25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться науково-практична конференція «Використання блокчейн технологій в енергетиці».
25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться науково-практична конференція «Використання блокчейн технологій в енергетиці».
Захід стане площадкою для обговорення законодавчих, науково-технічних та практичних аспектів використання блокчейн-технологій в енергетиці. Планується розглянути наступні питання: юридичні аспекти використання смарт-контрактів для укладання договорів у сфері енергетики, міжнародний досвід та найкращі практики; децентралізовані ринки електроенергії; аналіз атак на смарт-контракти та кіберзахист; аналіз технічних та програмно-апаратних засобів, необхідних для реалізації проектів, що базуються на використанні блокчейн технологій в енергетиці; особливості традиційних та інноваційних рішень в енергетичній галузі, що використовують блокчейн-технології; методи кіберзахисту критичної інфраструктури. Організатор – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.
17–19 березня 2026 року в рамках Глобального саміту з фізики захід на тему «Прикладні проблеми теоретичної та обчислювальної біофізики».
17–19 березня 2026 року в рамках Глобального саміту з фізики захід на тему «Прикладні проблеми теоретичної та обчислювальної біофізики».
Він стане площадкою для наукового фахового обговорення питань теоретичної, обчислювальної та експериментальної біофізики і визначення перспектив розвитку міжнародного партнерства. Планується розглянути сучасні виклики у біофізиці, застосування теоретичних та обчислювальних методів до біологічних систем, протиіони в ДНК-наноматеріалах, молекулярно-динамічні дослідження стабілізації квадруплексів нуклеїнових кислот, перепрофілювання лікарських засобів – молекулярне моделювання, комп’ютерне моделювання сортування клітин на динамічних мікроструктурованих поверхнях, моделювання агрегації білків на комп’ютерах ДНК-електромотори, солітон-опосередкований далекий електронний транспорт у системах донор-біополімер-акцептор; спектроскопічні маркери біологічних молекул та клітин, фотолюмінесцентні квантові точки MoS2, оточені нуклеотидами, закономірності локалізації та делекалізації в молекулах. Організатори: Американське фізичне тавариство (APS), Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт «Положення про державну інформаційно-комунікаційну систему підтримки та забезпечення професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт «Положення про державну інформаційно-комунікаційну систему підтримки та забезпечення професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників».
Документ розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800, якою визначено необхідність створення єдиного державного цифрового середовища для обліку програм підвищення кваліфікації та виданих документів. Платформа забезпечить облік програм підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників та вільний вибір програм користувачами; фіксацію та перевірку документів про підвищення кваліфікації; прозорі та зрозумілі правила для всіх учасників; можливість педагогам і закладам освіти перевіряти достовірність документів й забезпечувати прозорий моніторинг якості програм підвищення кваліфікації. Платформа вже функціонує в межах пілотного проєкту «Гроші ходять за вчителем». Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть уже зараз на платформі «Вектор» створити кабінет; розміщувати програми; тестувати функціонал; взаємодіяти з педагогами. Це дає змогу поступово підготуватися до повноцінного запуску оновленого механізму підвищення кваліфікації. Планується, що нові правила почнуть діяти з 1 липня 2026 року. З цієї дати суб’єкти мають зареєструватися на платформі «Вектор»; створити кабінет і пройти верифікацію; розміщувати інформацію про програми та ліцензії (за наявності); вносити дані про видані документи про підвищення кваліфікації. Ці вимоги стосуються саме обліку та прозорості та не впливають на зміст або формати навчання. У перспективі державна інформаційно-комунікаційна система професійного розвитку педагогічних працівників передбачає інтеграцію з іншими державними реєстрами та інформаційними середовищами – ЄДЕБО та ЄДР. Пропозиції та зауваження до проєкту можна подати до 9 березня 2026 року.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».
Документ є результатом спільного дослідження, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та InfoSapiens. У ньому міститься визначення структури ринку відкритих даних України, оцінка його економічних параметрів, інформація про трансформаційні процеси, економічні та соціальні ефекти, проблеми та перспективи розвитку. Відкриті дані являють собою інформацію, що отримується, створюється або зберігається органами державної влади, місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами тощо, яка доступна у файловій формі, а також через АРІ у машиночитаних форматах, та яка надається безоплатно для подальшого використання. В Україні відкриті дані поширюються з 2015 року як один з інструментів державної політики цифрової трансформації та складова частина національної дата-екосистеми. З міркувань безпеки частину державних даних (зокрема – реєстрів) було закрито, що змінило потреби користувачів, призвело до тимчасового ускладнення функціонування ринку та змінило державні пріоритети щодо захисту інформації, оприлюднення якої може становити загрозу інтересам національної безпеки та територіальної цілісності. Сфера відкритих даних опинилася на стику двох вимог – прозорості та безпеки, – що потребує нових моделей публікації, захисту доступу та управління ризиками. Аналіз, що міститься у звіті, охоплює ключові елементи регулювання ринку, правові рамки України та ЄС, структуру ринку та його учасників, первинну пропозицію та попит (у т.ч. розмір ринку, його динаміка, географія, секторальна структура, чинники розвитку), суспільний вплив. Україна посідає 4-те місце за рівнем зрілості відкритих даних (Open Data Maturity) серед 36 країн Європи, причому рівень зрілості відкритих даних України оцінюється на рівні 97,1% порівняно з 81,1% в середньому для ЄС-27. Автори стверджують, що прямий економічний ефект від використання публічної інформації сягнув 26,8 млрд грн. Завдяки відкритим даним українська економіка отримала мільярдні надходження, а бізнес – можливість прозоро розвиватися. Ядро цього ринку (компанії, для яких відкриті дані є основою бізнес-моделі та єдиним або визначальним джерелом доходу) заробляють близько 2 млрд грн на рік. Проте загальна цінність для всієї економіки у 13 разів більша.
На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «Єврокомісія оголошує про нові заходи щодо посилення захисту наукових досліджень».
На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «Єврокомісія оголошує про нові заходи щодо посилення захисту наукових досліджень».
У ньому міститься інформація про першу європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень, яка відбулась у жовтні 2025 року. Захід був покликаний стати площадкою для публічної дискусії питань безпеки та ініціювати закріплення відповідних норм безпеки досліджень у законодавстві ЄС, включивши це до пропозиції ЄК до Закону «Про Європейський дослідницький простір». Також у матеріалі представлені нові ініціативи ЄС щодо заснування нового Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень у складі Європейської комісії; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінювати ризики міжнародної співпраці; нові рекомендації щодо спільної методології з перевірки стійкості науково-дослідних організацій країн ЄС. Зазначається, що останнім часом у державах-членах та на рівні Європейського союзу тривають дискусії щодо зміцнення безпеки наукових досліджень. У травні 2024 року Рада Європи прийняла «Рекомендацію щодо підвищення безпеки наукових досліджень», яка стала основою для вирішення проблем, пов’язаних із міжнародним співробітництвом у галузі досліджень та інновацій. Національним урядовим структурам рекомендовано розробити політику безпеки наукових досліджень; національним фондам, які фінансують дослідження, – упровадити надійні заходи захисту; організаціям, які проводять дослідження, – запровадити процеси управління ризиками («з академічною свободою приходить академічна відповідальність»). Державні органи повинні підтримувати цей сектор та надавати дослідникам можливості для прийняття обґрунтованих рішень про міжнародне співробітництво. З цією метою питання безпеки наукових досліджень визначені пріоритетним напрямком наступної політичної програми ERA на 2025-2027 роки, прийнятої Радою у травні 2025 року. Єврокомісія стежитиме за ходом її реалізації, наразі здійснюється підготовка звіту з моніторингу безпеки наукових досліджень; ведеться робота зі створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень, щоб інвестувати в доказову базу для розробки політики та створити спільноту практиків у масштабах усього ЄС. Очікується, що цей центр розпочне роботу у середині 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Керівництво ОЕСР з належної обачності щодо відповідального використання ШІ».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Керівництво ОЕСР з належної обачності щодо відповідального використання ШІ».
У ньому надаються практичні рекомендації щодо впровадження стандартів ОЕСР у галузі відповідального ведення бізнесу та принципів ОЕСР у галузі штучного інтелекту при його розробці та використанні. Йдеться про підтримку інновацій, інвестицій та зростання підприємств у ланцюжку створення вартості ШІ, а також допомогу їм у завчасному реагуванні на можливі негативні наслідки. Документ демонструє можливості узгодження політик та забезпечення сумісності між рекомендаціями ОЕСР (зокрема – «Посібник для багатонаціональних підприємств», «Керівництво ОЕСР з належної обачності у сфері відповідального ведення бізнесу» тощо) та інших міжнародних структур у галузі управління ризиками. Розкривається поняття комплексної перевірки безпеки використання ШІ; надається огляд політики управління ризиками у сфері штучного інтелекту; викладаються добровільні принципи відповідального ведення бізнесу; аналізуються заходи із упровадження обачного поводження з ШІ, їх інтеграції у політику та системи управління; описані способи виявлення та оцінювання фактичних та потенційних негативних наслідків від упровадження ШІ. Пропонуються практичні приклади обачного упровадження ШІ, які ілюструють вдалі способи реалізації та адаптації запропонованих підходів.
26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Моделі та інструменти управління внутрішніми системами забезпечення якості Університету Тарту і Талліннського технічного університету».
26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Моделі та інструменти управління внутрішніми системами забезпечення якості Університету Тарту і Талліннського технічного університету».
Під час заходу будуть представлені моделі та засоби управління внутрішніми системами забезпечення якості вищої освіти двох естонських ЗВО, а також поширено інформацію про спільний проєкт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Естонського агентства якості освіти «Підвищення якості вищої освіти в Україні», за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV). Організатор – НАЗЯВО.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Альфредо Баутисти та Софі Чуа «Формувати глобальних громадян завдяки віртуальним обмінам».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Альфредо Баутисти та Софі Чуа «Формувати глобальних громадян завдяки віртуальним обмінам».
У ній розглядається питання, як віртуальні академічні обміни та співпраця онлайн може сприяти формуванню глобальних компетентностей у студентів, стаючи у цифровому світі альтернативою традиційній мобільності. Можливості для фізичної мобільності студентів і викладачів наразі залишаються обмеженими через фінансові, та соціальні бар’єри, тому університети дедалі частіше звертають увагу на програми віртуальних обмінів — структуровану співпрацю з різними країнами завдяки онлайн-платформам. Такі обміни дозволяють залучити значно ширшу аудиторію студентів незалежно від їхнього місця проживання або фінансових можливостей, розвивати міжкультурні навички, здатність працювати в міжнародних командах і розуміння глобальних проблем. Приклади таких ініціатив включають спільні онлайн-курси, проєктні модулі, дискусійні форуми та спільну роботу над реальними кейсами, де студенти з різних країн взаємодіють у синхронному та асинхронному режимах. Це сприяє не лише академічному зростанню, а й розвитку навичок адаптації, емпатії й критичного мислення у міжнародному контексті. Успішність віртуальних обмінів залежить від підтримки з боку університетів, викладачів та адміністрації, які створюють сприятливі умови, дбають про якість комунікації та забезпечують інтеграцію програм в освітній процес.
Компанія EBSCO оголосила про старт прийому заявок на участь у програмі грантів «EBSCO Solar 2026».
Компанія EBSCO оголосила про старт прийому заявок на участь у програмі грантів «EBSCO Solar 2026».
Фінансова підтримка надається на обладнання у бібліотеках по всьому світу сонячних енергетичних установок, що допоможе бібліотекам на практиці реалізувати прихильність цілям сталого розвитку та «зеленому» переходу. EBSCO надасть гранти на загальну суму 300 тис. дол. США щоб підтримати глобальну політику з покращення навколишнього середовища. Для оцінки заявок претендентів буде використовуватись низка критеріїв, серед яких: тривалість експлуатації (не менше 20 років) та наявність достатньої площадки під фотоелементи, можливість встановити сонячну батарею великої потужності, щоб компенсувати витрати усієї бібліотеки на електроенергію, відповідність прийнятій програмі сталого розвитку та залучення читачів та місцевого співтовариства до проекту. Конкурс EBSCO Solar відкритий для клієнтів EBSCO. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 квітня 2026 року.
27 лютого 2026 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
27 лютого 2026 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Захід стане площадкою для всебічного обговорення питань синтезу, властивостей та біомедичного застосування вуглецевих квантових точок і вуглецевих наногібридів. Планується провести аналіз сучасного стану досліджень щодо вуглецевих квантових точок (Carbon Dots, CDs) і вуглецевих наногібридів, розглянути результати експериментальних досліджень відповідної спрямованості, які проводяться у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; обговорити класифікацію вуглецевих точок, зокрема – графенових квантових точок, нанодотів і карбонізованих полімерних точок; розглянути основні підходи до їхнього синтезу (включно з «зеленими» методами, що використовують біомолекули, лікарські рослини та сільськогосподарські відходи – фрукти, овочі, листя рослин тощо); методи одержання водорозчинних і флуоресцентних вуглецевих точок із високим квантовим виходом люмінесценції, синтез ультрамалих вуглецевих наногібридів. Організатор – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
