Продовжено прийом заявок на участь у конкурсі Open Datathon reUkraine.
Продовжено прийом заявок на участь у конкурсі Open Datathon reUkraine.
Це національний конкурс технологічних проєктів на основі відкритих даних для відновлення України, які допоможуть відновленню держави, запобіганню корупційним схемам, та сприятиме прозорості державних процесів. У конкурсі можуть взяти участь новатори із цікавими ідеями, які готові реалізувати власні проєкти за короткий строк; мають актуальні рішення на основі відкритих даних, технологічні бізнеси та стартапи, які можуть доповнити розробки відкритими даними. Організатори: USAID / UK Аid проєкт TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах, Міністерство цифрової трансформації України, проєкт Фонд Східна Європа. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 листопада 2023 року.
Мережа відкритої освіти (Open Education Network) оголосила конкурс заявок на навчальну програму з відкритих освітніх практик (ООП).
Мережа відкритої освіти (Open Education Network) оголосила конкурс заявок на навчальну програму з відкритих освітніх практик (ООП).
Мета проєкту – надати можливість викладачам та бібліотекарам закладів вищої освіти підвищити професійний розвиток та сприяти створенню доступної, інклюзивної, студентоцентрованої інноваційної педагогіки. Планується ознайомити слухачів з відкритими освітніми практиками та навчити створювати індивідуальний план дій. Він стане індивідуальною картою для реалізації ефективного проєкту відкритої освітньої практики для роботи зі студентами. За результатами навчання учасники: опанують практику відкритої освіти, включаючи основні переваги, виклики та потенціал; визначать синергію між принципами соціальної справедливості та відкритої освіти; створять персоналізований план дій, який забезпечить складові елементи освітнього досвіду (модуль, урок, розділ тощо), що будуть трансформовані завдяки використанню відкритих освітніх практик; навчаться: врахувати кращі практики доступності при розробці плану дій; зосереджувати увагу на потребах студентів та розглядати питання розширення їхніх прав і можливостей, а також їхньої активності; розробляти стратегії оцінювання ефективності реалізації публiчного освiтнього простору; налагоджувати зв’язки та співпрацю з групою викладачів та бібліотекарів, які займаються розвитком відкритої освіти з метою створення більш доступного, інклюзивного навчання. Вимоги до заявників: повинні бути бібліотекарами та викладачами закладів вищої освіти, які викладають або мають інший освітній досвід, який вони хотіли б трансформувати за допомогою використання відкритих освітніх практик. По закінченню програми слухачі отримають сертифікат відкритих освітніх практик. Заявку на участь у програмі можна подати до 27 жовтня 2023 року.
Міжнародний рецензований журнал відкритого доступу з матеріалознавства та інженерії «Materials» оголосив про прийом заявок на нагороду «Materials 2023 Best PhD Thesis Award».
Міжнародний рецензований журнал відкритого доступу з матеріалознавства та інженерії «Materials» оголосив про прийом заявок на нагороду «Materials 2023 Best PhD Thesis Award».
Конкурс проводиться з метою винагороди академічної спільноти, особливо молодих дослідників, та покращення спілкування між науковцями. Вимоги до учасників: кандидат має бути аспірантом або нещодавно кваліфікованим доктором філософії, який підготував дисертацію з великим академічним потенціалом; кандидатська дисертація має бути оригінальною роботою; дисертація необхідно бути захищена у 2023 році. Критерії відбору роботи: якість резюме та публікацій; релевантність кандидата та опису дослідження; новизна кандидатської дисертації; сила рекомендаційного листа; очікуваний академічний потенціал; оригінальність та результативність дослідження. Призи конкурсу: 800 швейцарських франків; сертифікат; пропозиція безкоштовно опублікувати одну статтю в матеріалах після рецензування до кінця 2024 року. Заявку на участь можна подати до 31 січня 2024 року.
Міністерство освіти і науки України досягло домовленостей з платформою Labster стосовно продовження співпраці.
Міністерство освіти і науки України досягло домовленостей з платформою Labster стосовно продовження співпраці.
За повідомленням МОН (лист № 1/15313-23 від 5.10.2023 р.) всім українським закладам освіти безкоштовний доступ до матеріалів платформи буде продовжено до 22 листопада 2024 року. Наразі понад 950 закладів освіти України успішно використовують віртуальні симуляції Labster в своєму освітньому процесі під час проведення досліджень з біохімії, біології, біотехнологій, хімії, фізики та ін. Цього року платформа Labster пропонує українським освітянам оновлені віртуальні комплекси з інтерактивними вправами, що виконуються у 3D-середовищі сучасних віртуальних лабораторій; дашборди з аналітикою та статистикою щодо результатів навчання, а також можливість адаптовувати тестові завдання під потреби учнів та студентів. Також у листі зазначається, що для реєстрації закладу освіти, який станом на сьогодні не зареєстрований на платформі, та для одержання ролі адміністратора, уповноважений представник закладу освіти може подати заявку. Подальша реєстрація вчителів та викладачів буде здійснюватися адміністраторами закладів освіти.
У жовтні цього року відбудеться черговий Міжнародний тиждень відкритого доступу «Спільнота понад комерціалізацію».
У жовтні цього року відбудеться черговий Міжнародний тиждень відкритого доступу «Спільнота понад комерціалізацію».
Захід покликаний ініціювати відверту розмову про те, які підходи до відкритої науки ставлять на перше місце інтереси громадськості та академічних спільнот, а які — ні.
Рекомендація ЮНЕСКО з відкритої науки,
ухвалена 193 державами, підкреслює необхідність надання пріоритету спільнот перед комерціалізацією, закликає до запобігання “несправедливого отримання прибутку від наукової діяльності, що фінансується за рахунок суспільних коштів” та до підтримки “некомерційних видавничих моделей, заснованих на співпраці, які не передбачають плати за обробку статей”.
Організатори вважають за необхідне стимулювати дискусію з наступних питань: що втрачає суспільство, коли невелика кількість корпорацій, а не самі дослідники, контролюють розповсюдження знань; яка ціна бізнес-моделей, що закріплюють екстремальні рівні прибутку видавців; коли збір і використання персональних даних починає підривати академічну свободу; чи може комерціалізація працювати на підтримку суспільних інтересів; як можна використовувати контрольовані спільнотами інфраструктури (сервери препринтів, репозитарії і відкриті видавничі платформи) для задоволення інтересів дослідників і громадськості; як можна просувати моделі поведінки, засновані на інтересах спільнот.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Кемпбелл «Звільніть свій контент! Посібник зі створення сталих відкритих ліцензованих медіаресурсів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Кемпбелл «Звільніть свій контент! Посібник зі створення сталих відкритих ліцензованих медіаресурсів».
Наголошується, що створення навчально-методичних матеріалів відкритих освітніх ресурсів – надзвичайно важливе, оскільки дозволяє ділитися ними та повторно їх використовувати. Університети вкладають значний час і ресурси у розробку високоякісних засобів викладання та навчання, тож важливо, щоб ці матеріали були стійкими, придатними для повторного використання і могли бути доступні якомога більшій кількості студентів. Разом із тим, є обмеження у використанні медіаресурсів, спричинене авторськими правами. Медіафайли, які включають ліцензований сторонній контент (наприклад – зображення, музику, аудіо) можуть використовуватись лише у закритих навчальних приміщеннях упродовж фіксованого періоду часу або з обмеженою кількістю учнів. Щоб гарантувати, що засоби викладання і навчання можна буде широко використовувати повторно та у широкому діапазоні контекстів, не порушуючи при цьому авторських прав, потрібно розвивати їх як відкриті освітні ресурси (open educational resources / OER). Це навчальні матеріали, які розповсюджуються за відкритою ліцензією (наприклад, Creative Commons), що дає змогу їх вільно використовувати повторно, перепрофільовувати, адаптувати та розповсюджувати. OER можуть принести велику користь викладачам і учням в усьому світі, а також університетам. Виходячи з досвіду Единбурзького університету, автор наводить декілька простих кроків, яких слід дотримуватись, щоб створити стійкі медіа-ресурси, якими можна буде ділитися на умовах відкритої ліцензії. Необхідно: переконатися, що всі сторонні зображення та аудіо, які використовуються у медіафайлах, перебувають у вільному доступі (тобто не мають обмежень авторських прав) або передаються за відкритою ліцензією (наприклад, ліцензією Creative Commons); використовувати загальнодоступні і відкриті ліцензовані матеріали, які можуть забезпечити контекст і візуальний стиль, заощадивши при цьому час і бюджет; не забувати вказувати авторство усіх зображень, аудіо- та відеоматеріалів під ліцензією Creative Commons, які використовуються; додавати відкриту ліцензію до створених медіафайлів.
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис.
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис.
журналів Elsevier (включно з Cell Press і The Lancet). За це установи сплачують за публікацію та читання внесок у розмірі 2550 євро (6450 євро для Cell Press і The Lancet) за кожну статтю. Також заклади-учасники угоди отримують знижку 20% на APCs журналів Elsevier Fully Gold Open Access і 15% на журнали Cell Press та The Lancet. При цьому вони отримують доступ для читання майже всіх наукових журналів Elsevier. Відповідну угоду було підписано 1 вересня 2023 року, вона діятиме до кінця 2028 року. Це новий етап взаємодії, оскільки у 2018 році сторони не дійшли згоди, у результаті чого близько 200 німецьких дослідницьких установ розірвали свої ліцензійні угоди з Elsevier, а видавець обмежив їх доступ до своїх журналів. Дослідження 2021 року показало зниження частки ринку Elsevier для статей установ DEAL і скорочення цитування статей Elsevier авторами DEAL. Elsevier зазнав критики через боротьбу з так званими «тіньовими бібліотеками» замість розгортання діяльності у напрямку відкритого доступу.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
