ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що здатність економіки забезпечити кожному повну реалізацію свого потенціалу є важливим каталізатором інновацій та продуктивності. Тому політика, яка впливає на соціальну мобільність та забезпечує рівні економічні можливості,  тісно пов’язана з  забезпеченням зростання. Соціальна мобільність між поколіннями стосується взаємозв’язку між соціально-економічним статусом батьків та статусом, якого їхні діти досягають у дорослому віці. Усунення перешкод для мобільності виправдане з міркувань справедливості та ефективності. Експерти ОЕСР дослідили закономірності міжпоколіннєвої соціальної мобільності у різних країнах, базуючись на матеріалах опитування щодо навичок дорослих. Майже в усіх країнах діти батьків з вищою освітою отримують премію до заробітку, тоді як діти батьків з низькою освітою стикаються з погіршенням заробітку. Участь жінок на ринку праці значно нижча, коли батьки (особливо – матері) мають нижчий рівень освіти. Виявлено значну міжпоколіннєву стійкість в освітніх результатах, які тим не менш різняться залежно від країни, що підкреслює складний багатогранний характер міжпоколінньої соціальної мобільності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_6d76ec2a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_c45c6be5/6d76ec2a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6d76ec2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Share
ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені.  Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена ​база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми  (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-11
Share
СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr,https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Share
СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr, https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Share
ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10
Share
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли  фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може  навчити слухачів працювати з  відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується  завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09
Share
ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Документ уточнює механізм розподілу додаткових коштів за результатами атестації та запроваджує диференційований підхід до фінансування наукових установ та університетів залежно від результатів їхньої діяльності, фіксуючи дату початку фінансування січнем 2026 року. Загальний обсяг фінансування, розподілений за результатами державної атестації, становить понад 3 млрд грн. Для реалізації цього рішення МОН затвердило розподіл коштів для фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, які за результатами державної атестації віднесено до груп А і Б. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН. Ним затверджено перелік державних закладів вищої освіти та державних наукових установ із відповідними обсягами фінансування за кожним науковим напрямом у 2026 році, розподіл базового фінансування окремих наукових підрозділів, а також рекомендації (алгоритм) використання бюджетних коштів. Крім того, подовжено строк дії свідоцтв про державну атестацію наукової установи за науковим напрямом «Військові науки» до 31 грудня 2026 року, що дасть їм змогу планово завершити процедуру атестації. Фінансування спрямують за трьома основними напрямами. Майже 2 млрд грн  спрямовано на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників шляхом виплати надбавок до заробітної плати (70%); 638 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання (20%); 531 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти, проведення ініціативних науково-дослідних робіт, залучення молодих науковців і підтримку наукових шкіл (10%).  На обсяг фінансування надалі впливатимуть такі показники: ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти); кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS; частка молодих учених; загальний кадровий потенціал установ. Очікується, що новий підхід до фінансування забезпечить спрямування державних ресурсів до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-finansuvannia-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-naukovoi-i-naukovo-tekhnichnoi-diialnosti-zakladiv-vyshchoi-osvity-ta-naukovykh-ustanov-z-urakhuvanniam-rezultativ-ikh-der?v=69aae7052a2ce, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCM5givtd04crG0nQgrrcZsJ19irN9mG6k9cJwcxBEu4HWpw/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-09
Share
ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей.  Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_9cf21625-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_b43303b0/9cf21625-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9cf21625-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики

2026-03-09
Share
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків.  Запровадження стандарту зробить цю  термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05
Share
ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/infodovidka-pidtrymka-innovatsii-baltia,

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2026-03-04
Share