28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
Захід покликаний показати слухачам, як Web of Science та InCites можуть бути корисні науковцям для розуміння публікаційної поведінки установи, визначення впливу досліджень та відкритого доступу, а також прийняття обґрунтованих рішень щодо формування колекцій журналів та трансформаційних угод. Слухачі дізнаються, як аналізувати журнали та видавництва на основі вивчення локальних дослідницьких результатів; визначати ефективність цитування та вплив досліджень; відстежувати публікаційні тенденції; використовувати бенчмаркінг для підтримки внутрішніх та зовнішніх дискусій; продемонстровані кращі практики інтеграції бібліометричних даних у робочий процес, звітність та переговори, що допоможе бібліотекам узгоджувати колекції як з їхніми бюджетними реаліями та цілями відкритих досліджень. Організатор – Сlarivate.
У березні 2026 року відбудеться серія семінарів для викладачів закладів вищої освіти, які працюють зі STEM-дисциплінами.
У березні 2026 року відбудеться серія семінарів для викладачів закладів вищої освіти, які працюють зі STEM-дисциплінами.
Планується обговорити найактуальніші питання професійного розвитку – від сучасних підходів до викладання до використання інструментів штучного інтелекту, підтримки досліджень та побудови комунікації. Заплановані наступні заходи: «Комунікація як інструмент лідерства в освіті» (як знайти спільну мову з поколіннями «зет» та «альфа», як екологічно вирішувати конфлікти й створювати безпечний простір у класі) (3 березня 2026 року); «Особистий бренд освітянина та 4К навички на STEM-заняттях» (перехід від «транслятора знань» до фасилітатора; розвиток креативності, емоційного інтелекту; побудова бренду викладача» (11 березня 2026 року); «ШІ для педагога: підготовка до освітніх активностей» (ШІ-новинки 2026-го року на рівні PRO: робота з агентами, аналітикою даних та асистентами для досліджень) (18 березня 2026 року); «Креативний STEM: генерація ідей та руйнування міфів» (як перетворити урок на захопливе розслідування без космічних бюджетів за допомогою гейміфікації, цифрових симуляцій та підручних матеріалів» (25 березня 2026 року). Організатор – проєкт «STREAM IT».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
У ній пропонується обговорити, як генеративний штучний інтелект трансформує практику університетського викладання та які саме підходи можуть допомогти освітянам адаптуватися до цих змін, зберігаючи фокус на людському навчанні та критичному мисленні. Автор порівнює входження в освітнє життя ШІ з вибухом: різні експерименти у навчальному середовищі з’являються швидко і різноманітно, але не всі вони надалі стануть частиною майбутньої освітньої практики. Першочергове завдання для викладачів не в тому, щоб відкидати інструменти штучного інтелекту, а в тому, щоб розвивати навички їх усвідомленого використання, налагоджувати співпрацю між педагогами, закладами й іншими зацікавленими сторонами та критично оцінювати, що сприяє, а що заважає навчанню. У статті наводяться дані опитування науково-педагогічних працівників університету, які розробляють курси, пов’язані зі штучним інтелектом. Виявилось, що більшість освітян вважають ШІ корисним для підготовки до занять і аналізу результатів, як, наприклад, створення резюме, надання індивідуального зворотного зв’язку, додаткові вправи тощо. Разом із тим, лише невелика частина опитаних схильна використовувати ці технології безпосередньо під час аудиторних занять, що свідчить про певну обережність щодо їхньої ролі в навчальному процесі. Також більшість респондентів висловили занепокоєння, що студенти можуть надмірно покладатися на ГШІ, а це потенційно негативно впливатиме на розвиток критичного мислення; є ризики некоректних відповідей, етичні проблеми (приватність, використання даних). Багато хто працює над розробленням нових підходів до оцінювання знань: дедлайни під контролем, усні захисти, документи з фіксацією процесу створення роботи, персоналізовані набори даних, декларації про використання штучного інтелекту. Ці практики мають на меті не лише запобігти автоматичному генеруванню готових відповідей, а й забезпечити прозорий, діалогічний та орієнтований на усвідомлений, цілісний процес навчання, коли студенти демонструють власне розуміння й творчість. Як практичні стратегії пропонується використовувати ГШІ для підготовки до занять так, щоб студенти критично оцінювали згенеровані матеріали; інтегрувати цей інструмент в аудиторні дискусії для порівняння рішень студентів із відповідями штучного інтелекту; заохочувати використання ГШІ з обов’язковою рефлексією щодо того, що допомогло, а що виявилося недостовірним чи неактуальним; вимагати перевірки джерел, захищати приватність, уникати надмірної залежності від алгоритмів. Отже, поєднання технологічних експериментів із глибоким гуманістичним осмисленням навчального процесу може сприяти формуванню таких педагогічних практик, які не лише використовують переваги ГШІ, а й підтримують процес мислення, творчість і людське навчання як центральні компоненти освітньої екосистеми вищої освіти.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО. Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної атестації.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Зафіксовано, що компанії, які займаються розвитком штучного інтелекту, вже залучили 258,7 млрд дол. США або понад 60% світових венчурних інвестицій, що удвічі більше порівняно з даними 2022 року (30%). Йдеться у першу чергу про підприємства ІТ-інфраструктури та хостингу. Найактивнішими є венчурні інвестори у США (56% світової вартості вихідних венчурних інвестицій у штучний інтелект у 2025 році), за ними слідують Велика Британія (9%), Китай (8%) та ЄС-27 (7%). Фірми, що базуються у Сполучених Штатах, залучили близько 75% світової вартості венчурних угод у сфері ШІ, ЄС-27 – 6%, КНР та Велика Британія – по 5%. Венчурні інвестиції у штучний інтелект дедалі більше зосереджуються на «мегаугодах», вартість яких перевищує 100 млн дол. США. Починаючи з 2023 року частка венчурного капіталу у сфері штучного інтелекту, що надходить з ранніх раундів інвестування, порівняно з пізнішими раундами фінансування, зменшується, оскільки саме «мегаугоди» становлять понад 70% загальної вартості інвестицій у штучний інтелект у 2025 році. З цих «мегаугод» майже половина (по вартості) припадає на такі, що перевищують 1 млрд дол. США, що свідчить про дедалі більшу концентрацію ринку. Експерти зазначають, що довгострокові перспективи розвитку штучного інтелекту залишаються сильними, але слід зважати на циклічність ринку венчурного капіталу, ураховувати масштаби інвестування та його напрямки, виокремлювати тенденції та дуже обережно інтерпретувати статистичні дані при побудові прогнозів.
17 березня 2026 року стартує «Загальний курс з інтелектуальної власності».
17 березня 2026 року стартує «Загальний курс з інтелектуальної власності».
Цей україномовний курс орієнтований на слухачів, які прагнуть набути базових знань з основ інтелектуальної власності, планують працювати у сфері управління ІР, а також авторів, винахідників, підприємців і представників креативних та інноваційних галузей. Учасники навчання зможуть глибше зрозуміти механізми ефективного управління й правової охорони інтелектуальної власності, сформувати цілісне уявлення про систему правової охорони інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Програма курсу складається із 13 навчальних модулів та охоплює наступні теми: авторське право і суміжні права; винаходи та корисні моделі; торговельні марки; географічні зазначення; промислові зразки; сорти рослин; недобросовісна конкуренція й міжнародні системи реєстрації. Організатор – Академія ВОІВ.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».
У ній автор наголошує, що досвід практичної роботи в міжнародних компаніях на різних посадах дає йому унікальну перспективу у галузі рецензування наукових матеріалів, засновану на практичному системному мисленні, знанні операційних реалій та фаховому досвіді, що стане прекрасним доповненням традиційного академічного підходу до рецензування. Він свого часу отримав запрошення виступити рецензентом наукового рукопису і сумнівався, чи може відповідати академічним очікуванням видавця. Але тепер, маючи великий досвід рецензування усвідомив, що коментарі практиків часто резонують з думками академічних рецензентів та цінуються ними, дозволяють будувати діалог між дослідниками та практиками. Експерти-практики можуть зробити істотний внесок в оцінювання результатів наукових робіт, особливо тих, що мають прикладне спрямування. Практичний досвід дозволяє переосмислити наукові ідеї в реальному контексті, виявляти непомічені науковцями обмеження, уточнювати контекст і таким ином покращувати якість наукової дискусії. Разом із тим не слід хвилюватись, що такі рецензенти просувають корпоративні інтереси, – адже вони працюють від власного імені й дотримуються професійної етики, використовуючи загальнодоступну інформацію. Наразі практиків у пулі рецензентів надзвичайно мало. Щоб це змінити, журнали мають більш проактивно звертатися до професійних асоціацій і галузевих конференцій, а також прямо вказувати у запрошеннях, що цінуються рецензенти-практики. Було б доречно підготувати коротку ознайомчу програму для новачків-практиків, щоб вони краще розуміли очікування академічного сектору від їхнього рецензування. Звісно, робота практиків у галузі рецензування може відрізнятись від того, що роблять науковці. Вони частіше зосереджуються на глибокому аналізі проблеми та обґрунтуванні викладенні думки, зазвичай вимагають більше часу на підготовку відгуку. Але чи це є недоліком? Ні, скоріше відображенням їхнього звичного професійного підходу. Автор закликає редакторів наукових журналів та видавництв цінувати такі внески від практиків та розглядати їх в якості повноцінних учасників процесу рецензування. Така співпраця може сприяти не лише більш якісній науковій оцінці, а й підвищенню впливовості досліджень.
Національний фонд досліджень України інформує про старт спільного конкурсу LUKE Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Національний фонд досліджень України інформує про старт спільного конкурсу LUKE Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Йдеться про проєкт «Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посилення науково-дослідницької та інноваційної співпраці (LUKE)». Конкурс спрямований на розвиток сталого довгострокового партнерства у сфері досліджень, розробок та/або інновацій між державами-членами ЄС, асоційованими країнами. Тематична спрямованість: енергетика (стала та відновлювана енергетика та енергетична безпека), кібербезпека (кіберстійкість критичної інфраструктури та адаптивні системи кібербезпеки), медицина та охорона здоров’я (телемедицина, біомедичні дослідження, застосування телемедицини для дистанційного надання медичних послуг, інноваційні дослідження сигнальних систем клітин для біомедичних цілей), соціальні та гуманітарні науки (суспільне примирення, сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу). Участь у конкурсі можуть взяти юридичні особи (установи, організації, підприємства), зареєстровані в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Республіці Молдова, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні. Заохочується формування консорціумів із залученням різних типів організацій у сфері досліджень, інновацій та бізнесу. Заявники мають відповідати критеріям прийнятності національних фінансуючих сторін, можуть представляти заклади вищої освіти та наукові установи, створені відповідно до національного законодавства, малі та середні підприємства, що здійснюють науково-дослідну діяльність. Тривалість реалізації проєктів може становити до двох років. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 травня 2026 року та 16 травня 2026 року.
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт конкурсу на отримання стипендій на 2026/2027 навчальний рік.
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт конкурсу на отримання стипендій на 2026/2027 навчальний рік.
Конкурс проводиться відповідно до програми співробітництва у галузі освіти між Міністерством освіти, досліджень розвитку та молоді Словацької Республіки та Міністерством освіти і науки України. Цьогоріч громадяни України можуть претендувати на 15 стипендій для студентів на навчання за освітнім ступенем бакалавр/магістр (строк навчання від 1 до 10 місяців); 6 стипендій для студентів 5 курсу Ужгородського національного університету кафедри словацької філології, які навчаються на вчителів словацької мови та літератури (строк навчання – 1 семестр); 15 стипендій на навчання або проведення науково-дослідних робіт для аспірантів та на викладання лекцій або проведення науково-дослідних робіт для викладачів закладів вищої освіти або дослідників (строком від 1 до 10 місяців). Заявку на участь можна подати до 3 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навчання навичкам побудови відносин: дані, отримані у класах, для формування політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навчання навичкам побудови відносин: дані, отримані у класах, для формування політики».
У ньому зазначається, що коли здобувачі освіти вміють чітко спілкуватися, слухати інших, співпрацювати та вирішувати конфлікти, вони краще беруть участь у процесі навчання. Ці навички міжособистісної взаємодії не лише допомагають тим, хто навчається, а й впливають на загальну атмосферу в аудиторії, відносини між однолітками, дозволяють викладачам зосередитися на навчанні, а не на управлінні поведінкою. Викладачі можуть спостерігати ці навички щодня: як учні реагують на зворотний зв’язок, працюють у групах або вирішують проблемні питання. Відсутність цих навичок також дає про себе знати: здобувачі освіти замикаються у собі, усуваються від комунікації або поводяться інакше по відношенню до однолітків та дорослих. Те, як викладачі реагують на ці прояви, може погіршити проблему або навпаки допомогти у розвитку позитивних способів взаємодії. Щоб краще зрозуміти, як викладачі реагують на проблеми у взаєминах, у рамках «Міжнародного дослідження викладання та навчання» (TALIS) було проведене опитування викладачів щодо їх практичних дій у різних сценаріях: спостереження за поведінкою певний час, щоб побачити, чи покращиться вона; організація зустрічі з іншим колегою, щоб обговорити стратегії, які можна використати для заохочення більш позитивної поведінки здобувача освіти; залучення до співпраці та взаємодії та ін. Навички міжособистісного спілкування, такі як чітка комунікація, емпатія, співробітництво та управління конфліктами, мають важливе значення для залучення здобувачів освіти до процесу навчання та створення позитивної взаємодії у навчальній аудиторії.
