REVIEW COMMONS: НОВА МОДЕЛЬ РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ

REVIEW COMMONS: НОВА МОДЕЛЬ РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ

Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).

Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).

Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались  для  отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій  або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як  експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії  можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.

Детальніше:, https://qrpage.net/qr/7jMQT, https://qrpage.net/qr/CtFaS,  https://qrpage.net/qr/DCXSZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-14
Поширити
КОМАНДА НЕ ПРИЙМАЄ ЗМІНИ? АБО НАВІТЬ САБОТУЄ ЇХ?

КОМАНДА НЕ ПРИЙМАЄ ЗМІНИ? АБО НАВІТЬ САБОТУЄ ЇХ?

17 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Супротив команди до змін».

17 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Супротив команди до змін».

Він покликаний показати, чому команда може чинити опір змінам, а також навчити перетворювати цей супротив на ресурс для розвитку, згуртованості та стабільного результату. Планується обговорити наступні питання: чому співробітники чинять опір змінам у компанії та як це проявляється;  як оцінити готовність людей до змін; які проблеми (страхи) блокують розвиток і як цьому зарадити завдяки статусу, контролю і компетентності; як нетравматично подолати опір через довіру, чітку мету і маленькі послідовні кроки; як адаптувати кращі бізнес-стратегії до українського контексту; яка модель «розморожування» команди найбільш дієва; як запустити зміни без конфліктів; як комунікувати зміни зрозуміло і не втратити довіру. Організатор – KSE Graduate Business School.

Детальніше: https://mba.kse.ua/events/vebinar-team

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-11-14
Поширити
INSIDE THE BUSINESS ВІД DELOITTE UKRAINE

INSIDE THE BUSINESS ВІД DELOITTE UKRAINE

З 24 листопада по 1 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться навчальний курс «Inside The Business».

З 24 листопада по 1 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться навчальний курс «Inside The Business».

Він покликаний показати студентам, які вивчають  економіку, фінанси, бізнес-менеджмент або аудит, а також випускникам вишів, як працює бізнес та як можна будувати кар’єру у сфері бізнес-консалтингу. Слухачі разом з експертами Deloitte проаналізують реальні кейси; дізнаються про актуальні бізнес-тренди; зрозуміють, що стоїть за рішеннями, які змінюють компанії; як будуються успішні стратегії та здійснюється управління людським капіталом; що дають новітні технології,  ефективний ризик-менеджмент; відкриють для себе секрети успішного старту кар’єри. Організатор – Deloitte Ukraine.

Детальніше: https://deloi.tt/47j2RM8, https://t.me/ugen_UBB/1012

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-11-14
Поширити
ЄДИНА БАЗА ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК: ЯК ЗМЕНШИТИ ВИТРАТИ НАУКИ

ЄДИНА БАЗА ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК: ЯК ЗМЕНШИТИ ВИТРАТИ НАУКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування.  Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування  без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fUkLI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_TimesHigherEducation 

2025-11-14
Поширити
ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ГРАНТИ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ГРАНТИ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

Кабінет Міністрів України схвалив розроблений МОН України проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України про гранти Президента України молодим ученим та докторам наук».

Кабінет Міністрів України схвалив розроблений МОН України проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України про гранти Президента України молодим ученим та докторам наук».

Документ підвищує розмір грантової підтримки та удосконалює процедури конкурсного добору для підтримки наукових досліджень молодих учених. Уперше з моменту запровадження грантів (2009 р.) відповідні суми пропонується збільшити у 5 разів, а саме:  докторам наук (до 40 років включно) – 7 грантів по 500 тис. грн; докторантам (до 35 років включно) – 20 грантів по 400 тис. грн; кандидатам наук / докторам філософії (до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн; докторам наук (до 45 років включно) – 20 грантів по 700 тис. грн. Також передбачається модернізувати порядок надання грантів – у центрі уваги будуть наукові та науково-технічні проєкти, спрямовані на актуальні потреби держави (проєкти у сфері безпеки й оборони, економічний розвиток, технологічні інновації) і відповідь на суспільні виклики. Подавати заявки на грант зможуть лише громадяни України, які провадять наукову діяльність в Україні на постійній основі. Буде удосконалено процедуру та порядок укладання договорів і забезпечено належний контроль, уточнено строки подання звітності та правила використання коштів. Передбачено механізм повернення грантів у повному обсязі у разі порушення умов договору.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ABwYK, https://qrpage.net/qr/RWV6V

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-14
Поширити
ОЕСР: ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

ОЕСР: ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Результати опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій у Латинській Америці та Карибському басейні за 2025 рік».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Результати опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій у Латинській Америці та Карибському басейні за 2025 рік».

У ньому зазначається, що навіть зіткнувшись зі складнощами, уряди Латинської Америки та Карибського басейну залишаються відданими справі досягнення кращих результатів для своїх громадян. Громадська довіра до уряду слугує вимірюваним результатом та одночасно – внеском у ці зусилля.  Достатній рівень громадської довіри показує оцінку громадянами того, як уряди працюють, громадська довіра надає  підтримку політичним рішенням. Тому в важливо розуміти, як уряди можуть розробити політичний порядок денний для підвищення довіри та покращення управління в цілому. Експерти проаналізувати результати опитування щодо політичної довіри до різних державних установ у країнах Латинської Америки та Карибського басейну, визначили рушійні сили довіри громадян до цих установ. Встановлено, що у багатьох компонентах динаміка довіри тут співпадає із динамікою, що спостерігається в країнах ОЕСР, однак середній рівень довіри для країн Латинської Америки та Карибського басейну, як правило, нижчий, а сприйняття урядових рішень сильніше впливає на довіру. Хоча результат кожної країни відображає її унікальні обставини, висновки цього звіту ілюструють спільні регіональні тенденції та пропонують основу для опрацювання політичних дій, спрямованих на зміцнення управління та громадської довіри в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HKAXF, https://qrpage.net/qr/A5ooR, https://doi.org/10.1787/ea3385cf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-14
Поширити
ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички  і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-13
Поширити
БЕЗПЕЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ  У РОБОТІ

БЕЗПЕЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ  У РОБОТІ

19 листопада 2025 року у межах проекту «КіберМарафон-2025 в онлайн-форматі відбудеться лекція-семінар «Безпечне використання системи штучного інтелекту у роботі».

19 листопада 2025 року у межах проекту «КіберМарафон-2025 в онлайн-форматі відбудеться лекція-семінар «Безпечне використання системи штучного інтелекту у роботі».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: безпека в мережі та при використанні сервісів на основі ШІ; що таке штучний інтелект та  аналіз даних. Організатор – ГО «Інститут кібербезпеки та алітики».

Детальніше: https://icsa.team/kibermarafon-2025-1247/, https://qrpage.net/qr/s1SWE

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-11-13
Поширити
НОВА СИСТЕМА ПРІОРИТЕТІВ У НАУЦІ ТА ІННОВАЦІЯХ

НОВА СИСТЕМА ПРІОРИТЕТІВ У НАУЦІ ТА ІННОВАЦІЯХ

Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Документ розроблено Міністерством освіти і науки України з метою формування системи актуальних пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Ним регламентуються правові та організаційні засади  формування та реалізації цілісної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачене розроблення єдиної системи пріоритетів; шляхи їх реалізації та моніторингу; визначення довгострокових пріоритетів строком на 10 років і середньострокових на 5-років; формування пропозицій щодо довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів з урахуванням результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень; удосконалення інструментів реалізації пріоритетів (конкурсне фінансування буде спрямоване на прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетами, тоді як базове фінансування буде розподілене за результатами атестації). Ухвалення законопроєкту дозволить сформувати нову систему актуальних пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності з урахуванням ключових викликів та потреб держави, запиту реального сектору економіки, завдань інтеграції до Європейського дослідницького простору, а також дозволять максимально повно використати потенціал української науки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HaoVj, https://qrpage.net/qr/Af1u5

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-13
Поширити
РОЗРОБКА ПЛАНУ УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРОЄКТІВ

РОЗРОБКА ПЛАНУ УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРОЄКТІВ

14 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Розробка плану управління науковими даними для досліджень та проєктів».

14 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Розробка плану управління науковими даними для досліджень та проєктів».

Вона покликана поінформувати науковців про складання та виконання планів управління даними, які у контексті відкритої науки стали невід’ємною частиною сучасної наукової практики та обов’язковою вимогою більшості міжнародних грантових програм. Будуть розглянуті наступні питання: як правильно розробляти плани управління даними для конкретних дослідницьких проєктів; як потрібно враховуючи специфіку наукової дисципліни; якими наразі є вимоги фінансуючих організацій щодо виконання досліджень на засадах принципів FAIR, як на практиці застосувати плани управління даними при підготовці конкурентоспроможних заявок на гранти. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://t.me/kpi_library/4848

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-11-12
Поширити