UNESCO

Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оприлюднила звіт про моніторинг виконання Лісабонської конвенції.

У ньому йдеться про те, що справедливе, прозоре та недискримінаційне визнання кваліфікацій вищої освіти залишається першорядним для забезпечення доступу до вищої освіти та ринку праці. Документ ґрунтується на опитуванні держав-учасниць, проведеному у 2019-2020 роках. Він описує право на надання інформації, транснаціональну освіту, право на оскарження, питання цифровізації, у т.ч. рекомендації щодо рішення з автоматичного розпізнавання даних та цифрових облікових даних. Наголошується, що за останню чверть десятиліття Лісабонська конвенція Ради Європи/ЮНЕСКО сприяла збільшенню поширення знань і зробила навчання за кордоном реальністю для студентів у 54 країнах Європи та інших регіонів. Конвенція Ради Європи/ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій у сфері вищої освіти була першою регіональною конвенцією ЮНЕСКО «другого покоління» і наразі вважається сучасним та ефективним засобом покращення доступу до вищої освіти і мобільності у цій сфері. Прийнята у квітні 1997 року, вона була ратифікована майже усіма державами-членами ЮНЕСКО в європейському регіоні.

Детальніше: https://bit.ly/3AOnIYa, https://bit.ly/3F0h9nX, https://bit.ly/3Vd750K

10 листопада 2022 року відзначається Всесвітній день науки, цьогорічна тема якого «Фундаментальні науки для сталого розвитку».

Він проходить у рамках Міжнародного року фундаментальних наук для сталого розвитку. Відзначення дня науки підкреслює важливість та надзвичайну актуальність науки у житті суспільства та необхідність широкої дискусії стосовно перспективних напрямків досліджень. Його місія – поінформувати людей про досягнення у галузі науки, продемонструвати їх суспільне значення, звернути увагу на роль науковців у забезпеченні сталого розвитку. ЮНЕСКО закликає до відзначення Всесвітнього дня науки та пропонує усім небайдужим долучитись: організувати день «відкритих дверей» в наукових установах, університетах, дослідницьких компаніях, провести виставку, запросити до наукового музею, провести лекції з питань внеску фундаментальної науки у сталий розвиток, підготувати відеоролик із конкретними прикладами того, як саме фундаментальна наука вирішує кліматичні проблеми та опублікувати у соціальних мережах.

Детальніше: https://bit.ly/3TbPBzX, https://bit.ly/3Ua1RCo, https://bit.ly/3Ut3JWp

На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт Генерального секретаря ООН «Грамотність для життя: формування майбутніх програм та освіта для демократії», презентованого на засіданні комітету Генеральної Асамблеї ООН.

У ньому наводяться дані про те, що у світі наразі 244 млн дітей і підлітків не відвідують школу, 771 млн дорослих не мають базових навичок грамотності. Автори звіту наводять приклади уроків, засвоєних під час реагування на COVID-19 задля протидії глобальному зриву освітнього процесу, а також окреслюють орієнтовані на майбутнє ініціативи, засновані на рекомендаціях звіту ЮНЕСКО «Майбутнє освіти». Йдеться про розроблення кращих політичних рішень, практичне забезпечення потреб у навчанні найбільш знедолених верств населення, використання цифрових технологій для навчання та оцінювання навичок і програм.

Детальніше: https://bit.ly/3TgtQQ3, https://bit.ly/2kEkzX0, https://bit.ly/3fMR6Xm

На засіданні Науково-консультативної ради проекту «Експедиції ДНК навколишнього середовища в морських об’єктах, включених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» оприлюднені рекомендації з підготовки ЮНЕСКО до глобального розгортання ініціативи «Громадянська наука».

Наукова консультативна рада об’єднує провідні світові наукові досягнення та досвід у галузі молекулярної екології, еДНК, біоінформатики, меташтрихкодування риби, науки про океан. Вона забезпечує зв’язок з передовими світовими науковими знаннями у використанні відбору зразків еДНК для моніторингу морського біорізноманіття, співпрацює з координаційною групою ЮНЕСКО та партнерською лабораторією еДНК у визначенні оптимальних протоколів відбору та обробки зразків в рамках громадської наукової діяльності. Проект реалізується Міжурядовою океанографічною комісією ЮНЕСКО та Центром всесвітньої спадщини за підтримки уряду Фландрії в рамках оголошеного ООН «Десятиліття наук про океан на користь сталого розвитку».

Детальніше: https://bit.ly/3xOmhrc, https://www.unesco.org/en/edna-expeditions

У вересні 2022 року запущено Африканську мережу національних виконавчих структур із визнання кваліфікацій вищої освіти.

Вона покликана сприяти обміну актуальною інформацією, підтримувати розвиток потенціалу взаємного навчання, визнання та академічної мобільності на континенті. Мережа об’єднує 14 держав-учасниць Аддіс-Абебської конвенції та наслідує практики раніше створених мережі у Європі (ENIC/NARIC), Азії та Тихоокеанському регіоні (APNNIC)в рамках виконання Лісабонської та Токійської конвенцій. Зміцнення та об’єднання систем вищої освіти в Африці є ключем до розширення можливостей і прискорення соціально-економічного розвитку країни. Впровадження Аддіс-Абебської конвенції та Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій щодо вищої освіти матиме важливе значення для проекту ЮНЕСКО Campus Africa, метою якого є об’єднання університетів на континенті, розширення можливостей та розширення співпраці між національними системами вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3f6pSdM, https://bit.ly/3qSFpRh

На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт Організації Об’єднаних Націй «Системи спостереження за океаном — щорічний звіт високого рівня».

У документі міститься інформація про стан, можливості та цінності Глобальної системи спостереження за океаном. Звіт зосереджений на декількох ключових аспектах: глобальний погляд на стан системи моніторингу океану; поглинання вуглецю океаном для забезпечення більш точних прогнозів кліматичних моделей; поліпшення прогнозів прибережних затоплень та їх попередження; спостереження за фітопланктоном задля розуміння зміни харчових ланцюгів та зрушень у морському житті; залучення нових громад до програм дослідження і збереження океанів. Звіт підготовлений координаційною групою спостережень GNO, групами GNO-Bioeko та BGC, групою OOPC, секретаріатами Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО та Всесвітньої метеорологічної організації.

Детальніше: https://bit.ly/3qYpOPO, https://bit.ly/3BSnZdJ, https://ioc.unesco.org/, https://goosocean.org/

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Даніеля Баріля, голови комітету, відповідального за підсумкову декларацію Сьомої міжнародної конференції з освіти дорослих (CONFINTEA VII).

У ній автор розмірковує про важливе прагнення держав-членів покращити фінансування освіти дорослих і чому вони повинні почати це реалізовувати. На заключному засіданні CONFINTEA VII було прийнято Марракешські рамки дій (МРД). У документі закріплено визнання пріоритетів навчання та освіти дорослих і, що воно має фінансуватися «за рахунок внеску широкого кола зацікавлених сторін, різних міністерств, роботодавців та інших приватних суб’єктів, місцевих органів влади та учнів». Зобов’язання МРД, стануть одним із показників, за якими оцінюватиметься національна політика у цій сфері.

Детальніше: https://bit.ly/3DplHUC, https://bit.ly/3RVGuUk, https://bit.ly/3xqeyja, https://bit.ly/3BKJUDx