29 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Пітчити постійно: як говорити про себе і свій бізнес так, щоб вас обирали».
29 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Пітчити постійно: як говорити про себе і свій бізнес так, щоб вас обирали».
Захід покликаний підтримати слухачів, які бажають покращити свої презентаційні навички та отримати практичні поради щодо пітчингу, – коротких інформаційних промов, покликаних зацікавити цільову аудиторію ближче познайомитись з ідеями, стартапами, проєктними пропозиціями, пояснити їх унікальність та перспективи. Під час семінару планується обговорити наступні питання: чому пітч – це не лише разовий виступ на спеціальному заході, а щоденна навичка; якими можуть бути типові помилки самопрезентації та як їх уникати; якою є стандартна структура сильного пітчу. Організатори: Ukraine Global Faculty, Академія КМЕФ, Activitis.
З 20 по 23 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «STEАM-освіта: від теорії до практики».
З 20 по 23 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «STEАM-освіта: від теорії до практики».
Вона покликана стати міждисциплінарною науково-освітньою площадкою обміну досвідом, ідеями та кращими практиками упровадження STEАM-підходів для креативного мислення, формування навичок вирішення проблем, розвитку інновацій, співпраці та адаптивності на основі інтеграції науки та мистецтва в сучасній освіті. Планується обговорити виклики і тенденції сучасної STEAM-освіти; методи й технології STEАM-освіти; практичні кейси упровадження STEAM; актуальні проблеми та шляхи розвитку STEAM-освіти. Організатори: Національна академія педагогічних наук України, Національна академія мистецтв України, НЦ «Мала академія наук України», Інститут педагогічних наук (Польща).
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».
Автор зі стурбованістю говорить про поступове зниження культури читання серед студентів британських університетів, вплив цифрових технологій і поширення споживацького ставлення до освіти. Дедалі більше студентів уникають роботи з повними текстами книжок, надаючи перевагу коротким викладам, уривкам або автоматично створеним оглядам і резюме. Значна частина студентів читання навіть однієї книжки упродовж декількох тижнів сприймає як значне розумове навантаження. Причина не лише у зміні звичок у цифровому середовищі, а й у докорінній трансформації уявлення про університетську освіту. Багато студентів дедалі частіше розглядають навчання як транзакцію, у межах якої головним результатом має бути диплом і професійна перспектива, а не інтелектуальний досвід. У такому контексті читання складних текстів починає сприйматися як неефективне використання часу, особливо коли цифрові інструменти здатні швидко створювати стислий переказ або добірку ключових тез. Поширення генеративного штучного інтелекту лише посилило цю негативну тенденцію. Це матиме негативні культурні наслідки: відмова від тривалого й уважного читання впливає не лише на академічні результати, а й на здатність до складного мислення, інтерпретації та емпатії. Особливо це стосується гуманітарних дисциплін, де робота з текстом є основою формування аналітичних навичок і розуміння неоднозначності. Поверхове ознайомлення зі змістом не може повністю замінити процес повільного осмислення аргументів, стилю і контексту. Університети мають активно підтримувати читацьку культуру, але на практиці викладачі дедалі частіше змушені скорочувати обсяги обов’язкового читання, адаптуючись до очікувань студентів і їхнього поточного навантаження. Чи є межа для таких компромісів? Чи може університет зберегти свою академічну місію без системної роботи з великими текстами та складними ідеями? Агнешка робить висновок, що криза читання у вищій освіті не є локальною проблемою окремих дисциплін, а являє собою загрозливий симптом змін у культурі набуття знань. Поширення цифрових технологій і прагматичне ставлення до освіти змінюють спосіб взаємодії студентів із текстом, що матиме довгострокові наслідки для академічного середовища та інтелектуальної культури загалом.
Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.
Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.
COST Action являє собою міждисциплінарну дослідницьку мережу, що об’єднує дослідників та новаторів, які разом працюють над певним тематичним дослідженням упродовж чотирьох років. Це можуть бути будь-які галузі науки і техніки, де відбувається розвиток міждисциплінарної співпраці між дослідниками, інноваторами та представниками різних секторів урамках Європейського дослідницького простору. Консорціум заявників має охоплювати щонайменше 7 країн – членів COST або партнерських країн, від 50% учасників мають представляти країни інклюзивної цільової групи ITC (Україна входить до цієї групи з березня 2022 року); 40% учасників мають становити молоді дослідники та інноватори. Переможці конкурсу отримають фінансування на створення та розвиток наукових мереж – організацію конференцій, воркшопів, навчальних заходів, короткострокових наукових місій та інших активностей, спрямованих на розвиток співпраці (без прямого фінансування досліджень). Орієнтовний обсяг фінансування – 125 тис. євро у перший рік та 150 тис. євро щорічно у наступні роки для підтримки діяльності мережі. У межах конкурсу планується підтримати до 80 нових COST Actions. Участь у програмі відкриває для українських науковців можливості розширення міжнародної співпраці, формування партнерств для подальшої участі у програмах ЄС, зокрема – «Горизонт Європа». Заявку на участь у можна подати з 31 липня 2026 року до 28 жовтня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».
У ньому зазначається, що уряди широко використовують податкові пільги для залучення інвестицій та стимулювання певних моделей поведінки й видів діяльності. Проте вони не завжди ефективні у досягненні політичних цілей, що найбільш яскраво видно на прикладі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які мають обмеження в ресурсах й адміністративному управлінні. Цей практичний посібник з інвестиційних податкових пільг покликаний допомогти політикам і спеціалістам-практикам більш ефективно розробляти та впроваджувати податкові пільги. У ньому розглядається підхід, заснований на життєвому циклі політики, що охоплює увесь ланцюжок – від розроблення концепції до формування, упровадження, моніторингу та оцінювання результатів. Його використання буде корисним при підготовці компромісних рішень на основі урахування різних варіантів політики та визначенні пріоритетів реформ, оскільки рекомендації спираються на узагальнення практичного досвіду країн з усього світу щодо запровадження податкових стимулів в умовах обмеженості ресурсів. Розроблення політики податкових стимулів суттєво відрізняється залежно від країни та контексту: деякі уряди навмисно прагнуть мінімізувати використання податкових стимулів, покладаючись натомість на заходи зі стимулювання інвестицій, інші розглядають цільові податкові пільги як ключовий інструмент залучення певних видів інвестицій або задоволення наявних потреб.
29 квітня 2026 року в рамках серії відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Авторство без конфліктів».
29 квітня 2026 року в рамках серії відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Авторство без конфліктів».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення широкого кола актуальних питань авторства в наукових публікаціях. Планується обговорити, хто є автором наукової публікації; хто має право бути співавтором публікації; як справедливо визначити внесок кожного учасника дослідження; як уникнути суперечок, непорозумінь і конфліктів; які існують міжнародні критерії визначення авторства; які ролі та внески є підставою для співавторства; чим відрізняється авторство від подяки (acknowledgements); як уникнути «почесного» та «примарного» авторства; як правильно формувати послідовність імен авторів у колективній науковій праці; як запобігти конфліктам у команді. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «У планах Єльського університету для відновлення суспільної довіри до навчання запропоновано звільнити аудиторії від гаджетів».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «У планах Єльського університету для відновлення суспільної довіри до навчання запропоновано звільнити аудиторії від гаджетів».
У статті наводяться результати масштабного внутрішнього дослідження Єльського університету, присвяченого причинам зниження суспільної довіри до вищої освіти та шляхи її відновлення. Автор повідомляє, що робоча група Єльського університету після ретельного аналізу ситуації дійшла висновку, що ослаблення довіри до освіти спричинив цілий ряд чинників, серед яких фінансові (висока вартість навчання), організаційні (несправедливість вступної системи), політичні (суперечки навколо свободи слова й політичних упереджень в університетському середовищі). Відповідно було підготовлено рекомендації, які охоплюють 20 заходів, спрямованих на переосмислення академічної політики та взаємодії із суспільством. Однією з найбільш обговорюваних пропозицій стала ідея зробити аудиторії вільними від мобільних гаджетів (телефонів, ноутбуків, планшетів) як загальну стандартну практику, коли винятком буде лише необхідність використання техніки з чітко визначених педагогічних або дослідницьких мотивів. Цей підхід розглядається як частина більш широкої стратегії «повернення уваги до аудиторії», спрямованої на розвиток зосередженості, інтелектуальної допитливості та дисципліни. Серед інших рекомендацій — підвищення рівня доходу сімей, за якого студенти зможуть навчатися без оплати, спрощення системи фінансової допомоги, запровадження більш чітких академічних критеріїв вступу та перегляд адміністративної структури університету. Окремо наголошується на необхідності формування оновлених принципів академічної свободи. Керівництво університету публічно погодилося з висновком про відповідальність університетів за поступове зниження рівня довіри до вищої освіти. Президентка Єльського університету Морі МакІнніс заявила, що цей процес тривав десятиліттями і потребує не лише зміни комунікації, а й реальних інституційних змін. На окрему увагу заслуговує також проблема інфляції оцінок та забезпечення коректного порівняння академічних результатів між різними дисциплінами. Автор наголошує, що дискусія, розпочата в Єльському університеті, виходить далеко за межі окремих організаційних рішень та власне цього ЗВО. Вона відображає нагальну потребу переосмислення ролі університету в умовах суспільної поляризації, цифрового перевантаження студентів та зростання недовіри до освітніх інституцій.
Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.
Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.
Її мета – підтримка трансформації наукових ідей та технологічних рішень у стійкі бізнес-моделі та сприяння їхньому виходу на ринок. Учасники програми отримають комплексну підтримку у вигляді навчання (онлайн та офлайн), комунікаційних заходів (bootcamps), індивідуального менторства від міжнародних експертів та доступу до європейської інноваційної екосистеми. Програма орієнтована на такі напрями: охорона здоров’я, енергетика, розумні міста, виробництво, харчові технології, сировинні матеріали, міська мобільність. Взяти участь можуть новатори з країн, що відповідають вимогам Регіональної інноваційної схеми EIT, включаючи держави-члени ЄС та асоційовані країни програми «Горизонт Європа» (Туреччина, Україна, Молдова, Вірменія). За результатами проходження програми команди підготують свої проєкти та представлять їх на фінальному заході Grand Final. Найкращі стартапи отримають до 10 тис. євро призових. Програма реалізується за підтримки European Institute of Innovation and Technology (EIT). Заявку на участь можна подати до 8 травня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».
У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «IPfolio: Стандарт сучасного управління інтелектуальною власністю».
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «IPfolio: Стандарт сучасного управління інтелектуальною власністю».
Він стане площадкою для обговорення сучасної екосистеми управління інтелектуальною власністю. Під час заходу планується розглянути наступні питання: програмне забезпечення – архітектура системи, підхід до впровадження, управління платформою та цілісність даних формують довгострокові результати; інтегроване прийняття рішень – поєднання програмного забезпечення, даних, аналітики та послуг для ефективного використання інтелектуальної власності; застосування штучного інтелекту – управління інтелектуальною власністю за допомогою інструментів ШІ; довгострокове партнерство для вирішення проблем та забезпечення довіри. Організатор – Сlarivate.
