17-19 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення».
17-19 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення».
Тема цьогорічного заходу – «Лідерство в умовах соціальних змін». Конференція стане площадкою для обговорення того, як на практиці сучасні бібліотеки можуть відповідати на виклики часу, зберігати стійкість і розвиватися разом зі своїми спільнотами. Планується розглянути наступні питання: лідерство як суспільний та управлінський феномен; стилі лідерства у період суспільних трансформацій; лідерські якості для змін; лідерство та стратегічне управління; роль цінностей у лідерстві; відповідальність лідера; роль лідера у формуванні та розвитку організаційної культури. Організатори: Науково-технічна бібліотека ім.Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається».
У ній автор аналізує досвід упровадження скороченого робочого тижня у Лондонському кампусі Університету Сандерленда та реакцію академічної спільноти на цю ініціативу. ЗВО запровадив чотириденний робочий тиждень зі збереженням попереднього рівня оплати праці. Значна частина опитаних про результати цього експерименту співробітників засвідчила зростання продуктивності, зниження рівня захворюваності та покращення загального самопочуття. Також мало місце зменшення витрат, пов’язаних із наймом персоналу. Важливою особливістю організації роботи стало те, що вихідні дні співробітників розподілені упродовж тижня, що дозволяє установі функціонувати у звичному режимі без скорочення часу обслуговування студентів. Такий підхід демонструє можливість поєднання гнучких умов праці з безперервністю освітнього процесу. Водночас, попри загальні позитивні оцінки, більшість університетів не поспішають запроваджувати подібні зміни, посилаючись на фінансові та інституційні труднощі. Деякі експерти звертають увагу на те, що чотириденний робочий тиждень поряд із перевагами має недоліки, оскільки скорочення кількості робочих днів не супроводжується зменшенням загального навантаження, отже зберігається ризик інтенсифікації праці. Дискусія навколо чотириденного робочого тижня відображає пошук нових моделей організації праці у системі вищої освіти, яка все більше потерпає від проблем перевантаження персоналу, стресу та обмежених ресурсів.
На порталі ДіяОсвіта доступний освітній серіал «Журналістика даних».
На порталі ДіяОсвіта доступний освітній серіал «Журналістика даних».
Він презентує новий сучасний напрям журналістики, що поєднує роботу з даними, аналітичні дослідження та створення суспільно важливих історій. Серіал охоплює повний цикл роботи з даними: від розуміння базових концепцій і пошуку ідей до аналізу, візуалізації й підготовки публікацій. У його 8 серіях розглядаються основи та філософія журналістики даних; організація роботи датакоманди на реальному прикладі; процес пошуку, підготовки та здійснення аналізу даних для створення матеріалів; практичні кейси використання відкритих джерел інформації; інструменти для аналізу та візуалізації даних (zero-code рішення); принципи ефективної та етичної візуалізації; приклади найкращих світових датажурналістських проєктів. Слухачі навчаться аналізувати та структурувати дані без програмування; створювати зрозумілі візуалізації (графіки та карти); працювати з даними етично та без маніпуляцій. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України в рамках проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».
Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Йдеться про зміст етапів реалізації цього проекту, запуск спільного конкурсу LUKE для підтримки співпраці у галузі досліджень та інновацій між українськими та європейськими партнерами, захід зі встановлення ділових контактів дослідників та інноваторів, формування нових партнерських відносин, підготовку проектних пропозицій, запуск платформи пошуку партнерів LUKE, підготовку й обговорення перспективних проектних ідей.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».
Документ розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності «Журналіст» за групою професій журналіст, кореспондент, фотокореспондент, оглядач, редактор випусковий, редактор. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 20 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
У ньому зазначається, що уряди все частіше очікують від підприємств проведення соціальної та екологічної експертизи як власної діяльності, так і по всьому ланцюжку поставок. Вони заохочують це за допомогою широкого спектру законодавчих норм та політичних заходів і виявляють інтерес до вивчення можливостей більш тісної співпраці в рамках обов’язкових заходів, щоб уникнути непотрібних витрат для компаній, постачальників й контролюючих органів. Експерти ОЕСР проаналізували понад дві сотні законодавчих актів, що містять прямі вимоги та/або заохочення соціальної та екологічної експертизи. Заходи, як правило, засновані на міжнародних стандартах (у т.ч. «Керівництві ОЕСР для багатонаціональних підприємств з відповідального ведення бізнесу»), очікують від регульованих компаній виявлення та прийняття відповідальності за усунення соціальних та/або екологічних наслідків у межах та за межами їхньої власної діяльності. Найчастіше йдеться про публічне розкриття інформації про комплексну перевірку, дотримання керівних вказівок тощо.
2 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Innovating Education 3-0».
2 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Innovating Education 3-0».
Вона стане площадкою для обміну досвідом викладацькою спільнотою, бізнесом і державою щодо розвитку сучасної освіти. Планується відпрацювати реальні приклади та обговорити найкращі освітні практики – від побудови ефективної комунікації зі студентами та інтеграції новітніх технологій у навчання, до синхронізації вищої освіти з реформою старшої школи; надати рекомендації щодо викладання у період криз задля підтримки якості освіти; обговорити специфіку роботи з новим поколінням «зет» та «альфа»; розглянути компетентності майбутнього в епоху ШІ (критичне мислення, креативність та емоційний інтелект). Організатори: Genesis, МОН, Мінцифри.
6 квітня 2026 року відбудеться вебінар з інформування щодо нових підходів до базового фінансування наукових установ і закладів вищої освіти за результатами їхньої державної атестації.
6 квітня 2026 року відбудеться вебінар з інформування щодо нових підходів до базового фінансування наукових установ і закладів вищої освіти за результатами їхньої державної атестації.
Слухачі дізнаються про механізми розподілу базового фінансування, принципи роботи формульного розподілу фінансування, наявні обмеження, будуть ознайомлені з напрямами цільового використання коштів,а також переліком необхідних документів та особливостями звітування. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями. У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу. Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.
