КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО МОНІТОРИНГУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО МОНІТОРИНГУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

У рамках поточних зусиль із просування моніторингу відкритої науки відповідно до прийнятих у 2021 році Рекомендацій щодо відкритої науки,

У рамках поточних зусиль із просування моніторингу відкритої науки відповідно до прийнятих у 2021 році Рекомендацій щодо відкритої науки,

ЮНЕСКО пропонує до обговорення проекту принципів моніторингу відкритої науки та закликає усі зацікавлені сторони надати свої коментарі та пропозиції.  Прийняття рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки три роки тому означало, що країни-підписанти взяли на себе зобов’язання забезпечувати прозорість, інклюзивність та розвивати співпрацю у просуванні відкритої науки в усьому світі, а також регулярно відстежувати та оцінювати вплив політики, механізмів, ініціатив і стимулів у сфері відкритої науки, використовуючи комбінацію кількісних і якісних підходів. Крім того, країни мають розробляти власні стратегії моніторингу ефективності відкритої науки. Усі розуміють, що відкрита наука є не самоціллю, а засобом, інструментом створення справедливих та інклюзивних дослідницьких систем у світі. Тому важливо контролювати ступінь відкритості не лише наукових статей чи даних, але й усіх стовпів відкритої науки та всіх етапів наукового циклу. Для системи моніторингу відкритої науки необхідно забезпечити поєднання відкритих якісних і кількісних оцінок, а також коректного оцінювання інновацій. Тому для забезпечення більш відкритого, прозорого і рівноправного доступу до наукових досліджень і їхніх результатів,  і максимально повного отримання вигод від наукової діяльності, надзвичайно важливо спиратися на спільні принципи моніторингу відкритої науки. Проект принципів моніторингу відкритої науки є відправною точкою для всесвітніх консультацій, розгляду різноманітних точок зору та формування глобального бачення. Зауваження та пропозиції можна подати до 30 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/qsmjzw, http://surl.li/oygtcz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-10-28
Share
61
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Міністерство освіти і науки України інформує академічну громадськість про запровадження важливих змін у рамках політики дерегуляції і дебюрократизації наукової сфери України.

Міністерство освіти і науки України інформує академічну громадськість про запровадження важливих змін у рамках політики дерегуляції і дебюрократизації наукової сфери України.

Нинішні рішення спрямовані на оптимізацію робочого часу дослідників та поліпшення видимості досягнутих ними результатів.

Вводиться єдина уніфікована форма звітності для всіх наукових проєктів усіх сфер управління; надається дозвіл на використання форми проміжних та остаточних звітів; скорочується обсяг затребувано інформації для звітування. Тепер громадськість, яка зацікавлена у результатах науково-технічної діяльності, отримає швидший і зручніший доступ до інформації про результати досліджень, а замовники (грантонадавачі) зможуть оперативніше обробляти звітні документи, що надходять від виконавців  (університетів та наукових установ). Це сприятиме підвищенню прозорості наукової діяльності та зміцненню довіри громадськості до системи фінансування науки, підвищить якість аналітики щодо наукових проєктів.

Детальніше: http://surl.li/gjmyfy, http://surl.li/kezpzq

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-10-21
Share
86
ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

На сторінці блогу вебсайту компанії EBSCO опублікований матеріал «Чотири простих способи посилити маркетинг цифрових журналів у вашій бібліотеці».

На сторінці блогу вебсайту компанії EBSCO опублікований матеріал «Чотири простих способи посилити маркетинг цифрових журналів у вашій бібліотеці».

У ньому пропонуються способи просування цифрових журналів у бібліотеці та ідеї щодо ефективного використання маркетингових матеріалів, створення соціального контенту та  підтримки посилань на нові рекламні матеріали.  Навіть якщо відвідувачі бібліотеки знають багато про можливості свого доступу до різноманітних ресурсів, у т.ч. цифрових журнальних колекцій, вони можуть мати обмежене уявлення про різноманітність цифрових журналів, їх підбір. Отже, бібліотеки щоб збільшити використання колекцій цифрових журналів (як безпосередньо у приміщеннях бібліотек, так і в інтернеті) мають працювати над рекламою. По-перше, необхідно стимулювати інтерес через розповсюдження друкованих рекламних матеріалів (це працює навіть у сучасному технологічному світі, коли переважна частина маркетингових зусиль зосереджена у мережі). По-друге, необхідне інформування та розголос через соціальні мережі. По-третє, обізнаність читачів необхідно  підтримувати через вебсайт бібліотеки, який насправді є ідеальним місцем для реклами та допомоги користувачам у пошуку корисних джерел інформації. По-четверте, слід експериментувати з інформаційними бюлетенями та розсилкою на електронні скриньки читачів (маркетинг е-поштою може бути чудовим способом залучити відвідувачів і нагадати їм про можливості доступу до контенту). Щомісячний інформаційний бюлетень – один із все ще працюючих інструментів повідомлення про появу нових цифрових журналів, які було додано до колекції.

Детальніше: http://surl.li/sjlohi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-10-14
Share
79
DOAJ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ

DOAJ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано гостьовий допис Мікаеля Лааксо «Погляд дослідника: DOAJ як джерело дослідницьких даних».

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано гостьовий допис Мікаеля Лааксо «Погляд дослідника: DOAJ як джерело дослідницьких даних».

Доцент з інформаційних досліджень в Університеті Тампере (Фінляндія), який спеціалізується на науковій комунікації та відкритій науці, вже тривалий час досліджує мінливий ландшафт відкритості наукових публікацій. Його цікавлять питання бібліометрії, веб-метрик, видавничих бізнес-моделей, політики у галузі науки та мотивації науковців.  Він вважає, що DOAJ є чудовим ресурсом для пошуку цікавих журналів, які доцільно обрати для регулярного ознайомлення, але також унікальне джерело дослідницьких даних для тих, хто власне проводить дослідження публікаційної екосистеми. Мікаель наводить приклад своєї участі у дослідницьких проектах, які базувалися на даних DOAJ для визначення частки статей наукових журналів, доступних у відкритому доступі. Завдяки тому, що кожне видання свій унікальний ідентифікатор (ISSN/E-ISSN), науковець може відстежувати багато завдяки DOAJ, сайтам журналів та іншим джерелам інформації. Справжня сила DOAJ виявляється в тому, наскільки прозорими є критерії включення для журналів. Публікація журналів у відкритому доступі та доступні дані для опису публікацій пройшли довгий шлях з 2009 року і тепер все більше журналів надають метадані для своїх окремих опублікованих статей, які можна запитувати через DOAJ API. Публікації у відкритому доступі продовжують  зростати, їх цінність збільшується, відповідно користь від DOAJ буде також підвищуватись – для читачів, авторів і дослідників, які вивчають екосистему.

Детальніше: http://surl.li/vbgpsa, http://surl.li/vhggic, https://doaj.org/apply/guide/, https://doaj.org/api/v4/docs  

Фото: Блог DOAJ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-11
Share
83
АСАМБЛЕЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФРАСТРУКТУР

АСАМБЛЕЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФРАСТРУКТУР

Провідні європейські організації електронної інфраструктури – EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE – підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур.

Провідні європейські організації електронної інфраструктури – EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE – підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур.

Очікується, що це дозволить суттєво зміцнити їх позиції  та підтримати подальший розвиток електронних інфраструктур ЄС задля  розвитку європейських досліджень, стимулювання інновацій і просування наукових відкриттів.  Учасники Асамблеї мають гарний досвід надання передових послуг через центри обробки даних, репозитарії, мережеве підключення університетів і наукових центрів, об’єднання обчислювальних ресурсів та експертну підтримку. Ключові цілі Асамблеї полягають у спільній адвокації е-інфраструктур серед політиків, фінансових інституцій та інших зацікавлених сторін; підвищенні суспільної обізнаності та видимості е-інфраструктур; узгодженні дій  у сферах, що становлять спільний інтерес (зокрема – спільний пошук фінансування); підтримка інновацій; просування принципів і практик відкритої науки; покращення зв’язків із дослідницькими спільнотами та сприяння діалогу для кращого розуміння їхніх потреб; розвиток цифровізації у галузі європейських досліджень та освіти.

Детальніше: www.prace-ri.eu, http://surl.li/ejfykj

Фото: EGI

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-07
Share
84
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ТРЕТЬОМУ КВАРТАЛІ 2024 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ТРЕТЬОМУ КВАРТАЛІ 2024 РОКУ

У липні-вересні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

У липні-вересні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

База академічних текстів поповнилась на 5’463 академічних тексти: 354 звіти НДДКР і  5’109 дисертацій. Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до  275’979 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 133’393  наукових звітів та  142’586  дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.

Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено  4’362 академічних тексти від  10 університетів  та видавництв).

Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювався у середньому  56,9  тис. разів на місяць відвідувачами з усього світу.

Регулярно у щомісячному режимі відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі репозитарію http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних https://data.gov.ua/dataset/7f30ad2d-f3e3-4f5d-87fc-4f805d6334dc.

Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 375 таких інформаційних матеріалів, які отримали понад 129,4 тис. переглядів.

Продовжуємо публікацію матеріалів щодо відкритої науки, відкритих дослідницьких даних та інструментів штучного інтелекту. Підтримуємо заходи з популяризації науки, знайомимо спільноту НРАТ з науковими подіями (конференціями, семінарами, програмами підвищення кваліфікації) та грантовими можливостями. 

Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»).

Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ також розсилається 115  підписникам.

Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. Постійно надається підтримка користувачам репозитарію, – відбувається комунікація з приводу технічних питань роботи НРАТ, ми отримуємо побажання щодо корисних майбутніх сервісів, допомагаємо уточнювати метадані та надаємо поради з пошуку наукової інформації.

Представлені на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського дані про автореферати захищених в Україні дисертацій супроводжуються повідомленням про джерело інформації (УкрІНТЕІ) та зручним для читачів гіперпосиланням на відповідний повний текст дисертації, що міститься у НРАТ.

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-10-01
Share
134
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО КОМАНДИ DOAJ

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО КОМАНДИ DOAJ

Незалежна некомерційна організація DOAJ, яка підтримує  унікальний обширний індекс журналів відкритого доступу з усього світу, опублікувала  пропозицію до фахівців, які знаються на відкритому доступі, приєднуватись до команди волонтерів DOAJ.

Незалежна некомерційна організація DOAJ, яка підтримує  унікальний обширний індекс журналів відкритого доступу з усього світу, опублікувала  пропозицію до фахівців, які знаються на відкритому доступі, приєднуватись до команди волонтерів DOAJ.

Наразі DOAJ має мережу кваліфікованих добровільних помічників редакторів, які працюють із новими заявками, що надходять від журналів з усього світу. Вони оцінюють якість, репутацію та популярність наукових публікацій й сприяють розвитку відкритого доступу. Вимоги до претендентів: знання німецької або португальської та англійської мови, гарне розуміння суті й практики відкритого доступу, досвід написання та рецензування наукових публікацій, підтримка DOAJ та його цілей.

Детальніше: http://surl.li/lnuofr, https://doaj.org/about/volunteers/, https://doaj.org/privacy/, http://surl.li/yqfpob

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-26
Share
92
ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect,  консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і  алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ.  Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища,  зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності  цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями.  Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18
Share
116
ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації  та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.

Детальніше: http://surl.li/hjfcyf, http://surl.li/yytmed, http://surl.li/zmnplp

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-12
Share
93
БЕЗПЛАТНИЙ ДОСТУП ДО РЕСУРСІВ RESEARCH4LIFE НА 2025 РІК

БЕЗПЛАТНИЙ ДОСТУП ДО РЕСУРСІВ RESEARCH4LIFE НА 2025 РІК

Міністерство освіти і науки України та команда проєкту Research4Life повідомляють про продовження ще на рік безплатного доступу закладів вищої освіти і наукових установ України до електронних баз даних та колекцій наукової літератури провідних видавництв.

Міністерство освіти і науки України та команда проєкту Research4Life повідомляють про продовження ще на рік безплатного доступу закладів вищої освіти і наукових установ України до електронних баз даних та колекцій наукової літератури провідних видавництв.

Включення України до списку країн групи А, яке надає можливість безкоштовного доступу для організацій до повнотекстового академічного і професійного контенту, стало суттєвою підтримкою для українських науковців в умовах сьогодення. Укладання угоди про рівень обслуговування, долучення України до мережі адміністраторів, підʼєднання доступу між Research4Life та Державною науково-технічною бібліотекою України надало можливість для ефективної роботи ЗВО і НУ із ресурсами платформи. ДНТБ нагадує, що для отримання безкоштовного доступу до ресурсів Research4Life і консультацій стосовно користування колекціями, потрібно звернутися до ДНТБ.

Детальніше: http://surl.li/ckeycw, http://surl.li/ejtued

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-09
Share
139