Open science Архіви

ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ НРАТ

Національний репозитарій академічних текстів – універсальний багатопрофільний електронний архів наукових публікацій та «сірої» літератури.

Його можна ефективно інтегрувати в систему аналітичної освіти для навчання студентів абсолютно всіх галузей знань. Викладач може доручити здобувачам освіти побудувати дослідницьку мапу, продемонструвати весь шлях формування релевантного пошукового запиту (від початку до невдалих результатів, їхнього аналізу, уточнення параметрів пошуку), здійснити відбір лише цінних для подальшого дослідження результатів та сформувати власний список першоджерел або мінібібліотеку. На основі опрацювання спершу метаданих, а потім і повних текстів віднайдених джерел студенти мають сформулювати обґрунтовані висновки, презентувати їх аудиторії у форматі лаконічного виступу та долучитися до дискусії, захищаючи власну позицію. Здобувачі освіти можуть виявляти методологічні розбіжності у проблемно-орієнтованих публікаціях або порівнювати підходи, запропоновані науковцями різних країн та представниками альтернативних дослідницьких шкіл. Майбутні фахівці у сфері інформаційних технологій, природничих наук, математики та статистики мають змогу досліджувати актуальні наукові тренди, формувати базу знань, виявляти закономірності розвитку локальних і міжнародних колаборацій, аналізувати взаємозв’язок між фінансуванням досліджень і розробок та трансфером знань і технологій, вивчати еволюцію наукових підходів чи хронологію термінологічних змін. Останній напрям є так само затребуваним і для здобувачів вищої освіти в галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Студенти, які спеціалізуються на соціальних науках, бізнесі, адмініструванні тощо, на основі наявних у репозитарії матеріалів можуть виконувати оцінку якості методичного інструментарію, попередніх аналітичних розвідок, коректність факторного аналізу й прогностичних моделей, докази реальної ефективності впровадження практичних рішень.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-bazy-danyh-akademichnyh-tekstiv-nrat/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Валоризація знань

2026-08-28

ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

Уміння працювати з науковими матеріалами, знаходити релевантні джерела, зіставляти аргументи, простежувати логіку дослідження від постановки проблеми до висновків, аналізувати докази та перевіряти достовірність даних, — не виникає саме собою.

Ця навичка формується через практику, і чи не найкращим середовищем для неї є «живий» онлайновий академічний архів. На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилась нова рубрика «НРАТ для аналітичної освіти». У ній містяться короткі поради щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі. Йдеться, зокрема, про сутність, значення та складові аналітичної освіти; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. А саме: – як використовувати метадані репозитарію для швидкого орієнтування у масиві публікацій та побудови тематичних добірок; – як організувати роботу студентів із повнотекстовими електронними версіями — від пошуку й відбору джерел до порівняльного аналізу підходів різних авторів; – як перетворити регулярне звернення до бази НРАТ на систематичну вправу, що поступово формує аналітичну звичку, а не одноразову навичку для конкретного завдання. Рубрика розрахована на викладачів, які шукають практичні інструменти для аудиторної та самостійної роботи, а також на студентів і дослідників, які бажають навчитися більш ефективно працювати з науковою літературою. Запрошуємо стежити за публікаціями цієї рубрики й опановувати НРАТ як корисний ресурс аналітичної освіти.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/skladovi-analitychnoyi-osvity, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/resursy-nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/

Фото: ШІ

2026-08-27

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ OA JOURNALS TOOLKIT

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Джулс Лак «Використання інструментарію OA Journals Toolkit».

У ній він ділиться власним досвідом використання інструментарію OA Journals Toolkit для управління 30-ма журналами з відкритим доступом. Підтримка видань з відкритим доступом лягає на плечі бібліотекарів та інших фахівців з наукової комунікації, які зазвичай витрачають значний час, досвід та ресурси, щоб забезпечити відкритий доступ до високоякісних досліджень. Без інфраструктури та доходів, які мають у своєму розпорядженні традиційні комерційні видавці, журнали з відкритим доступом та їхні видавничі програми залежать від відкритих платформ, відкритих стандартів та вільно доступних інструментів і ресурсів, – цілої екосистеми для дослідників, видавців та читачів. Цінним для нових журналів, які тільки починають набирати популярності як видання, є розділ «Залучення авторів», оскільки редактори прагнуть охопити свою аудиторію та отримати більше статей, але не знаються, як краще просувати журнал та не мають відповідного досвіду. Розділ «Публікаційна етика та редакційні правила» містить інструкції щодо написання відповідних пояснень, розділ «Постійні ідентифікатори» пояснює, навіщо потрібні цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), а розділ «Розробка інструкцій для авторів» надає інформацію про те, що саме слід включати до роз’яснень для авторів на сайті журналу. Рекомендації з розділу «Ресурси для виправлення доступності» стосуються альтернативних текстів, шрифтів, макету, форматування, контрасту кольорів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/08/17/putting-the-oa-journals-toolkit-to-work-in-library-publishing, https://www.oajournals-toolkit.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-27

ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СУЧАСНІЙ АНАЛІТИЧНІЙ ОСВІТІ

У відкритому доступі опублікований матеріал, в якому містяться пропозиції щодо використання ресурсів та сервісів Національного репозитарію академічних текстів для розвитку аналітичної освіти.

Показано, яким чином наявні можливості загальнонаціональної наукової платформи НРАТ можуть бути задіяні в повному циклі наукового пізнання під час роботи з даними, проведення дослідження, оприлюднення результатів у вигляді наукових публікацій, здійснення наукової експертизи, валоризації, повторного використання даних та продукування нових знань. Цей комплексний системний підхід відрізняється від фрагментарного, коли у процесі навчання студент працює лише з публікаціями як короткими публічними повідомленнями про отримані у процесі дослідження результатами, будучи фактично відстороненим від практики дослідницької роботи. Завдяки НРАТ усі охочі можуть отримати доступ до об’єктів наукової діяльності і самостійно — на реальних, а не спеціально підготовлених навчальних матеріалах — вивчати, як формуються гіпотези, робляться наукові висновки, на яких даних вони засновані, як відбувається експертиза, якою має бути етична наукова дискусія. Продемонстровано, як саме відкриті наукові тексти, відкриті дані, відкрите рецензування та інструменти популяризації наукових розробок можуть використовуватися для формування аналітичного мислення, дослідницьких навичок й доказової культури здобувачів освіти. На відміну від публікацій, зосереджених на окремих елементах відкритої науки (репозитарії, відкриті набори даних, відкрите рецензування), пропонується розглядати їхній потенціал у комплексі, ефективно інтегруючи у процес аналітичної освіти на всіх стадіях та рівнях навчання — від бакалаврату до аспірантури й докторантури. У цьому контексті вебпортал і сервіси НРАТ розглядаються не просто як елементи цифрової інфраструктури, а як дієвий інструмент аналітичного мислення.

Детальніше: https://unz.univer.km.ua/index.php/unz/uk/article/view/111_147-167

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-10

ФАХОВІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ: ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД

Міністерство освіти і науки України повідомило про відкриття інтерактивного дашборду «Фахові видання України», в якому буде постійно доступна актуальна інформація щодо українських наукових видань.

Цей інструмент об’єднує дані про 1302 наукових журнали категорії «Б» від 502 засновників та дозволяє швидко знайти видання за обраними параметрами (кластер, спеціальність, періодичність виходу, модель доступу, можливість безоплатної публікації, включення до DOAJ, назва, засновник, ISSN). Також дашборд містить відомості про 19 тисяч членів редакційних колегій наукових фахових видань. У подальшому цей інструмент буде доповнюватись новими масивами даних, зокрема – щодо наукових видань категорії «А», даними URIS.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-fakhovi-vydannia-ukrainy, https://data.nauka.gov.ua/dashboard-journals/

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-10

МЕТАДАНІ ЖУРНАЛУ DOAJ: ОРИГІНАЛЬНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ НАБІР МЕТАДАНИХ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Домініка Мітчелл та Катрін Сундсбьо «Метадані журналу DOAJ: оригінальний та відкритий набір метаданих».

У ньому йдеться про те, що DOAJ надає унікальний відкрито доступний набір метаданих журналів, що підтримує світову дослідницьку спільноту. Його сила полягає в підході, орієнтованому на спільноту, та спирається на видавців, редакторів й користувачів, які підтримують точність шляхом оновлення записів або повідомлення про помилки. Від початку заснування DOAJ у 2003 році, і до сьогодні платформа є не лише місцем для представлення журналів відкритого доступу, а й полем якісних метаданих для кожного з них. Метадані журналів, які збираються, з часом трансформувалися – від дуже простої інформації, такої як ISSN і дата початку публікації журналу, до детальної інформації, такої як авторські права, APC, ліцензування, час рецензування тощо. Метадані, які збираються, стали надзвичайно цінними для наукової спільноти – до них часто звертаються з проханням про прийняття рішень щодо викладання, досліджень або фінансування APC, і це лише деякі з них. У 2025 році було вирішено завантажувати щорічні записи метаданих журналів до Zenodo, створюючи тим самим своєрідні знімки часу, які спільнота може використовувати на свій розсуд. І надалі індекс журналів та їх метадані будуть розвиватися відповідно до потреб спільноти, за допомогою видавців, редакторів та менеджерів журналів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/21/doajs-journal-metadata-an-original-and-open-metadata-set/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-29

ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».

Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-29

ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ

Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.

Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання – спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/na-vebportali-nrat-zapushheno-shi-pomichnyka/

Фото: НРАТ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-07-22

РЕЦЕНЗОВАНІ ЖУРНАЛИ ПОТРЕБУЮТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Зламана система журналів» потребує державного нагляду, вважає нобелівський лауреат».

У ній йдеться про позицію лауреата Нобелівської премії Томаса Зюдгофа щодо нагальної потреби у запровадженні державного регулювання діяльності наукових журналів, які позиціонують себе як рецензовані, а також його оцінка сучасної системи академічного видавництва та механізмів забезпечення якості наукових публікацій. Під час Ліндауської зустрічі нобелівських лауреатів 2026 року професор нейронаук Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії Томас Зюдгоф, заявив, що сучасна система наукових журналів не забезпечує достатньої прозорості та підзвітності. Сьогодні будь-яке видання безперешкодно може називати себе рецензованим, оскільки відсутні загальновизнані обов’язкові вимоги, які б підтверджували належну якість процедур експертного оцінювання. Мінімальні стандарти для журналів мають встановлювати не видавці, а державні органи. У числі таких вимог має бути обов’язкове оприлюднення рецензій разом зі статтями, а також щорічне опублікування переліку всіх рецензентів, які співпрацювали з журналом. Це дасть можливість науковій спільноті та суспільству переконатися, що оцінювання здійснюють фахівці відповідної кваліфікації. Він проводить аналогію з фармацевтичною галуззю: лікарські засоби можуть виходити на ринок лише після проходження державного регулювання та контролю, тоді як наукові журнали можуть продавати свої видання під виглядом рецензованих без будь-якої зовнішньої перевірки. Для наукового видавничого сектору необхідно створити систему регулювання, подібну до тієї, яку в США здійснює Управління з контролю за продуктами й лікарськими засобами. А спроби галузі самостійно забезпечувати належні стандарти публікаційної етики, наприклад, через Committee on Publication Ethics, він сприймає критично, оскільки організація насамперед представляє інтереси видавничої індустрії. Також скептично він оцінює діяльність незалежних дослідників, які аналізують уже опубліковані роботи та публікують зауваження на платформі PubPeer. Анонімні коментарі нерідко сприяють формуванню антинаукових настроїв, переслідують авторів через незначні помилки, безпідставно руйнують наукову репутацію, спричиняють втрату цінних результатів досліджень. Він навіть провів історичну паралель із переслідуванням учених за часів Галілея. Та головною проблемою залишається не діяльність окремих критиків, а відсутність єдиних правил функціонування рецензованих журналів. Через це дедалі важче відрізнити авторитетне наукове видання від журналу з низькими стандартами експертизи, внаслідок чого суспільство втрачає здатність оцінювати достовірність опублікованих результатів, а довіра до науки поступово послаблюється. Тому будь-який журнал, що заявляє про рецензування, повинен мати документальні підтвердження проходження цієї процедури та нести відповідальність за її якість. Сучасній системі наукового видавництва необхідна прозора нормативна основа, яка забезпечить зрозумілі правила для всіх учасників процесу та дозволить чітко відрізняти дійсно рецензовані публікації від тих, що лише декларують відповідність заявленим стандартам. Стаття порушує актуальну дискусію про майбутнє академічного рецензування, баланс між саморегулюванням наукової спільноти та державним наглядом, а також про механізми зміцнення суспільної довіри до результатів наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/broken-journal-system-needs-government-oversight-says-nobelist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-21

ЗНАЙОМСТВО З DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано черговий допис «Знайомтесь з командою DOAJ».

У ньому висвітлюються питання поточної діяльності та пріоритетів DOAJ, – індексу, що охоплює понад 23 тис. журналів, а також стратегічний план його розвитку. DOAJ забезпечує підтримку високих галузевих стандартів, а також належну якість метаданих, що надзвичайно важливо для наукової спільноти. Нова стратегія DOAJ на 2026-2028 роки характеризує поточний мінливий ландшафт, фіксує досягнення попереднього періоду, визначає завдання розвитку партнерств, ставить цілі із розширення охоплення, дієвої підтримки журналів відкритого доступу, модернізацію глобальних стандартів якості. Окрему увагу приділено перспективам відкритого доступу та змінам, що відбулися з 2012 року, коли обговорювалось питання моделей та шляхів відкритого доступу з фокусом на «зелений» і «золотий». Тоді академічні бібліотекари поспішали подавати публікації викладачів до відкритих репозиторіїв, щоб досягти «зеленого» відкритого доступу. З того часу і до сьогодні точились дискусії щодо оцінювання досліджень, забезпечення рівного доступу до наукових знань, публікації препринтів, цінність публікаційних угод, розвиток гібридного відкритого доступу, перспективи «діамантового» відкритого доступ.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/14/meet-the-doaj-team-editorial-programme-manager-leena-shah/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-16