Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Темесгена Кіфле та Ентоні Джейкобса «Чи можуть усні онлайн-іспити запобігти списуванню?».

У ній автори порушують питання відповідності неінспектованих онлайн-іспитів вимогам академічної доброчесності, а також діляться власним досвідом використання технологій онлайн-тестування для контролю набутих знань, запобігання шахрайству та перевірки особи студента. Описується процедура підготовки до усного оцінювання, перевірки особистості, проведення усного іспиту та узагальнення результатів. Тут важливо організувати ретельний збір даних про студентів, забезпечити наявність тьюторів, коректно використовувати програмне забезпечення, правильне його налаштування, забезпечення ефективної роботи системи бронювання часових слотів для усної співбесіди. Отриманий досвід показав, що запрошувати на усний іспит доцільно лише тих студентів, які набрали 70% і більше балів за попередні оціночні завдання. Тоді достатньо 15-хвилинної обов’язкової усної співбесіди, щоб оцінити набуті знання та рівень підготовки студента, а також якість виконаного ним проектного завдання.

Детальніше: https://bit.ly/3kYn062, https://bit.ly/3YBi0lN, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9525066/

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Малік Джонсон «Синдром нищівного самозванця майже змусив мене кинути університет».

Автор говорить про відчуття академічної неадекватності та відчуження, яке виникає під час навчання в університеті. Воно здатне підштовхнути не готових до високих навантажень першокурсників до саморуйнівної поведінки та думок про те, щоб відмовитись від подальшого навчання. Труднощі, з якими стикаються студенти у перший рік, складно подолати самотужки. Іноді цьому не допомагають звернення по допомогу до викладачів, що загострює проблему. Синдром самозванця є справжньою проблемою. Для його подолання університети спрямовують студентів-першокурсників на спеціальний курс, де вони можуть отримати практичні навички тайм-менеджменту, ознайомитись з можливостями доступу до послуг та офісів кампусу, набути знань щодо розпізнавання та боротьби із синдромом самозванця. Автор наголошує, що збільшення притоку студентів до університетів потребує особливої уваги до таких викликів, як «синдром самозванця», визнання складних емоційних потреб студентів-першокурсників та створення умов для максимально повного розкриття їхнього освітнього потенціалу у комфортних умовах університету.

Детальніше: https://bit.ly/3mASkby, https://www.timeshighereducation.com/blog/first-rule-impostor-syndrome-you-talk-about-impostor-syndrome, https://www.greatschools.org/gk/articles/struggles-first-generation-college-students-face/

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Метью Фліндерса «Відносини з політиками є життєво важливими для впливу, і вони можливі».

Наголошується, що дії з наведення мостів між наукою, громадськістю та політиками може призвести до започаткування дуже важливих відносин з державними службовцями, парламентськими клерками та посадовцями регуляторних органів. В академічному середовищі наразі докази неакадемічного «впливу», «актуальності» або «соціальної цінності» стають дедалі важливішими. В останні роки академічна наука Великої Британії розвивалася на стику досліджень і політики завдяки вже існуючим ініціативам, таким як стипендії Парламентського управління науки і технологій, стипендії Ради економічних і соціальних досліджень з державної політики та стипендії Британської академії з інновацій. Багато дослідників відчувають себе перевантаженими тиском та не знають, як найкраще діяти, коли опиняються не у звичному для себе науковому середовищі, а на стику досліджень і політики. Навіть якщо дослідники допомогли розробити нову інструкцію, нормативи чи законодавство, немає гарантії, що політики чи чиновники визнають це публічно. Найбільш ефективний варіант впливу на політику зазвичай досягається завдяки поєднанню трьох чинників: наявність відносно невеликої кількості довірчих відносин між дослідниками та ключовими політиками; глибоке політичне розуміння контексту, в якому діють політики; упевненість в тому, що дослідження буде представлене відповідній особі, у відповідному форматі та у відповідний момент. Якщо «наведення мостів між наукою та політикою» відбувається у спокійній, неформальній та стриманій манері, формуються міцні лінії зв’язку, які реально працюють, коли це необхідно.

Детальніше: https://bit.ly/3ZCMapx, https://bit.ly/3KTlNYn

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Бути чи не бути університетам: криза ідентичності в Австралії».

Автор говорить про те, що нові жорсткі вимоги до закладів вищої освіти щодо проведення досліджень світового рівня, можуть поставити під загрозу ім’я і благополуччя університетів. Країни розробили системи класифікації, щоб розподілити свої університети за категоріями з метою оцінювання репутації, прийняття рішення про фінансування чи регулювання. Найбільш жорсткий директивний підхід застосувала Австралія: тут щоб отримати високу оцінку, університети повинні проводити дослідження на найвищому рівні та здійснювати підготовку в докторантурі щонайменше у трьох широких галузях знань. Перегляд вимог до закладів освіти викликає занепокоєння. Надходження від міжнародної освіти, які університети зазвичай використовували для фінансування своїх досліджень, останнім часом скоротились, що найсильніше вплинуло на регіональні ЗВО, а реформа освіти, що вимагає «готових до роботи випускників» позбавила університети можливості перехресного субсидування досліджень за рахунок внутрішніх грантів на викладання. Автор наводить думки австралійських вчених з приводу того, як саме можна вирішити цю проблему та звертається до політиків задля пошуку компромісів.

Детальніше: https://bit.ly/3ERPvZM

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Колм О’Ши «Відновлення довіри до університетського навчання – дитяча гра».

У ній наголошується, що утилітарний підхід до вищої освіти призводить до розчарування студентів і суспільства. Автор розмірковує над кризою довіри, яку американці наразі переживають у своєму ставленні практично до усіх інституцій – від Верховного суду і Конгресу до журналістики та освіти. Як відновити довіру до освіти? Нетривіальні висновки Колм О’Ши робить, проводячи аналогії вирішення проблем з дитячою грою «Кубік Рубика». Будучи професором університету, маючи схильність до пошуку відправної точки у сфері освіти, а також не нехтуючи складними питаннями, він згадує освітні теорії логіка Альфреда Норта Уайтхеда. Останній писав: «Наша мета як викладачів має полягати в тому, щоб зберегти знання живими». Вища освіта має бути кроком у лабіринт, а для цього потрібно щось на кшталт героїчного мислення: речі мають заплутатися, перш ніж з’явиться ясність. Щойно учні повірять у те, що вони самі формують свої власні думки, вони почнуть довіряти установам, що допомагали їм у цьому. Тому, робить висновок автор, настав час зробити гру основою навчання.

Детальніше: https://bit.ly/3IC5zjE, https://bit.ly/3IXdc5x