Освітянам

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».

У ній автор з власного досвіду наголошує, що знаходження «золотої нитки» на академічному шляху може дати вченим дорогоцінний шанс поміркувати, досягти успіху і вирости. Він розглядає два способи отримання докторського ступеня: дослідити питання і написати перспективну дисертацію, що дасть змогу продовжити дослідження і написати журнальні статті; попрацювати над ретроспективним докторським ступенем, визначивши «золоту нитку», через яку можна озирнутися назад і осмислити свою академічну кар’єру. Враховуючи поради вченої Сьюзан Сміт з цього питання, викладені у книзі «Доктор філософії в опублікованих роботах» та вимоги Британської агенції із забезпечення якості вищої освіти від 2011 року, Джеймс Деруніан пропонує власний варіант отримання докторського ступеня за опублікованою роботою, який включає: дев’ять наукових публікацій – розділ у відредагованій книжці, написаний одним автором; журнальні статті, написані одним автором; наукові статті, написані у співавторстві; звіти про проєкти, написані у співавторстві для Академії вищої освіти; 10 практичних публікацій, які підтримували аргументацію дослідження, але формально не були включені до переліку. Автор зазначає, що разом така робота зробила оригінальний, значний внесок у наукові та суспільні знання, за обсягом еквівалентна необхідної для традиційного докторського ступеня. Крім того, вона продемонструвала унікальний внесок у наукові дослідження в галузі педагогіки вищої освіти та розвитку суспільства, а також достатність і послідовність супутніх публікацій. На думку Джеймса, його «золота нитка» відобразила центральну тему попередніх публікацій, а саме дослідження та визначення характеру і ступеня зв’язку між викладанням і навчанням вищої освіти, а також теорією і практикою розвитку спільноти. Це виявило, що його більш ніж 40-річна академічна кар’єра дійсно мала певну послідовність. І процес озирання назад підтвердив думку данського філософа Серена К’єркегора (1843 рік) про те, що життя «можна зрозуміти тільки задом наперед; але потрібно жити вперед». Окрім власного досвіду та опитування інших, хто визначив кар’єру через вивчення власних опублікованих праць, автор пропоную ще чотири поради щодо кар’єри, які допомогли йому: дотримання своїх інтересів, знайти правильний баланс, бути хорошим колегою, ніколи не припиняти вчитися. Зазначивши, що в академічного життя є певні недоліки, Джеймс Деруніан стверджую, що академічне життя може дати стільки свободи, скільки можливість подорожувати, писати, викладати, публікувати результати досліджень, спрямованих на покращення життя.

Детальніше: https://is.gd/cziJuE, https://is.gd/Idkris

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Google спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Держспецзв’язку запустили в соціальних мережах медіакампанію «Поради з онлайн-безпеки».

Проєкт покликаний допомогти українцям бути кіберсвідомими й уникати онлайн-загроз. Медіакампанія – це частина програми «Безпечніше з Google», яка складається з чотирьох відеороликів, які розповідають про інструменти для підтримки кібербезпеки. Серед них: «Багатофакторна автентифікація» – про захист облікового запису; Програмне забезпечення» – про захист від вірусів та автоматичне оновлення програм; «Фішинг» – про інструменти виявлення шахрайства та протидії онлайн-фішингу; Менеджер паролів – про зберігання паролів. Кіберсвідомість – ключова навичка сучасних інтернет-користувачів. Щоб не натрапити на небезпеку в онлайні, важливо розуміти, як зберігати пильність у цифровому житті.

Детальніше: https://is.gd/PnUbRU, https://is.gd/zoVskf, https://is.gd/QMn0Dw, https://is.gd/xTNSKr, https://is.gd/upMY57, https://is.gd/jEzwfI

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Кабінет Міністрів України на черговому засіданні затвердив Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Відповідна постанова від 14 листопада 2023 року № 1196 розміщена на порталі КМУ. Постанова розроблена на виконання Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Порядок врегульовує питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. У нинішніх регіональних чи загальнонаціональних програмах підготовки фахівців патріотичного, військового спрямування та громадянської освіти немає єдиного вектору, методик та цінностей. Саме тому потрібно було уніфікувати процеси підготовки таких фахівців, закласти єдині підходи, цінності та наративи, залучити експертні інституції та врегулювати процес підготовки. Ухваленим документом передбачено, що підготовка фахівців здійснюється закладами вищої, фахової передвищої освіти, науковими установами за відповідними освітніми (освітньо-професійними) програмами спеціальностей галузі знань «Освіта/Педагогіка», «Гуманітарні науки», «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», якщо їх освітні компоненти передбачають формування компетентностей у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Детальніше: https://is.gd/djYtdt, https://is.gd/QJ0dmv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство цифрової трансформації України спільно з British Council провели дослідження серед учителів англійської.

Його мета – протестувати здібності та визначити навчальні потреби вчителів, а також розробити план поліпшення якості викладання англійської мови у закладах освіти для втілення цілей мовної програми «Future Perfect». Оцінювання за шкалою Common European Framework of Reference for Languages показало, що понад 90% учителів знають англійську на рівні В2 і вище. Це означає, що більшість респондентів може вільно спілкуватися з носіями мови. У дослідженні взяли участь 224 вчителі англійської мови з усієї України. Ключові результати дослідження охоплюють чотири навички володіння англійською мовою: слухання (Listening): 17,9% опитаних учителів мають рівень С; 44,9% — рівень В2; 31,3% — рівень В1 та 5,9% — рівень А; читання (Reading): 41,5% опитаних учителів мають рівень В2, 35,2% — рівень В1, 17,9% — рівень С та 5,3% — рівень А; письмо (Writing): 29,4% опитаних учителів мають рівень В2, 10% — рівень С, 6,7% вчителів — А, 54% — рівень В1; мовлення (Speaking): 54,3% опитаних учителів мають рівень В1, 31,6% — рівень В2, 13,8% — рівень С та 0,4% — рівень А. 63% учителів англійської мови вважають, що найкращий вік для початку вивчення мови – до п’яти років, 34% схиляються до оптимального віку 6–10 років. 34% учителів відповіли, що на момент опитування викладали англійську мову лише в онлайн-форматі. 56% учителів вважають, що онлайн-навчання може бути настільки ж ефективним, як і офлайн. Це особливо важливо в сучасних умовах, адже онлайн-навчання дає змогу не переривати освітній процес. 95% опитаних учителів англійської зазначили, що їм комфортно користуватися технологіями під час онлайн-викладання, однак лише 80% вважають, що їхні учні мають достатній доступ до цифрових технологій.

Детальніше: https://is.gd/fTACkK, https://is.gd/a0RhoR, https://is.gd/j1sEXy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Міністерства цифрової трансформації України опубліковано звіт «Оцінка рівня володіння іноземними мовами дорослого населення України.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на запит Міністерства цифрової трансформації України. Соціологічне дослідження проведено в межах національної мовної програми Future Perfect, мета якої – популяризувати англійську мову в Україні. Дослідження показало, що за результатами опитування, щонайменше 40% українців знають принаймні одну іноземну мову, 23% – дві, 6% – три. Найпопулярнішою іноземною мовою серед українців є англійська, якою володіють 51% респондентів, 22% українців знають польську мову, 14% – німецьку, 7% – французьку. Більшість українців вважає, що вивчати іноземні мови потрібно в молодому віці, 19% – робити це варто до 5 років, 63% – у 5-7 років, 15% – у 8-10 років. Дослідження визначило головні фактори, які заважають українцям вивчати іноземну мову: брак часу – 38%, наявність важливих життєвих пріоритетів – 34%, брак фінансів -33% та відсутність належної мотивації – 31%. Водночас головними стимулами вивчення іноземної мови для українців є: більші можливості для подорожей -43%, бажання здобути нові знання про мову – 36%, різноманітніше дозвілля – 33% та можливість працювати в міжнародних компаніях – 31%.

Детальніше: https://is.gd/i8xc5f, https://is.gd/fIhLBx, https://is.gd/DjLGs3, https://is.gd/DW9Unl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини