Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Цей проєкт упроваджується в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року і націлений на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей та молоді, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Політика безбар’єрності послідовно реалізується Міносвіти, зокрема – в частині вищої освіти, де безбар’єрність полягає у підтримці студентів і розвитку інклюзивних сервісів. У 2025 році було створено 17 нових Центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, а пілотний проєкт наразі діє у 21 університеті України. Такі центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання тощо. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч вступило до ЗВО 19,3 тис. що на 4,5 тис. більше, ніж торік. Політика безбар’єрності вже стала наскрізною та стосується всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівнях, надаючи доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися та соціалізуватися.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення. Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.
На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
На порталі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Безбар’єрна грамотність», присвячений проблемам, з якими стикаються люди з з порушенням зору, слуху чи моторик
Він складається з 8-ми серій та містить поради, як зробити світ інклюзивним. У ньому йдеться про те, якими бувають бар’єри та що таке безбар’єрність; чому держава має створювати безбар’єрне середовище; головні стереотипи, упередження та судження щодо людей з інвалідністю; як зробити, щоб середовище стало більш доступним і безбар’єрним; що таке інформаційна безбар’єрність та є аргументи на користь інклюзивної освіти; безбар’єрність як вимога законодавства та орієнтир державної політики. Серіал створено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
У ньому зазначається, що Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) забезпечує кожні чотири роки проведення глобального оцінювання компетентності 15-річних учнів у читанні, математиці, природничих науках та інноваційній сфері. PISA дотримується суворих правил щодо участі учнів з особливими освітніми потребами, пропонуючи лише обмежений спектр інструментів (адміністрування у малих групах, використання аудіодопоміжних засобів, читання інструкцій мовою жестів). Деякі пристосування, такі як пристрої для збільшення або читання вголос, категорично заборонені, що унеможливлює участь в оцінюванні учнів з певними інвалідностями або потребами (наприклад, порушеннями зору). Це викликає занепокоєння щодо загальної справедливості оцінювання, особливо з огляду на те, що багато з цих учнів користуються пристосуваннями під час відповідних національних оцінювань. У цьому дослідженні представлені результати оцінювання доцільності та сприйняття ефективності доступної форми PISA для учнів з помірними труднощами зору, специфічними труднощами читання та труднощами з концентрацією уваги і контролем поведінки, проведені у семи країнах. Це дослідження включало тестування, що охоплювало адаптовані завдання PISA з природничих наук та інструменти доступності для вивчення залученості учнів, використання та сприйняття пристосувань, а також їхнього впливу на успішність у навчанні. Результати показали, що учні були належним чином залучені та вважали інструменти корисними, особливо – функції читання вголос, контрастності тексту (з відмінностями у використанні інструментів та сприйнятій корисності для різних потреб). Експерти наголошують, що учні з особливими освітніми потребами можуть змістовно брати участь у PISA, якщо забезпечується їхній доступ до відповідних пристосувань.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У ній зазначається, що у світі, який швидко змінюється, навчання упродовж життя стало ключем до збереження актуальності набутих знань і навичок. Воно дає людям змогу відповідати новим вимогам роботодавців, змінювати роботу та повноцінно брати участь у житті суспільства. Саме тому експерти ОЕСР зосереджують свою увагу на питаннях мобільності кваліфікованих кадрів та забезпечення навчання упродовж життя. Важливо, щоб кожен дорослий мав можливість продовжувати навчання, однак у країнах ОЕСР та за їх межами участь у навчанні стагнує й залишається дуже нерівною. Виявляється, що дорослі з нижчим рівнем освіти та доходу найменш схильні брати участь у такому навчанні. Але за допомогою відповідної політики можна побудувати ефективні системи навчання дорослих. Андреас Шлейхер систематизує основні проблеми розвитку систем навчання упродовж життя у світі та пропонує огляд засобів й інструментів їх вирішення. Серед проблем особливо гострими є застій та нерівна участь. Якщо навчання дорослих залишатиметься привілеєм небагатьох (40% дорослих щороку беруть участь у формальному або неформальному навчанні), то соціальна нерівність поглиблюватиметься, а економіка відчуватиме нестачу критично важливих навичок. Головна причина, яку дорослі називають для відмови від навчання – брак часу. Щоб вирішити цю проблему, деякі країни надали працівникам захищений час для навчання. Наприклад, Швеція дозволяє працівникам середньої ланки пройти до 44 тижнів оплачуваної освіти упродовж кар’єри для перепідготовки. Ще однією перешкодою навчання є його вартість. Для підтримки перекваліфікації у Франції Служба кадрів надає працівникам щорічну допомогу на навчання, яку вони можуть використовувати для визначених курсів. Ще одна проблема – маргіналізація: ті, хто найбільше потребує навчання, часто його не отримують. За останнє десятиліття розрив в участі серед малозабезпечених груп загалом зменшився, але щоб змінити курс на цілеспрямоване навчання, доступ до нього має бути інклюзивним. Це означає пропонування гнучких, локальних варіантів та усунення практичних і мотиваційних бар’єрів. Одним із прикладів вирішення цієї проблеми є норвезька ініціатива Skills Plus, яка просуває базову грамотність, математику та цифрове навчання на робочих місцях. Основний посил – «Короткострокові курси, довгострокові шляхи». Сьогоднішній освітній ландшафт дедалі більше наповнений короткостроковими курсами та мікросертифікатами. Один із способів підтримки навчання – офіційне визнання мікроакредитацій та їхня інтеграція у національні рамки кваліфікацій. Так, у Новій Зеландії діє система, яка дозволяє ураховувати короткострокові курси при отриманні більших кваліфікацій, отже умовний тижневий курс навчання може стати важливим кроком до отримання повної кваліфікації. Очевидно, що інвестування у навчання упродовж життя – це не просто економічна необхідність, а й соціальний імператив. Політикам необхідно зробити навчання дорослих центральним елементом порядку денного освіти та забезпечити його доступність для всіх. Нагородою стане більш кваліфіковане, інклюзивне та адаптивне суспільство.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78.
Проєкт розроблений з метою удосконалення механізму виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам шляхом включення до стажу педагогічної роботи періодів викладацької діяльності, яку громадяни України здійснювали у суб’єктів освітньої діяльності, що обліковуються відповідно до «Порядку визнання … результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 734. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 вересня 2025 року.
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що глобальна економіка переживає глибокі трансформації, які докорінно змінюють сферу праці, змінюючи вимоги до навичок та робочі практики. Три основні трансформаційні тренди – цифровий перехід, «зелений» перехід і демографічний перехід. Цифровий перехід продовжує стимулювати попит на нові технічні навички, а також навички, що дозволяють людям виконувати завдання поза рамками можливостей наявних технологій, дозволяють підвищити продуктивність людської праці за рахунок їх використання. «Зелений» перехід підштовхує економіку до використання екологічно стійких методів виробництва, розширюючи можливості в галузях, що розвиваються, і, відповідно, вимагають цілого ряду нових навичок. Демографічні зміни, такі як зниження рівня народжуваності в країнах ОЕСР і зростання тривалості життя, – змінюють вікову структуру робочої сили, посилюючи тиск на пропозицію навичок і впливаючи на те, хто бере участь у ринку праці. Разом ці зміни посилюють необхідність переосмислення того, як найкраще забезпечити людей навичками, затребуваними на ринках праці, а також як найкраще створити високоякісні можливості працевлаштування для тих, хто традиційно мав гірші результати на ринку праці, сприяти більшій інклюзивності та зменшенню стійких бар’єрів на шляху до працевлаштування серед вразливих груп населення. У цьому звіті досліджується підхід, орієнтований на навички, а також можливості та виклики, які виникають у зв’язку з упровадженням цього підходу. Аналіз унікальних даних та узагальнення тематичних досліджень ринку праці країн ОЕСР дозволяє визначити, як люди набувають необхідних навичок і якою мірою роботодавці застосовують практику найму, що базується на навичках, охоплюючи більш широко та різноманітно таланти, забезпечує більш високу адаптивність. Також експерти звертають увагу на перешкоди для успішного упровадження підходу, орієнтованого на навички: нерівний доступ до цифрових інструментів, проблеми з підтвердженням навичок, небажання роботодавців довіряти нетрадиційним кваліфікаціям. У звіті висвітлюються ключові політичні дії, спрямовані на підтримку упровадження практик, орієнтованих на навички, вказується на необхідність стандартизації визнання навичок, інвестування у навчання упродовж усього життя, покращення інформації про ринок праці та упровадження практик, орієнтованих на навички, – в управлінні робочою силою державного сектору.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
