Новини освітянам

Оприлюднена інформація про основні зміни та нововведення, які відбулись у Scopus впродовж 2021 року.

У 2021 році Scopus реалізував низку заходів, спрямованих на покращення функціональності та продовжив впроваджувати інструменти та ідеї, доступні для розуміння сфери діяльності користувачів і впевненого прийняття ними важливих рішень. Був виконаний амбіційний редизайн веб-сайту для оптимізації взаємодії з користувачем, покращено функціональність і здійснено перехід на сучасну технологічну платформу. Редизайн дозволяє збільшити частоту й темп оновлення розробки, зводячи до мінімуму перебої в роботі клієнтів.

Відтепер надається більше й кращої якості аналітична інформація, спрощуючи пошук можливостей, відслідковування активності та отримання важливих даних для прийняття рішень. Удосконалено сучасні інструменти пошуку та фільтри для знаходження важливої інформації, відслідковування тенденцій і знаходження експертів у певній галузі. Це спрощує візуалізацію, порівняння та експорт знайдених даних.

У 2021 році в Scopus реалізовано наступні нововведення та покращання:
– розширена існуюча функціональність сторінки профілю автора Scopus, щоб надати додаткову інформацію та контекст;
– робочий процес Майстра зворотного зв’язку з авторами став більш інтуїтивно зрозумілим і додано можливість редагувати препринти та дані про гранти;
– нові функції Сторінки відомостей про документи містять метрику «Кількість переглядів» і попередній перегляд профілю автора Scopus;
– більше 7,8 млн посилань на політики були додані майже до 3 млн статей у Scopus, зв’язуючи дослідження з використанням у політиці;
– препринти SSRN під’єднуються до контенту, котрий доданий з 4 інших основних серверів препринтів з січня цього року;
– збільшено кількість статей, які містять інформацію про фінансування, оптимізовано функцію відслідковування та запущено проект з додавання історичних даних про фінансування в профілі авторів;
– на сьогоднішній день додано чи оновлено класифікації фільтрів відкритого доступу для 17 млн документів, тому цей контент легше знайти та проаналізувати.

Детальніше: https://bit.ly/3FOg8wK, https://bit.ly/3cNmG2l, https://bit.ly/3CSj35J

Фото: Elsevier Ukraine

Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.

Конкурс проводиться з метою подальшого розширення наукової співпраці Академії та Університету, ширшого залучення талановитих студентів старших курсів до наукової діяльності. 

Конкурс проводиться за наступними науковими напрямами:
– математика та кібернетика;
– фізика і астрономія;
– біологія та медична наука.

До конкурсу прийматимуться науково-дослідні проекти, котрі будуть виконуватися спільно науковцями Університету та Академії. Причому, представництво виконавців від Університету та Академії повинно бути паритетним.

Рекомендовані до виконання проекти добираються на підставі рішення незалежної наукової експертизи. Про результати конкурсу авторам буде повідомлено.

Затверджений перелік науково-дослідних проектів, які пройшли конкурсний відбір, буде оприлюднено на веб-сайті Академії.

Початок конкурсу – 20 листопада 2021 року, закінчення – 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/32uxIaU, https://bit.ly/30Vlvva

Фото: НАНУ

Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.

Результати перемовин мали особливе значення для дослідницького співтовариства, оскільки Рада намагалася скоротити запропоновані кошти для Horizon Europe у 2022 році, стверджуючи, що не було достатнього попиту для покриття витрат. Натомість Європейський парламент зробив своїм пріоритетним завданням відмінити це скорочення й додатково фінансово підсилити програму.

Депутати Європарламенту збільшили фінансування програм, які сприяють відновленню після пандемії та відповідають пріоритетам, викладеним у керівних принципах на 2022 рік. До них, зокрема, належить дослідницька програма Horizon Europe і програма дій у сфері навколишнього середовища та клімату LIFE. Програма єдиного ринку збільшена на 30 млн євро, а Європейська державна прокуратура – на 3,8 млн євро. Підтримка молоді є ключовим пріоритетом для парламенту, отже збільшено бюджет Erasmus+ на 35 млн євро. Напрямок EU4HealTH також підсилений додатковими 51 млн євро для забезпечення охорони здоров’я та підвищення стійкості відповідних національних систем.

Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI – Global Europe) поповнений на 190 млн євро з акцентом на боротьбу з пандемією, у т.ч. шляхом вакцинації.

Гуманітарна допомога збільшена на 211 млн євро, що дозволить Резерву солідарності та надзвичайної допомоги покрити зростаючі потреби Фонду солідарності ЄС у зв’язку зі стихійними лихами.

Детальніше: https://bit.ly/3HKoOWV, https://bit.ly/3oKZyHa

Фото: EUA

З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Проект «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України» переміг у конкурсі міжнародних проектів, який проводився у 2020 році МОН України та Державним агентством з розвитку освіти Латвійської Республіки.

16 листопада 2021 року відбувся вебінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан та перспективи». Обговорювались наступні питання:
– роль і місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні;
– призначення та перспективи реалізації українсько-латвійського проекту «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України»;
– мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси;
– цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій;
– відкрита наука у Латвії: дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації;
– відкрита наука в Україні та Національний репозитарій академічних текстів;
– попередня обробка публікацій для визначення подібності контенту;
– процес оцифровки та цифрові ресурси Латвійської національної бібліотеки;
– спільні зусилля провідних університетів Латвії та Латвійської національної бібліотеки на шляху до академічної та дослідницької доброчесності;
– академічна етика та доброчесність в Україні.

17 та 18 листопада 2021 року в рамках робочих семінарів з обговорення актуальних питань аналізу цифрового контенту учасники українсько-латвійського проекту разом із запрошеними експертами обговорювали такі питання:
– сервіс StrikePlagiarism, запити користувачів та перспективи розвитку;
– формування та розвиток вітчизняного сервісу перевірки на збіг текстових фрагментів Anti-Plagiarism та його перспективи;
– сервіс Unicheck, запити користувачів та перспективи розвитку;
– тренди аналізу текстових корпусів та які дані можна отримувати з текстів;
– когнітивні інструменти концептографічного аналізу;
– досвід співпраці з Crossref;
– сервіс «Реєстр наукових видань».

Відеозапис вебінарів та презентаційні матеріали доповідачів представлені у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ.

Також під час візиту латвійських партнерів до України було підписано меморандум про співпрацю між Латвійською національною бібліотекою та Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації. Сторони домовилися докладати спільних зусиль для розвитку науки, освіти, інновацій, науково-технічної інформації.

Для цього вони планують:
– збирати, зберігати, аналізувати, оцінювати, забезпечувати використання, поширення, охорону та захист науково-технічної інформації;
– проводити наукові дослідження та розробки;
– надавати наукове, методичне, інформаційно-аналітичне, програмно-технологічне, експертне та організаційне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, інформаційної діяльності, формування інформаційних ресурсів та сучасної цифрової інфраструктури;
– здійснювати науковий супровід заходів у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, науково-технічної інформації;
– активно підтримувати політику відкритої науки;
– здійснювати обмін інформаційно-бібліографічними даними.

Детальніше: https://bit.ly/3CHkBzl, https://bit.ly/3FFbalZ, https://bit.ly/30fbmZD, http://webinar.ukrintei.ua/, http://www.uintei.kiev.ua/, https://bit.ly/3FEMkCP, https://nrat.ukrintei.ua/rozvytok-czyfrovoyi-nauky-v-latviyi-ta-ukrayini-suchasnyj-stan-i-perspektyvy/