ПРО РЕЙТИНГ РЕПУТАЦІЇ

ПРО РЕЙТИНГ РЕПУТАЦІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Рейтинг світової репутації 2025: оголошено результати».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Рейтинг світової репутації 2025: оголошено результати».

У ній автор  говорить про те, що сильний бренд надає переваги як власне університетам, так і науковцям. Він пояснює, чому репутація важлива на основі власного аналізу актуального списку найпрестижніших університетів світу. Академічні дисципліни втрачатимуть свою вагу, h-індекси вчених то ростуть, то слабшають. Репутація університетів зберігається та рідше тьмяніє, ніж «зіркові» бібліометричні показники. Ця репутаційна стійкість підтверджується даними Комітету з науки та технологій парламенту Великобританії. Відкидаючи занепокоєння президента Королівського товариства щодо того, що британські дослідження можуть відставати від країн-конкурентів без додаткової фінансової підтримки, депутат Кіт Малтхаус заперечив: «Трініті-коледж Кембриджу має більше Нобелівських премій з науки, ніж вся континентальна Європа разом». Дійсно, нобелівську у Трініті  отримали 34 випускники і співробітники. Та чи можна судити про репутацію університету, яка базується на суб’єктивних оцінках – історії, академічній спадщині, дослідницькій культурі, зовнішній взаємодії, приємному кампусі, бібліометрії, фінансових витратах чи видатних випускниках? Для багатьох університетів рейтинг світової репутації Times Higher Education все ще є корисним барометром бренду ЗВО, який пропонує корисну інформацію про заклади вищої освіти, спонукаючи викладачів та вчених сприймати їх як найкращі місця для роботи, досліджень і навчання. Цього року Гарвардський університет очолює рейтинг репутації (це відбувається 14-й рік поспіль), за ним слідують Массачусетський технологічний інститут і Оксфордський університет (очолює рейтинг упродовж останніх 9-ти років). Найвищий рейтинг свідчить про престиж та академічну досконалість ЗВО, які підтримуються реальною продуктивністю.

Детальніше: https://surl.li/eidoxu, https://surl.li/uzamub

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-24
Поширити
ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

ПРІОРИТЕТНІСТЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Настав час для цифрової справедливості».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Настав час для цифрової справедливості».

Наголошується, що заклади вищої освіти мають забезпечити у пріоритетному порядку доступ до цифрових ресурсів та підтримку цифрової грамотності. Починаючи з ковідних часів ЗВО масово змінили формат  своєї взаємодії зі студентами та кратно збільшили кількість використовуваних цифрових інструментів. Відбувся перехід від університетів з обмеженою онлайн-програмою до суцільного онлайн-навчання, перехід від паперових носіїв до цифрових в усіх сферах освітнього процесу (планування, робота з абітурієнтами, фінансовий менеджмент, адміністрування), від друкованих освітніх матеріалів – до відкритих освітніх е-ресурсів. Ці зміни орієнтувались на те, що «достатньо добре для більшості людей» і не зосереджувались на питаннях справедливості  й доступності, не завжди ураховували наслідки упроваджуваних змін. Організаційно це мало форму надання ноутбуків тим студентам, які не могли собі їх купити самостійно;  обрання популярних чи доступних  онлайн-платформ;  вирішення проблем «цифрових мертвих зон», спричинених неадекватною цифровою архітектурою. Наразі необхідно забезпечити належну компетентність студентів, навчати їх у цифровій грамотності. Причому цифрова грамотність має сприйматись як основна компетентність: це не лише технічні навички, але й критичне мислення щодо цифрових інструментів (зокрема штучного інтелекту), етичне використання технологій та інформаційну грамотність, щоб спільнота знала, як розпізнавати та досліджувати достовірну інформацію. Слід брати до уваги, що постійно зростаюча кількість цифрових інструментів може стати проблемою для персоналу та студентів внаслідок перенасиченості та розпорошення зусиль на їх опанування. У кампусах потрібен доступний якісний wi-fi та широкосмуговий зв’язок. Університети повинні розробляти стратегію відкритого доступу і ставати дійсно відкритими для надання знань, формування зв’язків та розвитку лідерства для вирішення глобальних проблем і створення нових можливостей. Коли кожен студент і співробітник матимуть справедливий доступ до цифрових інструментів, ресурсів, відповідних матеріалів і навичок, необхідних для успіху, незалежно від їхнього соціально-економічного чи географічного статусу чи фізичних здібностей, заклади вищої освіти дійсно стануть інклюзивними. 

Детальніше: https://surl.gd/gtqbdp, https://surl.li/nhahec   

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ОсвітаОнлайн НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-21
Поширити
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Підготовка здобувачів освіти до робочого місця».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Підготовка здобувачів освіти до робочого місця».

Ресурс містить понад тридцять статей, у яких фахівці пропонують свої поради щодо фокусування освітніх програм на аспектах майбутнього ринку праці. Зокрема, у них розглядаються ситуації передбачення та вирішення складних завдань, підготовки студентів до невідомого, формування корисних м’яких навичок, розвиток цифрової грамотності студентів, пошук роботи та можливість працевлаштування студентів за допомогою електронних портфоліо, отримання навичок ведення переговорів, здійснення професійного наставництва у питаннях працевлаштування студентів, надання кар’єрних послуг через соціальні мережі, підтримка постдоків у побудові кар’єри, підтримка у формуванні бачення майбутньої кар’єри на основі інтегрованого навчання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/spotlight/getting-students-workplaceready

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-20
Поширити
УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ

УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття  Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття  Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ».

Автор наголошує, що інструмент зі штучним інтелектом «Запитай у випускника» допомагає студентам спілкуватися з випускниками, налагоджувати зв’язки та користуватися порадами щодо майбутньої кар’єри. Приклад  – один із проєктів Лондонської школи економіки та політичних наук «Ask an Alum». Завдяки використанню ШІ цей інструмент дає студентам можливість отримати цінну інформацію про кар’єру, створює можливості для спілкування з спільнотою випускників і сприяє створенню довгострокових зв’язків. З моменту його запуску у жовтні 2022 року він забезпечив понад 3,7 тис. зв’язків між студентами  та випускниками. З огляду на те, що зазвичай 12,5 тис. студентів бронюють понад 6 тис. годин кар’єрних зустрічей на рік, а також на зростаючу спільноту випускників (за прогнозами, вона досягне 300 тис.+ до 2030 року), ця нова технологія прекрасно справляється зі своїм завданням збільшення залученості студентів та випускників. В основі Ask an Alum – Educate for Global Impact, що надає студентам можливість розвивати свої зв’язки з випускниками, які знаходяться у різних регіонах та працюють у різних секторах економіки, для отримання порад та побудови довгострокових зв’язків. Лондонська школа економіки та політичних наук є першою установою в Європі, яка запровадила цей інструмент,  набула певного досвіду і наразі може говорити про проблеми, пов’язані з цим проєктом. Запуск нового інструменту штучного інтелекту не може мати вплив, якщо ключові зацікавлені сторони в установі не підтримають його, не розуміють, як і чому він працює та не заохочують його просування серед цільової аудиторії. Упровадження ШІ-інструменту у кар’єрні заходи має відбуватись поряд із активною роботою у соціальних мережах і на веб-сайті. Для заохочення студентів використовувати цей інструмент, потрібно продемонструвати його дієвість для покращення досвіду студентів. Оскільки штучний інтелект розвивається неймовірно швидко, необхідно прагнути бути постійно у курсі подій та підтримувати відповідну трансформацію освітніх програм.

Детальніше: https://surl.li/vkftvu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_#НРАТ_ШтучнийІнтелект Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-19
Поширити
ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ

ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ».

Автори наголошують, що університети стикаються з гострою потребою прискорити зміни у системі викладання таким чином, щоб відновити зв’язок  цифрового способу життя студентів зі способом їх ефективного навчання.  Відомо, що молоді засновники відомих технологічних стартапів не любили традиційні лекції, особливо коли аудиторії були напівпорожні, а студенти здавалися незалученими. Натомість вони дізналися набагато більше, розпочавши власний бізнес. Викладання в епоху інновацій та штучного інтелекту слід брати до уваги тренд,  який впливає навіть на найкращі університети світу: низька відвідуваність аудиторій, незацікавлені студенти та зменшення кількості вступників. Формується розрив між тим, як студенти живуть цифровим мережевим життям, і тим, як організоване їхнє навчання в університеті. За останні 20 років інтернет, смартфони, соціальні медіа, дистанційне навчання, віртуальна та доповнена реальність і генеративний штучний інтелект увійшли у студентське життя настільки, що стали підривати традиційні уявлення про викладання та навчання.  Ці технології та нова поведінка студентів  змінюють підходи до доступу та споживання інформації, внаслідок чого по-новому створюються та розповсюджуються ідеї,  формуються та підтримуються зв’язки, формується репутація. Разом із тим, викладачі вищої освіти також занурені у цифровий світ: вони мають схожі мережі, які використовують для академічних і кар’єрних цілей.  Студенти та викладачі мають багато спільного, і визнання цієї подібності може сприяти налагодженню більш тісної співпраці, взаєморозумінню та формуванню  ефективного навчального середовища. Існує нагальна потреба інтегрувати нові технології у дизайн навчальних модулів, підтримуючи мережеве навчання та розвиваючи зручні цифрові навички. Автори пропонують власне бачення освітнього дизайну, перехід  від традиційних лекцій і звичайних есе чи іспитів до мережевого навчання та новітніх педагогічних методів оцінювання. Якщо викладачі  отримають необхідну підготовку, обладнання та засоби для підтримки проектування сучасного технологічного мережевого навчального модуля та упровадження новітніх технологій в освіту, розрив між цифровим життям і  традиційним навчанням може бути зменшений, а залученість студентів до навчання – підвищена.

Детальніше: https://surl.li/iodugm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-02-18
Поширити
ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ АВТОНОМІЯ ЗВО?

ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ АВТОНОМІЯ ЗВО?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патрік Джек «Автономія зникає як наслідок «обожнювання» академії».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патрік Джек «Автономія зникає як наслідок «обожнювання» академії».

Автор попереджає, що «індустріалізація» університетів ризикує спотворити дослідницьку діяльність вчених. Керівники англійських університетів мають свій «стокгольмський синдром», коли неадекватно ставляться до академічної роботи. Найджел Трифт, який упродовж десятиліття очолював Університет Уорвіка, говорить, що «індустріалізація» і «стандартизація» закладів вищої освіти «загрожує самій природі того, чим насправді є і має бути університет». Уряди  «систематично позбавляють університети фінансування і можливості вибору», відбувається «відхід від університетської автономії», університети «маринуються» в надмірному регулюванні. Останнє відбувається внаслідок впливу управління у справах студентів, яке, «очевидно, має намір перетворити університети на великі школи або коледжі»,  а також внаслідок діяльності UK Research and Innovation, яке «душить ініціативу, створюючи дедалі більше й більше правил, які обмежують здатність науковців слідувати за своєю власною зіркою».  У результаті керівництво університету зосереджується виключно на отриманні грошей, що схоже на «австралізацію» вищої освіти. Тріфт тривожиться зростаючим поділом праці, коли «фактичні виробники знань дедалі менше контролюють виробничий процес і дедалі більше віддаляються від управління». Він пропонує забезпечити дійсно «інклюзивний дорадчий процес», аналогічний до цивільного журі або королівської комісії, який стане способом для науковців «виробити спільну платформу, яка відродить ідею університету», дозволить розв’язати фундаментальні проблеми фінансування вищої освіти та досліджень. І задається питанням «чи можуть продовжувати співіснувати в університетах, принаймні в тому вигляді, в якому вони існують зараз, викладання та дослідження, чи вони мають бути відокремленими один від одного, щоб дослідження проводили у великих науково-дослідних установах або лише у дослідницьких?». Він розмірковує над тим, як вища освіта може повернути собі переваги: «система потребує тотального переосмислення, університетам потрібно дати більше можливостей».

Детальніше: https://surl.li/djunol, https://surl.li/gxjbsk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-02-17
Поширити
ДОБІРКА ПОРАД ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

ДОБІРКА ПОРАД ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Розроблення навчальних планів».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Розроблення навчальних планів».

У ній зібрані поради щодо фокусування освітніх програм на сучасних аспектах, важливих для затребуваної ринком праці вищої освіти та формування відповідного змісту програм, у яких передбачена спільна творчість, набуття навичок майбутнього, упровадження ЦСР, інклюзивне навчання, задіяння віртуальних цифрових інструментів. Зокрема, йдеться  про інтеграцію цілей сталого розвитку до курсів фінансової грамотності;  гнучкість програм як  ключ до ефективного опанування курсів; забезпечення стратегічної стійкості та підтримку інновацій;  створення ефективного середовища онлайн-навчання; розроблення унікальної інклюзивної бакалаврської освітньої програми; широке та ефективне задіяння  міждисциплінарного підходу тощо.

Детальніше: https://surl.li/vmmjbl

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-14
Поширити
ПРАЦЮВАТИ З  ПРОБЛЕМОЮ КРОК ЗА КРОКОМ

ПРАЦЮВАТИ З  ПРОБЛЕМОЮ КРОК ЗА КРОКОМ

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».

Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки  «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до  штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати,  то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання.  Необхідно розуміти силу  цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий  підхід є по суті  «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які  здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні  освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог –  запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, – ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.

Детальніше: https://surl.li/addhpg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-02-13
Поширити
ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».

Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму.  Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають  під час їх виконання та завершення,  – доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre).  Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.

Детальніше: https://surl.li/sxpcvw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-12
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ДРУГ ЧИ ВОРОГ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ДРУГ ЧИ ВОРОГ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл».

Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети.  За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео.  Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися.   Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом.

Детальніше: https://surl.li/lhgnxu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-02-10
Поширити