30 жовтня 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гармонізація системи освіти України з європейським освітнім простором: досягнення, виклики та перспективи».
30 жовтня 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гармонізація системи освіти України з європейським освітнім простором: досягнення, виклики та перспективи».
Вона стане площадкою для обговорення стратегічних напрямів інтеграції системи освіти України в європейський освітній простір. Планується розглянути наступні питання: досягнення і виклики у процесі гармонізації освітньої політики; забезпечення доступності освіти; розвиток цифрових та інноваційних рішень; розширення міжнародного співробітництва. Обговорення відбуватиметься у рамках наступних тематичних секцій: «Гармонізація освітньої політики України з європейським освітнім простором»; «Забезпечення безперервності та доступності освіти в умовах війни»; «Цифрова трансформація освіти та інноваційні підходи до навчання»; «Аналітичне забезпечення та управлінські рішення в системі освіти»; «Освітня інтеграція українських здобувачів освіти за кордоном»; «Міжнародна співпраця у сфері освіти і науки»; «Освіта як драйвер повоєнного відновлення та сталого розвитку України». Організатори: ДНУ «Інститут освітньої аналітики».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».
У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи. Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.
На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.
На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.
Зокрема, дослідження буде визнане виконаним сумлінно, якщо воно проводиться у надійний, етичний та відповідальний спосіб. Доброчесність досліджень полягає у такій діяльності, яка призводить до отримання таких висновків, яким люди можуть довіряти, у яких вони можуть бути упевнені щодо застосованих етичних підходів та поваги до усіх учасників дослідження. Якщо дослідження сумлінне, то його результати можуть бути використані іншими дослідниками, практиками та представниками громадськості. Принципи дослідницької доброчесності сформульовані у відповідному Конкордаті. Йдеться про чесність, коректність/суворість, прозорість та відкриту комунікацію, турботу і повагу, підзвітність. Цілісність й доброчесність мають бути забезпечені на всіх етапах та у всіх важливих аспектах дослідження, у тому числі при формулюванні цілей, намірів та результатів дослідження, написанні звітів про методи та процедури дослідження, при зборі даних, використанні та визнанні внеску інших дослідників, наданні обґрунтованих інтерпретацій та заяв, заснованих на результатах досліджень. Забезпечення коректності означає насамперед відповідність дисциплінарним нормам та стандартам під час проведення досліджень та використання відповідних методів, протоколів, формулюванні інтерпретацій та підготовці висновків, публікації результатів. Забезпечення прозорості та відкритої комунікації необхідно при декларуванні явних та потенційних конфліктів інтересів, здійсненні інформування про методи збору даних, проведенні аналізу та інтерпретації даних, забезпеченні широкої доступності результатів, включаючи публікацію або інше поширення негативних чи нульових результатів для визнання їхньої цінності як повноцінної частини дослідницького процесу. Забезпечення турботи та поваги відноситься до всіх суб’єктів – користувачів, бенефіціарів дослідження, у тому числі людей, тварин, навколишнього середовища та культурних об’єктів. Має бути також забезпечена належна відповідальність спонсорів, роботодавців та дослідників для спільного створення ними цілісного дослідницького середовища, в якому окремі особи та організації мають повноваження та можливість брати на себе відповідальність за дослідницький процес.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.
15 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень».
15 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень».
Захід покликаний об’єднати вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчають Вікіпедію у контексті України. Планується обговорити наступні питання: методи дослідження Вікіпедії та вікіпроєктів; якість, повнота та достовірність інформації у Вікіпедії та вікіпроєктах; технічні інновації та інструменти у Вікіпедії; Вікіпедія у контексті медійної та інформаційної екосистеми; спільнота Вікіпедії та вікіпроєктів; Вікіпедія та освітні технології й педагогіка; історичні дослідження та захист культурної спадщини із Вікіпедією. Організатори: Громадська організація «Вікімедіа Україна», ДУ «Київський авіаційний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки.
11-12 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Геоінтеграція: наука, технології та довкілля».
11-12 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Геоінтеграція: наука, технології та довкілля».
Вона покликана привернути увагу до наукових та прикладних аспектів геоінтеграції у сфері науки, технологій та охорони навколишнього середовища. Планується обговорити наступні питання: проблеми комплексного розвитку мінерально-сировинної бази ядерної енергетики України; геохімія природнього середовища, геохімія техногенезу, радіогеохімія, геоекологія; фізико-хімічні проблеми поводження з радіоактивними і токсичними відходами; науково-технологічні аспекти радіаційної та екологічної безпеки; засоби виявлення, оцінювання та зменшення негативних екологічних наслідків, спричинених діяльністю гірничодобувної галузі та паливо-енергетичного сектору. Організатори: Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України» та Рада молодих вчених ДУ «ІГНС НАН України».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».
Автори говорять про результати вивчення практик використання ШІ, отримані під час спілкування зі студентами різних спеціальностей. Як правило, студенти залучають ШІ для створення конспектів, пояснення складних концепцій, генерації ідей та структурування завдань. Найбільш популярним є запит на кшталт «Поясни, ніби мені 12 років», який допомагає спростити складні теми. Є занепокоєння щодо формування надмірної залежності від технологій, що може перешкоджати глибокому навчанню. ГШІ відкриває нові можливості для освіти, але водночас створює виклики, зокрема – щодо дотримання академічної доброчесності й розвитку критичного мислення. Щоб ефективно інтегрувати ГШІ у навчання, автори пропонують викладачам переосмислити підходи до оцінювання, збільшити кількість завдань, що вимагають оригінального мислення та вирішення реальних проблем. Наприклад, залучення студентів до проєктів, орієнтованих на реальну співпрацю з індустрією, можуть стимулювати креативність і практичне застосування знань. Університети можуть розробляти власні чат-боти на базі ГШІ, які надаватимуть студентам персоналізовану підтримку та допомагатимуть аналізувати їхні навчальні потреби. Викладачам також варто нагадувати про наслідки неетичного використання ШІ, щоб заохочувати відповідальне ставлення до технологій. Оскільки ГШІ стає невід’ємною частиною робочих процесів, розвиток ШІ-грамотності та адаптація педагогічних методів до нових викликів є ключовими завданнями для вищої освіти. А грамотне й коректне використання ГШІ може сприяти більш глибокому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення та підготовці студентів до успішного професійного майбутнього.
iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.
iThenticate являє собою сервіс перевірки текстів на плагіат для корпоративного та академічного ринку, який належить компанії Turnitin.
Він був запущений у 2004 році з метою підтримки академічної доброчесності, цілісності наукових досліджень та професійних публікацій. Його основна функція полягає у порівнянні рукописів із великою базою академічних і веб-джерел для виявлення збігів і підтвердження оригінальності текстів. З класичного інструменту перевірки на плагіат iThenticate з часом розвинувся у багатофункціональне рішення, яке використовується у видавничій справі, наукових установах, урядових та комерційних організаціях. У відповідь на розвиток великих мовних моделей нещодавно сервіс було доповнено інструментами виявлення текстів, згенерованих штучним інтелектом, а також для захисту інтелектуальної власності та аналізу документів. Інтеграція iThenticate із системами відстеження рукописів (MTS), видавничими платформами та системами управління контентом (CMS) робить його одним із ключових інструментів для більшості академічних журналів. Його застосування допомагає забезпечувати академічну доброчесність і запобігати ненавмисному плагіату; підвищувати шанси на схвалення рукописів при публікації; підтримувати репутацію авторів і установ; своєчасно виявляти використання ШІ у процесі написання текстів. Звіт про схожість (Similarity Report) містить чіткі посилання на джерела, інструменти для інтерпретації результатів та аналізу показника схожості. База даних iThenticate охоплює сотні мільйонів наукових статей, книг, матеріалів конференцій, препринтів та енциклопедій, а також понад 85 тисяч журналів від провідних світових видавництв. Завдяки поєднанню масштабної джерельної бази, інтеграційних можливостей і сучасних технологій iThenticate став міжнародним стандартом для перевірки рукописів і дотримання академічної доброчесності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо боротьби з маніпуляціями у сфері державних закупівель» (оновлення 2025 року).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо боротьби з маніпуляціями у сфері державних закупівель» (оновлення 2025 року).
У ньому зазначається, що відповідні рекомендації ОЕСР допомагають членам ОЕСР та усім зацікавленим сторонам запобігати змовам під час організації й проведення торгів у сфері державних закупівель. Рекомендації ОЕСР покликані зробити державні закупівлі більш конкурентоспроможними та посилити дотримання законодавства про конкуренцію. Документ визнає, що змови на торгах є «одним з найбільш грубих та небезпечних порушень конкурентного законодавства, яке завдає шкоди державному покупцю шляхом підвищення цін, зниження якості, встановлення обмежень на виробництво або квот, розподілу чи перерозподілу ринків, що робить товари та послуги недоступними або надмірно дорогими для державних покупців і шкодить кінцевим користувачам суспільних товарів та послуг, а також платникам податків». Необхідно вживати заходи для ускладнення встановлення та підтримки схем змови, а також підвищити обізнаність про ознаки, які можуть свідчити про змову, щоб виявляти та розслідувати підозрілу діяльність. Опубліковані керівні принципи містять детальні вказівки для державних органів (зокрема – антимонопольних структур та посадових осіб із закупівель) щодо запобігання та виявлення змов на торгах. Також вони будуть корисними і для приватних організацій, що здійснюють закупівлі. Документ охоплює такі основні моменти, як виявлення форм змови на торгах та ідентифікація ринкових структур, що сприяють змові; співпраця органів державної влади у боротьбі зі змовою на торгах; проконкурентний дизайн тендерів; тривожні сигнали, які можуть свідчити про змову; повідомлення про підозри у змові на торгах антимонопольному органу, а також пропонує опис належних практик. Ознайомлення зі звітом має підтримати державних службовців у запобіганні, виявленні та повідомленні про картельні змови у сфері державних закупівель.
У вересні 2025 року стартувала серія лекцій з питань розвитку штучного інтелекту та вищої освіти.
У вересні 2025 року стартувала серія лекцій з питань розвитку штучного інтелекту та вищої освіти.
Вона націлена на підтримку урядових структур та інституцій системи вищої освіти у їхній діяльності з цифрової трансформації, зміцнення академічної свободи, етики, доброчесності та інклюзії. Шість тематичних подій охоплюють широку проблематику впливу штучного інтелекту на вищу освіту та внеску університетів у розвиток ШІ. Заплановані наступні лекції: «Штучний інтелект та знання: напруженість між спільним благом та комерціалізацією» (роль штучного інтелекту у формуванні доступу до знань та володіння ними, відповідальність вищої освіти за збереження знань як суспільного блага) (15 жовтня 2025 року); «Геополітика штучного інтелекту: які наслідки ШІ матиме для вищої освіти» (динаміка підходів до контролю та управління, розвиток штучного інтелекту та дослідження, як університети можуть сприяти різноманітності, рівності та міжнародній співпраці) (25 листопада 2025 року); «Етика та стандарти ШІ: баланс між універсальністю та різноманітністю» (суперечності між глобальними рамками ШІ та різноманітними академічними та культурними цінностями) (12 грудня 2025 року); «Екологічний слід ШІ» (вплив технологій ШІ на екологію, роль університетів у розвитку відповідальних сталих інновацій) (дата уточняється); «Вища освіта як каталізатор ШІ: нарощування потенціалу, розвиток досліджень та етичне управління» (як університети можуть формувати майбутнє ШІ через розвиток талантів, міждисциплінарні дослідження та лідерство) (дата уточняється). Організатори: ЮНЕСКО, Міжнародна асоціація університетів.
