CHATGPT, CLAUDE ТА COPILOT ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

CHATGPT, CLAUDE ТА COPILOT ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».

28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».

Захід стане площадкою для обговорення технічних, стратегічних та операційних питань, з якими стикаються бібліотекарі при роботі з інструментами ШІ. Планується розглянути наступні питання:  що таке великі мовні моделі (LLM) і чому вони можуть галюцюнувати, генерувати хибні цитування, замість надійної інформації формувати нейрослоп; в чому полягає проблема фальсифікації цитувань і чому вона загострилась під впливом ШІ; як значний рівень помилок результатів роботи ШІ призводить до посилення недовіри з боку дослідників; що таке протокол контексту моделі (MCP) і чим він відрізняється від стандартного API; три шляхи доступу Scite (платформа, MCP та API) та який з них найкраще підходить для певного випадку використання; чому бібліотека є саме тим закладом, який має очолити упровадження штучного інтелекту в кампусах; п’ять викликів, які ШІ створює для бібліотек та якою має бути стратегічна відповідь на кожен з них; чотириступінчаста структура упровадження ШІ: навчання, оцінювання інструментів, політика та упровадження; стратегії партнерства викладачів; як зробити бюджетне обґрунтування дослідницьких інструментів, інтегрованих зі штучним інтелектом; аналітика адміністрування MCP як інструмент бібліотечної аналітики; приклади LibGuide від установ, які вже інтегрують ШІ-грамотність у свою діяльність з підтримки досліджень. Організатори:  Сhoice, Scite від Research Solutions.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/your-campus-already-uses-chatgpt-claude-and-copilot-heres-how-to-make-them-research-ready/

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-30
Поширити
ВИЩІ ДОКТОРСЬКІ СТУПЕНІ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА?

ВИЩІ ДОКТОРСЬКІ СТУПЕНІ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Шентона «Отримали PhD? Час підкорювати новий академічний Еверест».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Шентона «Отримали PhD? Час підкорювати новий академічний Еверест».

У статті розглядається роль вищих докторських ступенів у системі вищої освіти та причини поступового зниження їхньої популярності в академічному середовищі. Автор наголошує, що для більшості науковців PhD сприймається як найвищий академічний ступінь, але у Великій Британії існують і вищі докторські кваліфікації. Зокрема – Doctor of Letters (DLitt) присуджуэться не за окрему дисертацію, а за сукупність опублікованих наукових праць та їхній вплив на відповідну галузь знань. Коли дослідник систематично працює, формує своє дослідницьке портфоліо, відстежує цитування, рецензії на свої праці, їхні переклади іншими мовами та інші показники академічного впливу,- це створює важливі стимули для саморозвитку.  Те, що вищі докторські ступені залишаються маловідомими навіть в академічній спільноті, пов’язано з відсутністю чіткого розуміння їхнього статусу у кваліфікаційних системах різних університетів. Деякі ЗВО прирівнюють їх до звичайних докторських ступенів, інші використовують їх лише як почесні відзнаки. Наразі майже відсутні сучасні дослідження на цю тему, а на практиці відбувається поступове згортання відповідних програм у низці британських університетів, зокрема – в Оксфорді. Ендрю критично ставиться до ідеї реформувати систему вищих докторських ступенів за моделлю формалізованих професійних програм із навчальними модулями та планами професійного розвитку, оскільки це може послабити головний принцип таких кваліфікацій — оцінювання реального дослідницького внеску та впливу опублікованих праць. Цінність вищої докторантури полягає саме у можливості підтвердити довготривалий розвиток наукової діяльності після завершення PhD. Разом із тим, не можна припускатись надмірної «елітаризації» системи, коли вищі докторські ступені розглядатимуться виключно як інструмент кар’єрного просування професорів. Цей шлях має бути відкритим і для тих, хто здобув вищу освіту і праціє поза класичною академічною кар’єрою, але продовжує активну наукову діяльність. Вищі докторські ступені можуть відігравати важливу роль у підтримці довготривалої дослідницької культури та стимулювати науковців розвивати власний академічний доробок після завершення PhD.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/passed-your-phd-its-time-scale-new-academic-everest

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-30
Поширити
РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

У ній йдеться про те, що  Європейська хмара відкритої науки продовжує розширювати свої операційні можливості за рахунок додавання нових учасників інфраструктури EOSC, що знаменує значний прогрес у розвитку федеративної, інтероперабельної системи дослідницьких даних та послуг по всій Європі. Розширення Федерації EOSC зміцнює її стратегічну роль у Європейському дослідному просторі як чинника розвитку відкритої науки, підтримки транскордонного співробітництва та принципів обміну, доступу та повторного використання результатів досліджень. На відкритий конкурс організацій, зацікавлених у створенні вузла EOSC, було подано 14 заявок від національних, тематичних та електронних інфраструктурних спільнот. Усі вони розглядались незалежними експертами, обговорювались на засіданні комітету EOSC та отримали схвалення. Відтепер 14 нових учасників доповнюють EOSC, увійшовши до федерації EOSC, яка працює задля забезпечення безперебійного та надійного середовища для обміну та повторного використання дослідницьких даних і цифрових ресурсів у різних країнах та наукових дисциплінах. Вона прагне підвищити ефективність дослідницьких інфраструктур та сховищ даних у Європі, максимізуючи цінність досліджень, що фінансуються з державного бюджету. Це врешті-решт дозволяє користувачам отримувати більш широкий портфель послуг. Федерація відкрита для приєднання нових учасників,  на засадах скоординованого, сталого та інклюзивного розвитку, підтримання високих стандартів сумісності та якості даних та послуг.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-candidate-eosc-nodes-strengthen-eosc-federation-and-support-european-research-area-2026-04-23_en,https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/open-science/european-open-science-cloud-eosc_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Поширити
ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

У ньому зазначається, що критично важливі сировинні матеріали мають визначальний вплив на економічну безпеку та процвітання країн, але різноманітні експортні обмеження підривають стабільність їх постачання. Моніторинг експортних обмежень на такі матеріали, проведений експертами  ОЕСР, сформував базу інструментів – від вимог ліцензування до заборон на експорт. Обмеження на експорт критично важливої сировини зросли вп’ятеро з 2009 року. Нові обмеження на експорт були запроваджені у 2024 році групою багатих на ресурси країн, що розвиваються, переважно – з Африки та Азії (кобальт, марганець, графіт та рідкісноземельні елементи). Близько 70% світового експорту кобальту та марганцю підлягали принаймні одному обмеженню на експорт у 2022-2024 роках. Аналогічна ситуація для графіту (47%), рідкісноземельних елементів (45%), олова (41%). До матеріалів, експортні обмеження яких у 2024 році найбільше зросли, належать тантал, літій, олово, марганець, нікель, кобальт та ряд кольорових другорядних металів (зокрема ванадій та ніобій). Темпи зростання експортних обмежень на ніобій, тантал, ванадій та літій перевищили 10%. Частка імпорту верстатів, що стикаються принаймні з одним обмеженням, у світовому масштабі зросла з 12,4% у період 2009-2011 років до 16% у період 2022-2024 років. У 2024 році майже чверть нещодавно запроваджених обмежень мали форму заборон експорту, тоді як вимоги щодо ліцензування (які у крайніх формах можуть мати наслідки, подібні до заборон) становили 38% нових обмежувальних заходів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_d5ca8f62-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_2cedac0b/d5ca8f62-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d5ca8f62-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Поширити
ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Промислова політика України в умовах полікризи».

30 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Промислова політика України в умовах полікризи».

Захід стане площадкою для обговорення питань формування промислової політики України в умовах глобальних викликів та докорінних технологічних зрушень, а також вироблення практичних рекомендацій щодо її актуалізації на принципах Індустрії 4.0 та 5.0. Планується розглянути сутність сучасної промислової політики України, її призначення та завдання, наявні структурні проблеми розвитку промисловості України та способи їх подолання, інституційні та безпекові виклики, що постали перед промисловістю України, нормативно-правова архітектура промислової політики, адаптація кадрової політики та модульна архітектура Lego-bricks, перспективи розвитку приладобудування. Організатор – Інститут економіки промисловості НАН України.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/krugliy-stil-promislova-politika-ukrani-v-umovah-polikrizi-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/programa-kruglii-stil-ieprom-nan-ukrayini.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-29
Поширити
ЩО ТАКЕ ПІТЧИНГ ТА ЧОМУ ВІН ВАЖЛИВИЙ

ЩО ТАКЕ ПІТЧИНГ ТА ЧОМУ ВІН ВАЖЛИВИЙ

29 квітня  2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Пітчити постійно: як говорити про себе і свій бізнес так, щоб вас обирали».

29 квітня  2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Пітчити постійно: як говорити про себе і свій бізнес так, щоб вас обирали».

Захід покликаний підтримати слухачів, які бажають покращити свої презентаційні навички та отримати практичні поради щодо пітчингу, – коротких інформаційних промов, покликаних зацікавити цільову аудиторію ближче познайомитись з ідеями, стартапами, проєктними пропозиціями, пояснити їх унікальність та перспективи. Під час семінару планується обговорити наступні питання: чому пітч – це не лише разовий виступ на спеціальному заході, а щоденна навичка; якими можуть бути типові помилки самопрезентації та як їх уникати; якою є стандартна структура сильного пітчу. Організатори: Ukraine Global Faculty, Академія КМЕФ, Activitis.

Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/pitciti-postiino-iak-govoriti-pro-sebe-i-svii-biznes-tak-shhob-vas-obirali-marina-saprikina,  https://t.me/UkraineGlobalFaculty/815

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-29
Поширити
STEАM-ОСВІТА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

STEАM-ОСВІТА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

З 20 по 23 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «STEАM-освіта: від теорії до практики».

З 20 по 23 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «STEАM-освіта: від теорії до практики».

Вона покликана стати міждисциплінарною науково-освітньою площадкою обміну досвідом, ідеями та кращими практиками упровадження STEАM-підходів для креативного мислення, формування навичок вирішення проблем, розвитку інновацій, співпраці та адаптивності на основі інтеграції науки та мистецтва в сучасній освіті. Планується обговорити виклики і тенденції сучасної STEAM-освіти; методи й технології STEАM-освіти; практичні кейси упровадження STEAM; актуальні проблеми та шляхи розвитку STEAM-освіти. Організатори: Національна академія педагогічних наук України,  Національна академія мистецтв України, НЦ «Мала академія наук України», Інститут педагогічних наук (Польща).

Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3894/, https://naps.gov.ua/uploads/files/press/2026/STEAM20-230526.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-29
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

Автор зі стурбованістю говорить про поступове зниження культури читання серед студентів британських університетів, вплив цифрових технологій і поширення споживацького ставлення до освіти. Дедалі більше студентів уникають роботи з повними текстами книжок, надаючи перевагу коротким викладам, уривкам або автоматично створеним оглядам і резюме. Значна частина студентів читання навіть однієї книжки упродовж декількох тижнів сприймає як значне розумове навантаження. Причина не лише у зміні звичок у цифровому середовищі, а й у докорінній трансформації уявлення про університетську освіту. Багато студентів дедалі частіше розглядають навчання як транзакцію, у межах якої головним результатом має бути диплом і професійна перспектива, а не інтелектуальний досвід. У такому контексті читання складних текстів починає сприйматися як неефективне використання часу, особливо коли цифрові інструменти здатні швидко створювати стислий переказ або добірку ключових тез. Поширення генеративного штучного інтелекту лише посилило цю негативну тенденцію. Це матиме негативні  культурні наслідки: відмова від тривалого й уважного читання впливає не лише на академічні результати, а й на здатність до складного мислення, інтерпретації та емпатії. Особливо це стосується гуманітарних дисциплін, де робота з текстом є основою формування аналітичних навичок і розуміння неоднозначності. Поверхове ознайомлення зі змістом не може повністю замінити процес повільного осмислення аргументів, стилю і контексту. Університети мають активно підтримувати читацьку культуру, але на практиці викладачі дедалі частіше змушені скорочувати обсяги обов’язкового читання, адаптуючись до очікувань студентів і їхнього поточного навантаження. Чи є межа для таких компромісів? Чи може університет зберегти свою академічну місію без системної роботи з великими текстами та складними ідеями?  Агнешка робить висновок, що криза читання у вищій освіті не є локальною проблемою окремих дисциплін, а являє собою загрозливий симптом змін у культурі набуття знань. Поширення цифрових технологій і прагматичне ставлення до освіти змінюють спосіб взаємодії студентів із текстом, що матиме довгострокові наслідки для академічного середовища та інтелектуальної культури загалом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/one-book-three-weeks-some-universities-would-be-triumph

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект#НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-29
Поширити
НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

COST Action являє собою міждисциплінарну дослідницьку мережу, що об’єднує дослідників та новаторів, які разом працюють над певним тематичним дослідженням упродовж чотирьох років. Це можуть бути будь-які галузі науки і техніки, де відбувається розвиток міждисциплінарної співпраці між дослідниками, інноваторами та представниками різних секторів урамках Європейського дослідницького простору. Консорціум заявників має охоплювати щонайменше 7 країн – членів COST або партнерських країн, від 50% учасників мають представляти країни інклюзивної цільової групи ITC (Україна входить до цієї групи з березня 2022 року); 40% учасників мають становити молоді дослідники та інноватори. Переможці конкурсу отримають фінансування на створення та розвиток наукових мереж – організацію конференцій, воркшопів, навчальних заходів, короткострокових наукових місій та інших активностей, спрямованих на розвиток співпраці (без прямого фінансування досліджень). Орієнтовний обсяг фінансування – 125 тис. євро у перший рік та 150 тис. євро щорічно у наступні роки для підтримки діяльності мережі. У межах конкурсу планується підтримати до 80 нових COST Actions. Участь у програмі відкриває для українських науковців можливості розширення міжнародної співпраці, формування партнерств для подальшої участі у програмах ЄС, зокрема – «Горизонт Європа». Заявку на участь у можна подати з 31 липня 2026 року до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://www.cost.eu/funding/open-call-a-simple-one-step-application-process/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-novoho-konkursu-prohramy-cost-dlia-stvorennia-mizhnarodnykh-naukovo-doslidnytskykh-merezh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Поширити
ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

У ньому зазначається, що уряди широко використовують податкові пільги для залучення інвестицій та стимулювання певних моделей поведінки й видів діяльності. Проте вони не завжди ефективні у досягненні політичних цілей, що найбільш яскраво видно на прикладі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які мають обмеження в ресурсах й адміністративному управлінні. Цей практичний посібник з інвестиційних податкових пільг покликаний допомогти політикам і спеціалістам-практикам більш ефективно розробляти та впроваджувати податкові пільги. У ньому розглядається підхід, заснований на життєвому циклі політики, що охоплює увесь ланцюжок  –  від розроблення концепції до формування, упровадження, моніторингу та оцінювання результатів. Його використання буде корисним при підготовці компромісних рішень на основі урахування різних варіантів політики та визначенні пріоритетів реформ, оскільки рекомендації спираються на узагальнення практичного досвіду країн з усього світу щодо запровадження податкових стимулів в умовах обмеженості ресурсів. Розроблення політики податкових стимулів суттєво відрізняється залежно від країни та контексту: деякі уряди навмисно прагнуть мінімізувати використання податкових стимулів, покладаючись натомість на заходи зі стимулювання інвестицій, інші розглядають цільові податкові пільги як ключовий інструмент залучення певних видів інвестицій або задоволення наявних потреб.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_427c66a9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_d072646f/427c66a9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/427c66a9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Поширити