14 квітня 2026 року у рамках Харківського квантового семінару в онлайн-форматі відбудеться лекція «Гіперболічне світло».
14 квітня 2026 року у рамках Харківського квантового семінару в онлайн-форматі відбудеться лекція «Гіперболічне світло».
Захід присвячений Всесвітньому квантовому дню. Слухачі дізнаються про сучасний стан галузі гіперболічної нанооптики, основи фундаментальної фізики гіперболічних поляритонів, обговорять останні експериментальні досягнення у цій сфері. Лектор наочно продемонструє, як взаємодії світла та матерії можна спостерігати, інтерпретувати та потенційно використовувати для нових оптичних функцій та запросить до дискусії про перспективні напрямки майбутніх досліджень. Організатори: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?».
У ній розглядаються особливості сучасної академічної системи, в якій високі досягнення не завжди забезпечують стабільне працевлаштування. Наголошується, що формально академічна кар’єра ґрунтується на принципі меритократії, відповідно до якого постійні посади мають отримувати найбільш підготовлені та продуктивні дослідники. Водночас на практиці цей принцип реалізується в університетах не завжди послідовно, оскільки важливу роль можуть відігравати неформальні чинники, зокрема – професійні зв’язки, інституційна інтегрованість тощо. Один із авторів описує власний досвід, який засвідчує цю суперечність: попри значну кількість наукових публікацій, міжнародну співпрацю, отримані гранти та високі наукометричні показники, він тривалий час не може отримати постійну академічну посаду. І робить висновок, що традиційні індикатори успішності не гарантують кар’єрної стабільності. Існує неформальний поріг продуктивності, після якого подальше зростання академічних досягнень перестає бути перевагою. І навіть навпаки: надмірна наукова активність або висока автономність можуть сприйматися як чинники ризику для інституцій, що врешті-решт ускладнює інтеграцію дослідника до існуючих академічних структур. Водночас багато вимог, що виставляються перед кандидатами на посаду, є структурно суперечливими. Наприклад, для отримання постійної позиції необхідно продемонструвати досвід, ресурси та незалежність, які, у свою чергу, можливі лише за наявності вже стабільного академічного статусу. У результаті формується замкнене коло, яке ускладнює професійне зростання молодих дослідників. Інший автор говорить, що отримання постійної позиції залежить від інституційного контексту, має місце нерівномірність умов і відсутність універсальної моделі успішної кар’єрної траєкторії. Отже, сучасна європейська академічна система, на думку Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде характеризується глибокою невідповідністю між декларованими принципами оцінювання та реальними практиками працевлаштування. Прагнення до досконалості, яке формально заохочується, часто перетворюється на обмеження, яке ускладнює кар’єрний розвиток. Необхідно переосмислити підходи до оцінювання наукової продуктивності та забезпечити дієву підтримку дослідників на початку їхнього професійного шляху.
На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань».
На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань».
У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.
Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026».
Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026».
У ньому наразі представлені нормативні та інформаційні матеріали щодо конкурсу з проєктної аспірантури, а також пояснюється алгоритм підготовки та подачі документів, функціонал системи для створення електронних кабінетів керівників PhD-проєктів та здобувачів вищої освіти, порядок внесення інформації. Конкурсний відбір проводиться в межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 164 та наказу МОН від 13 березня 2026 р. № 442. Участь у проєкті можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації віднесені до груп А і Б. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі».
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі».
У ньому йдеться, про ініціативу ЄС, спрямовану на розширення обчислювальних потужностей при одночасному зміцненні доступу до даних та підтримки суверенітету. Зазначається, що підготовлений Європейською комісією законопроєкт «Про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту» покликаний вирішити давно визнану в Європі проблему нестачі хмарних та високопродуктивних обчислювальних потужностей, яка безпосередньо впливає на доступність та повторне використання відкритих даних. За даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), ЄС наразі відстає від США за можливостями центрів обробки даних, незважаючи на порівняльний ВВП, і значною мірою залежить від постачальників хмарних послуг, які не належать до ЄС. Ця ситуація ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність, а й довгострокову стійкість відкритої європейської цифрової екосистеми. Законопроєкт пропонує активізувати дослідження та інновації для підвищення ефективності обчислювальних процесів, розширити інвестиції в центри обробки даних та підтримати безпечну й суверенну хмарну інфраструктуру. Ці заходи спрямовані на усунення дефіциту потужностей, що обмежує розвиток ШІ та опрацювання інформації державного сектора. У зв’язку зі зростаючим попитом на енергоємні моделі ШІ, політики зосереджують увагу на потребах ЄС у стійкій інфраструктурі для забезпечення доступності, сумісності й економічної ефективності відкритих даних. Адже для обробки та поширення високоякісних відкритих наборів даних необхідні надійні та масштабовані обчислювальні ресурси. Централізоване навчання ШІ, як і децентралізовані хмарні системи на периферії мережі залежать від потужностей центрів обробки даних, отже необхідні масштабні інвестиції. Очікується, що новий закон сприятиме створенню умов для інновацій, заснованих на даних, у поєднанні з відкритими стандартами, заходами забезпечення сумісності та в кінцевому рахунку – зміцненню цифрового суверенітету Європи.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому зазначається, що управління людськими ресурсами у державних структурах країн Європейського союзу та ОЕСР зазнає глибоких перетворень у зв’язку з новими цифровими, екологічними та управлінськими реаліями. В умовах такого роду змін інституції повинні зміцнити стійкість своєї функції управління людськими ресурсами, щоб краще передбачати, адаптуватися та підтримувати впровадження цих змін як на рівні державної служби в цілому, так і в рамках функції управління людськими ресурсами. Франції притаманні певні особливості управління людськими ресурсами: різноманітність залучених зацікавлених сторін, значна адаптивність, потреба у посиленій координації, а реагування на виклики відбувається з різною швидкістю у різних галузях. У Франції за даними 2023 року в державних інституціях працювало понад 2,5 мільйона державних службовців. Необхідно зробити функцію управління людськими ресурсами більш стійкою за рахунок зміцнення стратегічного планування, оперативних можливостей та співробітництва зацікавлених сторін. Країни ЄС та ОЕСР також зосереджені на вирішенні питання реформування кадрової політики задля ефективного супроводження змін та їх формування. Функція управління персоналом у державних адміністраціях Франції включає широкий спектр учасників на центральному, міністерському та децентралізованому рівнях, керівники відіграють вирішальну роль у сфері управління персоналом, існують проблеми загальної узгодженості та забезпечення адаптації адміністрацій до плинного контексту.
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Коректне використання академічного штучного інтелекту: інструменти Clarivate для дослідницьких робочих процесів».
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Коректне використання академічного штучного інтелекту: інструменти Clarivate для дослідницьких робочих процесів».
Захід стане площадкою для обговорення питань застосування технології штучного інтелекту для оптимізації пошуку інформації та побудови ефективних робочих процесів на основі доброчесності та академічної етики. Планується розглянути сильні сторони та ризики використання штучного інтелекту в академічному середовищі, а також розглянути принципи проектування системи штучного інтелекту, важливі для створення та оцінки нових знань; познайомитись з інноваційними інструментами Clarivate, розробленими спеціально для дослідницької спільноти, зокрема, Web of Science Research Assistant для пошуку літератури, інтерпретації доказів та виконання складних дослідницьких завдань, Web of Science Research Intelligence для вивчення даних про фінансування, патенти, політичні документи та аналізу дослідницьких тенденцій, Clarivate Nexus з перевіреними науковими ресурсами. Організатор – Clarivate.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності».
У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об’єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об’єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об’єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об’єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026».
У ньому зазначається, що у контексті погіршення середньострокових економічних перспектив країн ОЕСР, зумовленого помітним уповільненням зростання продуктивності праці, потребують перегляду основи економічного зростання. Низький рівень інвестицій спостерігався після світової фінансової кризи та мало місце довгострокове уповільнення динаміки бізнесу. Покращання показників зайнятості частково компенсувало негативні чинники, але є ризики, такі як старіння населення, брак робочої сили та її невідповідна кваліфікація. Країнам необхідно проводити структурні реформи, що підвищують продуктивність праці, що може допомогти «оживити» економіку й подолати наявні перешкоди розвитку використовуючи можливості упровадження новітніх технологій, зокрема – ШІ. Пріоритети структурних реформ зосереджуються у трьох ключових галузях політики: (1) чинники зростання – людський капітал, управління, інфраструктура та макроекономічна політика; (2) ринкові стимули та ефективність розподілу ресурсів – оподаткування, регулювання товарних та трудових ринків, торгівля, прямі іноземні інвестиції; (3) цільові та галузеві заходи, зокрема – підтримка інновацій та енергетичної безпеки. Вибір пріоритетів підкріплюється новою базою даних міжнародно порівнянних даних, що дозволяють країнам оцінювати свої економічні показники та структурну політику у широкому спектрі галузей. Також у звіті надаються рекомендації щодо пріоритетів структурної політики для окремих країн ОЕСР.
8-9 червня 2026 року у Ганновері на базі Інформаційного центру науки і технологій Лейбніца відбудеться «Глобальний форум видавців сірої літератури».
8-9 червня 2026 року у Ганновері на базі Інформаційного центру науки і технологій Лейбніца відбудеться «Глобальний форум видавців сірої літератури».
Він покликаний стати платформою для усіх зацікавлених у розвитку сірої літератури. Очікується, що видавці сірої літератури, які представляють різні сектори та рівні – урядові, громадські, академічні та бізнес-структури візьмуть участь у дискусії стосовно цінності та таксономії документів сірої літератури, обговорять тенденції, пріоритети, тематичні напрямки, особливості наукової комунікації та поширення інформації про сіру літературу, особливості її рецензування, збагачення метаданих, використання постійних ідентифікаторів. Організатори: TIB (Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца), GreyNet International.
