Search results found:
posts - 5797
pages - 580
Sorry, this entry is only available in Українська.
StrikePlagiarism поширила інформаційний матеріал «Плагіат в академічній роботі: проблема, яку варто вирішити».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків».
У ній наголошується, що залучення студентів до навчання через емпатію вимагає від викладачів, щоб вони щиро ділилися власними історіями, відверто говорили про вразливості і при цьому всебічно безпечний простір для навчання. Автор надає власні поради щодо створення відповідної атмосфери у навчальній аудиторії. Викладач, який проявляє емпатію, на думку Бейтінг, стає на місце своїх студентів, орієнтуючись у їхніх емоціях, страхах та прагненнях. Окрім традиційної ролі інструктора, він також стає провідником, культивуючи атмосферу довіри та відкритості, що розвиває як інтелект, так і характер. Співчутливий викладач – це вмілий оповідач, який використовує наративи, щоб поєднати знайоме з невідомим, відоме з тим, що потребує відкриття. У цьому просторі лекції та семінари не можуть бути звичайним монологом, а мають ставати динамічними розмовами, що адаптуються до ритму студентів. Труднощі навчання з емпатією Бейтінг бачить у тому, що у світі, який швидко змінюється, де технологічний прогрес та інформаційне перевантаження надвисокі, – вони можуть затьмарити людський дотик. 13 способів привнесення емпатії до занять, які пропонує Бейтінг, дозволять більше ефективно залучати здобувачів освіти, використовуючи емпатію. Йдеться про пізнання своїх учнів; практику активного слухання; використання власних особистих історій; виявлення співчуття у діалогах; створення безпечного простору, де кожен може проявити себе; формування інклюзивного середовища, де студенти почуватимуться комфортно, не боячись осуду власної точки зору; надання студентам можливості вибору завдань або проектів; організацію активного обговорення у малих групах; призначення завдань на рефлексію; використання рольових ігор або симуляцій; ув’язка навчальних матеріалів із реальними життєвими проблемами; заохочення підтримки з боку класу. Використання цих підходів допоможе створити у класі середовище, яке сприяє емпатії та емоційному зв’язку, що призводить до більшої зацікавленості та мотивації студентів. Навчання від щирого серця через емпатію – це надзвичайно важливий трансформаційний досвід, який формує не лише інтелект, а й дозволяє достукатись до кожного учня.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fOqVD
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Вплив кліматичної політики на викиди: дані, отримані з комплексного систематичного огляду літератури».
У ньому зазначається, що обмеження зміни клімату вимагає подальших дій для подолання розриву між амбітними цілями зі скорочення викидів парникових газів, які поставили перед собою країни, та політикою, спрямованою на їхнє досягнення. Останнім часом багато країн активізували свої зусилля зі зменшення негативного впливу на зміну клімату, реалізують різноманітні заходи задля пом’якшення екологічних наслідків, але ці зусилля все ще не досягають поставленої глобальної мети. Недостатні знання про ефективність реальних політик скорочення викидів перешкоджають прогресу у цьому напрямку. Інклюзивний форум ОЕСР з підходів до скорочення викидів вуглецю покликаний поглибити ці знання й допомогти політикам обирати найбільш ефективні політичні рішення. У публікації розглядаються матеріали 187 емпіричних досліджень ex-post, що оцінюють вплив політики пом’якшення наслідків зміни клімату на викиди та охоплюють сільське господарство, лісове господарство та землекористування, будівництво, промисловість, енергетику, транспорт. Експертами проаналізовано близько 450 показників впливу. Це дало підстави для висновків про те, що більшість політик ефективно зменшують викиди (середній ефект близько -5% на рік), існує значна неоднорідність між політичними інструментами, секторами та регіонами яка є відбиває відмінності у розробленні та упровадженні політики.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/KhPsY, https://ukrintei.ua/y/oY3sH, https://doi.org/10.1787/ec1f7f0d-en
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання».
У ній автор наголошує, що критичне мислення – це надзвичайно важлива людська навичка, її треба формувати й підтримувати під час навчання. Отже, викладачам можуть стати у нагоді практичні поради, як на всіх етапах навчання розвивати та покращувати здатність студентів аналізувати й оцінювати інформацію. Критичне мислення виходить за межі виключно академічних цінностей. В епоху глобальних викликів та інформаційного перевантаження здатність аналізувати дані, ставити під сумнів припущення, генерувати інноваційні рішення та долати складнощі є надзвичайно важливою. Освітяни повинні моделювати критичне мислення, створюючи унікальний навчальний досвід, який спонукає студентів ставити під сумнів, аналізувати та розмірковувати над інформацією. Тому потрібно цілеспрямовано виховувати культуру критичного мислення, заохочувати навчання на основі дослідницьких здібностей, упроваджувати «проблемне навчання», сприяти рефлексивній практиці. Також автор радить більш активно обговорювати матеріал зі здобувачами освіти, наголошувати на етичному вимірі в дискусії, аналізі та прийнятті рішень. Студенти мають навчитись ставити запитання, які стимулюють більш глибоке мислення, аудиторія повинна бути готова до цього, клас має стати безпечним простором, де учні почуваються комфортно, вивляючи власну допитливість. Наразі недостатньо бути просто поінформованим: критичне мислення стосується сутнісних речей.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Qdym1
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
Sorry, this entry is only available in Українська.
Оприлюднено черговий рейтинг університетів за рівнем їх популярності в мережі інтернет, раніше відомий як 4ICU.
Він представляє собою неакадемічний рейтинг ЗВО за якістю представлення та популярністю в цифровому просторі і базується на даних незалежних вебометричних показників з авторитетних джерел. Рейтинг покликаний надати студентам, викладачам та науковцям інформацію про мережеву популярність 14 тис. навчальних закладів усіх країн світу. Згідно з методикою використовуються оцінки доменів з мінімальним трастовим потоком (55%), дані глобального рейтингу Similarweb (35%), відомості про доменний авторитет Moz (5%), а також Majestic Trust Flow (5%). Цьогоріч в рамках складання UniRank оцінювались біля 200 українських ЗВО. Найпопулярнішими з них виявились: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Сумський державний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Український католицький університет, Прикарпатський національний університет.
Детальніше: https://www.unirank.org/ua/, https://ukrintei.ua/y/Oxx3r, https://ukrintei.ua/y/gYyJH, https://ukrintei.ua/y/l0mGE
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України спільно з програмою «Polaris» «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» презентували оновлену версію інтерактивної інформаційної панелі освітніх індикаторів.
Її розроблення мало на меті підвищення прозорості, доступності даних про розвиток освітньої сфери в Україні задля підтримки управлінських дій органів влади та місцевого самоврядування. Оновлена інфопанель містить шість модулів, кожен з яких виконує окрему аналітичну функцію та відеоінструкцію. Це: «національна перспектива» (інтерактивна карта України із середніми значеннями індикаторів у розрізі регіонів, які дозволяють порівнювати громади, виявляти лідерів та аутсайдерів), «регіональна перспектива» (аналітика для обраної області з деталізацією у розрізі територіальних громад), «місцева перспектива» (індикатори для окремих громад з порівнянням у межах довільно обраної групи), «освітній профіль територіальної громади» (короткий «паспорт» освітньої системи громади), «бюджетний профіль територіальної громади» (інформація про надходження та витрати бюджету на освіту), «кореляції» (візуалізація даних про наявні статистичні зв’язки між освітніми індикаторами, їх взаємний вплив). Створений дашборд дозволяє всебічно аналізувати стан і динаміку розвитку загальної середньої освіти за кількістю учнів і вчителів, рівнем розвитку мережі закладів освіти, рівнем фінансування.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/e7VyJ, https://ukrintei.ua/y/Sn0rK, https://ukrintei.ua/y/iXLO8, https://ukrintei.ua/y/Pxjwk, https://ukrintei.ua/y/wAWD5, https://ukrintei.ua/y/kxJza, https://ukrintei.ua/y/VmRpB, https://ukrintei.ua/y/fRyTA, https://ukrintei.ua/y/IuweJ
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритіДані
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Україна 2025» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».
У ньому зазначається, що економіка України до лютого 2022 року підтримувалась відповідними політичними рішеннями та отримувала значну зовнішню підтримку. Наразі її перспективи доволі невизначені: дефіцит робочої сили, проблеми з енергопостачанням, логістикою та розвитком підприємства уповільнюють економічну активність на тлі підвищення інфляції. Досягнення фіскальної стійкості вимагає мобілізації внутрішніх доходів, підвищення ефективності витрат та сталої зовнішньої підтримки. Експерти вважають, що необхідне зменшення податкового навантаження та звуження сфери застосування спрощених податкових режимів, що в сукупності призведе до збільшення доходів та зменшення податкових викривлень. Покращення управління державними інвестиціями і практики закупівель, розширення можливостей субнаціональних органів влади допоможуть забезпечити ефективне використання обмежених державних ресурсів. Зростання інвестицій, продуктивності та експорту матиме центральне значення для економічного відновлення, що передбачає покращення рамкових умов для бізнесу завдяки зміцненню верховенства права, полегшенню регуляторного тягаря, розвитку більш конкурентних ринків та ширшому доступу до фінансування. Важливе значення мають таклж екологічні податки, ціни на викиди, підтримка «зеленої» економіки.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3uzer, https://ukrintei.ua/y/zaGRM, https://doi.org/10.1787/940cee85-en
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Дайте своїй академічній роботі найкращі шанси на прийняття».
У ній наголошується, що рецензування є надзвичайно важливим етапом на шляху до публікації у престижному журналі, але далеко не кожна стаття його проходить. Як допомогти авторам зорієнтуватися у процедурі подання робіт та заздалегідь привернути увагу до ретельної підготовки і якісного оформлення? Основні причини відхилення рукописів статей (а рівень відмов становить від 20 до 50 %) містяться у відповідях редактора та зазвичай публікуються у самих рецензованих виданнях. Це у першу чергу невідповідність цілям і тематичній спрямованості журналу, тому потрібно дуже зважено підходити до обрання журналу для своєї статті. Другою причиною відхилення може бути відсутність актуальності та оригінальності, отже автор має попрацювати над гарно структурованою анотацією, обов’язково підкреслити новизну та практичну значущість свого дослідження, а також описати оригінальність та значення своєї роботи у супровідному листі до редакції. Третя причина відхилення – відсутність ретельності в оформленні цитат, посилань, тому авторам рекомендується використовувати інструмент перевірки схожості тексту, щоб допомогти їм виявити будь-які запозичення, а також скористатись послугами професійного редагування текстів (для тих, хто не є носієм англійської мови). Також Чонг Фан говорить про найбільш поширені критичні зауваження редакторів. Він упевнений, що це допоможе дослідникам уникнути поширених помилок і підготувати сильну, цілісну статтю з чітким внеском та новизною.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/JCKbD
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації України працюють над розробленням правового режиму Science City у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN 2030.
Ця діяльність спрямована на комплексне реформування інституту наукових парків та створення комфортних умов для співпраці наукових установ, університетів, бізнесу і держави. Регулювання стосуватиметься зменшення податкового навантаження (запровадження податкових пільг, митних преференцій при імпорті виробничого та науково-дослідного обладнання), надання переваг в оренді державного й комунального майна, спрощення процедур закупівель (закупки без аукціонів) та зниження операційних витрат (цифровізація взаємодії з МОН). Проєктом передбачена можливість інтеграції з режимом Дія.City. Очікується, що в сукупності це забезпечить прискорений розвиток трансферу технологій в Україні. Стати резидентом Science City зможуть усі фізичні та юридичні особи (резиденти й нерезиденти), які бажають співпрацювати із ЗВО або НУ та реалізовувати наукомісткі проєкти. Так вже працюють пілотні проєкти «Науковий парк Житомирської політехніки» (тестування енергетичних рішень), «Науковий парк Київського авіаційного інституту» (розробки у сфері deep tech, ШІ, кібербезпеки, машинного навчання, матеріалознавства та інженерії); науковий парк Львівської політехніки SID City (школа стартапів, дослідницькі лабораторії, розвиток робототехніки, ШІ, біотехнологій тощо).
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/j29Kn, https://ukrintei.ua/y/ya1fo
Фото: МОН
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Google та CDTO Campus запускає програму «Штучний інтелект для продуктивності».
Відтепер українські держслужбовці матимуть нові можливості навчитися ефективно використовувати ці технології у своїй роботі. Слухачам пропонується інформація про можливості практичного застосовування технології штучного інтелекту у роботі, бізнесі та житті. Тренінги допоможуть державним службовцям: безпечно й відповідально працювати з ШІ; підвищити ефективність й автоматизувати рутинні завдання; краще формулювати запити для отримання точних результатів; побачити реальні приклади застосування ШІ в публічному секторі. Навчання відбуватиметься онлайн у форматі інтерактивних сесій з можливістю поставити запитання експертам. Програма адаптована під потреби кожного міністерства, що робить навчання практичним, доступним та максимально відповідним до потреб державного сектору. Взяти участь у навчанні зможуть усі зацікавлені працівники держорганів України.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jnnCs, https://ukrintei.ua/y/9vuns, https://ukrintei.ua/y/6li2W
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн
