Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про академічну доброчесність».
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про академічну доброчесність».
Законодавці вважають, що його прийняття стане історичним кроком для усієї академічної спільноти, дозволить підняти на більш високий рівень наукову культуру, утвердити цінності академічної доброчесності. У тексті документу, зокрема, розкривається зміст академічної доброчесності через базові цінності (чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість); декларуються принципи і правила дотримання академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу та наукової діяльності; визначається зміст та основні види порушень академічної доброчесності, а також правові наслідки її порушення; врегульовані процедури реагування на порушення академічної доброчесності; чітко розмежовано питання захисту академічної доброчесності і захисту авторських прав і суміжних прав.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
У ній йдеться про дослідження поведінки студентів, які припускаються академічної недоброчесності в умовах і зростання масштабів онлайн-навчання. Брук мала намір встановити, як саме обмежений контроль за студентською роботою може вплинути на списування. У центрі уваги було онлайн-тестування, яке з одного боку сприяє списуванню, а з іншого – не дозволяє студентам брати участь у змістовному творчому діалозі. Під час опитування студентів було встановлено, що вони мають власну ієрархію прийнятності обману під час навчального процесу. Побудована піраміда типів оцінювання, стосовно яких студенти будуть вдаватись до обману більшою чи меншою мірою. Беручи до уваги цю поведінкову модель, пропонується відмовитись від онлайн-тестів для оцінювання; обов’язково навчати студентів першого курсу академічній етиці; використовувати групові онлайн-чати для протидії недоброчесній поведінці. Брук Аттер наголошує, що онлайн-навчання сприяє шахрайству і тому треба ретельно підходити до організації навчального процесу.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
У ній автор пояснює, як можна інтегрувати інструменти штучного інтелекту у студентські проекти, не поступаючись при цьому принципам академічної доброчесності. В якості прикладу пропонується урок з економетрики для студентів, що навчаються економіці в Університеті Монтеррея: здобувачам освіти пропонується вправа для вирішення практичних проблем з прогнозного моделювання. В якості інструменту дослідження використовується ШІ (пошук інформації, урізноманітнення підходів та вмісту тощо), але студенти мають зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію на надійність, покращувати навички пошуку джерел інформації, осмислено ставитись до літературних оглядів, згенерованих ШІ та обговорювати отримані результати в групах.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
Вони діляться власним досвідом вирішення проблеми етичної інтеграції штучного інтелекту в академічне життя, пропонуючи реальні кейси з різних країн – Канади, Нігерії, Туреччини. Зокрема, у тексті статті та доданій до неї інфографіці, представлене бачення того, що можна і чого не можна робити, використовуючи ШІ в освітньому процесі, зважаючи на норми та культуру академічної чесності. Штучний інтелект – це здатність машин чи комп’ютерних систем імітувати певні людські здібності: розуміння мови, написання тексту, аналіз даних. ШІ може допомагати навчанню та сприяти розвитку учнів, якщо використовувати його етично. Зокрема, він може допомогти знизити навантаження у разі рутинних або повторюваних завдання (наприклад, автоматичне розшифрування лекцій, перевірка граматики або орфографії), дозволяючи більше зосередитись на навчанні та дослідженнях. Але треба бути обережним із інформацією. Потрібно усвідомлено експериментувати з інструментами ШІ для підтримки навчання, пам’ятаючи про їх можливості та обмеження (зокрема, ризик упереджених чи неточних результатів). Не можна використовувати ШІ для шахрайства, передавати конфіденційну або чутливу інформацію до чат-ботів ШІ.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
У ній наголошується, що серед багатогранних обов’язків, покладених на викладачів, є підтримка академічної доброчесності. Разом із тим, ця етична норма є не лише невід’ємною частиною професійних обов’язків викладача, але й визначальним чинником успіху та усієї освітньої траєкторії студентів як в університеті, так і за його межами. У «Основних цінностях академічної доброчесності» Міжнародного центру академічної доброчесності зазначено «академічна доброчесність ґрунтується на шести основних цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і мужність». Ці цінності не лише слугують основою для дотримання академічних стандартів, але й роблять значний внесок у розвиток академічних досягнень студентів, готуючи їх до успішного майбутнього життя та роботи. Автор пропонує чотири прості стратегії навчання, реалізація яких сприятиме успіху студентів, а також підтримуватиме їх академічну чесність. 1) Чітко і неодноразово повідомляти про свої очікування та політику академічної чесності. 2) Створити сприятливе навчальне середовище, в якому студенти почуваються комфортно, обговорюючи труднощі у навчанні та шукаючи на допомогу від колег та викладачів. 3) Забезпечити прозорість у навчанні та викладанні. 4) Використовувати базові оцінки з низькими ставками (або без ставок). Вибір навчального матеріалу також відіграє ключову роль у підтриманні академічної доброчесності. Меган упевнена, що використовуючи ці стратегії викладання можна створити будь-який курс, що дійсно сприятиме академічній доброчесності, забезпечуватиме залученість студентів та їх академічну успішність.
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
У ньому міститься переклад позиції Болонської робочої групи. Зокрема, йдеться про те, що заклади вищої освіти мають розширювати можливості академічної спільноти шляхом належного навчання, адекватного управління, підтримки академічної спільноти у поглибленні розуміння академічної доброчесності, розвитку навичок і компетентностей, необхідних для її практичного застосування. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності.
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
У новій редакції кодексу зазначається, що «академічна доброчесність має важливе значення для забезпечення стабільної та надійної роботи дослідницької системи й отримання достовірних результатів досліджень». Документ містить перелік основних правил проведення наукових досліджень і правил поведінки науковців, поради щодо етичного поводження під час проведення досліджень. Їх дотримання має забезпечити якомога вищу якість, надійність і достовірність досліджень та їх результатів. Наявність прописаних та узгоджених правил дозволить належним чином реагувати на порушення доброчесності та заздалегідь запобігати таким порушенням. У новій редакції знайшов відображення розвиток дослідницьких технологій і соціальних мереж, де відбувається обмін результатами досліджень та їх подальше оприлюднення, поява штучного інтелекту. ALLEA об’єднує понад 50 академій з країн-членів ЄС та країн з-поза меж ЄС, пропагує науку як всесвітнє надбання, підтримує розвиток транскордонного наукового співробітництва.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
Автор проводить експеримент, запитуючи ChatGPT про те, які етичні параметри він використовує для дотримання академічної етики. Відповідь машини буде близькою до наступної: «ChatGPT не використовує етичних параметрів, пов’язаних з академічною чесністю. Це інструмент, який генерує текст на основі шаблонів, отриманих із різних джерел даних, і не має вбудованого розуміння етичних міркувань. Відповідальність за етичність використання ChatGPT і забезпечення академічної чесності лежить на користувачах, – викладачах, студентах і розробниках». Усе вірно: саме люди і установи, до яких вони належать, повинні забезпечити відповідальне та етичне використання цього інструменту ГШІ. Суперечки про застосування технологій і відповідальність за це – давні. Та усім зрозуміло, що технологія за визначенням не має моралі, вона не встановлює, що є правильним чи неправильним, і якими етичними критеріями мають керуватися люди під час її використання. Однак реальність є такою, що використання ГШІ має величезні наслідки та суттєвий вплив на суспільство, – як позитивні, так і негативні. Тому людям необхідні чіткі критерії щодо мети, принципів і цінностей, які вони будуть використовувати під час роботи з ГШІ. Відсутність таких критеріїв та пов’язані з цим порушення академічної доброчесності змусили університети діяти: деякі з них вирішили заборонити використання ШІ у своїх навчальних закладах, інші – регулювати роботу з ним, треті – дозволити технологіям вільно вбудовуватись в університетську екосистему. Якою б не була реакція університетів, ніхто з них не може заперечувати, що для використання генеративного ШІ, необхідно встановити певні правила або як мінімум запустити та підтримувати активну дискусію з цього питання. Це дозволить формувати в університетській спільноті етичні й громадянські компетенції, які допоможуть зменшити негативні й збільшити позитивні наслідки від використання різних технологій та інструментів, включно з ГШІ.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Метою цього опитування є дослідження ставлення українського студентства й академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності та відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти. Участь у опитуванні є добровільним та анонімним. Воно допоможе розвитку культури академічної доброчесності та відкритої науки в Україні, Результати дослідження (зібрані дані та їхній аналіз) будуть опубліковані у відкритому доступі. Заповнити анкету опитування можна до 24 грудня 2023 року.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
