8 травня 2025 року відбудеться вебінар «Покращення дослідження та можливості виявлення першоджерел із Британської бібліотеки».
8 травня 2025 року відбудеться вебінар «Покращення дослідження та можливості виявлення першоджерел із Британської бібліотеки».
Захід стане площадкою, на якій експерти з Британської бібліотеки поділяться з усіма зацікавленими бібліотекарами і науковцями досвідом отримання доступу до історичних документів для ефективних міждисциплінарних досліджень. Планується обговорити наступні питання: як потужні інструменти пошуку та відкриття AM Quartex роблять безцінні історичні документи більш доступними для глобальної дослідницької спільноти, як відкрити приховані зв’язки між джерелами та підтримувати відкритість величезних цифрових архівів, яке значення мають історичні документи для досліджень, як здійснювати ефективну навігацію у е-сховищах, як правильно використовувати інструменти пошуку та контекстуалізації історичних даних для підтримки результативних досліджень. Організатори: Сhoice, Цифрова платформа AM.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи наукових співробітників університетів Великобританії та Німеччіни «Як підвищити точність моделей ГШІ».
У ній наголошується, що генеративний штучний інтелект пропонує способи надання індивідуального зворотного зв’язку великим групам. Та виникає питання: чи можна покластися на ці моделі, щоб дати учням точні, релевантні відповіді? Автори пропонують три підходи, які можуть реалізувати педагоги. Звісно, інструменти ШІ повинні містити попередження про те, що вони можуть надавати неточну інформацію. Відповідно виникає наступне запитання: які механізми можна використовувати, щоб гарантувати, що ГШІ надає студентам точну, актуальну та контекстну інформацію? Це особливо актуально для викладачів, які можуть не мати технічних знань або доступу до спеціалізованих ресурсів. Великі мовні моделі використовують імовірнісну генерацію тексту, а не фактичний пошук, отже вони передбачають найбільш вірогідну послідовність слів на основі шаблонів, отриманих із великого навчального набору даних. Враховуючи ризик того, що чат-боти дадуть неправильні відповіді на запитання студентів, як гарантувати точність і надійність інформації з чат-ботів для окремих предметних областей? По-перше, необхідна генерація з доповненим пошуком – це найкращий підхід, але він підвищує рівень складності, оскільки потребує від викладача технічного досвіду у створенні баз даних, конфігурації пошукових систем та оптимізації моделі для встановлення пріоритетів отриманої інформації, що у сукупності робить його менш доступним для викладачів. Їм може бракувати ресурсів або технічної підтримки, необхідних для здійснення відповідних налаштувань та подальшого обслуговування системи. По-друге, можна створити власний чат-бот, але тут проблеми ті самі. По-третє, можна запровадити колективну участь із підказуванням правильних відповідей самими учнями, при якому здійснюється залучення студентів до навчання (т.зв. «оцінка та отримання зворотного зв’язку»). Цей варіант залучає здобувачів освіти за допомогою персоналізованого зворотного зв’язку навіть у великих групах і потребує реалізації наступного сценарію: створення завдання та підказки; надсилання підказки; генерація відгуку; пошук прикладів.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Його прийняття стало стратегічним кроком на шляху виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Документ передбачає наступні ключові зміни: зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників (з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік); підвищення значущості наукової роботи (наукова складова має становити щонайменше 30% навантаження); запровадження нової категорії педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність; надання ширшої автономії закладам вищої освіти у частині встановлення норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів ЗВО чи окремих наукових напрямів. Очікується, що цей закон сприятиме підвищенню якості вищої освіти завдяки утвердженню кращого наукового підґрунтя освітнього процесу, створить умови для більш вимогливого ставлення закладів освіти до власного наукового продукту, надасть можливість залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, що сприятиме посиленню практичної спрямованості української вищої освіти.
3 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція Innovating Education, присвячена обговоренню сучасних підходів до викладання у системі вищої освіти.
3 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція Innovating Education, присвячена обговоренню сучасних підходів до викладання у системі вищої освіти.
Захід стане платформою для обміну досвідом між викладачами, представниками бізнесу, політиками та іншими зацікавленими сторонами щодо упровадження інноваційних рішень в освітній сфері. Планується обговорити наступні питання: штучний інтелект для супроводу освітнього процесу; співпраця з бізнесом як інструмент упровадження інновацій у ЗВО; стратегія розвитку інновацій України до 2030 року; бізнес-підходи для організації робочого процесу викладача; емоційний інтелект – як зрозуміти свої емоції та емоції студентів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації, Genesis, Product IT Foundation for Education.
Секретаріат Кабінету Міністрів України розпочав збір пропозицій до сьомого плану дій з упровадження в Україні міжнародної Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд».
Секретаріат Кабінету Міністрів України розпочав збір пропозицій до сьомого плану дій з упровадження в Україні міжнародної Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд».
Цей план дій охоплюватиме період з 2026 по 2027 роки. Його спрямованість – підтримка вирішення актуальних для суспільства питань доступу до інформації, громадської участі у суспільно-політичних процесах, підзвітності й доброчесності, запровадження новітніх технологій для відкритого врядування. Пропозиції щодо заходів, які увійдуть до плану дій, можуть подавати усі зацікавлені особи – громадяни, представники інститутів громадянського суспільства, бізнесу, органів місцевого самоврядування, науковці. Головне, щоб ці пропозиції відповідали критеріям та принципам міжнародної Ініціативи та були амбітними завданнями у рамках реалізації SMART- підходу. Після формування на основі поданих пропозицій робочого варіанту плану дій, відбудеться його публічне обговорення.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР».
Наголошується, що принципи корпоративного управління G20/ОЕСР після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні міністрів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року, стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління. Вони визнані Радою з фінансової стабільності (FSB) одним із ключових стандартів функціонування здорових фінансових систем, та є важливим орієнтиром удосконалення правової, регуляторної та інституційної бази корпоративного управління. Комітет з корпоративного управління ОЕСР здійснює моніторинг та надає всебічну підтримку упровадженню цих принципів з метою підвищення ринкової довіри, доброчесності, економічної ефективності, сталого зростання та фінансової стабільності в усіх юрисдикціях світу. Звіт, побудований на оновленій методології оцінювання упровадження принципів корпоративного управління G20/ОЕСР містить також корисні вказівки для структур, які розробляють політику, удосконалюють законодавчу, нормативну та інституційну основу для корпоративного управління.
10-11 квітня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна наукова подія, присвячена Всесвітньому квантовому дню.
10-11 квітня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна наукова подія, присвячена Всесвітньому квантовому дню.
Захід покликаний об’єднати науковців, представників ІТ-спільноти, студентів та усіх зацікавлених осіб навколо популяризації квантової теорії. Планується обговорити задачі квантової механіки, досягнення та перспективи квантових технологій і квантового програмування. Відбудеться наукова конференція з квантової інформації та квантового програмування, під час якої будуть презентовані нові результати досліджень у галузі квантових технологій, а також досягнення першої в Україні бакалаврської освітньої програми «Квантові комп’ютери та квантове програмування», започаткованої у Львівському національному університеті імені Івана Франка 5 років тому. Організатори: Virtual Ukraine Institute for Advanced Study, Львівське товариство науковців, Мала академія наук України, Lviv Quantum Computing Center.
23 квітня 2025 року відбудеться вебінар «Виявлення стану академічної доброчесності у вашому кампусі: перевидання AIRS 2.0».
23 квітня 2025 року відбудеться вебінар «Виявлення стану академічної доброчесності у вашому кампусі: перевидання AIRS 2.0».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань підтримання й всебічного просування академічної доброчесності в університетах. Планується обговорити наступні питання: як можна використовувати систему оцінювання академічної доброчесності (AIRS) у студентському містечку; історію та еволюцію формування AIRS; особливості формування цілісної культури академічної доброчесності та максимальне залучення усіх зацікавлених сторін. Організатор – Міжнародний центр академічної доброчесності (ІСАІ).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання управління місією для досягнення національних кліматичних цілей» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання управління місією для досягнення національних кліматичних цілей» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому наголошується, що відповідно до Паризької угоди багато країн взяли на себе амбітні національні цілі щодо пом’якшення клімату та обмеження підвищення глобальної температури. Їх досягнення потребує не лише політичної підтримки, а й ефективної роботи інституцій, спільної роботи усіх секторів. Причому традиційний підхід до управління державним сектором погано підходить для вирішення цього складного завдання. План дій ОЕСР щодо зеленого урядування, який є частиною Ініціативи ОЕСР щодо зміцнення демократії, схвалений країнами-членами на міністерській зустрічі ОЕСР у 2022 році, вимагають запровадження інноваційних підходів до управління задля подолання адміністративної сегментації. У звіті розглядається підхід, орієнтований на місію, та його здатність суттєво трансформувати кліматичні дії. Експерти проаналізували кліматичну діяльність 15 країн та встановили, що багато з них застосовують елементи управління місією, але все ще залишаються значні прогалини у цьому питанні: обмежене залучення суспільства, слабка координація, відсутність уваги до експериментів та мобілізації екосистем. Національні кліматичні зобов’язання мають функціонувати як всеохоплюючі місії, тому слід інтегрувати відповідні принципи до процесу розроблення та реалізації політики, прийняти цілісну стратегію й активно сприяти досягненню амбітних національних цілей.
10 квітня 2025 року відбудеться захід «ШІ для публічних службовців: презентація посібника та освітніх можливостей», де широкому загалу будуть представлені рекомендації, підготовлені Міністерством цифрової трансформації України та CDTO Campus.
10 квітня 2025 року відбудеться захід «ШІ для публічних службовців: презентація посібника та освітніх можливостей», де широкому загалу будуть представлені рекомендації, підготовлені Міністерством цифрової трансформації України та CDTO Campus.
Учасники дізнаються про новітні тренди у сфері розвитку штучного інтелекту, як використовувати ШІ в якості інструменту спрощення рутинних завдань, оптимізувати робочий день та навчитись вивільнити час для творчості. Планується обговорити структуру та зміст практичного посібника по роботі з ШІ, розглянути окремі поради щодо упровадження ШІ у державному секторі; отримати підказки від експертів, які вже використовують ШІ у поточній робот. Організатори: Міністерство цифрової трансформації України, CDTO Campus.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку nrat_portal@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
