На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Готуйте навчальні онлайн-матеріали так, щоб вони підходили усім».

У ній автори з Сінгапурського технологічного інституту діляться практичними порадами щодо створення цифрових навчальних ресурсів із урахуванням різноманітних способів навчання, стилів сприйняття інформації та особливостей потреб студентів, щоб зробити онлайн-освіту дійсно доступною та ефективною для широкої аудиторії. Університетське онлайн-навчання вже давно перестало бути одноформатним: деякі студенти працюють за чітким розкладом у відокремленому просторі, інші — навчаються динамічно, у різних часових поясах або навпаки, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Щоб урахувати таку різноманітність, дизайн навчальних матеріалів має бути гнучким і адаптованим, поєднуючи текст, відео, зображення й інтерактивні елементи — усе в одному інтегрованому інтерфейсі. Такий підхід дозволяє студентам обирати формат, що найкраще відповідає їхнім потребам і не обмежує їх одним фіксованим способом сприйняття інформації.  Автори рекомендують використовувати інтерактивні веб-сторінки, в яких поєднано різні формати контенту, а також інтегровані елементи від сторонніх сервісів, наприклад інтерактивні панелі або вікторини. Такі сторінки дають змогу студентам самостійно обирати, чи дивитись відео, читати текст, переглядати зображення чи взаємодіяти з інструментами симуляції. Це відповідає принципам універсального дизайну навчання, спрямованим на підтримку різних стилів навчання. У статті також йдеться про практичні аспекти упровадження таких рішень: від використання редакторів у системах управління навчанням до розроблення власних шаблонів і компонент із мінімальною потребою в програмуванні, що дозволяє академічному персоналу створювати адаптивний контент навіть без глибоких технічних навичок. Дизайн навчального модулю має враховувати не лише технічні вимоги, а й принципи педагогіки, зокрема – структурування матеріалу так, щоб підтримувати залучення студентів і досягнення високих навчальних результатів. Не можна нехтувати і зворотнім зв’язком та аналітикою: застосування специфікації Experience API дозволяє відстежувати взаємодію студентів з контентом на різних пристроях та в різних форматах, аналізувати, коли увага знижується й коригувати дизайн навчальних матеріалів на основі реальних даних. Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та кращому розумінню потреб аудиторії. Адаптивний і продуманий дизайн онлайн-матеріалів дозволяє університетам створювати інклюзивне й мотивуюче навчальне середовище, яке підтримує студентів із різними стилями навчання і роблячи освітній процес більш доступним та ефективним для всіх.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bAxZf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».

У ній автори аналізують поточний стан Research Excellence Framework (REF) — базової системи оцінювання якості досліджень у Великій Британії та обговорюють, як має розвиватися REF у контексті викликів, з якими зіштовхнулася наукова спільнота. REF, який має визначати якість досліджень і розподіляти фінансування, був тимчасово відтермінований на три місяці, щоб дозволити дослідникам і фінансовим органам переглянути підходи та узгодити їх з пріоритетами уряду. Ця пауза викликала активні дискусіїв академічній спільноті: одні наполягають на збереженні вже напрацьованих елементів, включно з оцінюванням культури досліджень (People, Culture and Environment), інші вважають, що система стає надто складною і ресурсомісткою. Зокрема, скорочення ваги деяких компонентів оцінювання PCE може допомогти зосередитися на справді значущих результатах, уникнувши бюрократії й перенавантаження університетів. З іншого боку, для спрощення структури REF потрібно зменшивши кількість панелей, скоротивши вимоги до документів і більш широко застосовувати кількісні метрики там, де це можливо і доцільно. REF повинен лишатися не лише механізмом розподілу фінансування, а й інструментом формування культури досліджень, що підкреслює цінність інновацій, міждисциплінарної співпраці та підтримки дослідників на різних етапах кар’єри. Нинішня пауза — це не лише затримка, а й гарна можливість для системної рефлексії, – перегляду критеріїв, знаходження балансу між якісними описами й вимірюваними показниками, переосмислення ролі REF у розвитку наукової екосистеми Великої Британії. Дискусія про майбутнє REF 2029, що розгорнулась, не надала чіткої відповіді на всі  гострі питання і свідчить про необхідність шукати баланс між довірою до процесу оцінювання, його прозорістю та практичною цінністю для університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uzNMc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation