National Repository of Academic Texts

ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів». У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях.

Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритинаукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою.  Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи.

Детальніше:  https://blog.doaj.org/2026/04/15/call-for-volunteers/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-15

РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНОЇ ЦИФРОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».

У ньому зазначається, що інноваційні ресурси допомагають державним адміністраціям зміцнювати сумісність та повторно використовувати наявні дані моніторингу. Інструментарій моніторингу IOPEU, який є частиною ініціативи «Інтероперабельна Європа», об’єднує ретельно відібраний набір рішень, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо того, як державні адміністрації можуть покращити сумісність у рамках Європейського Союзу. Розміщений на порталі «Інтероперабельна Європа» інструментарій надає доступ до пошукових систем рішень EIF, онлайн-курсів та інших ключових ресурсів, призначених для підвищення рівня розвитку цифрових державних послуг. Об’єднуючи ці інструменти в одному місці, ініціатива підтримує посадових осіб, фахівців-практиків та політиків, які працюють над реалізацією закону «Про інтероперабельну Європу» та «Європейську рамкову програму забезпечення сумісності». Цей набір інструментів моніторингу є частиною більш широкої колекції моніторингу IOPEU, яка є основною точкою доступу до документів, інформаційних панелей та звітів про стан інтероперабельності в ЄС. Ця колекція відображає довгострокове зрушення у бік структурованого, заснованого на фактичних даних нагляду за транскордонними цифровими державними послугами та відповідає новим вимогам до моніторингу, запровадженим в ЄС. Забезпечується автоматизований збір даних та повторне використання міжнародних, європейських та національних джерел моніторингу. Ключовою перевагою цього набору інструментів є зв’язок з навчальними матеріалами Академії інтероперабельної Європи, включаючи курси для самостійного вивчення, які знайомлять із Європейською рамковою програмою інтероперабельності (EIF) та допомагають країнам привести свої національні рамки інтероперабельності у відповідність до очікувань ЄС. Ці ресурси гарантують, що національні адміністрації, незалежно від розміру чи рівня цифрової зрілості, можуть отримати доступ до високоякісних практикоорієнтованих навчальних матеріалів, які підтримують послідовний підхід до інтероперабельності та цифрової трансформації. По мірі переходу ЄС від обсерваторій (таких, як NIFO), до нового Європейського механізму моніторингу інтероперабельності, пропонований набір інструментів відіграватиме все більш суттєву роль у забезпеченні того, щоб моніторинг залишався всеосяжним, порівнянним та перспективним.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/iopeu-monitoring-toolbox-supporting-evidence-based-digital-policy-across-europe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-15

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБ У НАВИЧКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогнозування потреб у навичках та адаптація вищого освіти: від розуміння до узгодженості».

Зазначається, що у країнах ЄС 21% працівників мають надмірну кваліфікацію, а 25% повідомляють про наявність надмірної кваліфікації для своїх поточних посад, при цьому 10% мають недостатню кваліфікацію, а 9% засвідчують недостатність необхідних навичок. Ці невідповідності навичок на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів впливають на економічне зростання, обмежуючи продуктивність підприємств. У країнах ЄС працівники з надмірною кваліфікацією, як правило, стикаються з різницею у заробітній платі порівняно зі своїми колегами з аналогічною кваліфікацією у тій же професії та галузі та рідше засвідчують високий рівень задоволеності життям. У звіті розглядається, як саме країни прогнозують майбутні потреби в навичках за допомогою заходів оцінювання та прогнозування (Skills Assessment and Anticipation /SAA). Документ покликаний надати підтримку політикам, органам освіти та заінтересованим сторонам у їхній діяльності з планування робочої сили та розвитку вищої освіти. Він містить інформацію та практичні приклади, які допоможуть розробити ефективні системи SAA, що спрямовують навчання, освіту та вибір кар’єри. Розглядаються 17 національних заходів, висвітлюються їхні особливості, методологія та вплив результатів на планування вищої освіти і робочої сили. Показано, що високоефективні системи використовують поряд із SAA інші інструменти, поєднують кількісні та якісні методи, щоб забезпечити та прогнозують коректне використання результатів прогнозування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anticipating-skill-needs-and-adapting-higher-education_827b3ca4-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/anticipating-skill-needs-and-adapting-higher-education_df9f1718/827b3ca4-en.pdf,https://doi.org/10.1787/827b3ca4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-15

ВТРАТА АКАДЕМІЧНОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ: ЧОМУ СТРАЖДАЮТЬ МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Скорочення робочих місць у Великій Британії найбільше зачіпають викладачів англійської та сучасних мов».

У ній автор аналізує новітні дані щодо скорочення академічного персоналу та наочно демонструє, що найбільш уразливими є саме гуманітарні дисципліни. Кількість викладачів англійської мови та літератури, а також сучасних мов у британських університетах знизилася до рекордно низького рівня: скорочення склало майже 7 % та має системний характер. Причому скорочення у гуманітарній сфері університетів тривають декілька років поспіль, але нинішня ситуація, на переконання Патріка, є свідченням серйозної структурної кризи. Закриття освітніх програм або зменшення їхнього обсягу формує так званий «порочний цикл»: зниження кількості студентів призводить до подальших скорочень персоналу, що, у свою чергу, ще більше зменшує можливості викладання цих дисциплін та інтерес до них. Зменшення кількості фахівців у галузі мов і літератури означає поступову втрату експертного потенціалу, який є важливим для розвитку міжкультурної комунікації, гуманітарних досліджень і суспільного діалогу. Йдеться не лише про кадрові зміни, а про звуження інтелектуального та культурного спектра університетської освіти як такої. Серед причин цієї ситуації — фінансовий тиск на університети, зміни у попиті з боку студентів, більш широкі соціальні тенденції, що впливають на вибір освітніх траєкторій. У результаті гуманітарні дисципліни дедалі частіше опиняються у менш вигідному становищі порівняно з іншими галузями знань. Тому є підстави говорити, що скорочення викладачів у сфері англійської мови та сучасних мов є індикатором більш глибоких трансформацій у системі вищої освіти Великої Британії, внаслідок яких відбувається поступова втрата академічної різноманітності, що ставить під сумнів здатність університетів забезпечувати комплексну підготовку фахівців.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/uk-job-cuts-hit-english-and-modern-languages-staff-hardest

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-14

ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕПОХУ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

У ньому зазначається, що упровадження інструментів штучного інтелекту серед малих і середніх підприємств стрімко зростає. Більшість підприємств використовують готові продукти, але деякі експериментують з більш спеціалізованими додатками, включаючи ШІ-агентів. Опитування понад 2 тис. малих і середніх підприємств з 12 країн ОЕСР демонструє реальний масштаб, складність та наявні бар’єри використання ШІ. Експерти вивчали процеси цифрової трансформації опитаних малих та середніх підприємств, і хоча вибірка не була репрезентативною для національних груп МСП, отримали загальну картину цифрових практик, досвіду використання ШІ та наявних прогалин в онлайн-діяльності на цифрових платформах. У матеріали представлений огляд інтеграції ШІ з використанням таксономії G7-ОЕСР, розробленої у 2025 році, а також аналіз цифрової зрілості, навичок, безпеки, інструментів сталого розвитку, фінансових технологій та психічного благополуччя співробітників. МСП мають різні рівні цифрової зрілості: кожна п’ята компанія (22%) знаходиться на базовому етапі та стикається з труднощами. Результати цьогорічного опитування показали стійке зростання практик упровадження готових додатків штучного інтелекту, однак стратегічна, цілеспрямована та безпечна інтеграція в бізнес-операції залишається нерівномірною. Кібербезпека залишається важливим викликом цифровізації, оскільки багато малих і середніх підприємств стикаються з кібератаками. Державні програми підтримки цифровізації малих і середніх підприємств можуть допомогти, забезпечити доступність та полегшити поєднання інструментів для значного посилення впливу ШІ та інновацій на діяльність МСП.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/empowering-smes-in-the-age-of-ai_bf5a9816-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/empowering-smes-in-the-age-of-ai_7f58652c/bf5a9816-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bf5a9816-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-14

ПАРАДОКС: ВИСОКІ ДОСЯГНЕННЯ НЕ ГАРАНТУЮТЬ АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?».

У ній розглядаються особливості сучасної академічної системи, в якій високі досягнення не завжди забезпечують стабільне працевлаштування. Наголошується, що формально академічна кар’єра ґрунтується на принципі меритократії, відповідно до якого постійні посади мають отримувати найбільш підготовлені та продуктивні дослідники. Водночас на практиці цей принцип реалізується в університетах не завжди послідовно, оскільки важливу роль можуть відігравати неформальні чинники, зокрема – професійні зв’язки, інституційна інтегрованість тощо. Один із авторів описує власний досвід, який засвідчує цю суперечність: попри значну кількість наукових публікацій, міжнародну співпрацю, отримані гранти та високі наукометричні показники, він тривалий час не може отримати постійну академічну посаду. І робить висновок, що традиційні індикатори успішності не гарантують кар’єрної стабільності. Існує неформальний поріг продуктивності, після якого подальше зростання академічних досягнень перестає бути перевагою. І навіть навпаки: надмірна наукова активність або висока автономність можуть сприйматися як чинники ризику для інституцій, що врешті-решт ускладнює інтеграцію дослідника до існуючих академічних структур. Водночас багато вимог, що виставляються перед кандидатами на посаду, є структурно суперечливими. Наприклад, для отримання постійної позиції необхідно продемонструвати досвід, ресурси та незалежність, які, у свою чергу, можливі лише за наявності вже стабільного академічного статусу. У результаті формується замкнене коло, яке ускладнює професійне зростання молодих дослідників. Інший автор говорить, що отримання постійної позиції залежить від інституційного контексту, має місце нерівномірність умов і відсутність універсальної моделі успішної кар’єрної траєкторії. Отже, сучасна європейська академічна система, на думку Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде характеризується глибокою невідповідністю між декларованими принципами оцінювання та реальними практиками працевлаштування. Прагнення до досконалості, яке формально заохочується, часто перетворюється на обмеження, яке ускладнює кар’єрний розвиток. Необхідно переосмислити підходи до оцінювання наукової продуктивності та забезпечити дієву підтримку дослідників на початку їхнього професійного шляху.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/striving-excellence-liability-europes-early-career-precariat

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-13

DOAJ: ОНОВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З ПОДАННЯ ЗАЯВОК, АПЕЛЯЦІЙ, ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань».

У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/13/updates-to-the-guide-to-applying-appeals-integrity-and-ethics-and-wording/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-13

МОДУЛЬ ПРОЕКТНОЇ АСПІРАНТУРИ 2026 РОКУ

Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026».

Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026».

У ньому наразі представлені нормативні та інформаційні матеріали щодо конкурсу з проєктної аспірантури, а також пояснюється алгоритм підготовки та подачі документів, функціонал системи для створення електронних кабінетів керівників PhD-проєктів та здобувачів вищої освіти, порядок внесення інформації. Конкурсний відбір проводиться в межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 164 та наказу МОН від 13 березня 2026 р. № 442. Участь у проєкті можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації віднесені до груп А і Б. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vid-idei-do-zaiavky-v-systemi-uris-zapratsiuvav-modul-proiektnoi-aspirantury-2026-roku, https://nauka.gov.ua/information/pa2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-13

ВПЛИВ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШІ НА МАЙБУТНЄ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У ЄВРОПІ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі».

У ньому йдеться, про ініціативу ЄС, спрямовану на розширення обчислювальних потужностей при одночасному зміцненні доступу до даних та підтримки суверенітету. Зазначається, що підготовлений Європейською комісією законопроєкт «Про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту» покликаний вирішити давно визнану в Європі проблему нестачі хмарних та високопродуктивних обчислювальних потужностей, яка безпосередньо впливає на доступність та повторне використання відкритих даних. За даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), ЄС наразі відстає від США за можливостями центрів обробки даних, незважаючи на порівняльний ВВП, і значною мірою залежить від постачальників хмарних послуг, які не належать до ЄС. Ця ситуація ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність, а й довгострокову стійкість відкритої європейської цифрової екосистеми. Законопроєкт пропонує активізувати дослідження та інновації для підвищення ефективності обчислювальних процесів, розширити інвестиції в центри обробки даних та підтримати безпечну й суверенну хмарну інфраструктуру. Ці заходи спрямовані на усунення дефіциту потужностей, що обмежує розвиток ШІ та опрацювання інформації державного сектора. У зв’язку зі зростаючим попитом на енергоємні моделі ШІ, політики зосереджують увагу на потребах ЄС у стійкій інфраструктурі для забезпечення доступності, сумісності й економічної ефективності відкритих даних. Адже для обробки та поширення високоякісних відкритих наборів даних необхідні надійні та масштабовані обчислювальні ресурси. Централізоване навчання ШІ, як і децентралізовані хмарні системи на периферії мережі залежать від потужностей центрів обробки даних, отже необхідні масштабні інвестиції. Очікується, що новий закон сприятиме створенню умов для інновацій, заснованих на даних, у поєднанні з відкритими стандартами, заходами забезпечення сумісності та в кінцевому рахунку – зміцненню цифрового суверенітету Європи.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/cloud-and-ai-development-act-impact-europes-open-data-future

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-13

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ФРАНЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

У ньому зазначається, що управління людськими ресурсами у державних структурах країн Європейського союзу та ОЕСР зазнає глибоких перетворень у зв’язку з новими цифровими, екологічними та управлінськими реаліями. В умовах такого роду змін інституції повинні зміцнити стійкість своєї функції управління людськими ресурсами, щоб краще передбачати, адаптуватися та підтримувати впровадження цих змін як на рівні державної служби в цілому, так і в рамках функції управління людськими ресурсами. Франції притаманні певні особливості управління людськими ресурсами: різноманітність залучених зацікавлених сторін, значна адаптивність, потреба у посиленій координації, а реагування на виклики відбувається з різною швидкістю у різних галузях. У Франції за даними 2023 року в державних інституціях працювало понад 2,5 мільйона державних службовців. Необхідно зробити функцію управління людськими ресурсами більш стійкою за рахунок зміцнення стратегічного планування, оперативних можливостей та співробітництва зацікавлених сторін. Країни ЄС та ОЕСР також зосереджені на вирішенні питання реформування кадрової політики задля ефективного супроводження змін та їх формування. Функція управління персоналом у державних адміністраціях Франції включає широкий спектр учасників на центральному, міністерському та децентралізованому рівнях, керівники відіграють вирішальну роль у сфері управління персоналом, існують проблеми загальної узгодженості та забезпечення адаптації адміністрацій до плинного контексту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_a6bf832b-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_7124f1fd/a6bf832b-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a6bf832b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-13