху до повної реалізації ERA та п’ятої свободи Єдиного ринку – вільного переміщення знань, досліджень, інновацій та освіти. Цей закон сприятиме подоланню структурних перешкод, які не вдалося усунути завдяки добровільному характеру Порядку денного ERA. Рекомендації з удосконалення положень згаданого документу від EUA стосуються наступного. Закон має покращити умови праці дослідників та забезпечити більш гнучкі кар’єрні шляхи, а також створити стимули для підвищення мобільності дослідників. П’ята свобода повинна охоплювати знання у всіх вимірах. Закон має сприяти створенню гармонізованої структури справедливої екосистеми відкритої науки. Зусилля щодо підвищення цінності знань мають забезпечити правову ясність щодо того, як переосмислити академічні структури, щоб забезпечити більше стимулів для інновацій. Будь-які заходи щодо захисту та підтримки свободи наукових досліджень повинні враховувати вже існуючі структури. Щоб досягти мети інвестування 3% ВВП у наукові дослідження та розробки, держави-члени повинні взяти на себе зобов’язання проведення реформ та здійснення значних національних інвестицій. Закон має запровадити «університетську перевірку», активно залучаючи університети до оцінювання можливого впливу нового законодавства на освіту та наукову діяльність. Разом із тим, EUA попереджає ризик, що прийняття закону може обтяжити сектор освіти і науки новими вимогами, порушуючи гнучкість та автономію університетів. «Три структурні елементи, запропоновані Європейською комісією, стосуються структурних проблем у Європейському дослідному просторі, які потребують дій на рівні ЄС. Відправною точкою стане зосередження уваги на національних зобов’язаннях щодо досягнення цільового показника інвестицій у розмірі 3% ВВП, зниження фрагментації інвестицій та політики, а також покращення рамкових умов для дослідників».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».
У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
