У травні-червні 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.
У травні-червні 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.
Заходи покликані стати площадкою для обговорення сталих та інклюзивних практик використання біологічних зразків людини та застосування відповідних даних у наукових дослідженнях. Планується розглянути наступні питання: федеративні ІТ‑інфраструктури й інструменти на основі штучного інтелекту; системи управління якістю, надійний ШІ в біобанкінгу; залучення пацієнтів і громадськості; вивчення ролі біобанкінгу в онкологічних дослідженнях. Організатори: ЮНЕСКО, Європейська дослідницька інфраструктура з біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів, Міжнародне агентство з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я.
8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.
8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.
Планується обговорити наступні питання: українська традиція філософії освіти; засновники Острозької академії; сучасна парадигма освіти; функції освіти у контексті сучасних загроз; місія сучасного університету; освіта в часи ШІ. Організатори: Національна академія педагогічних наук України, Національний університет «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Українське товариство філософії освіти імені Марії Култаєвої.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».
У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема – розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, – наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.
Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».
Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».
Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Ключові зміни в політиці освіти, навчання та зайнятості».
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Ключові зміни в політиці освіти, навчання та зайнятості».
У ньому йдеться про результати щорічного моніторингу розвитку освіти, навичок та зайнятості, які мають стати основою обґрунтованих управлінських рішень. Цей документ є звітом за 2025 рік, підготовленим для України. Він заснований на порівняних даних у галузі демографії, економіки, освіти та зайнятості від ЮНЕСКО, Світового банку, ОЕСР, Євростату та України. Реформи у сфері освіти, професійної підготовки та політики на ринку праці демонструють значний прогрес, але є необхідність зосередження зусиль щодо забезпечення верховенства права, боротьби з корупцією та посилення інституційних реформ.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».
У ньому наголошується, що Закон ЄС «Про біотехнології» став важливим поштовхом для зміцнення європейського біотехнологічного сектору. Нове тематичне дослідження ОЕСР пропонує актуальну оцінку поточного стану біотеху. Наразі Європа відстає від конкурентів у створенні біотехнологічних стартапів, патентуванні та венчурному фінансуванні. Гнучке регулювання та ефективні інструменти фінансування можуть допомогти ЄС створити більш конкурентоспроможну екосистему біотехнологічних стартапів. Біотехнології можуть здійснювати стимулюючий вплив на економічне зростання, створення високотехнологічних робочих місць, розвиток методів лікування тощо. Експерти вивчали, чому європейські біотехнологічні дослідження не сприяють появі стартапів; які саме недоліки є в системі європейського патентування та венчурного фінансування; як регулювання ЄС у сфері біотехнологій впливає на інновації та інвестиції; що можуть зробити політики ЄС для підвищення конкурентоспроможності біотехнологічних стартапів. Вони вважають, що регулювання має стати більш гнучким та максимально адаптованим до специфіки галузевих стартапів в частині швидкості реакції, спрощення доступу до засобів підтримки.
28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».
28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».
Захід стане площадкою для обговорення технічних, стратегічних та операційних питань, з якими стикаються бібліотекарі при роботі з інструментами ШІ. Планується розглянути наступні питання: що таке великі мовні моделі (LLM) і чому вони можуть галюцюнувати, генерувати хибні цитування, замість надійної інформації формувати нейрослоп; в чому полягає проблема фальсифікації цитувань і чому вона загострилась під впливом ШІ; як значний рівень помилок результатів роботи ШІ призводить до посилення недовіри з боку дослідників; що таке протокол контексту моделі (MCP) і чим він відрізняється від стандартного API; три шляхи доступу Scite (платформа, MCP та API) та який з них найкраще підходить для певного випадку використання; чому бібліотека є саме тим закладом, який має очолити упровадження штучного інтелекту в кампусах; п’ять викликів, які ШІ створює для бібліотек та якою має бути стратегічна відповідь на кожен з них; чотириступінчаста структура упровадження ШІ: навчання, оцінювання інструментів, політика та упровадження; стратегії партнерства викладачів; як зробити бюджетне обґрунтування дослідницьких інструментів, інтегрованих зі штучним інтелектом; аналітика адміністрування MCP як інструмент бібліотечної аналітики; приклади LibGuide від установ, які вже інтегрують ШІ-грамотність у свою діяльність з підтримки досліджень. Організатори: Сhoice, Scite від Research Solutions.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Шентона «Отримали PhD? Час підкорювати новий академічний Еверест».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Шентона «Отримали PhD? Час підкорювати новий академічний Еверест».
У статті розглядається роль вищих докторських ступенів у системі вищої освіти та причини поступового зниження їхньої популярності в академічному середовищі. Автор наголошує, що для більшості науковців PhD сприймається як найвищий академічний ступінь, але у Великій Британії існують і вищі докторські кваліфікації. Зокрема – Doctor of Letters (DLitt) присуджуэться не за окрему дисертацію, а за сукупність опублікованих наукових праць та їхній вплив на відповідну галузь знань. Коли дослідник систематично працює, формує своє дослідницьке портфоліо, відстежує цитування, рецензії на свої праці, їхні переклади іншими мовами та інші показники академічного впливу,- це створює важливі стимули для саморозвитку. Те, що вищі докторські ступені залишаються маловідомими навіть в академічній спільноті, пов’язано з відсутністю чіткого розуміння їхнього статусу у кваліфікаційних системах різних університетів. Деякі ЗВО прирівнюють їх до звичайних докторських ступенів, інші використовують їх лише як почесні відзнаки. Наразі майже відсутні сучасні дослідження на цю тему, а на практиці відбувається поступове згортання відповідних програм у низці британських університетів, зокрема – в Оксфорді. Ендрю критично ставиться до ідеї реформувати систему вищих докторських ступенів за моделлю формалізованих професійних програм із навчальними модулями та планами професійного розвитку, оскільки це може послабити головний принцип таких кваліфікацій — оцінювання реального дослідницького внеску та впливу опублікованих праць. Цінність вищої докторантури полягає саме у можливості підтвердити довготривалий розвиток наукової діяльності після завершення PhD. Разом із тим, не можна припускатись надмірної «елітаризації» системи, коли вищі докторські ступені розглядатимуться виключно як інструмент кар’єрного просування професорів. Цей шлях має бути відкритим і для тих, хто здобув вищу освіту і праціє поза класичною академічною кар’єрою, але продовжує активну наукову діяльність. Вищі докторські ступені можуть відігравати важливу роль у підтримці довготривалої дослідницької культури та стимулювати науковців розвивати власний академічний доробок після завершення PhD.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».
У ній йдеться про те, що Європейська хмара відкритої науки продовжує розширювати свої операційні можливості за рахунок додавання нових учасників інфраструктури EOSC, що знаменує значний прогрес у розвитку федеративної, інтероперабельної системи дослідницьких даних та послуг по всій Європі. Розширення Федерації EOSC зміцнює її стратегічну роль у Європейському дослідному просторі як чинника розвитку відкритої науки, підтримки транскордонного співробітництва та принципів обміну, доступу та повторного використання результатів досліджень. На відкритий конкурс організацій, зацікавлених у створенні вузла EOSC, було подано 14 заявок від національних, тематичних та електронних інфраструктурних спільнот. Усі вони розглядались незалежними експертами, обговорювались на засіданні комітету EOSC та отримали схвалення. Відтепер 14 нових учасників доповнюють EOSC, увійшовши до федерації EOSC, яка працює задля забезпечення безперебійного та надійного середовища для обміну та повторного використання дослідницьких даних і цифрових ресурсів у різних країнах та наукових дисциплінах. Вона прагне підвищити ефективність дослідницьких інфраструктур та сховищ даних у Європі, максимізуючи цінність досліджень, що фінансуються з державного бюджету. Це врешті-решт дозволяє користувачам отримувати більш широкий портфель послуг. Федерація відкрита для приєднання нових учасників, на засадах скоординованого, сталого та інклюзивного розвитку, підтримання високих стандартів сумісності та якості даних та послуг.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».
У ньому зазначається, що критично важливі сировинні матеріали мають визначальний вплив на економічну безпеку та процвітання країн, але різноманітні експортні обмеження підривають стабільність їх постачання. Моніторинг експортних обмежень на такі матеріали, проведений експертами ОЕСР, сформував базу інструментів – від вимог ліцензування до заборон на експорт. Обмеження на експорт критично важливої сировини зросли вп’ятеро з 2009 року. Нові обмеження на експорт були запроваджені у 2024 році групою багатих на ресурси країн, що розвиваються, переважно – з Африки та Азії (кобальт, марганець, графіт та рідкісноземельні елементи). Близько 70% світового експорту кобальту та марганцю підлягали принаймні одному обмеженню на експорт у 2022-2024 роках. Аналогічна ситуація для графіту (47%), рідкісноземельних елементів (45%), олова (41%). До матеріалів, експортні обмеження яких у 2024 році найбільше зросли, належать тантал, літій, олово, марганець, нікель, кобальт та ряд кольорових другорядних металів (зокрема ванадій та ніобій). Темпи зростання експортних обмежень на ніобій, тантал, ванадій та літій перевищили 10%. Частка імпорту верстатів, що стикаються принаймні з одним обмеженням, у світовому масштабі зросла з 12,4% у період 2009-2011 років до 16% у період 2022-2024 років. У 2024 році майже чверть нещодавно запроваджених обмежень мали форму заборон експорту, тоді як вимоги щодо ліцензування (які у крайніх формах можуть мати наслідки, подібні до заборон) становили 38% нових обмежувальних заходів.
