Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розуміння браку кваліфікованих кадрів у компаніях: результати опитування роботодавців PIAAC».

Наголошується, що у глобальній економіці, яка змінюється під впливом стрімкого технологічного прогресу, старіння населення, зміни глобальних ланцюжків поставок, споживчих уподобань і  природоохоронною політикою (зокрема – метою досягнення «чистого нуля»), кардинально і швидко змінюються потреби компаній у кваліфікації робочої сили. Прогалини у навичках працівників як результат невідповідності між набутими раніше навичками і наразі необхідними, створюють значні проблеми для бізнесу. Опублікований звіт заснований на результатах опрацювання модулю опитування роботодавців PIAAC, покликаного з’ясувати наявність прогалин у кваліфікації робітників у п’яти європейських країнах (Угорщині, Італії, Нідерландах, Португалії, Словаччині), їх вплив на бізнес-середовище та реакцію компаній на це (які  стратегії для передбачення навичок, навчання та цільовий набір кадрів використовуються). Експертами встановлено, що прогалини у навичках доволі поширені, що особливо гостро проявляється у технічних навичках, умінні командної роботи та вирішенні проблем, що в сукупності призводить до збільшення робочого навантаження на існуючий персонал, вищих операційних витрат та труднощів у впровадженні нових методів роботи. Для подолання описаних проблем більшість підприємств зосереджується на навчанні та розвитку, тоді як менша – наймає нових співробітників або змінює спосіб організації роботи.

Детальніше: http://surl.li/dkzmjl, http://surl.li/sltiaa

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано стаття Мартіна Хаммерслі ««Ненаукова» соціальна наука».

Наголошується, що соціологи мають наполегливо працювати для перевірки своїх висновків, але наразі занадто багато тих, хто цього не робить, але все одно отримують академічну винагороду.  Автор зазначає, шо питання про те, чи існує або чи може існувати соціальна наука, було спірним упродовж 50-ти років його роботи у галузі соціології, аргументи проти соціальної науки наведені відомими  філософами  – від Лео Штрауса до Пітера Вінча. Що таке соціальне дослідження, чи має воно відношення до науки – це складне багаторівневе питання, відповідь на яке залежить від розуміння науки як такої. Наразі  багато хто намагається просувати свої роботи під цим ярликом «науки соціології». Серед причин цього – зовнішній тиск (наявність великої кількості дослідницьких публікацій за умов браку ресурсів), а також наявність політичних зобов’язань з боку тих, хто заохочує упередженість. Ненаукова робота набуває різних форм: застосування стандартних методів без належної уваги до того, чи виправдане їхнє використання з урахуванням характеру даних або цілей дослідження; відсутність належного контролю спробів вимірювання та контролю даних. Дехто взагалі вважає, що претензія на наукове знання етично або політично неприйнятна; інші представляють свою роботу як літературу або мистецтво у галузі соціальної науки. Висуваючи на перший план нагальні проблеми ідентифікації соціальної науки, Мартін не заперечує важливість досліджень, яким і він сам присвятив більшу частину свого життя. Але якщо соціологи не докладають необхідних зусиль для перевірки істинності своїх висновків, вони йдуть хибним шляхом і обманюють інших.

Детальніше: http://surl.li/bwacyv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини