National Repository of Academic Texts

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

Його мета – відзначення вчених за їхні видатні досягнення у галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Медаль була заснована на честь видатного вченого та першого президента Української академії наук. Відзнака присуджується персонально за окремі наукові досягнення та/або за сукупність наукових праць. У конкурсі можуть брати участь дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; зарубіжні вчені; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України. Щорічно присуджуються дві золоті медалі – одна вітчизняному і одна зарубіжному вченому. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 12 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/LqBCF

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-09-11

ОЕСР: РИНКОВІ НАСЛІДКИ ПРОМИСЛОВИХ СУБСИДІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що останнім часом було досягнуто значного прогресу в поліпшенні доступності даних про промислові субсидії та подоланні непрозорої діяльності національних урядів щодо підтримки, яку вони надають промисловим виробникам. ОЕСР грала важливу роль в імплементації цих підходів, зокрема – забезпечила створення бази даних ОЕСР про виробничі групи та промислові корпорації. Цей набір даних містить унікальну інформацію на мікрорівні про обсяг та масштаби промислових субсидій. Доступність такого роду даних відкриває нові можливості для кількісного оцінювання впливу промислових субсидій на ринки і конкуренцію. У цьому звіті використовуються економетричні методи перевірки причинно-наслідкового зв’язку між державними субсидіями та ефективністю виробничих компаній. Аналіз показує, що субсидії збільшують частку фірм на світовому ринку, але не мають суттєвого позитивного або навіть спричиняють негативний вплив на інвестиції та продуктивність. Ці результати свідчать про те, що збільшення частки ринку, спричинене субсидіями, не є результатом підвищення ефективності, навпаки, фірми, які отримують субсидії, отримують можливість знижувати свої ціни або стримувати конкурентів від інвестицій.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/e40b793f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-11

ДЕРЖАВНА ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМА ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск першої державної онлайн-платформи зі штучного інтелекту.

Відтепер уся інформація про штучний інтелект в Україні зібрана в єдиному вікні ШІ-ініціатив. Бізнес, державні організації, наукові й освітні заклади та міжнародні партнери матимуть змогу напряму долучитися до ШI-трансформації України завдяки цьому технологічному рішенню. Наразі на платформі можна дізнатися про ключові ШІ-проєкти та актуальні новини у сфері технологій; отримати актуальні рекомендації щодо корисних інструментів та ШІ-продуктів від Центру передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ. Вебсайт розроблено за підтримки Проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості», що виконується Фондом Євразія.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/B2Wml, https://ai.thedigital.gov.ua/

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-10

НІМЕЦЬКИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ФОНД ПІДТРИМУЄ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ

Німецький федеральний екологічний фонд (DBU) оголосив спеціальний конкурс «Ukraine» для відбору українських дослідників, що бажають співпрацювати у галузі охорони природи, охорони морського середовища, охорони культурної спадщини із партнерськими установами Німеччини.

Участь у конкурсі можуть взяти громадяни України з університетським дипломом, чиє основне місце проживання упродовж усього періоду проєкту залишатиметься в Україні. Пріоритетом фінансування є проєкти з чітким технічним спрямуванням тривалістю до 12 місяців. Планується надання щомісячної фінансової підтримки у розмірі 800 євро для дослідників, що мають понад 10 років професійного досвіду, 500 євро для дослідників із таким досвідом до 10 років та надання додаткового фінансування у обсязі до 10 тис. євро на матеріали, послуги та поїздки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iwnps, https://qrpage.net/qr/lIFwX

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини ##НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-10

ОЕСР: СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Сприяння розвитку екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних проблем» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що у 2023 році Глобальний науковий форум доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал майбутнього розвитку екосистем наукових досліджень та інновацій й оцінити їх вплив на вирішення глобальних наукових та суспільних викликів. Оприлюднений документ базується на інформації, зібраній експертною групою з представників 14-ти країн, Європейської комісії та ряду міжнародних організацій. Він містить відомості про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, а також визначає та аналізує передові практики підтримки екосистем дослідницької інфраструктури; описує політику та ключові чинники співпраці. Дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у просуванні досліджень у всіх наукових галузях. Розвиток інтегрованих екосистем пропонує нові можливості для розширення обсягу, впливу та ефективності окремих дослідницьких інфраструктур, але вимагає значних стимулів для подолання ряду перешкод їхньому створенню та сталому розвитку. Звіт описує передовий досвід та містить рекомендації для політиків щодо заходів підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних галузях знань й підвищення їх доданої цінності для суспільства в цілому.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-10

ІГНОРУВАННЯ CHATGPT АКАДЕМІЧНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ Є НИВИПРАВДАНИМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Агнешки Пйотровської «Ігнорування академічних переваг ChatGPT є інтелектуально нечесним».

У ній автор наводить неоднозначне та сміливе твердження, що представлення ChatGPT в якості майданчика для плагіаторів є боязливою реакцією на здатність штучного інтелекту покращувати дослідження. Вона наводить цитати відомих представників галузі: остерігайтеся «небезпечних ілюзій» користувачів пасивного штучного інтелекту каже керівник відділу ШІ Microsoft Мустафа Сулейман; має місце скорочення когнітивного потенціалу пишуть дослідники Массачусетського технологічного інституту. Дійсно, нещодавнє дослідження MIT попереджає, що регулярні користувачі великих мовних моделей можуть зіткнутися зі зниженням мозкової активності на 47%. Ряд науковців стверджують, що використання штучного інтелекту в будь-якій академічній роботі, включаючи дослідження, є новою формою плагіату. Автор статті вважає реакцію університетів та науковців на ці заяви невідповідними та пропонує більше уваги приділяти створенню прозорості та аналізу критичних зауважень, щоб ШІ можна інтегрувати в академічну сферу як інструмент інтелектуальної допитливості. Вкрай важливо, щоб студенти розуміли, яким має бути їх партнерство з ШІ у проведені власних досліджень, у написанні робіт, і що чим більше вони знають, тим більше вони можуть інтелектуально розвиватися з ШІ. Звісно, паніка й перестороги завжди супроводжували упровадження нових технологій. Платон попереджав, що письмо розмиє пам’ять і створить лише ілюзію мудрості. Друкарський верстат звинувачували у розбещенні душі. Є тривога, що центр знання може зміститися, а діалог може зникнути. Розвиток штучного інтелекту знову повертає нас до того самого Платонівського питання: чи може мудрість пережити своє відокремлення від філософа? Штучний інтелект — це не просто пошукова система, а партнер у мисленні. Таке партнерство має бути усвідомленим, етичним та трансформаційним.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yDiw2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-09

ЕТИКА, ПРОЗОРІСТЬ ТА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ОСВІТІ

На Платформі Ради Європи з питань етики, прозорості та доброчесності в освіті розміщені у відкритому доступі довідкові документи з питань академічної доброчесності, боротьби з плагіатом, шахрайством та корупцією.

Рада Європи тривалий час працює над розробленням комплексних стандартів, правових інструментів, норм та рекомендацій. У їх числі Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Додатковий протокол до неї (ETS 191), які встановлюють загальні стандарти по відношенню корупційних правопорушень і стосуються питань матеріального та процесуального права й покликані сприяти прямій та швидкій комунікації між національними органами у цій галузі. ETS 174 визначає сфери відповідальності, відшкодування збитків, строки позовної давності, статус контрактів, отримання доказів тощо. Ряд рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи стосується питань, пов’язаних з прозорістю, етикою та доброчесністю. Наголошується на меті Ради Європи – досягнення більшої єдності між її членами та показано, що її можна досягти шляхом спільних дій, зокрема – у сфері освіти та культури. Важливо звернути увагу на Рекомендації щодо боротьби з шахрайством в освіті (CM/Rec 2022/18); зі сприяння культурі етики у професії вчителя (CM/Rec 2019/9), Заключну декларацію Постійної конференції міністрів у Гельсінкі (2013) «Управління та якісна освіта»; Рекомендації щодо забезпечення якісної освіти (CM/Rec 2012/13); результати оцінювання доброчесності у вищій освіті в окремих країнах (Косово, Чорногорії).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zdBaf, https://qrpage.net/qr/eD8YO, https://qrpage.net/qr/L1SVV, https://rm.coe.int/0900001680909525, https://qrpage.net/qr/1OoRw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-09

ОЕСР: ПОСИЛЕННЯ ПРАКТИКИ ЗВІТНОСТІ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Посилення практики звітності про ефективність» із серії «Документи ОЕСР з питань бюджетування».

У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР стикаються зі зростаючим тиском вимог підвищення прозорості, підзвітності та прийняття рішень на основі даних. Законодавці, аудитори, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони все частіше вимагають прозорості у сфері використання державних коштів та виконання урядами своїх зобов’язань. У цьому контексті висока якість звітності про результати діяльності стає надзвичайно важливою. Ефективна звітність про результати діяльності є основою бюджетування на основі результатів, коли фінансові дані про результати діяльності є постійно доступними продовж усього бюджетного циклу та подаються у чіткій, доступній формі. Це сприяє кращому управлінню ресурсами та більш обґрунтованому прийняттю політичних рішень. Незважаючи на широке запровадження систем бюджетування за результатами діяльності, якісна звітність все ще є проблемою. У багатьох випадках дані про результати діяльності не повністю інтегровані з фінансовими даними, а звіти не подаються вчасно, що заважає встановленню чіткого зв’язку між витраченими ресурсами та досягнутими результатами. Також великою проблемою є фрагментацій даних, їх застарілість тощо. У цьому документі містяться рекомендації щодо посилення практики звітності про ефективність, забезпечення більшої змістовності даних, а також інтеграції фінансової інформації та інформації про ефективність, розглядається використання інтерактивних інформаційних панелей для звітування.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/bcea6d2d-en

Фото: скріншот

2025-09-09

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ МОЖУТЬ БУТИ НЕ ІНСТРУМЕНТОМ, А МЕТОДОМ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».

Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти (психолог і фахівець зі зв’язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід’ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення?

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YbYA7

Фото: pixabay.com

2025-09-08

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ: РОЗРАХОВАНО ВНЕСОК ПІДРОЗДІЛІВ

Міністерство освіти і науки України повідомляє про прогрес у розвитку аналітичних інструментів атестації наукових установ та університетів.

Наразі в Національній науково-інформаційній системі з’явилася можливість ознайомлення внеску окремих підрозділів у загальний результат оцінювання ЗВО і НУ. Атестація є основою нової системи фінансування науки, яка розроблена на основі найкращих практик Британії, Німеччини та Польщі. На засадах нового порядку розподілу коштів, ухваленого Кабінетом Міністрів України 30 липня 2025 року МОН розпочато укладання договорів на 155 млн грн додаткового базового фінансування. Формула розподілу ураховує не лише результати атестації, а й обсяг залучення позабюджетних коштів (бізнесу, міжнародних грантів); відсоток молодих дослідників в установі; масштаб установи (кількість НП/НПП)); якість публікацій (квартиль Q1); коефіцієнт підтримки для прифронтових і прикордонних територій. Уперше кошти йдуть безпосередньо до відділів і лабораторій з урахуванням їхнього внеску у загальний результат атестації, що означає перш за все підвищення зарплат дослідників. Триває співпраця МОН з урядом та Міністерством фінансів України над відчутним підвищенням додаткового фінансування наукової сфери. З 2026 року оновлену модель фінансування буде поширено на інші наукові напрями, атестація яких наразі перебуває на завершальному етапі. Також з 2026 року університети повністю перейдуть на нову модель базового фінансування. Наступна планова державна атестація відбудеться у 2030 році.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/GrMGK, (https://atestat.nauka.gov.ua/uk/atestat-2025

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-09-08