National Repository of Academic Texts -

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВІД ПОЛЬСЬКОГО КОЛЕДЖУ

Польський коледж в Натоліні (Варшава) оголосив про старт відбору на стипендіальну програму Natolin Fellowship Program. Це ініціатива ЄС в рамках проєкту «EU4YOUTH – Стипендіальна програма для Східних партнерів у Коледжі Європи в Натоліні».

Вона покликана підтримати підготовку кадрів для європейської інтеграції країн Центральної та Східної Європи. Орієнтована на молодих фахівців (віком до 35 років) – аспірантів та постдоків з України, Молдови та Грузії. Пріоритет надається дослідникам, що спеціалізуються у політології, міжнародних відносинах, економіці, праві, історії, журналістиці, філології. Навчання відбуватиметься англійською мовою і триватиме з червня-липня 2024 року до січня-лютого 2025 року. Крім академічних семінарів стипендіати відвідають мовні курси, отримають наставництво та пройдуть стажування. Кожен учасник програми отримуватиме стипендію у розмірі 1,197 тис. євро на місяць упродовж восьми місяців. Заявку на участь можна подати до 10 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/rzlmp, http://surl.li/rzllu, http://surl.li/squwj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-17

ОЕСР: ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Збірник передових практик у галузі інфраструктури якості 2024 року: підвищення стійкості до стихійних лих».

Наголошується, що в епоху глобальної кліматичної кризи, непередбачуваних погодних умов та дедалі частіших стихійних лих, забезпечення стійкості інфраструктури має першорядне значення. У звіті розглядаються шляхи розширення можливостей урядових інституцій щодо запобігання, реагування, відновлення та зведення до мінімуму впливу стихійних лих на інфраструктурні активи. Співробітництво і технології розглядаються експертами як рушійні сили стійкості, а фінансові ресурси, технічні навички та нормативно-правова база – як ключові чинники, що забезпечують стійкість. Зосереджено увагу на принципах забезпечення стійкості інфраструктури, які ґрунтуються на передовому світовому досвіді та поглибленому аналізі інфраструктурних проєктів у Колумбії, Гані, Індії, Індонезії, Японії, Мозамбіку та США.

Детальніше: http://surl.li/sqrgz, http://surl.li/sqrxa, https://doi.org/10.1787/54d26e88-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-04-17

ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес».

У ній автор задається питанням: у якій ще галузі люди, які пройшли таку велику попередню підготовку, вважатимуться всього лише стажерами і пропонує називати їх відповідно до того, ким вони фактично є – дослідниками. Мішель розмірковує над тим, хто такий «постдок», чим відрізняється аспірант від інших науковців та запитує, чи мають вони затребувані на ринку навички? Відповіді на ці запитання можуть бути очевидними для тих, хто працює в академічній сфері. Сам автор статті стверджує, що у науці постдоків зазвичай розглядають як простих стажерів і, відповідно, погано їм платять. Необхідно здійснити переоцінку посад та їх найменування. Термінологія, що використовується наразі до дослідників-початківців, – це ярлик, що формує сприйняття і спотворює реальність. Звання «аспірант» і «постдок» приховують фаховий характер і досвід цих посад та цементують ієрархію, що необґрунтовано подовжує період навчання і виправдовує нижчу оплату праці у купі з нестабільними контрактами. Мішель пропонує називати аспіранта «молодшим дослідником», а постдока – просто «дослідником», додаючи інформацію про їх ступінь досвіду (наприклад, «незалежний дослідник» або «старший науковий співробітник», які будуть присвоюватися кафедрами по мірі кар’єрного зростання цих молодих науковців).

Детальніше: http://surl.li/spvfn, http://surl.li/sqbay

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ТА ПРЕМІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ У 2024 РОЦІ

Комітет з Національної премії України оголосив конкурси на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених 2024 року.

Премія Президента України для молодих вчених присуджується за видатні досягнення у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Пріоритет надається роботам у галузі науки і техніки, які становлять значний внесок у зміцнення безпеки та оборони країни, а також відбудови економіки та соціально-культурної сфери. Планується присудити сорок премій (у т.ч. до двадцяти – для молодих вчених закладів вищої освіти) розміром 40 тис. грн. Національна премія України імені Бориса Патона присуджується за розроблення і впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень. Щороку присуджується біля дванадцяти премій. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 травня 2024 року (на здобуття премії Президента України для молодих вчених) та до 10 червня 2024 року (на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона).

Детальніше: http://www.kdpu-nt.gov.ua/, http://surl.li/sptgq, http://surl.li/sptgz, http://surl.li/spthz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16

ПОСІБНИК ІЗ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Європейська виконавча агенція з освіти та культури оприлюднила «Посібник із цифрових навичок для викладачів».

У ньому розглядаються стратегії, які можуть використовувати науково-педагогічні працівники для удосконалення цифрових навичок студентів. Рекомендації побудовані на матеріалах аналізу контексту цифрових навичок у країнах Європейського Союзу і поточних викликів. Представлені відомості про цифрові навички, їх етику та стійкість, дорожню карту European DigComp Framework. Описано методи удосконалення цифрових навичок для різних вікових груп і різних вихідних рівнів навичок. Продемонстровано цілісне бачення середовища підтримки цифрових навичок ЄС, включаючи професійний розвиток і роль лідерів.

Детальніше: http://surl.li/smpnw, http://surl.li/smpog

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини

2024-04-16

ОЕСР: ІНФРАСТРУКТУРА ДЛЯ СТІЙКОГО МАЙБУТНЬОГО

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інфраструктура для майбутнього, стійкого до зміни клімату».

У ньому наголошується, що стійкість до зміни клімату та інфраструктура тісно пов’язані між собою. По-перше, зміна клімату створює прямі та непрямі ризики для інфраструктурних активів і надання відповідних послуг. По-друге, інфраструктура може посилювати кліматичні ризики, впливати негативно на навколишнє середовище. По-третє, зміна клімату створює нові потреби в інфраструктурі та нові вимоги до неї. Наведено огляд впливу зміни клімату на інфраструктуру, а також ключових сфер політики, які мають сприяти підвищенню стійкості інфраструктури. Розглядаються досягнення та недоліки планування та розвитку інфраструктури (упродовж усього її життєвого циклу) для забезпечення стійкості до кліматичних змін. Наголошується на значенні підвищення обізнаності про кліматичні ризики та поглиблення їхнього розуміння фінансовими та інвестиційними установами, вказується на дієвість стандартів і фінансових інструментів, що ураховують адаптацію до клімату та стійкість. Висловлюється ідея використання природи як економічно ефективного заходу для підвищення стійкості до зміни клімату. Визнаються особливі потреби країн, що розвиваються, у зміцненні міжнародних партнерств і наданні міжнародної підтримки.

Детальніше: http://surl.li/spnog, http://surl.li/spnpa, https://doi.org/10.1787/a74a45b0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-04-16

БРИТАНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ ШКОДЯТЬ СОБІ, КОЛИ ЗАЛУЧАЮТЬ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Британські університети шкодять собі, коли залучають китайських студентів».

У ній наголошується, що набір недостатньо підготовлених студентів шкодить навчанню та негативно діє на викладачів. Автор статті, коли його призначили викладачем, бажав відтворити свій досвід студентських років, але із подивом з’ясував, що британська система вищої освіти змінилася до невпізнання. Масове збільшення набору китайських студентів на його думку є не стільки свідченням конкурентоспроможності Великої Британії на міжнародному ринку вищої освіти, скільки демонструє неетичний бізнес, побудований на принципі максимізації доходів, що призводить до розмивання освітніх стандартів. Незнання мови – не основна проблема, оскільки мотивація студентів з Китаю інша: щоб отримати гарну роботу вдома, їм потрібен диплом престижного освітнього закладу. Британські студенти також програють, оскільки на них впливає падіння якості навчання в аудиторіях, а викладачі відчувають високе навантаження та стрес. Разом із тим автор статті визнає, що китайські студенти, як і будь-які інші іноземці, можуть зробити значний внесок у вищу освіту Великої Британії.

Детальніше: http://surl.li/snmog

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15

QS WORLD UNIVERSITY RANKINGS BY SUBJECT 2024

QS Quacquarelli Symonds опублікувала чотирнадцяте видання предметного рейтингу університетів світу – QS World University Rankings by Subject 2024.

Він охоплює 55 різних предметних напрямків (включно з музикою та ШІ) у 5-ти широких предметних категоріях та 1559 закладів вищої освіти. Університети оцінювались за різними показниками, у т.ч. академічною репутацією, репутацією роботодавця, індексом міжнародної дослідницької мережі (IRN). У цьому рейтингу Україна представлена 8-ма освітніми інституціями у 14 дисциплінах, які належать до усіх 5-ти категорій. Найкращі показники продемонстрував Київський національний університет імені Тараса Шевченка (він представлений у 4-х галузевих категоріях з 10-ма предметами). Друге місце посідає Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (2 галузевих категорії та 4 предмети).

Детальніше: http://surl.li/snasn, http://surl.li/smzog, http://surl.li/snaiq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15

ЄДИНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ШІ НА РІВНІ КОМПАНІЙ

Компанія GlobalLogic з групи Hitachi презентувала унікальну архітектуру єдиної платформи для упровадження у робочі процеси корпоративних ШІ-рішень, створену у партнерстві з провідними сервісами із масштабування даних.

Вона дозволяє інтегрувати найкращі моделі, алгоритми та рішення, незалежно від того, чи розміщені вони у хмарі, чи на локальних серверах; прискорює найбільш затребувані операції (клієнтську підтримку, розробку ПЗ, перехід із застарілих систем, перенесення та управління корпоративними даними тощо). «В умовах, де «найкраща» технологія може змінюватися щомісяця або навіть щотижня, єдина платформа від GlobalLogic дозволяє нашим клієнтам впроваджувати останні інновації та найкращі корпоративні GenAI рішення у швидкозмінному світі технологій» каже директор з інжинірингу Суміт Суд. Також GlobalLogic опублікувала ряд практичних рекомендацій щодо використання ШІ. Компаніям потрібно забезпечити відповідність вимогам безпеки та конфіденційності даних, запобігати витоку інтелектуальної власності та уникати юридичних ризиків, бути технічно гнучкими (щоб швидко інтегрувати нові рішення у разі появи нових інноваційних моделей). Керівники повинні управляти змінами, знаходити ефективні стратегії контролю витрат та отримання прибутку від інвестицій у штучний інтелект.

Детальніше: http://surl.li/smzdl, http://surl.li/smzdw

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-04-15

ОЕСР: ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТИЧНИХ ДАНИХ В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Так, міністре, так, дослідження: структури та навички для більш ефективного використання фактичних даних в освітній політиці» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що інформування про результати наукових досліджень та забезпечення ефективного використання їх результатів – це ключ до професіоналізації процесів розроблення освітньої політики, поліпшення якості освіти. Розробники політики, як правило, використовують матеріали досліджень та їх рекомендації епізодично та фрагментарно, звертаючи увагу на окремі приклади, які корисні для підтвердження власних переконань чи підтримки політичного порядку денного. Систематичне використання наукових даних у формуванні політики стикається з такими викликами, як політизовані публічні дебати та зміни в політичному та економічному ландшафті. Відсутність довгострокової стратегії використання результатів досліджень в органах управління негативно впливає на політичні рішення. Такі висновки роблять експерти організації на основі даних навчальних семінарів проекту «Посилення впливу досліджень у галузі освіти» та матеріалів опитування міністерств освіти із 29 країн.

Детальніше: http://surl.li/smlkp, http://surl.li/smlph, https://doi.org/10.1787/6f97bcda-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-15