National Repository of Academic Texts

АКСЕЛЕРАТОР НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ

Міністерство освіти і науки України інформує про старт конкурсного відбору на акселераційну програму для наукових товариств, яку реалізує платформа Science at Risk.

Програма орієнтована на команди, які працюють над горизонтальним розвитком наукових спільнот, посиленням їхньої спроможності та налагодженням міжнародної співпраці. Податися можуть як уже зареєстровані наукові товариства, так й ініціативні групи. У рамках програми відбудеться двотижневе онлайн-навчання з менеджменту, грантрайтингу, фандрейзингу, стратегічного планування та розвитку міжнародних партнерств. Учасники отримають необхідну підтримку у створенні нових наукових товариств і розвитку тих, що вже функціонують. Найкращі команди зможуть отримати грант у розмірі до 5 тис. доларів США на реалізацію проєктів міжнародної співпраці. Виконавець – ГО «Куншт». Заявку на участь можна подати до 25 березня 2026року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/akselerator-dlia-naukovykh-tovarystv-vid-science-at-risk-umovy-uchasti, https://projects.kunsht.com.ua/science-at-risk-accelerator, https://forms.gle/joTeBpdFHQ1JpZNQ7

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-20

КУЛЬТУРА, ЗАСНОВАНА НА СПІВПРАЦІ

На сайті Європейської асоціації університетів опублікований тематичний звіт «Підвищення залученості викладачів та розширення можливостей підвищення кваліфікації персоналу».

У ньому зазначається, що упровадження культури, заснованої на взаємодії у колективі та серед колег – у практику викладання у закладах вищої освіти може суттєво змінити ставлення до розвитку персоналу. Враховуючи головну мету діяльності Європейської асоціації університетів у сфері навчання та викладання («підвищення якості та актуальності надання вищої освіти та підкреслення важливості навчання та викладання як основної місії вищої освіти»), ЄАУ останнім часом постійно вказує на необхідність зосередження ЗВО на підвищенні якості та актуальності освіти. Раніше проведені дослідження, зокрема – «Оцінювання навчання та викладання», «Гнучке навчання та викладання», «Дослідження стратегій для установ щодо використання стипендії викладання та навчання», – фіксують необхідність стратегічного комплексного інвестування у безперервний професійний розвиток викладачів та персоналу ЗВО. У нинішньому звіті викладено висновки та рекомендації щодо вирішення системних проблем, які перешкоджають залученості персоналу до навчання. Визначено три пріоритети: належне визнання якісного викладання; підвищення ролі спільноти та обміну досвідом у навчанні; важливість позитивної та цілеспрямованої комунікації.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/enhancing-teacher-engagement-and-expanding-staff-development-opportunities.html,https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/EUA_TPG_Report_27_Teacher_engagement.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-03-20

ОЕСР: БЕЗПЕКА І ПРОЗОРІСТЬ В УПРАВЛІННІ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМИ СИРОВИННИМИ РЕСУРСАМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення безпеки та прозорості в управлінні критично важливими сировинними ресурсами у Центральній Азії».

У ньому зазначається, що Центральна Азія має великі запаси критично важливих сировинних матеріалів, таких як мідь, сурма, титан, молібден та інші. По мірі зростання світового попиту на ці товари у контексті технологічних змін та «зеленого» переходу, регіон може грати важливу роль у майбутніх ланцюжках поставок. Уряди країн Центральної Азії розглядають критично важливі сировинні матеріали як новий двигун зростання та диверсифікації не лише у галузі видобутку, але й у переробці та пов’язаних виробничих процесах. Вони почали упроваджувати принципи відповідального ведення бізнесу, а також встановлюють правові рамки для підвищення ефективності управління екологічними ризиками. Разом із тим, інвестиції у сектор залишаються обмеженими переважно через застарілі геологічні дані, проблеми з регулюванням та домінуючою роллю державних підприємств у гірничодобувній промисловості. У звіті показано, як уряди країн Центральної Азії можуть зробити відповідний сектор більш привабливим для інвесторів та забезпечити його розвиток в якості джерела робочих місць та процвітання для своїх громадян. Для цього необхідно йти шляхом підвищення прозорості, посилення належної обачності та захисту трудових прав, збільшення участі місцевих громад у гірничодобувних проектах. Експерти пропонують рішення для більш ефективного управління екологічними ризиками та скорочення втрат, пов’язаних із розмиванням податкової бази та переміщенням прибутку великими корпораціями. Документ адресований політикам та інвесторам, які прагнуть підтримати перехід Центральної Азії до більш стійкого, інклюзивного та відповідального гірничодобувного сектору.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/advancing-security-and-transparency-for-the-governance-of-critical-raw-materials-in-central-asia_42a74a65-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/advancing-security-and-transparency-for-the-governance-of-critical-raw-materials-in-central-asia_09ced3e9/42a74a65-en.pdf, ,https://doi.org/10.1787/42a74a65-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-20

ОСВІТА БЕЗ ЖОРСТКИХ РАМОК: ЩО ТАКЕ «STACKABLE» КУРСИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Університет Лондона планує впровадити «накопичувальні» курси».

У ній автор розповідає про нову освітню ініціативу, яка передбачає можливість поступового здобуття кваліфікації через проходження окремих освітніх модулів. Ця ідея розвиває концепцію гнучких освітніх моделей. Наразі Лондонський університет запускає нову онлайн-платформу, яка дозволить студентам проходити окремі післядипломні модулі у зручному для них темпі та комбінувати їх у межах індивідуальної освітньої траєкторії. Кожен модуль має визначену кількість кредитів, які можна поступово накопичувати й у підсумку об’єднати у повноцінну кваліфікацію, отримавши, наприклад, магістерський ступінь. Така модель передбачає значну гнучкість: студенти можуть розпочинати навчання у будь-який момент, самостійно обирати темп опанування матеріалу та проходити оцінювання набутих знань тоді, коли вважають себе готовими до цього. Відсутність традиційних вступних процедур і прив’язки до навчальних семестрів змінює звичну логіку організації освітнього процесу. Модель передбачає можливість навчання на курсах різних закладів освіти, що входять до федерації університету, поєднуючи їх у межах єдиної програми. Це дозволяє формувати так звані «портфельні» ступені, коли освітній результат досягається не через одну цілісну програму, а через послідовне накопичення окремих навчальних компонентів. Упровадження такої моделі пов’язане зі змінами у державній освітній політиці, зокрема – із запровадженням механізмів підтримки безперервного навчання, розподілу фінансування на більш тривалий час, що є актуальним як для здобувачів освіти, так і для тих, хто потребує підвищення кваліфікації. Водночас постає питання взаємного визнання кредитів між різними університетами, яке традиційно є складним для системи вищої освіти. «Накопичувальне» навчання – нова практика в індивідуалізації освітніх траєкторій і розвитку безперервної освіти, яка демонструє перехід від жорстко структурованих програм до гнучких форматів доступності, модульності, орієнтації на потреби студентів та ринку праці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/stackable-courses-planned-across-university-london, https://www.london.ac.uk/study/microcredentials, https://www.london.ac.uk/news-events/news/university-london-launches-flexible-stackable-postgraduate-microcredentials

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-19

ВЕБДОСТУПНІСТЬ В УКРАЇНІ

Міністерство цифрової трансформації України за підтримки ПРООН проаналізувало базову доступність для користувачів з порушенням зору чи моторики 100 державних сайтів України.

Встановлено, що впродовж 2025 року кількість ресурсів із високим рівнем доступності суттєво зросла: 52 сайти мають достатній або високий рівень доступності; 16 ресурсів отримали максимальні 10 балів, серед них – оновлений сайт Мінцифри, портали «Дія» та «Дія.Безбар’єрність». Найкращі темпи позитивних змін продемонстрували сайти Рівненської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської області. 48 сайтів залишаються в зоні низької та середньої доступності, тоді як ще рік тому таких було 76. Змінюються підходи до цифрових послуг, які стають зручними та зрозумілими для кожного, незалежно від віку та фізичних можливостей. Доступність сайтів перевіряється за спеціальною методикою. Серед показників перевірки – безбарʼєрність (коли можна прочитати новину за допомогою скринридера, всі фото мають текстовий опис, легко розібрати текст завдяки достатньому контрасту кольорів, повноцінно користуватися сервісом лише за допомогою клавіатури). Поки що лише 20% популярних застосунків мають високий рівень доступності і робота над цим стане пріоритетним напрямом на 2026 рік.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/progress/vebdostupnist-v-ukrayini-29-derzsaytiv-zi-100-vze-na-vysokomu-rivni-dostupnosti, https://storage.thedigital.gov.ua/files/b/4b/ef37c2a0d765ac134278677e408e44ba.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2026-03-19

НАВЧАННЯ З ONLINE LANGUAGE SUPPORT

Онлайн-платформа Online Language Support пропонує підтримку у вивченні іноземних мов.

Онлайн-платформа Online Language Support пропонує підтримку у вивченні іноземних мов.

Безкоштовний сервіс OLS був запущений Європейською Комісією щоб допомогти учасникам мобільності Erasmus+ покращити знання іноземної мови, яку вони планують використовувати для роботи, навчання або волонтерства за кордоном, щоб отримати максимальну користь від участі у проєктах. OLS забезпечує гнучку та просту мовну підтримку, сприяючи лінгвістичному різноманіттю, покращенню ефективності навчання та вимірюванню мовних навичок учасників. Наразі доступні курси початкового та середнього рівнів для вивчення й удосконалення знання 29 мов. Початковий рівень також доступний для вивчення української мови. Гнучкий формат навчання дозволяє опановувати мови у власному темпі й відповідно до індивідуальних потреб.

Детальніше: https://www.ujaen.es/internacional/en/online-language-support-ols-2021-2027-higher-education, https://erasmusplus.org.ua/news/rozpochnit-movne-navchannya-razom-z-ols/, https://academy.europa.eu/courses/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-19

«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА»: ВИДИМІСТЬ БЕЗ ЧИТАННЯ

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Elsevier, Wiley, BMJ Group, American Physical Society та Oxford University Press приєднуються до дослідження про “нульові переходи” та пошук із використанням ШІ».

У ньому автор повідомляє про розширення дослідницької ініціативи, спрямованої на вивчення того, як нові механізми пошуку в мережі інтернет змінюють доступ до наукової інформації та взаємодію з нею. Формується широка міжінституційна коаліція для дослідження впливу так званого ефекту «нульових переходів», коли користувачі завдяки інструментам великих мовних моделей отримують відповіді безпосередньо на сторінці пошукової системи і не переходять до першоджерел інформації. Масове використання відповідей, згенерованих штучним інтелектом, змінює саму логіку доступу до наукових знань. Хоча видимість досліджень у пошукових системах може зростати, кількість переходів до повних текстів постійно зменшується, що створює розрив між переглядами та фактичним використанням матеріалів. Наслідки цього виходять далеко за межі простого зниження вебтрафіку. Йдеться про більш глибокі проблеми наукової комунікації, зокрема – атрибуцію, контроль версій, довіру до результатів досліджень і збереження цілісності наукового знання. Якщо користувачі покладаються на узагальнені відповіді, сформовані алгоритмами, вони можуть не бачити контексту, обмежень або застережень, які містяться в оригінальних публікаціях. У процесі дослідження планується зібрати емпіричні дані про поведінку користувачів, а також розробити практичні рекомендації для видавців, технологічних платформ і дослідницьких організацій щодо забезпечення видимості якісного наукового контенту та його коректного використання в умовах поширення алгоритмічних інструментів пошуку. Нова ініціатива є відповіддю на виклики нинішнього етапу трансформації системи наукової комунікації, у якій змінюється баланс між доступністю знань та збереженням контексту й достовірності. Академічна спільнота потребує нових підходів до використання штучного інтелекту, які забезпечать не лише зручність доступу, а й довіру до наукового знання.

Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/elsevier-wiley-bmj-group-american-physical-society-oxford-university-press-join-kudos-zero-click-and-ai-search-study, https://www.linkedin.com/posts/timsoulo_the-past-12-months-of-gsc-data-for-the-ahrefs-activity-7341034461481902080-JgxY/, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-03-19

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ЯКІСНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник передового досвіду в галузі якісної інфраструктури 2026: відновлення заради майбутнього».

Документ побудований на засадах Сендайської рамкової програми зі зниження ризику стихійних лих та програми PRR щодо стійкості інфраструктури та зосереджується на концепції відбудови після стихійного лиха. Йдеться перш за все про зменшення вразливостей інфраструктури від стихійних лих через оновлення і запровадження нових стандартів проектування, землекористування, управління та надання послуг. Розглядаються питання планування, фінансування та підвищення стійкості і готовності до майбутніх потрясінь за сприяння сталому розвитку. Звісно, такий підхід неминуче підвищує початкові витрати на відбудову, але він є ключем до розриву циклу «поганого» розвитку та обмеженої стійкості. Для відновлення критично важливої інфраструктури необхідно активувати, паралельно з реагуванням на надзвичайні ситуації, системний процес планування, щоб ресурси, мобілізовані для відбудови, вирішували вже існуючі прогалини розвитку, підвищували майбутню стійкість та розширювали можливості для трансформації, соціальної інтеграції, індустріалізації, інновацій та збільшення місцевої доданої вартості. При визначенні п’яти принципів кращого відновлення експерти спирались на передовий досвід Індонезії, Японії, Малаві, Перу та інших країн. Пропонується забезпечити перспективне планування (перехід від тимчасового вирішення проблем або втручання з відновлення до структурної модернізації, щоб підтримати довгостроковий сталий розвиток); передбачити готовність до відновлення (підвищення стійкості до майбутніх потрясінь, завчасне оцінювання ризиків різного роду небезпек); активізувати цільове фінансування та розвиток партнерств (для мобілізації довгострокового фінансування поза фондами відновлення); забезпечити ефективне управління часом (визначення оптимальної послідовності дій з відновлення); поставити людей у центр зусиль з відновлення (залучення громад, забезпечення соціальної згуртованості).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_6981eda5-en/full-report.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_dba9b174/6981eda5-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6981eda5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-19

ЛИШЕ ДВА РОКИ НАВЧАННЯ У БРИТАНСЬКОМУ БАКАЛАВРАТІ ЗАМІСТЬ НИНІШНІХ ТРЬОХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віцеканцлер пропонує скоротити тривалість бакалаврських програм у Великій Британії до двох років».

У ній автор висвітлює ініціативу радикального перегляду традиційної трирічної моделі бакалаврату та аналізує потенційні наслідки такої трансформації для системи вищої освіти. Чинна трирічна програма навчання розглядається як історично сформована модель, яка не обов’язково відповідає сучасним потребам, що формуються як студентами, так і ринком праці. Запропоновано перехід до так званої моделі «два плюс два», яка передбачає дворічний бакалаврат із можливістю подальшого навчання на дворічній інтегрованій магістерській програмі. Це може зберегти загальний обсяг навчального навантаження, але забезпечить його більш інтенсивну та послідовну організацію. Пропонується перерозподілити навчальний час наступним чином: якщо нинішні програми охоплюють приблизно 79 навчальних тижнів за три роки, то дворічний формат має охопити більш тривалі навчальні періоди зі співставним обсягом підготовки. Підтримку цьому забезпечуватимуть сучасні освітні технології. Останні здатні підвищити ефективність навчального процесу та підтримати більш інтенсивні формати викладання. Серед потенційних переваг пропонованої моделі — скорочення тривалості навчання з відповідним зменшенням фінансового навантаження на студентів та скороченням часу їхнього входження на ринок праці. Це, у свою чергу, може сприяти розширенню доступу до вищої освіти та підвищенню соціальної мобільності. Крім того, відкриваються можливості для перегляду педагогічних підходів із акцентом на практикоорієнтоване навчання. Разом із тим реалізація такої реформи може зіткнутися з інституційним опором, оскільки система вищої освіти характеризується значною інерційністю, а провідні університети можуть не виявити зацікавленості у заміні усталених моделей на нові, використовуючи для збереження статус-кво свій репутаційний вплив. Отже, ініціатива щодо скорочення тривалості бакалаврських програм актуалізує ширшу дискусію про зміст та організацію вищої освіти, традиційні академічні моделі та потреби адаптації до нових соціально-економічних умов, у яких ефективність, доступність і гнучкість освітніх траєкторій набувають дедалі більшого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/shorten-uk-undergraduate-degrees-just-two-years-says-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-18

ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Основна увага приділена вимогам до членів редколегій (зокрема – іноземців) та головних редакторів видань. Наводяться детальні пояснення процесу реєстрації, авторизації та підтвердження участі у редколегії видання через систему URIS, інструктивні пояснення для закордонних членів редколегії, що має в сукупності сприяти прозорому та зручному процесу підготовки й подання заявок усіма зацікавленими сторонами. Також є окрема інструкція щодо розрахунку частки статей наукового періодичного видання, процитованих у джерелах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та Scopus. Адже згідно із запровадженими критеріями нового «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» визначено граничні рівні цитування (10% і 25%), які засвідчують рівень наукового впливу та міжнародної видимості журналу.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/22b31f88c320, https://dntb.gov.ua/news/de4e163, https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9-_%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_2026.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/271/2_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80% %B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf,https://nauka.gov.ua/docs/274/3_Instructions_for_Foreign_Editorial_Board_Members_jnS3f6F.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-18