Освітянам

17 грудня 2021 року в Міністерстві освіти і науки України відбувся інфодень «Research and Innovation Day in Ukraine».

Захід присвячено питанню інтеграції України у Європейський дослідницький простір (ЄДП), що є одним з пріоритетів МОН на 2022 рік. Також розглядались перспективи розширення участі у міжнародних наукових програмах ЄС.

Присутні були поінформовані, що робочою групою при Національній раді з питань розвитку науки і технологій оновлено «Дорожню карту інтеграції до ЄДП». Її основними пріоритетами є:
– підвищення ефективності національної дослідницької системи;
– спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами;
– оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури;
– вільний ринок праці дослідників;
– гендерна рівність і комплексний гендерний підхід у сфері науки;
– трансфер знань та відкриті інновації;
– відкрита наука та цифрові інновації;
– міжнародне співробітництво.

Нова політика ЄДП, що визначається «Порядком денним для ЄДП на 2022-2024 роки» та «Пактом про науку та інновації в Європі», спонукає до продовження роботи з актуалізації Дорожньої карти з метою синхронізації дій з країнами ЄС.

Інтеграція України до ЄДП в 2022 році передбачає виконання наступних першочергових завдань:
– формування пулу експертів і забезпечення роботи українських представників у підгрупах Комітету Ради ЄС з питань ЄДП на інновацій;
– запровадження державної політики відкритої науки;
– визначення фінансових, організаційних та правових механізмів приєднання українських дослідницьких інфраструктур до Європейських консорціумів дослідницьких структур;
– проведення консультацій щодо приєднання України до загальноєвропейської сервісної мережі центрів мобільності EURAXESS;
– забезпечення розбудови інфраструктурної підтримки участі України у програмі «Горизонт Європа»;
– забезпечення приєднання України до європейської програми європейського співробітництва у сфері науки та інновацій COST;
– розширення участі України в програмі EUREKA;
– активізація участі України в Європейському інституті інновацій і технологій;
– підтримка розвитку морських наукових досліджень;
– удосконалення політики інтернаціоналізації наукових досліджень та інновацій.

Під час заходу також обговорювалися шляхи розширення участі України у міжнародних наукових і інноваційних програмах ЄС і доступу до передової світової дослідницької інфраструктури. Відбулися панельні дискусії «Впровадження відкритої науки в Україні», «Відкриті інновації та розвиток економіки, що побудована на знаннях» та «Забезпечення гендерної рівності у сфері науки та інновацій».

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/02/12/edp-nakaz.pdf, https://bit.ly/32a4dvl, https://bit.ly/3yMV1ss 

Фото: МОН

Міністерство цифрової трансформації України презентувало цифровий каталог Investors Book 2021 року, у якому представлені можливості фандрейзингу для стартапів.

Каталог містить 85 венчурних фондів, бізнес-янголів, акселераторів та інкубаторів, зацікавлених у підтримці українського ІТ-сектора. Відтепер учасники ринку зможуть користуватися всією інформацією, що міститься в каталозі. Зокрема, вони можуть дізнатися, в якій галузі працюють учасники каталогу, які обсяги фінансування надають, які проекти та на якій стадії підтримують.

У 2021 році каталог отримав найбільше оновлення, починаючи з 2017 року, коли було опубліковано перше видання. Тепер він містить вдвічі більше учасників. Окрім України в ньому представлені фонди та індивідуальні інвестори з США, Польщі, країн Балтії, Нідерландів, Туреччини, Казахстану, Вірменії, Великої Британії, Іспанії, Швейцарії з сукупною кількістю проєктів у своїх портфоліо – понад 3000.

Користувачі каталогу мають можливість замінити тривалий пошук інвесторів швидким вибором із сотень наявних можливостей з більшими шансами на успіх проекту. Причому, каталог відкриває багатьом стартапам доступ до фінансування на ранніх стадіях. Він повинен стати стартовим майданчиком для розвитку інноваційної економіки України, де стартапи знайдуть ідеальних партнерів для запуску своїх масштабних проектів.

Investors Book 2021 була створена Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках його Програми конкурентоспроможної економіки в Україні та Міністерства цифрової трансформації України.

Детальніше: https://investorsbook.uvca.eu/, https://bit.ly/3sggtVK

Фото: скріншот

KPMG – одна з найбільших у світі мереж, що надають професійні послуги, та одна з аудиторських компаній великої четвірки оприлюднила перший звіт щодо прогресу у скороченні викидів парникових газів – Net Zero Readiness Index.

Представлений звіт є інструментом, який порівнює прогрес 32 країн у сфері скорочення викидів парникових газів, що спричиняють зміни клімату,  оцінює їхню готовність та здатність досягти нульового рівня шкідливих викидів цих газів до 2050 року. 

Індекс враховує, крім викидів вуглецю, ще й викиди метану й оксиду азоту. Кожна країна аналізувалася в рамках звіту за 103 показниками, котрі застосовувалися для оцінки готовності на загальнодержавному рівні та на рівні окремих секторів, як то виробництво електричної та теплової енергії, транспорт, будівництво, промисловість, сільське господарство, землекористування та лісове господарство.

У результаті аналізу всі країни-учасниці були поділені на дві категорії: топ-25 країн за поточним рівнем прогресу та ініціатив і сім країн, на котрі слід звернути увагу, де є значні можливості для просування зусиль щодо декарбонізації.

Ключові результати, сформульовані у дослідженні, наступні:
– країни діють повільно щодо встановлення цільових показників Net Zero та їхнього закріплення в законодавстві;
– відсутність можливості виконання зобов’язань у рамках ініціативи Net Zero є слабким місцем в глобальних амбіціях щодо досягнення нульового рівня викидів;
– готовність на рівні держави значною мірою віддзеркалюється в готовності секторів;
– готовність досягнути Net Zero пов’язана з економічним добробутом.

У ході підготовки звіту його автори спілкувалися з широким колом спеціалістів, які працюють на міжнародному рівні а також у кожній з 32 країн-учасниць. Спираючись на їхні спостереження, отримані наступні висновки щодо глобального переходу до економіки з нульовим енергетичним балансом:
– цілі щодо Net Zero є лише першим кроком;
– уряди повинні використовувати фінансові ринки для забезпечення виходу на Net Zero;
– необхідна потужна політична синергія та співпраця на всіх рівнях;
– розвиток державної підтримки заходів у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату має бути зоною головної уваги для урядів;
– постійна геополітична напруженість потенційно може перетворити ініціативу Net Zero на арену конкуренції, а не співпрацю у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3GP6zyh, https://bit.ly/3q5lnSy, https://bit.ly/3IVUCIY

Фото: скріншот