ОЦІНКА ЗДАТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВИКОНУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

ОЦІНКА ЗДАТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВИКОНУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».

У ній представлено  новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RWrYlhttps://qrpage.net/qr/v3lEy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-18
Share
БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».

У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, – завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв’язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/i5cCm

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-17
Share
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Share
РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Йдеться  про  те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені  у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-01
Share
TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.

У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії;  моделі моніторингу відкритої науки, зокрема – French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XBo82

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ВідкритаНаука   #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-26
Share
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

Sorry, this entry is only available in Українська.

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав  – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.

(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-20
Share
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Sorry, this entry is only available in Українська. Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Sorry, this entry is only available in Українська.

Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5)  Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески.  (2.7)  Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу:  організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-19
Share
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство  «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління  – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля  до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-18
Share
HIGH-PERFORMANCE COMPUTING

HIGH-PERFORMANCE COMPUTING

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя

. Він  організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і  підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ps1rT, https://qrpage.net/qr/rJQie 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-18
Share
POSI – ПРИНЦИПИ ДЛЯ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

POSI – ПРИНЦИПИ ДЛЯ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка  постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка  постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.

Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це  неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб  забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів.  POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей.  POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнотпроєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-17
Share