14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
Захід покликаний продемонструвати важливість «сірої» літератури як джерела різноманітної інформації для науковців та практиків, а також як основи для формування висновків, заснованих на доказах. Слухачі дізнаються, як можуть забезпечити ефективну роботу з «сірою» літературою бібліотекарі, які прагнуть підтримувати свої дослідницькі спільноти у світі, де існує величезна та зростаюча кількість джерел, що виходять за рамки публікацій у наукових журналах. Експерти продемонструють наочно важливість синтезу доказів на основі даних, що виходять за межі академічних журналів, способи роботи та інтеграції різноманітних джерел у наукову роботу, інструменти для методологічного та систематичного пошуку «сірої» літератури. Організатори: Сhoice, Overton.
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
Він стане площадкою для обговорення широкого кола питань, як саме відкриті дані можуть допомогти Європі передбачати кризи, підтримувати швидке реагування на них та зміцнювати довгострокову стійкість. Під час заходу планується розглянути основні аналітичні послуги Центру координації реагування на надзвичайні ситуації, задіяння відкритих даних для підтримки систем раннього попередження, мобілізації ресурсів та скоординованого реагування на стихійні лиха, досвід Франції з розробки національної інформаційної панелі COVID-19 щодо використання даних лікарень через систему SI-VIC, а також можливості налагодження співпраці між урядовими структурами та громадянським суспільством. Організатор – Академія DataEuropa.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
У статті йдеться про рекомендації, підготовлені за результатами масштабного огляду системи досліджень і розробок в Австралії та наводяться аргументи на користь їх комплексного, а не часткового впровадження. Автор повідомляє, що експертами було запропоновано низку взаємопов’язаних змін, серед яких пом’якшення вимог до університетських досліджень, посилення фінансування через конкурентні гранти, забезпечення стабільності дослідницької інфраструктури та розроблення підходів до більш точного визначення повної вартості досліджень. Ці заходи мають розглядатись як єдина система, де ефективність кожного елемента залежить від реалізації інших. Джон наголошує, що вибіркове запровадження окремих рекомендацій може не лише знизити їхню результативність, а й поглибити наявні дисбаланси. Зокрема, без комплексного перегляду фінансування та організації досліджень є ризик збереження структурних обмежень, які наразі стримують розвиток інновацій та продуктивності наукової діяльності. Запропоновані зміни спрямовані на довгострокове зміцнення наукової системи, а не на короткострокові та часткові коригування. Слід мати на увазі ширший політичний контекст: дискусія стосується не лише обсягу інвестицій, а й принципів організації наукової діяльності, збалансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок із потребами економіки. Саме така узгодженість визначатиме здатність країни подолати загрозливі тенденції до академічної стагнації. Необхідне переосмислення ролі досліджень у національному розвитку та провести системні реформи, які забезпечать на практиці підвищення ефективності наукової системи та її здатності відповідати на довгострокові виклики.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Ініціатива покликана підтримати процеси формування сталих зв’язків між українськими та зарубіжними вченими та міжінституційну взаємодію. Йдеться про запуск спільних дослідницьких проєктів, пошук нових партнерств для закладів вищої освіти та наукових установ, а також системне посилення присутності української науки у світовому академічному просторі. «Примірне положення про наукового амбасадора» було затверджене наказом МОН № 568 від 03.04.2026. У ньому визначається, хто такий науковий амбасадор, які завдання він виконує та як сприяє налагодженню сталих професійних контактів між українськими та міжнародними науковими спільнотами, механізми взаємодії формати співпраці та можливості залучення до міжнародних програм, проєктів і консорціумів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Багатостороннє фінансування розвитку 2026» із однойменної серії матеріалів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Багатостороннє фінансування розвитку 2026» із однойменної серії матеріалів.
У ній зазначається, що упродовж десятиліть багатостороння система розвитку зростала за масштабом, фінансовими можливостями, відбувався інституційний розвиток, але наразі ця тенденція змінюється. Від моменту виникнення у 1945 році постійно створювались нові організації та фонди для вирішення проблем, що виникають. Розроблена для підтримки післявоєнного відновлення і довгострокового розвитку, ця система використовувалася для вирішення глобальних проблем. Система входить у період скорочення, який виявляє давні структурні проблеми та змушує переглянути її архітектуру й систему фінансування. Починаючи з 2024 року фінансування різко скоротилося і цей тренд збережеться як мінімум до 2027 року. Відтік коштів з багатосторонніх організацій розвитку наразі залишається високим, отже виконання глобальних цілей розвитку – під загрозою. Нинішнє п’яте видання звіту про фінансування багатостороннього розвитку висвітлює конкретні можливості реформування та посилення стратегічної взаємодії.
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «OpenAlex – найбільша відкрита база наукових робіт».
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «OpenAlex – найбільша відкрита база наукових робіт».
Вона стане площадкою для інформування дослідників, бібліотекарів, аналітиків та усіх, хто працює з науковими даними, про відкриту альтернативну комерційну наукометричну платформу OpenAlex, що об’єднує мільйони публікацій, містить відкриті дані та доступна через API. Планується розглянути наступні питання: як працює пошук в OpenAlex; що відомо про якість даних, їхні обмеження і викривлення; чому відкритість не означає точність; як правильно використовувати OpenAlex для досліджень і оцінювання; як OpenAlex вписується в сучасну екосистему відкритої науки й чому питання сьогодні вже не в доступі до даних, а в їхній інтерпретації. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».
У ній розглядається досвід формування інституційного університетського видавництва та ключові аспекти його розвитку в рамках взаємодії з академічною спільнотою. Автор наголошує, що успіх університетського видавництва визначається не стільки технічними платформами чи бізнес-моделями, скільки якістю комунікації. Рішення щодо розвитку видавничих практик мають ґрунтуватися на постійному діалозі з дослідниками, бібліотекарами та іншими представниками університетського середовища. Це дозволяє виявити проблеми традиційного академічного видавництва, серед яких – складність процедур, залежність від неоплачуваної праці тощо та врахувати їх при розробленні нових моделей. Емілі Картер звертає увагу на необхідність гнучкості видавничих ініціатив: запити академічної спільноти сигналізують про нові потреби та напрями розвитку, а їх систематичне опрацювання сприяє формуванню довгострокової стратегії та розширенню форматів наукової комунікації. Окремо наголошується на цінності критики як невід’ємного елементу становлення видавництва. Зауваження щодо якості, репутації чи сталості не слід ігнорувати, оскільки саме вони сприяють удосконаленню редакційної політики, процедур рецензування та загальної довіри до видання. Робота з критичними оцінками є показником зрілості інституції. Крім того, важливе значення має розвиток співпраці з іншими інституційними видавцями та професійними мережами. Такі зв’язки створюють умови для обміну досвідом, спільного вирішення проблем і формування більш широкої екосистеми відкритого наукового видавництва, що особливо актуально в нинішніх умовах трансформації академічної комунікації та зростання ролі відкритого доступу. Отже, розвиток університетського видавництва є по суті процесом побудови стійких зв’язків між людьми, ідеями та інституціями, що забезпечує ефективне поширення знань та формує більш відкриту та інклюзивну систему наукової комунікації.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».
У ній розглядається одноіменна платформа ЄК з відкритим доступом до публікацій досліджень, що фінансуються усіма програмами ЄС. Запущена у 2021 році для просування інноваційних безкоштовних публікацій з відкритим доступом, платформа Open Research Europe (ORE) наразі готується до чергового етапу свого розвитку. За фінансової підтримки, яка сягає майже 17 мільйонів євро, що будуть виділені у період з 2026 по 2031 роки та співфінансування Європейською Комісією на суму до 10 мільйонів євро, ORE трансформується у колективно підтримувану видавничу службу, якою керуватиме CERN та національні дослідницькі організації з 11 країн – Австрії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Словенії, Іспанії, Швеції та Швейцарії. Окрім дослідників, які отримують гранти ЄС, колективне фінансування також дозволить дослідникам з країн-учасниць публікувати свої роботи безкоштовно, що значно розширить можливості авторів. ORE було задумано в рамках політики Європейського дослідницького простору (ERA) з метою забезпечення відкритого доступу до високоякісних результатів досліджень, що фінансуються ЄС, зміцнення вільного обігу знань та максимізації впливу досліджень, фінансування яких здійснюється з державного бюджету країн-учасниць та фондів ЄС. Упродовж п’яти років з моменту запуску платформа демонструє стабільне зростання та популярність у дослідницької спільноти: тут опубліковано понад 1,2 тис. статей 6,3 тис. авторів з понад 3 тис. установ по всьому світу. Платформа розпочала свою роботу з метою переосмислити наукові публікації. Вона не лише пропонує дослідникам безкоштовну платформу відкритого доступу, але й збагачує громадські знання та сприяє довірі до науки за допомогою інноваційної моделі публікації, що характеризується ретельним та відкритим рецензуванням. Наразі активізувалися зусилля щодо перетворення ORE на колективно фінансовану, масштабну платформу відкритого доступу, яка слугує суспільному благу. Упровадження відкритої та рівноправної практики публікацій у дослідницьких установах є новим етапом розвитку Open Research Europe, – інклюзивної платформи, що підтримує прозорість, підзвітність й транскордонну співпрацю в наукових дослідженнях.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Вікові обмеження для дітей у соціальних мережах: чому вони зростають і що буде далі».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Вікові обмеження для дітей у соціальних мережах: чому вони зростають і що буде далі».
У ній зазначається, що двадцять п’ять країн-членів ОЕСР та країн-кандидатів на вступ зараз мають чинні, введені в дію або такі, що активно розглядаються вікові обмеження на використання соціальних мереж, тоді як ще три роки тому це було запроваджено лише у одній країні. Соціальні мережі можуть пропонувати дітям можливості для спілкування та творчості, вони також можуть становити серйозну загрозу: заклопотаність, втеча від реальності, конфлікти онлайн зростають і особливо негативно впливають на дітей. Імпульс законодавчих дій відображає зростаюче усвідомлення того, що багато платформ не були розроблені з урахуванням безпеки чи благополуччя дітей і не змогли ефективно забезпечити дотримання власних мінімальних вікових вимог. Більшість країн прагне встановити мінімальний вік для використання соцмереж на рівні 15 або 16 років. Існують відмінності у правових традиціях, регуляторних культурах та політичному контексті, але майже всі країни приймають такі вікові обмеження за основу. Австралія, яка першою встановила 16-річний поріг, стала рушійною силою для розгортання дискусії. Невелика кількість юрисдикцій розглядає нижчі пороги (13–14 років): Австрія, Канада, Таїланд, США. Три країни (Австралія, Бразилія, Індонезія) вже прийняли відповідні закони, в інших країнах це питання обговорюється. Вікові обмеження для соціальних мереж не є оптимальним чи єдиним вірним рішенням. Роль ОЕСР полягає в тому, щоб запропонувати країнам надійний форум для розроблення політики на основі фактичних даних, забезпечити узгодженість, дотримання прав та ефективність прийнятих заходів для дітей. Наступні кілька років будуть вирішальними зі збільшення кількості законодавчих актів відповідного спрямування, докази зростатимуть, а політичний вибір урядових структур формуватиме безпечне цифрове середовище для дітей.
