29 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Наукова дипломатія на практиці: від пошуку партнерів до консорціуму спільного конкурсу LUKE».
29 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Наукова дипломатія на практиці: від пошуку партнерів до консорціуму спільного конкурсу LUKE».
Захід стане площадкою для представлення українським науковим установам та закладам вищої освіти інформації про конкурс LUKE та надання конкретних порад щодо підготовки заявок, пошуку партнерів і формування консорціумів. Учасники вебінару ознайомляться з ключовими положеннями конкурсу, дізнаються про інструменти пошуку партнерів, підготовку запитів і пропозицій щодо співпраці, перспективи співробітництва з Австрійською агенцією сприяння науковим дослідженням (FFG), використанням дипломатичних мереж для налагодження ефективної наукової комунікації. Організатор – LUKE.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю П. Варнестала «Оцінювання потребує розвитку: що означають процес і недосконалість для вищої освіти».
У ній автор говорить про необхідність перепроектування системи оцінювання у вищій освіті і про те, як підтримати навички молодих людей критично мислити й аналізувати інформацію. Він говорить: ГШІ виявив те, що вища освіта приховувала десятиліттями, а саме – одержимість кінцевим продуктом. Ідеальний твір став «золотим стандартом», але тепер його може згенерувати машина, витративши на це лічені секунди, причому вона ніколи не читала тексти, не боролася з невизначеністю і взагалі нічого не вивчала. Велика мовна модель може це робити на відповідний запит, але це не є інтелектуальним досягненням. Не можна припускатись помилки й плутати форму зі змістом, стилістично гарний текст з його глибоким розумінням, а продукт – з навчанням. Автор статті пропонує встановити рамки: коли ми заохочуємо використання штучного інтелекту і як ми будемо оцінювати мислення студентів. Дизайнерські дисципліни вже роблять це, запроваджують критичні сесії замість перевірки. Варнестал говорить: оцінюйте траєкторію, а не артефакт; оцінюйте виправлення, а не подання; оцінюйте якість мислення, а не відшліфованість результату. Слід робити ітеративну роботу обов’язковою та оцінювання еволюції освітнього досвіду студента. Тепер чернетки – не символічна паперова робота, а демонстрація пройденого шляху. Попросіть учнів виконати кілька ітерацій для досягнення кінцевого результату та винагородіть концептуальний рух через переформулювання (як студенти переосмислюють проблему або змінюють кут свого дослідження), реакцію студентів на критику, зроблені уточнення та наведені обґрунтування. Звісно, студенти можуть створювати чернетки за допомогою ГШІ, але ілюзія руйнується, коли чернетки супроводжуються критичними обговореннями, контрольними пунктами в аудиторії, персоналізованими раундами зворотного зв’язку або короткими усними поясненнями. Робота, створена штучним інтелектом, переосмислюється у той момент, коли викладачі спостерігають за публічним мисленням в аудиторії. Треба переглянути підходи до семінарів, які стали звичними церемоніальними заходами з начебто перевірки успішності. Студенти представляють слайди, викладачі кивають, і всі знають, що справжня оцінка буде винесена пізніше, оскільки семінари рідко роблять дійсні міркування студентів видимими. Сесії критичного обговорення мають значення і вони повинні стати простором, де аналізуються незавершені роботи, вивчаються невдачі та визначаються наступні кроки. Коли критика має значення, студенти ставляться до неї серйозно. Інструктаж для кожного завдання та рефлексія можуть закріпити освітній прогрес. Отже, слід спочатку оцінювати шлях навчання, а вже потім – продукт. Оцінювання може бути таким: 50–70 % – процес, ітерація, рефлексія; 50-30 % – остаточний артефакт. Бездоганний кінцевий результат без належного оцінювання історії його створення зараховується як невдача. Справжню вагу в оцінюванні має задокументований процес, а не відшліфований кінцевий результат, адже так студенти розкривають своє справжнє мислення. Викладач має практикувати те, чого навчає, обговорювати невдалі чернетки, заохочувати ризики, віддавати належне продуктивним невдачам. Звісно, це суттєво збільшує робоче навантаження викладачів, коли виникає «більше чернеток» та «більше критики», – додаткове обговорення, усні пояснення, коментарі, розшифровка підсумкових робіт, розслідування порушень. Питання не в тому, чи може собі це дозволити університет. А в тому, чи може ЗВО дозволити собі продовжувати оцінювати лише кінцевий продукт, який не показує набуття знань студентами. Освіта ніколи не була фабрикою ідеальних результатів. Студенти навчаються через досвід, чернетки, виправлення, перезапуск. ГШІ просто позбавив нас ілюзії, що ідеально сформульоване есе може замінити весь процес його підготовки. Якщо ми цінуємо навчання, система оцінювання має бути іншою, вона має вийти за рамки оцінювання остаточного результату та зосередитись на процесі мислення.
Міністерство освіти і науки України повідомило про старт з 1 січня 2026 року прийому заявок на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Міністерство освіти і науки України повідомило про старт з 1 січня 2026 року прийому заявок на включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
На включення до Держреєстру можуть претендувати наукові установи та заклади вищої освіти незалежно від форми власності, які пройшли державну атестацію у 2025 році та за її результатами були віднесені до груп А, Б або В. Подача документів здійснюватиметься через національну електронну науково-інформаційну систему «URIS». Заявку на включення до Державного реєстру можна подати у період 1–8 січня 2026 року та 9–22 січня 2026 року.
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття «Картування підходів до сталого розвитку у європейській вищій освіті: про що нам говорять університетські стратегії?».
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття «Картування підходів до сталого розвитку у європейській вищій освіті: про що нам говорять університетські стратегії?».
У ній зазначається, що впродовж останнього десятиліття університети по всій Європі почали розглядати сталий розвиток як визначальний аспект своїх стратегій, а не як ізольований порядок денний ООН. Серед установ, які брали участь в опитуванні Європейської асоціації університетів щодо сталого та «зеленого» розвитку, 84% мають власну стратегію сталого розвитку. Університети концептуально підтримують сталий розвиток, декларують його важливість у своїх стратегічних документах. Аналіз конкретних стратегій виконувався за допомогою інструментів штучного інтелекту – вивчались сотні інституційних стратегій, дорожніх карт та планів дій. Наголошується на трьох вимірах, в яких університети зосереджують свою роботу щодо сталого розвитку: поведінково-орієнтований підхід (трансформація через зміну поведінки), ціннісно-орієнтований підхід (ґрунтується на інституційній відповідальності та основних цінностях), цільовий підхід (вимірювані цілі, показники та структуроване планування). Ці виміри не є статичними, вони змінюються, інституції уточнюють свої пріоритети, адаптуються до зовнішнього середовища, вивчають нові шляхи до сталого розвитку.
На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень».
На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень».
Він пропонує слухачам вичерпні пояснення змісту та призначення відповідальної оцінки досліджень – важливості, шляхів упровадження, інструментів, методології, а також набір рекомендацій для визначення мети, цінностей і протоколів оцінювання і роботу з каталогом GraspOS. Слухачі навчаться використовувати спеціалізовані цифрові сервіси, включаючи конструктори профілів, панелі індикаторів, інструменти цитування, метрики використання книг та валідатори метаданих, а також довідаються про додаткові ресурси й ініціативи у рамках відкритої інфраструктури. Курс складається з п’яти модулів: «Реформа оцінювання досліджень та її необхідність», «Перепроектування оцінювання досліджень: контекстуальні зміни», «Де знайти ресурси для відповідальної оцінки досліджень», «Що можна знайти в каталозі GraspOS», «Додаткові ресурси для підтримки переходу до RRA». Набір коротких відео та демонстрацій допоможе користувачам побачити, як рекомендовані методичні підходи, правила та електронні ресурси можна застосовувати на практиці для відповідального оцінювання досліджень.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
У ньому зазначається, що агентства та інспекції із забезпечення якості освіти традиційно зосереджуються на оцінюванні дотримання нормативних вимог для цілей ліцензування або акредитації. Однак зараз важливо забезпечити більш активну підтримку практичного використання результатів дослідження та наукових даних в освітній політиці та практиці й підтримувати мережі взаємного навчання. «Зсув у напрямку мобілізації знань» відображає потребу ЗВО бути актуальними в екосистемі формування політики, що у свою чергу стимулює покращення освіти. Документ спирається на нові дані «Огляду мобілізації знань в освіті ОЕСР» за 2023 рік, містить приклади кращих практик та міркування для агентств із забезпечення якості та урядових структур щодо того, як посилити роль цих агентств у мобілізації знань. Експерти пропонують огляд тематичних досліджень у галузі забезпечення якості; роль повноважень та ресурсів агентств із забезпечення якості; міжнародне керівництво та засоби підтримки співпраці різних типів освітніх організацій у зміцненні зв’язків між дослідженнями, практикою та політикою.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Останні зміни до REF показують, наскільки далеко система відійшла від початкового курсу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Останні зміни до REF показують, наскільки далеко система відійшла від початкового курсу».
У ній автор аналізує актуальні зміни підходів до Research Excellence Framework(REF) напередодні циклу 2029 року та реакцію на них академічної спільноти Британії. Йдеться про перегляд раніше анонсованих реформ, зокрема – про зміну вагових коефіцієнтів основних компонент оцінювання. Вага дослідницьких результатів знову була підвищена, тоді як компонент, пов’язаний зі стратегією, людьми та дослідницьким середовищем, зберіг свій вплив незважаючи на сумніви стосовно його змісту та вимірюваності. Критики наголошують, що складність нової конфігурації REF та нечіткість окремих критеріїв можуть посилити адміністративне навантаження на університети й відволікати ресурси від досліджень. Тим більше, що стратегічні та культурні аспекти оцінювання важко стандартизувати без ризику формалізації або зведення їх до символічної звітності. Водночас прихильники змін підкреслюють, що система оцінювання не має ігнорувати умови, у яких здійснюються дослідження, підтримку дослідників та довгострокову стійкість наукових колективів. Проблема насправді не є технічною: відбувається пошук балансу між якісним оцінюванням наукових результатів і формуванням здорової дослідницької культури. Система оцінювання має бути зрозумілою, передбачуваною й такою, що підтримує розвиток науки, а не породжує нові джерела напруги для університетів.
МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.
МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.
Коаліція, створена на Конференції з питань відновлення України 2025 року, формує платформу для розвитку екосистеми досліджень та інновацій України. Вона об’єднує 14 країн – Австрію, Болгарію, Велику Британію, Данію, Іспанію, Італію, Литву, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Україну, Хорватію та Швецію, а також Європейську комісію, UNDP, Альянс німецьких наукових організацій; Європейську федерацію академій наук ALLEA та ін. Партнери допомагають Україні в роботі над інтеграцією до Європейського дослідницького простору, підтримкою українських науковців і дослідницьких інституцій, розвитком інновацій та трансферу технологій, залученням до спільних міжнародних проєктів. Інформація про діяльність Коаліції публікується на відповідній сторінці на сайті Європейської Комісії.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Короткий огляд державного управління: Південно-Східна Азія 2025».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Короткий огляд державного управління: Південно-Східна Азія 2025».
У ньому зазначається, що в останні десятиліття країни регіону досягли вражаючих успіхів у розвитку завдяки сильному економічному зростанню, що у свою чергу призвело до підвищення якості життя та покращання доступу до основних послуг. Лібералізація торгівлі, інвестиції в інфраструктуру та молоде населення – ключові чинники динамічного розвитку. Інвестиції в охорону здоров’я, освіту та державні послуги сприяли підвищенню добробуту, а уряди регіону продемонстрували стійкість у реагуванні на нещодавні кризи, такі як пандемія COVID-19. Підтримка цього прогресу вимагатиме подальшого підвищення стійкості та прозорості державних установ для кращого управління фіскальними, соціальними, екологічними та технологічними викликами регіону – від тиску державного боргу до цифрового переходу та стійкості до зміни клімату. Організація економічного співробітництва та розвитку спільно з Азіатським банком розвитку підтримують країни Південно-Східної Азії на цьому шляху. Звіт містить опис глобального досвіду ОЕСР у стандартах та передовому досвіді управління, а також аналіз заходів зміцнення управлінського та інституційного потенціалу в країнах АТР, надає міжнародно порівнянні дані про процеси та практики управління, поради щодо визначення політичних пріоритетів та спрямування реформ державного управління. Експерти наголошують на необхідності ефективного оцінювання та управління ризиками, аналізують комплекс питань цифрового урядування (досягнутий прогрес, невикористаний потенціал нових технологій)вказують на важливість залучення громадян через відкриті дані та спільне управління в рамках курсу на підвищення прозорості, підзвітності та довіри громадськості до уряду.
23 грудня 2025 року у рамках курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини» в онлайн-форматі відбудеться підсумковий семінар «Німецька економічна думка і досвід: інсайти для України».
23 грудня 2025 року у рамках курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини» в онлайн-форматі відбудеться підсумковий семінар «Німецька економічна думка і досвід: інсайти для України».
Захід стане площадкою для обговорення ключових висновків і рекомендацій дослідження «Шлях до процвітання і розвитку України: теоретичні міркування та німецький досвід». Під час семінару слухачі дізнаються, чи є шанс, що німецька модель спрацює в Україні; яка цінність ідей Фрідріха Ліста для сучасної України; які перспективи та можливості економічної співпраці Німеччини та України. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
