НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

У ній автор розповідає про наукових дослідників і волонтерів, які у свій вільний час уважно аналізують наукові публікації з метою виявлення маніпуляцій, фальсифікацій та помилок. Му Янг із Колумбійського університету каже, що може проводити до 30 годин на тиждень, аналізуючи зображення та графіки у наукових роботах, шукаючи дублікати або ознаки штучної обробки. Для цього не обов’язково мати глибоку предметну експертизу: як правило, достатньо уважного погляду і базових інструментів роботи із зображеннями. У одному з виявлених випадків один і той самий графік з’являвся у 72 різних публікаціях, що нібито представляли різні дослідження. Результати роботи таких «детективів» не лишаються без наслідків. Їхні публічні зауваження на порталі pubpeer.com привертають увагу до робіт у різних галузях знань. Детективи запропонували свої відгуки на сотні статей, серед яких були праці відомого науковця, який втратив посаду після перевірки. Іноді виявлення фальсифікацій призводить до юридичних наслідків. Так, британський розслідувач Шолто Девід у справі проти дослідників з Dana-Farber Cancer Institute використав закон США про помилкові твердження, що дозволяє подавати позови від імені уряду. Внаслідок позову інститут погодився виплатити компенсацію, частину якої отримав і сам Девід.  Попри те, що більшість розслідувачів працюють без винагороди й часто стикаються з критикою, багато хто сподівається, що їхні успіхи підвищать престиж і визнання цього виду діяльності. Однак щодо «наукових детективів» залишається багато питань: більшість фальсифікацій залишається непоміченими, майже немає централізованого механізму розслідування,  реакції видавців та університетів на виявлені проблеми часто бувають повільними або формальними. Дехто вважає, що для ефективної боротьби з маніпуляціями слід удосконалити первинне рецензування і змінити культуру наукових публікацій, більш активно протидіяти академічним порушенням. Автор статті вважає, що добровільні «наукові детективи» відіграватимуть все більш помітну роль у підтримці академічної етики.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/qkCK2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-01-19
Share
ПОСІБНИК ДОСЛІДНИКА З  УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

ПОСІБНИК ДОСЛІДНИКА З  УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU».

Наголошується, що дослідницькі дані є основою наукових відкриттів, і наразі їх масштаби безпрецедентні – від величезних обсягів даних, отриманих за допомогою геномних секвенаторів, до петабайтів кліматичних симуляцій.  Вузол EOSC EU вирішує критичні питання роботи з даними, пропонуючи інтегрований пакет послуг з управління даними, розроблений спеціально для академічної спільноти. Ця екосистема надає надійне, масштабоване та інтуїтивно зрозуміле рішення, яке впорається зі складнощами логістики даних, дозволяючи науковцям зосередитися на власних дослідженнях. Хмарне сховище для спільних досліджень (вузол EOSC EU) є потужним сервісом синхронізації та обміну файлами, який діє як центральне хмарне сховище для всіх матеріалів проєкту з автоматичною синхронізацією, офлайн-доступом, можливостями налаштування контролю різного рівня доступу, відстеження та відновлення версій, кодування та аналізу (написання, виконання коду, об’єднання, візуалізація, поширення, робота з популярними мовами програмування та важливими бібліотеками), безпечна передача великих файлів. Разом ці сервіси утворюють комплексну екосистему управління даними в рамках вузла EOSC EU, що дозволяє дослідникам впевнено, безпечно та легко керувати, обмінюватися та передавати дані будь-якого розміру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MEuEL, https://qrpage.net/qr/DZYzo, https://qrpage.net/qr/0mkJJ, https://qrpage.net/qr/PpMLd    

Фото: ЄС

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини   #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-13
Share
ДОРОЖНЯ КАРТА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

ДОРОЖНЯ КАРТА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України затвердило Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) на період до 2027 року.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України затвердило Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) на період до 2027 року.

Відповідний наказ МОН від 31 грудня 2025 року № 1732 розміщено на порталі МОН. Документ розроблено МОН України на виконання статті 375 «Угоди про асоціацію…»  і передбачає поступову гармонізацію національної науково-інноваційної системи з європейськими політиками, підходами та практиками. Дорожня карта охоплює ключові напрями розвитку науки та інновацій, серед яких – розвиток  відкритої науки та управління дослідницькими даними; розвиток і стійкість дослідницьких інфраструктур; підтримка наукових кар’єр і мобільності дослідників; реформування системи оцінювання досліджень відповідно до європейських підходів; практичне використання знань і посилення взаємодії науки з бізнесом; інтеграція науки й вищої освіти через розвиток наукових парків і спеціальних режимів інноваційної діяльності; підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва, наукової дипломатії та участі України в програмах ЄС. Документ є стратегічним інструментом, який має забезпечити системність і послідовність гармонізації національної науково-інноваційної екосистеми України з ЄДП та консолідацію зусиль державних органів, наукових установ, закладів вищої освіти й інших стейкхолдерів  у цій сфері.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PxkL4, https://qrpage.net/qr/teBvG, https://qrpage.net/qr/EHbRi

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані

2026-01-12
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ЧЕТВЕРТОМУ кварталі 2025 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ЧЕТВЕРТОМУ кварталі 2025 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. У жовтні-грудні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Sorry, this entry is only available in Українська.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ЧЕТВЕРТОМУ кварталі 2025 РОКУ

У жовтні-грудні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

База академічних текстів регулярно поповнювалась за рахунок нових надходжень та оцифрування архівних матеріалів системи держреєстраації. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до  303,6  тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 135,4  тис. наукових звітів та 168,2  тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.  Мережа локальних репозитаріїв НРАТ розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 55 закладів вищої освіти, 2  наукові установи та 6 наукових видань. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 108,2тис. академічних текстів, серед яких 15,8 тис. кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався в середньому 228,6   тис. разів на місяць. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень. Додано сервіс самоархівації  наборів наукових даних для авторизованих за афіліацією користувачів НРАТ. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних.  Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до  аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 4-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 322   таких матеріали. Започатковано нові рубрики («Безпека досліджень», «Times Higher Education»). Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Завдяки сервісу підписки на новини порталу можна отримувати інформацію про нові публікації, події, наукові заходи. Щотижня здійснюється розсилка дайджесту НРАТ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах  фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію.  

Фото: скріншот

Інформація про діяльність Національного репозитарію

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-01-01
Share
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 

Sorry, this entry is only available in Українська. На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень». 

Sorry, this entry is only available in Українська.

На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень». 

Він пропонує слухачам вичерпні пояснення змісту та призначення відповідальної оцінки досліджень – важливості, шляхів упровадження, інструментів, методології, а також набір рекомендацій для визначення мети, цінностей і протоколів оцінювання і роботу з каталогом GraspOS. Слухачі навчаться використовувати спеціалізовані цифрові сервіси, включаючи конструктори профілів, панелі індикаторів, інструменти цитування, метрики використання книг та валідатори метаданих, а також довідаються про додаткові ресурси й ініціативи у рамках відкритої інфраструктури. Курс складається з п’яти модулів: «Реформа оцінювання досліджень та її необхідність», «Перепроектування оцінювання досліджень: контекстуальні зміни», «Де знайти ресурси для відповідальної оцінки досліджень», «Що можна знайти в каталозі GraspOS», «Додаткові ресурси для підтримки переходу до RRA». Набір коротких відео та демонстрацій допоможе користувачам побачити, як рекомендовані методичні підходи, правила та електронні ресурси можна застосовувати на практиці для відповідального оцінювання досліджень.

 Детальніше: https://openplato.eu/enrol/index.php?id=549

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-24
Share
МІЖНАРОДНА КОАЛІЦІЯ З НАУКИ, ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНА КОАЛІЦІЯ З НАУКИ, ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.

Коаліція,  створена на Конференції з питань відновлення України 2025 року, формує платформу для розвитку екосистеми досліджень та інновацій України.  Вона об’єднує 14 країн – Австрію, Болгарію, Велику Британію, Данію, Іспанію, Італію, Литву, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Україну, Хорватію та Швецію, а також Європейську комісію, UNDP, Альянс німецьких наукових організацій; Європейську федерацію академій наук ALLEA та ін. Партнери допомагають Україні в роботі над інтеграцією до Європейського дослідницького простору, підтримкою українських науковців і дослідницьких інституцій, розвитком інновацій та трансферу технологій, залученням до спільних міжнародних проєктів. Інформація про діяльність Коаліції публікується на відповідній сторінці на сайті Європейської Комісії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5TKXu, https://qrpage.net/qr/p7BUB, https://qrpage.net/qr/HNQZh, https://qrpage.net/qr/vxxO4, https://qrpage.net/qr/OFPMe

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-23
Share
ДІАМАНТОВИЙ ДОСТУП

ДІАМАНТОВИЙ ДОСТУП

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».

У ньому зазначається, що у 2025 році завдяки акценту на відкритому діамантовому доступі у DOAJ сформувалася ціла низка проектів – від підтримки нової відкритої інфраструктури в Європі до більш активної співпраці з журналами, що видаються силами спільнот по всьому світу. DOAJ працює з журналами відкритого доступу, незалежно від їхніх бізнес-моделей, проте найбільше опікується невеликими журналами, керованими спільнотою, які не стягують плату за публікацію. Рік, що минає, привернув увагу до численних аспектів роботи журналів. Діяльність DOAJ відбувалась на наступними напрямами: діяльність European Diamond  (завершення двох проектів, що фінансуються програмою Horizon Europe, які надали значний вплив на відкрите середовище та Diamond); участь у запуску Європейського центру розвитку потенціалу Diamond (EDCH), покликаного сприяти подальшому розвитку послуг та функцій підтримки, координації та професіоналізації публікацій Diamond у відкритому доступі по всій Європі; встановлення контактів з регіональними та національними центрами розвитку Diamond по всій Європі (угода з DFG та німецьким національним центром розвитку потенціалу SeDOA щодо підтримки наукових журналів відкритого доступу Diamond у Німеччині); формування нових моделей сталого розвитку (членство в Open Journals Collective дозволяє бібліотекам підтримувати високоякісні журнали відкритого доступу Diamond, керовані спільнотою). Замість того, щоб платити за трансформаційні угоди або моделі, засновані на оплаті друкованих зборів, бібліотеки інвестують в OJC, яка спрямовує підтримку колекцій ретельно відібраних журналів відкритого діамантового доступу. Відбувалась діяльність DOAJ в якості амбасадорів в рамках програми діамантового доступу задля підтримки й просування моделі безкоштовних публікацій та відкритого доступу. Багато зусиль було зосереджено на підтримці покращання видавничої практики невеликих видавництв, багато з яких публікують журнали безкоштовно. Було започатковане нове партнерство з Latindex – найповнішим каталогом іберо-американських журналів, більшість з яких відносяться до діамантового відкритого доступу. Розпочато роботу над проектом ALMASI у рамках програми Horizon Europe для розвитку місцевих наукових журналів у Латинській Америці та Африці. Важливе значення має  налагоджена комунікація за допомогою соціальних мереж для посилення впливу ініціатив Diamond по всьому світу (платформа Tuwhera в Новій Зеландії). Поряд із 14 тис. безкоштовних журналів відкритого діамантового доступу у DOAJ індексується безліч журналів, створених спільнотами, які стягують низьку плату за публікацію, щоб забезпечити свою стійкість, а також індексуються у DOAJ щоб підтвердити свою якість та підвищити видимість.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2025/12/19/reflecting-on-a-diamond-year-for-doaj/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-22
Share
ОЦІНКА ЗДАТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВИКОНУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

ОЦІНКА ЗДАТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВИКОНУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».

У ній представлено  новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RWrYlhttps://qrpage.net/qr/v3lEy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-18
Share
БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».

У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, – завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв’язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/i5cCm

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-17
Share
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Share