ІНКЛЮЗИВНІСТЬ У ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ У ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ

DEV Challenge оголосив про старт серії хакатонів Future Simple Hack, які відбудуться у рамках мовної програми Future Perfect.

DEV Challenge оголосив про старт серії хакатонів Future Simple Hack, які відбудуться у рамках мовної програми Future Perfect.

Мета проєкту – об’єднати ініціативних людей для розроблення інноваційних рішень задля підтримки вивчення англійської мови. Перший хакатон буде присвячений упровадженню у навчальний процес інклюзивних підходів та передбачає два треки: AI трек з використання ШІ для розробки інструментів, що допоможуть підвищити цифрову доступність для вивчення англійської; EdTech трек з утілення рішень, що забезпечать комфортний персоналізований процес навчання для користувачів з інвалідністю. До участі запрошуються команди та фахівці, готові створювати відповідні інновації. Автори найкращих рішень отримають сертифікат на участь в академічній програмі від SET University, технічний супровід розробки інклюзивного продукту від Access Lab та можливість інтеграції у майбутні партнерські проєкти мовної програми Future Perfect. захід організований найбільшим у Європі чемпіонатом для IT-фахівців DEV Challenge за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Sigma Software та UNIT.City. Заявку на участь можна подати до 19 квітня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/seuku, http://surl.li/seukv, https://www.futuresimplehack.com/

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-03
Share
АУДИТОРІЇ  МАЮТЬ  БУТИ  БІЛЬШ  ІНКЛЮЗИВНИМИ

АУДИТОРІЇ  МАЮТЬ  БУТИ  БІЛЬШ  ІНКЛЮЗИВНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адели Вега та Елізабет Марсіаль Моралес «Три способи, якими технології можуть зробити ваші аудиторії більш інклюзивними».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адели Вега та Елізабет Марсіаль Моралес «Три способи, якими технології можуть зробити ваші аудиторії більш інклюзивними».

У ній наголошується, що приймаючи різноманітність та надаючи підтримку інклюзивності, необхідно не лише покращувати якість освіти, а й думати про більш справедливе суспільство. Заклади вищої освіти  відіграють вирішальну роль у забезпеченні рівного доступу до освіти для всіх студентів, незалежно від їхнього походження. Але для того, щоб це сталося, аудиторії мають бути інклюзивними. Для цього необхідно адаптувати контент завдяки цифровим інструментам (Canva та Padlet), використовувати штучний інтелект (ChatGPT, Gemini, ElevenLabs);  урізноманітнити методологію навчання (полегшують упровадження інклюзивних педагогічних практик міжнародне онлайн-навчання COIL, гейміфікація, використання Kahoot та Socrative); сприяти розвитку співпраці через Google Docs та Microsoft Teams, де кожен студент може висловити свою думку, урізноманітнюючи погляди на світ. Інклюзію слід розглядати не як абстрактну концепцію, а як цінність на всіх рівнях освіти. 

Детальніше: http://surl.li/rqflo, http://surl.li/rqflv, http://surl.li/rqfmi 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Освітянам_новини

2024-03-18
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ЗАХОДІВ НА 2024-2026 РОКИ З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ЗАХОДІВ НА 2024-2026 РОКИ З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року.

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року.

Проєкт включає три стратегічні цілі: отримання кожною особою гарантованих державою освітніх послуг, спрямованих на розкриття її потенціалу, максимальний розвиток і соціалізацію, з урахуванням її індивідуальних можливостей та потреб; отримання кожною особою якісних освітніх послуг відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі; прийняття українським суспільством різноманіття та врахування потреб усіх учасників освітнього процесу. Кожна стратегічна ціль містить перелік операційних цілей з визначенням термінів виконання та відповідальними центральними органами виконавчої влади. Результатом затвердження заходів є: забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу. Зауваження та пропозиції до проєкту Плану заходів можна подати до 29 січня 2024 року.

Детальніше: https://is.gd/BEPUNj, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/28/HO-proyekt.Planu.zakhodiv.na.2024-2026.realiz.Nats.strateh.rozv.inklyuzyv.navch.28.12.2023.docx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2023-12-29
Share
ОЕСР: ІНДИКАТОРИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ

ОЕСР: ІНДИКАТОРИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індикатори інклюзії в освіті: основа для аналізу» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індикатори інклюзії в освіті: основа для аналізу» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

У ньому наголошується, що останніми десятиліттями у сфері розробки політик посилюється тенденція визначення політик з чіткими вимірюваними цілями, а також індикаторами для моніторингу їх досягнення. У сфери розробки освітньої політики це призвело до різних спроб розроблення індикаторів щодо рівності та інклюзії в освіті. Заклики до посилення моніторингу та оцінки освітньої політики та практики поки що не містять широкого та послідовного оцінювання інклюзивності освітніх закладів. Вимірювання інклюзії в освіті виявляється складним завданням не лише через складність і різне використання цієї концепції, але й через її складну природу. Вимірювання інклюзії передбачає аналіз різноманітних сфер політики в системі освіти, враховуючи також різні ролі системи. У цьому документі обговорюється застосування моделі «вхід-процес-результат» для вимірювання інклюзії в освіті та ключові показники, які можуть бути прийняті системами освіти та закладами освіти. У ньому враховуються міркування розробників показників для вимірювання інклюзії, наприклад ступінь їх застосування, обмеження, пов’язані з дезагрегацією даних, і відповідність міжсекторальних підходів до інклюзії.

Детальніше: https://is.gd/DAq0lA, https://is.gd/c8Sc78, https://doi.org/10.1787/d94f3bd8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-27
Share
ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

У ній автори ділиться власним досвідом організації одноденної конференції з питань розвитку карєри, яка збирає вчених, професійних спеціалістів і політиків для спілкування та обміну найкращими практиками, Зокрема, автори прагнуть сприяти інклюзивності, відповідаючи на постійні заклики, щоб забезпечити доступ до цінних просторів обміну знаннями для якомога більшої кількості людей. Як організатори та амбасадори заходу, вони окреслюють три дії, які вжили, щоб зробити захід максимально інклюзивним, три перепони, з якими зіткнулися при цьому, і три напрямки, які потрібно вдосконалити під час проведення майбутніх заходів. Отже дії, які вжиті, щоб зробити захід максимально інклюзивним: доступна ціна – не всі вчені, професіонали або політики мають фінанси для відвідування конференцій; повністю віртуальний захід – з огляду на зазначене, формат заходу та ціна взаємопов’язані; різноманітність доповідачів – це означає пошук високоякісних доповідачів із різних професій та дисциплін, щоб представляти різноманіття секторів вищої освіти та кар’єри. Перешкоди, з якими зіткнулися, щоб зробити конференцію інклюзивною: забезпечення спонсорства – проведення онлайн-одноденного заходу потребує спонсорства, щоб компенсувати витрати, включно з ліцензіями на технологіями; підвищення обізнаності про подію – щоб зробити її фінансово життєздатною, організовуючи подію з доступною ціною квитків; збалансування різноманітності доповідачів – збалансувати різноманітність із заданою кількістю слотів для доповідачів і висвітленням тем. Сфери для вдосконалення під час виконання майбутніх подій: покращення віртуального досвіду – технології можуть бути дорогими, але завжди існує ризик технологічного сбою; залучення вчених, професіоналів і політиків – захід має бути доступним для якомога більшої кількості людей із ​​сектору вищої освіти та за його межами; прислухання до відгуків – довгострокова життєздатність заходу залежить від постійного вдосконалення процесу, керованого різноманітними відгуками. Підсумовуючи, автори висловили сподівання, що враховуючи їх досвід, інші організатори зможуть покращити інклюзивність своїх заходів.

Детальніше: https://is.gd/VQjmmc, https://is.gd/oX4OqP, https://is.gd/SbFCRq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-26
Share
ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

Автор пропонує поради щодо сприяння інклюзивності для студентів та персоналу університетів з обмеженими можливостями. Університетам важливо врахувати їх, зважаючи на те, що кількість таких людей зростає. Керівники вищої ланки, які не мали відповідного досвіду, повинні знати як можна зробити свої університети більш інклюзивними, щоб повністю підтримувати студентів і співробітників з обмеженими можливостями. У першій частині роботи поради стосуються отримання зворотного зв’язку від студентів та персоналу, підвищення доступності та підхід до мови щодо інвалідності. Зокрема пропонується: використання досвіду спілкування зі студентами та персоналом з обмеженими можливостями – ймовірно, в університеті є експерти, до яких можна звернутися за порадою та підтримкою; зробити свій кампус і заходи доступними – слід враховувати: чи придатні під’їзди та внутрішні частини будівель для людей на інвалідних візках, чи достатньо туалетів для людей з обмеженими можливостями, чи оборудовано роздягальні та підйомник, чи достатньо широкі двері, щоб вмістити інвалідні візки, чи логічно розташовані простори та чи вільні вони від перешкод, які можуть спричинити нещасні випадки, чи працюють доступні двері. Інші способи зробити свої події доступнішими: наявність кімнат відпочинку для відвідувачів, заздалегідь надання учасникам матеріалів до заходів, чітке маркування їжі для відвідувачів з особливими дієтичними вимогами, включення регулярних перерв продовж усього заходу, зробити мережеві сеанси доступними, включивши місця для сидіння та столи; використання правильної мови – використання таких термінів, як «інвалід» і «інвалідність», є цілком прийнятним, але слід уникати висловлювань, які призводять до того, що особа стає жертвою через її інвалідність; уникання припущень – важливо не робити припущень щодо того, що студенти та співробітники можуть/не можуть робити. Припущення можуть дуже засмучувати людей з обмеженими можливостями. Стратегії включають постановки відкритих питань, таких як: вплив інвалідності на роботу, що я/університет можуть зробити, щоб краще підтримати вас, що ви вважаєте корисним/некорисним, як би ви хотіли повідомити про будь-які труднощі, з якими ви стикаєтеся. Взявши до уваги ці поради, можна почати вживати заходів, щоб зробити навчальний заклад більш доступним для студентів і персоналу з обмеженими можливостями, чи то шляхом забезпечення більшої доступності будівель і заходів, використання правильної мови чи запобігання припущенням. У другій частині цієї серії автор планує зосередитись на тому, як керівники закладів вищої освіти можуть робочим навантаженням студентів і співробітників зробити процеси просування більш справедливими.

Детальніше: https://is.gd/J7u8IGhttps://is.gd/jdEzDn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-25
Share
РАТИФІКАЦІЯ МАРРАКЕСЬКОГО ДОГОВОРУ

РАТИФІКАЦІЯ МАРРАКЕСЬКОГО ДОГОВОРУ

8 вересня 2023 року в Україні набуває чинності Марракеський договір, який передбачає полегшений доступ до друкованих творів для людей з вадами зору.

8 вересня 2023 року в Україні набуває чинності Марракеський договір, який передбачає полегшений доступ до друкованих творів для людей з вадами зору.
Цей договір є частиною пакету міжнародних договорів з авторського права. Його було ухвалено Дипломатичною конференцією 27 червня 2013 року для встановлення обов’язкових обмежень і винятків з авторського права задля полегшення доступу осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями до друкованої інформації. Він встановлює необхідність публікувати примірники творів у доступних форматах: плоско–друковані книги, друк шрифтом Брайля, рельєфно-графічні посібники, озвучена література тощо. Україна ратифікувала цей міжнародний договір законом «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 (№ 2811-IX), який набув чинності 01.01.2023 року. Стаття 23 зазначеного закону імпелементує положення Марракеського договору та встановлює способи й умови вільного використання творів в інтересах осіб з обмеженими (через інвалідність) можливостями сприйняття друкованої інформації. Країни, які ратифікували цей договір, зобов’язані привести своє національне авторське законодавство у відповідність з ключовими умовами документу та забезпечити можливість без дозволу правовласників робити копії творів, захищених авторським правом, у форматах, доступних для осіб з порушеннями зору.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-06-29
Share
КОМЮНІКЕ ЛІДЕРІВ G7 У ХІРОСІМІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШІ

КОМЮНІКЕ ЛІДЕРІВ G7 У ХІРОСІМІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШІ

У комюніке, підписаному лідерами G7 у Хіросімі 20 травня 2023 року, розглядається широке коло питань у сфері політики, економіки, гуманітарної сфери та окремо представлене бачення перспектив розвитку науки, техніки, цифровізації і штучного інтелекту.

У комюніке, підписаному лідерами G7 у Хіросімі 20 травня 2023 року, розглядається широке коло питань у сфері політики, економіки, гуманітарної сфери та окремо представлене бачення перспектив розвитку науки, техніки, цифровізації і штучного інтелекту.
Зокрема, у частині цифровізації визнається, що технологічна трансформація зміцнює суспільства, економіку та систему управління. Але темпи технологічного розвитку прискорюються й необхідно вирішувати нові проблеми, виявляти потенційні прогалини, не припускаючись фрагментації у глобальному управлінні технологіями. У таких сферах, як штучний інтелект (ШІ), метавсесвіт та квантові технології потрібне ефективне управління на засадах справедливості, підзвітності, прозорості, безпеки, поваги до приватного життя та прав людини, основних свобод і захисту персональних даних. Необхідна співпраця з технологічними компаніями та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення відповідального упровадження інновацій і технологій та утвердження безпеки в якості основного пріоритету. Наразі існує потреба в інклюзивному діалозі через відповідні форуми (зокрема – Глобальний технологічний форум ОЕСР) з усіма зацікавленими сторонами щодо цифрових питань. Багатосторонні підходи також важливі для розроблення стандартів штучного інтелекту на засадах поваги до юридично обов’язкових рамок, прозорості, відкритості, справедливості, неупередженості, конфіденційності та інклюзивності. G7 наголошує на важливості міжнародних дискусій щодо управління штучним інтелектом та сумісності між структурами управління ШІ й визнає, що підходи та політичні інструменти для досягнення спільного бачення надійного штучного інтелекту можуть відрізнятися між країнами. Також G7 підтримує розроблення інструментів для надійного ШІ за допомоги міжнародних організацій, буде заохочувати розробку й прийняття відповідних міжнародних технічних стандартів для ШІ. Наразі необхідно проаналізувати можливості та виклики генеративного штучного інтелекту, який стає все більш помітним у країнах і секторах, провести аналіз впливу політичних розробок і глобального партнерства. Для цього започатковується Хіросімський процес обговорення актуальних питань генеративного штучного інтелекту у форматі співпраці робочої групи G7 та ОЕСР. Основна увага буде приділена управлінню ШІ, захисту прав інтелектуальної власності (у т.ч. авторських прав), забезпеченню прозорості, реагуванню на маніпуляції інформацією, а також відповідальному використанню цих технологій. G7 вітає План дій зі сприяння глобальній сумісності між інструментами надійного штучного інтелекту та визнає потенціал технологій і віртуальних світів, для розвитку інноваційних можливостей в усіх галузях промисловості та суспільства. G7 підтверджує зацікавленість співробітництва у дослідженнях і практичних розробках комп’ютерних технологій та доручає своїм міністрам разом із ОЕСР розробити колективний підхід у цій сфері щодо сумісності, портативності та єдиних стандартів, а також шляхів подальшого сприяння цифровій торгівлі. G7 наголошує, що транскордонні потоки даних, інформації, ідей та знань створюють більшу продуктивність, більше інновацій та сприяють сталому розвитку, водночас піднімаючи проблеми, пов’язані з конфіденційністю, захистом даних, захистом інтелектуальної власності та безпекою, у т.ч. у сфері даних та хмарної інфраструктури. Необхідно й надалі сприяти вільному потоку довірчих даних для пожвавлення розвитку цифрової економіки за умов дотримання законних суспільних інтересів. G7 вітає Декларацію ОЕСР про державний доступ до персональних даних, що зберігаються суб’єктами приватного сектору, як інструмент підвищення довіри до транскордонних потоків даних і виступає проти фрагментації інтернету та використання цифрових технологій для порушення прав людини. Непересічне значення мають питання безпеки та стійкості цифрової інфраструктури. Тому буде продовжене обговорення ринкових тенденцій щодо відкритих, сумісних підходів, безпечної, стійкої та усталеної архітектури даних. G7 визнає необхідність подолання цифрового розриву та важливість ініціатив цифрової інтеграції й вирішення проблем міст («розумні міста»), сприяння інклюзивному розвитку, мобільності цифрових експертів, збільшення цифрового доступу на засадах справедливості, універсальності, доступності, безпеки, сумісності, захисту персональних даних, поваги до прав людини.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-22
Share
ВІДКРИТИ ЧОРНУ СКРИНЬКУ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

ВІДКРИТИ ЧОРНУ СКРИНЬКУ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сари Кастер «Потрібні дослідження, щоб відкрити чорну скриньку машинного навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сари Кастер «Потрібні дослідження, щоб відкрити чорну скриньку машинного навчання».
У ній наголошується, що університети повинні вирішувати питання етики та упередженості в ШІ та гарантувати, що студенти будуть «кращі, ніж ChatGPT». Автор спирається на виступ віце-президента й генерального менеджера з питань штучного інтелекту та аналітики компанії Intel доктора Вей Лі. Під час свого нещодавнього виступу на конференції «Digital Universities UK» він звернув увагу на те, що потреба у створенні «етичної основи» машинного навчання є нагальною. Адже наразі машинне навчання – це «чорна скринька»: «Ви отримуєте те, що отримуєте, і насправді не знаєте, чому саме». Наукові дослідження, на переконання одного з керівників Intel, можуть допомогти виявити фундаментальні етичні проблеми штучного інтелекту, серед яких, зокрема, вбудоване упередження. Команда фахівців Intel працює над розробкою технології, яка допоможе створити справедливі та інклюзивні системи ШІ, але промисловість більше зосереджена власне на процесі створення систем ШІ, а не на вирішенні етичних питань, які неодмінно виникатимуть. Незважаючи на нещодавній відкритий лист, підписаний експертами зі штучного інтелекту та керівниками галузі, у якому містився заклик до призупинення розробки штучного інтелекту до того моменту, поки людство «не будемо впевнене, що вплив ШІ буде позитивним, а ризики – керованими», розвиток ШІ не сповільнюється, інвестиції продовжуються, роботи тривають. Вей Лі упевнений, що «вища освіта отримала серйозний виклик і має можливість краще підготувати наступне покоління студентів у новому середовищі ШІ». Університети повинні навчати студентів бути «більше, ніж просто месенджером для ChatGPT».
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-15
Share
ЯК ЗРОБИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМ

ЯК ЗРОБИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Джордан «Щоб зробити дослідження більш інклюзивними, ми повинні переосмислити «релевантність» цитування».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Джордан «Щоб зробити дослідження більш інклюзивними, ми повинні переосмислити «релевантність» цитування».
У ній наголошується, що бібліографічні бази даних за замовчуванням «сортують за релевантністю» й тим самим увічнюють упереджене ставлення до джерел з огляду на специфіку алгоритмів та пануючі суспільні правила або тимчасові вимоги. Кеті зосередилась на тому, як внесення змін до правил онлайн-пошуку може вплинути на представництво праць жінок в освіті та науці. Ці ідеї виникли після того, як дослідження 2013 року показало, що статті, першим автором яких є жінка, отримують значно менше цитувань, ніж статті, першим автором яких є чоловік. Також дослідження виявило географічну диспропорцію: найбільш цитовані у світі дослідження походять з Європи та США. Google Scholar, – платформа, яка наразі є найпопулярнішою платформою для пошуку літератури, пояснює власні правила ранжування контенту «так, як це роблять дослідники» (ураховує зміст, журнал, авторство, свіжість цитувань в іншій науковій літературі). З 14-ти досліджених автором статті баз даних, «сортувати за релевантністю» було налаштуванням за замовчуванням у всіх, крім двох, причому 7 з них взагалі не надали інформації про те, як це робиться. У багатьох випадках пошукові індекси сильно покладаються на цитування та показники репутації. Це, на думку Кеті Джордан, не дозволяє уникнути упередженості та заважає базам даних бути прозорими. Нещодавно були розроблені настанови щодо «позитивної практики цитування», покликані допомогти дослідникам переконатися, що література, яку вони цитують, спирається на належне широке коло потенційних джерел. Наразі вони використовуються лише фрагментарно, але мають стати більш поширеними. Необхідно, на думку Джордан, урізноманітнити пошук та, відповідно, можливості індивідуального налаштування пошуку, відмовитись від «сортування за релевантністю», щоб зробити результати більш коректними та справедливими для всіх.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-08
Share