21 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дослідницька сила аудіовізуальних першоджерел».
21 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дослідницька сила аудіовізуальних першоджерел».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про те, як за допомогою аудіовізуальних першоджерел можна підтримувати критичне мислення, розвивати міждисциплінарні дослідження у галузі літератури, кіно, театру, політики, краєзнавства та культурної історії. Під час вебінару планується обговорити, як науковці та здобувачі освіти можуть використовувати аудіовізуальні джерела для аналізу культурних та політичних рухів, здійснювати порівняння візуальних інтерпретацій наративів у різні періоди та у різних географічних регіонах, як можна досліджувати технологічні та художні зрушення у кіно та телерадіомовленні й створювати захопливі, динамічні навчальні об’єкти. Організатори: Сhoice, AM.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички» опублікована стаття «Від досліджень на полиці до досліджень у використанні».
У ній зазначається, що для багатьох викладачів, керівників акладів освіти та політиків використання досліджень у сфері освіти виглядає, як намагання знайти правильний маршрут. Існує величезна кількість наукових доказів, ніж будь-коли раніше в історії людства, але вони розпорошені по журналах, базах даних та вебсайтах, написані технічною мовою та не мають чіткого зв’язку з питаннями, які люди ставлять перед собою у своїй повсякденній роботі. Упродовж останніх років кілька «рух доказів» почав змінювати цю ситуацію. ОЕСР називає свій внесок у цей рух «Мережею доказів для освіти». Це довгострокова програма, спрямована на спрощення пошуку та використання досліджень в освітній політиці та на практиці. У статті розглядаються питання забезпечення умов для максимально ефективного використання доказів і стверджується: щоб створити систему доказів, які справді підтримують освітян та політиків, потрібно зміцнити три взаємопов’язані сфери – зіставлення, навігацію та колективне навчання. Вже формуються підвалини для глибоких зрушень того, як докази формуються та поширюються: від досліджень, орієнтованих на практику, до питань, орієнтованих на користувача; від вузькофокусованих досліджень до синтезу «живих» доказів; від інформаційного «шуму» до системної підтримки використання; від ізольованих ініціатив до глобальної інфраструктури. Ці зміни мають вплинути не лише на те, як країни формують політику та як педагоги викладають, а й на діяльність урядів та міжнародних організацій, у т.ч. ОЕСР. Глобальна інфраструктура та інструменти штучного інтелекту дозволяють швидко синтезувати та узагальнювати дослідження, отже наразі необхідно забезпечити координацію, встановлення стандартів та надання підтримки, щоб забезпечити достовірність, актуальність та справжню корисність доказів для прийняття рішень. За допомогою Evidence Web for Education ОЕСР прагне зробити саме це. Важливо, щоб викладачі, керівники закладів освіти та політики могли знайти потрібні їм шляхи щоб швидко, впевнено та вчасно забезпечувати реальні зміни в системі освіти.
14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
14 травня 2026 року відбудеться вебінар «Політичні дослідження та «сіра» література у контексті роботи з доказами: поглиблення пошуку інформації для систематичних оглядів».
Захід покликаний продемонструвати важливість «сірої» літератури як джерела різноманітної інформації для науковців та практиків, а також як основи для формування висновків, заснованих на доказах. Слухачі дізнаються, як можуть забезпечити ефективну роботу з «сірою» літературою бібліотекарі, які прагнуть підтримувати свої дослідницькі спільноти у світі, де існує величезна та зростаюча кількість джерел, що виходять за рамки публікацій у наукових журналах. Експерти продемонструють наочно важливість синтезу доказів на основі даних, що виходять за межі академічних журналів, способи роботи та інтеграції різноманітних джерел у наукову роботу, інструменти для методологічного та систематичного пошуку «сірої» літератури. Організатори: Сhoice, Overton.
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
24 квітня 2026 року відбудеться черговий вебінар курсу «Вимірювання впливу відкритих даних» на тему «Відкриті дані для реагування на кризи та забезпечення стійкості: приклади з європейських та національних інституцій».
Він стане площадкою для обговорення широкого кола питань, як саме відкриті дані можуть допомогти Європі передбачати кризи, підтримувати швидке реагування на них та зміцнювати довгострокову стійкість. Під час заходу планується розглянути основні аналітичні послуги Центру координації реагування на надзвичайні ситуації, задіяння відкритих даних для підтримки систем раннього попередження, мобілізації ресурсів та скоординованого реагування на стихійні лиха, досвід Франції з розробки національної інформаційної панелі COVID-19 щодо використання даних лікарень через систему SI-VIC, а також можливості налагодження співпраці між урядовими структурами та громадянським суспільством. Організатор – Академія DataEuropa.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
У статті йдеться про рекомендації, підготовлені за результатами масштабного огляду системи досліджень і розробок в Австралії та наводяться аргументи на користь їх комплексного, а не часткового впровадження. Автор повідомляє, що експертами було запропоновано низку взаємопов’язаних змін, серед яких пом’якшення вимог до університетських досліджень, посилення фінансування через конкурентні гранти, забезпечення стабільності дослідницької інфраструктури та розроблення підходів до більш точного визначення повної вартості досліджень. Ці заходи мають розглядатись як єдина система, де ефективність кожного елемента залежить від реалізації інших. Джон наголошує, що вибіркове запровадження окремих рекомендацій може не лише знизити їхню результативність, а й поглибити наявні дисбаланси. Зокрема, без комплексного перегляду фінансування та організації досліджень є ризик збереження структурних обмежень, які наразі стримують розвиток інновацій та продуктивності наукової діяльності. Запропоновані зміни спрямовані на довгострокове зміцнення наукової системи, а не на короткострокові та часткові коригування. Слід мати на увазі ширший політичний контекст: дискусія стосується не лише обсягу інвестицій, а й принципів організації наукової діяльності, збалансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок із потребами економіки. Саме така узгодженість визначатиме здатність країни подолати загрозливі тенденції до академічної стагнації. Необхідне переосмислення ролі досліджень у національному розвитку та провести системні реформи, які забезпечать на практиці підвищення ефективності наукової системи та її здатності відповідати на довгострокові виклики.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Ініціатива покликана підтримати процеси формування сталих зв’язків між українськими та зарубіжними вченими та міжінституційну взаємодію. Йдеться про запуск спільних дослідницьких проєктів, пошук нових партнерств для закладів вищої освіти та наукових установ, а також системне посилення присутності української науки у світовому академічному просторі. «Примірне положення про наукового амбасадора» було затверджене наказом МОН № 568 від 03.04.2026. У ньому визначається, хто такий науковий амбасадор, які завдання він виконує та як сприяє налагодженню сталих професійних контактів між українськими та міжнародними науковими спільнотами, механізми взаємодії формати співпраці та можливості залучення до міжнародних програм, проєктів і консорціумів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Багатостороннє фінансування розвитку 2026» із однойменної серії матеріалів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Багатостороннє фінансування розвитку 2026» із однойменної серії матеріалів.
У ній зазначається, що упродовж десятиліть багатостороння система розвитку зростала за масштабом, фінансовими можливостями, відбувався інституційний розвиток, але наразі ця тенденція змінюється. Від моменту виникнення у 1945 році постійно створювались нові організації та фонди для вирішення проблем, що виникають. Розроблена для підтримки післявоєнного відновлення і довгострокового розвитку, ця система використовувалася для вирішення глобальних проблем. Система входить у період скорочення, який виявляє давні структурні проблеми та змушує переглянути її архітектуру й систему фінансування. Починаючи з 2024 року фінансування різко скоротилося і цей тренд збережеться як мінімум до 2027 року. Відтік коштів з багатосторонніх організацій розвитку наразі залишається високим, отже виконання глобальних цілей розвитку – під загрозою. Нинішнє п’яте видання звіту про фінансування багатостороннього розвитку висвітлює конкретні можливості реформування та посилення стратегічної взаємодії.
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «OpenAlex – найбільша відкрита база наукових робіт».
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «OpenAlex – найбільша відкрита база наукових робіт».
Вона стане площадкою для інформування дослідників, бібліотекарів, аналітиків та усіх, хто працює з науковими даними, про відкриту альтернативну комерційну наукометричну платформу OpenAlex, що об’єднує мільйони публікацій, містить відкриті дані та доступна через API. Планується розглянути наступні питання: як працює пошук в OpenAlex; що відомо про якість даних, їхні обмеження і викривлення; чому відкритість не означає точність; як правильно використовувати OpenAlex для досліджень і оцінювання; як OpenAlex вписується в сучасну екосистему відкритої науки й чому питання сьогодні вже не в доступі до даних, а в їхній інтерпретації. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
