28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
Захід покликаний показати слухачам, як Web of Science та InCites можуть бути корисні науковцям для розуміння публікаційної поведінки установи, визначення впливу досліджень та відкритого доступу, а також прийняття обґрунтованих рішень щодо формування колекцій журналів та трансформаційних угод. Слухачі дізнаються, як аналізувати журнали та видавництва на основі вивчення локальних дослідницьких результатів; визначати ефективність цитування та вплив досліджень; відстежувати публікаційні тенденції; використовувати бенчмаркінг для підтримки внутрішніх та зовнішніх дискусій; продемонстровані кращі практики інтеграції бібліометричних даних у робочий процес, звітність та переговори, що допоможе бібліотекам узгоджувати колекції як з їхніми бюджетними реаліями та цілями відкритих досліджень. Організатор – Сlarivate.
19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».
19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».
Захід покликаний надати слухачам практичні поради щодо того, як залишатись в курсі новітніх розробок інструментів ШІ, розробляти відповідні рішення щодо політики поводження з ШІ та його використання в освітньому та науковому процесі, оцінювати придатність різних інструментів ШІ для роботи бібліотек. Планується обговорити актуальні питання формування університетської політики у галузі ШІ, навчання ШІ- грамотності, підтримки дослідників у вивченні нових інструментів ШІ; залучення бібліотекарів до роботи з ШІ при пошуку інформації, консультуванні читачів, підтримці освіти й досліджень, як забезпечити зважене, етичне та ефективне використання ШІ в університеті. Організатори: Сhoice, Elsevier.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах. OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.
Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
У ньому йдеться про те, що споживачі наразі мають справу зі складним та динамічним фінансовим ландшафтом, що здійснює тиск на вартість життя та збільшує ризики (включаючи шахрайство та обман). Вони у поєднанні з вразливістю споживачів, спричиненою низькою фінансовою грамотністю та високим рівнем заборгованості, загрожують фінансовому добробуту домогосподарств. Ризики, що виникають внаслідок дій фірм, такі як нечітке розкриття інформації або неналежні фінансові консультації, можуть посилити ці проблеми. У звіті розглядаються основні тенденції та аналізуються проблеми, що впливають на споживачів фінансових послуг у 60 країнах, а також пропонуються заходи реагування, які можуть вживати політики, регулятори та наглядові органи. Фінансові афери та шахрайство – найбільші ризики, з якими стикаються фінансові споживачі. Очікується, що ці ризики зростуть у 2026 році під впливом цифровізації, використання генеративного штучного інтелекту. Високий рівень споживчої заборгованості та її вартість є ключовими ризиками для домогосподарств, що робить нагальною необхідністю запровадження відповідальних стандартів кредитування, ефективного нагляду та цілеспрямованої фінансової освіти. Цифровізація дає багато переваг, але також і несе з собою нові ризики, що посилюються зростанням складності фінпродуктів, поглибленням прогалин в знаннях (в контексті цифрових активів, таких як криптовалюти), розривами комунікації між постачальниками та споживачами. Найчастіше споживачі скаржаться на шахрайство, високу комісію, невідповідне співвідношення ціни та якості, складність врегулювання претензій, відсутність розкриття важливої інформації тощо. У документі надаються поради щодо зміцнення систем захисту прав споживачів фінансових послуг, посилення нагляду за поведінкою на ринку та правозастосування, розширення можливостей споживачів.
У березні 2026 року відбудеться серія семінарів для викладачів закладів вищої освіти, які працюють зі STEM-дисциплінами.
У березні 2026 року відбудеться серія семінарів для викладачів закладів вищої освіти, які працюють зі STEM-дисциплінами.
Планується обговорити найактуальніші питання професійного розвитку – від сучасних підходів до викладання до використання інструментів штучного інтелекту, підтримки досліджень та побудови комунікації. Заплановані наступні заходи: «Комунікація як інструмент лідерства в освіті» (як знайти спільну мову з поколіннями «зет» та «альфа», як екологічно вирішувати конфлікти й створювати безпечний простір у класі) (3 березня 2026 року); «Особистий бренд освітянина та 4К навички на STEM-заняттях» (перехід від «транслятора знань» до фасилітатора; розвиток креативності, емоційного інтелекту; побудова бренду викладача» (11 березня 2026 року); «ШІ для педагога: підготовка до освітніх активностей» (ШІ-новинки 2026-го року на рівні PRO: робота з агентами, аналітикою даних та асистентами для досліджень) (18 березня 2026 року); «Креативний STEM: генерація ідей та руйнування міфів» (як перетворити урок на захопливе розслідування без космічних бюджетів за допомогою гейміфікації, цифрових симуляцій та підручних матеріалів» (25 березня 2026 року). Організатор – проєкт «STREAM IT».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
У ній пропонується обговорити, як генеративний штучний інтелект трансформує практику університетського викладання та які саме підходи можуть допомогти освітянам адаптуватися до цих змін, зберігаючи фокус на людському навчанні та критичному мисленні. Автор порівнює входження в освітнє життя ШІ з вибухом: різні експерименти у навчальному середовищі з’являються швидко і різноманітно, але не всі вони надалі стануть частиною майбутньої освітньої практики. Першочергове завдання для викладачів не в тому, щоб відкидати інструменти штучного інтелекту, а в тому, щоб розвивати навички їх усвідомленого використання, налагоджувати співпрацю між педагогами, закладами й іншими зацікавленими сторонами та критично оцінювати, що сприяє, а що заважає навчанню. У статті наводяться дані опитування науково-педагогічних працівників університету, які розробляють курси, пов’язані зі штучним інтелектом. Виявилось, що більшість освітян вважають ШІ корисним для підготовки до занять і аналізу результатів, як, наприклад, створення резюме, надання індивідуального зворотного зв’язку, додаткові вправи тощо. Разом із тим, лише невелика частина опитаних схильна використовувати ці технології безпосередньо під час аудиторних занять, що свідчить про певну обережність щодо їхньої ролі в навчальному процесі. Також більшість респондентів висловили занепокоєння, що студенти можуть надмірно покладатися на ГШІ, а це потенційно негативно впливатиме на розвиток критичного мислення; є ризики некоректних відповідей, етичні проблеми (приватність, використання даних). Багато хто працює над розробленням нових підходів до оцінювання знань: дедлайни під контролем, усні захисти, документи з фіксацією процесу створення роботи, персоналізовані набори даних, декларації про використання штучного інтелекту. Ці практики мають на меті не лише запобігти автоматичному генеруванню готових відповідей, а й забезпечити прозорий, діалогічний та орієнтований на усвідомлений, цілісний процес навчання, коли студенти демонструють власне розуміння й творчість. Як практичні стратегії пропонується використовувати ГШІ для підготовки до занять так, щоб студенти критично оцінювали згенеровані матеріали; інтегрувати цей інструмент в аудиторні дискусії для порівняння рішень студентів із відповідями штучного інтелекту; заохочувати використання ГШІ з обов’язковою рефлексією щодо того, що допомогло, а що виявилося недостовірним чи неактуальним; вимагати перевірки джерел, захищати приватність, уникати надмірної залежності від алгоритмів. Отже, поєднання технологічних експериментів із глибоким гуманістичним осмисленням навчального процесу може сприяти формуванню таких педагогічних практик, які не лише використовують переваги ГШІ, а й підтримують процес мислення, творчість і людське навчання як центральні компоненти освітньої екосистеми вищої освіти.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО. Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної атестації.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Зафіксовано, що компанії, які займаються розвитком штучного інтелекту, вже залучили 258,7 млрд дол. США або понад 60% світових венчурних інвестицій, що удвічі більше порівняно з даними 2022 року (30%). Йдеться у першу чергу про підприємства ІТ-інфраструктури та хостингу. Найактивнішими є венчурні інвестори у США (56% світової вартості вихідних венчурних інвестицій у штучний інтелект у 2025 році), за ними слідують Велика Британія (9%), Китай (8%) та ЄС-27 (7%). Фірми, що базуються у Сполучених Штатах, залучили близько 75% світової вартості венчурних угод у сфері ШІ, ЄС-27 – 6%, КНР та Велика Британія – по 5%. Венчурні інвестиції у штучний інтелект дедалі більше зосереджуються на «мегаугодах», вартість яких перевищує 100 млн дол. США. Починаючи з 2023 року частка венчурного капіталу у сфері штучного інтелекту, що надходить з ранніх раундів інвестування, порівняно з пізнішими раундами фінансування, зменшується, оскільки саме «мегаугоди» становлять понад 70% загальної вартості інвестицій у штучний інтелект у 2025 році. З цих «мегаугод» майже половина (по вартості) припадає на такі, що перевищують 1 млрд дол. США, що свідчить про дедалі більшу концентрацію ринку. Експерти зазначають, що довгострокові перспективи розвитку штучного інтелекту залишаються сильними, але слід зважати на циклічність ринку венчурного капіталу, ураховувати масштаби інвестування та його напрямки, виокремлювати тенденції та дуже обережно інтерпретувати статистичні дані при побудові прогнозів.
17 березня 2026 року стартує «Загальний курс з інтелектуальної власності».
17 березня 2026 року стартує «Загальний курс з інтелектуальної власності».
Цей україномовний курс орієнтований на слухачів, які прагнуть набути базових знань з основ інтелектуальної власності, планують працювати у сфері управління ІР, а також авторів, винахідників, підприємців і представників креативних та інноваційних галузей. Учасники навчання зможуть глибше зрозуміти механізми ефективного управління й правової охорони інтелектуальної власності, сформувати цілісне уявлення про систему правової охорони інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Програма курсу складається із 13 навчальних модулів та охоплює наступні теми: авторське право і суміжні права; винаходи та корисні моделі; торговельні марки; географічні зазначення; промислові зразки; сорти рослин; недобросовісна конкуренція й міжнародні системи реєстрації. Організатор – Академія ВОІВ.
