DOAJ ТА DIAMOND

DOAJ ТА DIAMOND

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».

У ньому зазначається, що упродовж поточного року DOAJ планує зосередити увагу на журналах діамантового відкритого доступу, а також докладати свої зусилля для підвищення видимості та впливу безкоштовних журналів у всьому світі. Зокрема, наголошується на тому, що наразі дві третини журналів, які індексуються DOAJ, не стягують жодної плати за публікацію, при цьому підтримують високий рівень якості, видимості та впливу. Індексація DOAJ слугує для них знаком якості, демонструючи відповідність суворим критеріям фаховості.  Метадані журналів і статей широко поширюються та повторно використовуються науковою спільнотою. З моменту запуску DOAJ активно співпрацює з видавничою інфраструктурою Diamond для підтримки безкоштовних публікацій та сприяння індексації журналів. У перспективі – участь у новому проєкті ALMASI від Horizon Europe задля зміцнення некомерційних видань з відкритим доступом в Європі, Латинській Америці та Африці.  Глибоке розуміння сучасного ландшафту відкритого доступу у цих трьох регіонах дозволить ALMASI (на основі проєктів CRAFT-OA та DIAMAS) розробляти й узгоджувати стандарти, навчальні ресурси та підтримувати розроблення відповідної політики. Це відбувається шляхом поширення передових практик, розроблення стандартів та інструментів для сталого розвитку у видавничій сфері, покращення технічних можливостей та інфраструктури наукових видань. DOAJ є частиною нового Європейського центру розвитку (EDCH) для підтримки інституційних «діамантових» видавців. Дані DOAJ стануть основою EDCH для просування таких журналів у Європі. Також буде всіляко підтримуватись ініціатива  Open Journals Collective (спільна ініціатива бібліотек та університетських видавництв), яка прагне забезпечити стале та масштабоване фінансування безкоштовних громадських журналів з відкритим доступом усіх бізнес-моделей, мов, дисциплін та географічних регіонів. Рух за рівноправне та інклюзивне наукове видавництво набирає обертів, DOAJ підтримує відкритий доступ та буде розвивати співпрацю задля підтримки «діамантових» журналів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/,   https://ukrintei.ua/y/VPVU1

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-05-07
Share
РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ЄВРОПІ

РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ЄВРОПІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».

Йдеться про те, як не лише вчені, а й небайдужі громадяни залучаються до досліджень і роблять свій внесок до  академічної сфери. Громадянська наука є способом залучення усіх зацікавлених осіб, незалежно до їх фаху, до різних етапів процесу наукового дослідження. Загальновизнано, що такі зацікавлені особи можуть сприяти визначенню проблеми, забезпеченню якості її опрацювання, брати посильну участь у зборі та аналізі даних, а також долучатись до їх інтерпретації. Такий підхід робить наукові дослідження більш доступними та інклюзивними. Зазначається, що активні громадяни стали важливими постачальниками даних: на платформі European Citizen Science (ECS) представлено  огляд понад 300 громадських наукових проектів з різних країн ЄС.  Платформа ESC формує глобальну, інклюзивну та сильну спільноту науковців-громадян, щоб стимулювати суспільні зміни. Наприклад, у проекті «Громадянська обсерваторія посухи» громадяни збирають інформацію про посуху, надаючи локалізовані дані, які інакше могли б бути недоступними. Також ECS забезпечує підтримку відкритих та FAIR даних, роблячи знання та дані відкритими для громадськості і  дозволяючи усім зацікавленим можливість брати участь у дослідженнях. Ця ініціатива повністю узгоджується з цілями data.europa.eu основна мета якої – зробити дані відкритими й доступними.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/QVKdk, https://ukrintei.ua/y/I5Gfi, https://eu-citizen.science/, https://eu-citizen.science/project/285, data.europa.eu

Фото:  скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-04-25
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2025 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2025 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. У січні-березні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Sorry, this entry is only available in Українська.

У січні-березні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

База академічних текстів поповнилась на 5,4 тис. академічних текстів – 2,9 тис. звітів НДДКР і 2,5 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до   299,7 тис. повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 137,8 тис. наукових звітів та 161,9 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.    Відповідно до плану заходів «Партнерство «Відкритий Уряд»» до пошукового сервісу НРАТ у 2024 році було додано можливість працювати з реєстраційними картками НДР, – їх  наразі у БД біля 203 тис.    Національний репозитарій у рамках інформаційної інтеграції з інституціональними учасниками продовжує співпрацювати з Державним податковим університетом; Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара; Донецьким національним університетом імені Василя Стуса; Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці II; Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; НТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; Міжнародним європейським університетом; Національною академією педагогічних наук України; Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця; Національним університетом біоресурсів і природокористування України; Сумським державним університетом; Українським гуманітарним інститутом; Українським католицьким університетом, а також журналами «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України) та «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Їх контент у Нацрепозитарії становить 30,6 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 150 тис. разів на місяць. Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних.  Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до  аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 273 таких інформаційних матеріали. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах  фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачам репозитарію.  НРАТ отримав DOI та відповідну сторінку на сайті fairsharing.org.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-04-01
Share
DOAJ – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

DOAJ – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано  повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано  повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».

У ньому зазначається, що команда DOAJ прагне підтримувати довіру до наукових публікацій, гарантуючи, що сумнівні журнали не включатимуться до  каталогу.  У 2024 році понад 830 годин було витрачено на майже 500 досліджень якості видань. Це дає відповідний результат,  засвідчений під час нещодавнього опитування спільноти: користувачі вважають DOAJ надійним джерелом надійних і високоякісних журналів відкритого доступу. Команда з питань якості проводить ретельне розслідування щодо видань, які викликають занепокоєння, що в підсумку має фундаментальне значення для просування місії сприяння видимості, доступності, репутації, використанню та впливу якісних рецензованих журналів із відкритим доступом у всьому світі. З одного боку, науковці покладаються на якісний каталог DOAJ, з іншого – утверджується репутація журналів, що входять до нього, серед дослідників, бібліотек, фінансових установ, грантодавців. У публікації розглядаються питання оцінювання журналів – процедура, вимоги до змісту та   складу редакційної колегії, процес рецензування тощо. Наголошується, що журнал повинен здійснювати суворий нагляд за повним процесом публікації. Основним недоліком наразі вбачається відсутність незалежності від адміністративних операцій журналу, що може призвести до зовнішнього впливу та конфлікту інтересів. Окрім проведення власних розслідувань, команда DOAJ покладається на співпрацю з партнерськими організаціями, оцінка яких важлива для виявлення сумнівної публікаційної практики. Окремі користувачі також можуть надсилати свої відгуки до служби підтримки DOAJ, скориставшись для цього веб-сайтом або соціальними мережами.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/PaL2i, https://ukrintei.ua/y/oNOYz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2025-03-24
Share
OPEN SCIENCE VS ПРОГРАМА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЄС

OPEN SCIENCE VS ПРОГРАМА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЄС

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Федерікі Гарбулья  «Чи витримає Open Science програму конкурентоспроможності ЄС?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Федерікі Гарбулья  «Чи витримає Open Science програму конкурентоспроможності ЄС?».

У ній автор звертає увагу на те, що у новій програмі ЄС з підтримки конкурентоспроможності  роль відкритої науки залишається невизначеною.  Усі згодні, що наукові результати повинні залишатися «відкритими наскільки це можливо та закритими, наскільки це необхідно» і спільнота відкритої науки має захищати прогрес, сприяти відкритості як двигуну інновацій задля економічного та суспільного зростання. Європейський Союз наразі переживає суттєві зміни у підходах до конкурентоспроможності, намагається зміцнювати свої позиції у світовому дослідницькому та інноваційному ландшафті. Запуск «Компасу конкурентоспроможності» має призвести до подолання інноваційного розриву між ЄС і його глобальними партнерами, що матиме вирішальне значення в умовах дедалі більш невизначеної геополітичної ситуації.  Але якою буде роль відкритої науки в цій новій структурі?  Чи зможе Європа зберегти своє лідерство у відкритій науці, підвищуючи свою конкурентоспроможність? Чи прагнення більшої продуктивності та ринкових результатів, заснованих на інноваціях, підірве принципи відкритості європейських досліджень? Наразі цей ландшафт залишається невизначеним і спільнота відкритої науки повинна бути готова до відстоювання своїх принципів. Не можна заради загальної мети підвищення конкурентоспроможності та потакаючи комерційним інтересам нехтувати фундаментальною необхідністю відкритості досліджень, профінансованих державою. Пандемія COVID-19 надала приклад того, як відкриті наукові практики можуть прискорити науковий прогрес і подолати глобальні виклики. Роль відкритої науки у стимулюванні інновацій є величезною, оскільки створюються нові можливості для використання результатів досліджень та ефективного повернення державних інвестицій, здійснених у просування науки як глобального суспільного блага.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/anflL, https://ukrintei.ua/y/vQyEq

Фото: ЕАУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA  #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-03-18
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВІДКРИТОЇ НАУКИ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».

Документ розроблений на виконання кроку 322 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2025 № 131-р, а також завдання 3 «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р. Він визначає основи державної політики у галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Його прийняття має забезпечити створення в Україні правової бази для отримання, використання та збереження науково-технічної інформації з урахуванням міжнародних стандартів відкритості та прозорості. Законпроєктом регулюються правові та економічні відносини фізичних, юридичних осіб, держави та інших субʼєктів, що виникають при створенні, одержанні, використанні, поширенні та збереженні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми підтримки відкритого доступу до наукових знань й розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі.  Ним, зокрема пропонуються зміни у термінології щодо відкритої науки; визначаються види й обсяг науково-технічної інформації, до якої має забезпечуватися відкритий доступ та  умови, за яких має надаватися відкритий доступ (і випадки, в яких до науково-технічної інформації відкритий доступ може не надаватися); визначаються вимоги до змісту й форми розміщення науково-технічної інформації, а також метаданих, що їх супроводжують (у т.ч. у державних базах даних); встановлюється чіткий перелік видів наукових результатів, що підлягають обов’язковій публікації у відкритому доступі та конкретні строки їх розміщення у відкритому доступі; врегульовуються питання авторських та суміжних прав в частині відкритої науки (створюється правова база для широкого використання глибинного аналізу тексту та даних в ході виконання наукових (науково-технічних) робіт; вдосконалюється регулювання використання сирітських творів; визначаються особливості використання наукових публікацій для створення похідних творів). Законопроєкт імплементує ключові положення актів законодавства Європейського Союзу в частині відкритої науки, а саме: Директиви  2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку» та про внесення змін до Директив 96/9/ЄК та 2001/29/ЄК, Директиви 2019/1024 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 20.06.2019 «Про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору», Регламенту 2021/695 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 28.04.2021 «Про заснування «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій», Рекомендацій Єкрокомісії  2018/790 від 25.04.2018 «Щодо доступу та збереження наукової інформації». Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 31 березня 2025 року

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/utGDq, https://ukrintei.ua/y/96FdK, https://ukrintei.ua/y/ZbUvo,  https://ukrintei.ua/y/6VSf6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення НРАТ_Освітянам_обговорення  #НРАТ_ВідкритаНаука  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-03-10
Share
РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗА ЦИТУВАННЯМ У GOOGLE SCHOLAR

РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗА ЦИТУВАННЯМ У GOOGLE SCHOLAR

Sorry, this entry is only available in Українська. Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.

Він побудований за  ініціативою Cybermetrics Lab, іспанської дослідницької групи Instituto de Politicas y Bienes Públicos del Consejo Superior de Investigaciones Sientíficas. Рейтинг відображає прихильність університетів до принципів відкритої науки і враховує цитованість 310 профілів авторів у Google Scholar. При побудові рейтингу використані відомості понад 6,3 тис. закладів вищої освіти, дані стосовно яких були упорядковані за кількістю цитат, отриманих найкращими дослідниками кожної установи. До топ-5 українських ЗВО у рамках цього рейтингу увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»», Сумський державний університет,  Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,  Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Детальніше: https://surl.li/ycramf, https://surl.li/zbkhsx

Фото: pixabae.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-07
Share
БІБЛІОТЕЧНІ РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ШІ ТА ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

БІБЛІОТЕЧНІ РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ШІ ТА ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Теммі Росс «Підвищення кваліфікації в епоху цифрових технологій: бібліотечні ресурси для розвитку навичок ШІ та хмарних технологій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті EBSCO опублікована стаття Теммі Росс «Підвищення кваліфікації в епоху цифрових технологій: бібліотечні ресурси для розвитку навичок ШІ та хмарних технологій».

У ній йдеться  про навчальні інструменти та ресурси, які бібліотеки можуть надати користувачам для формування навичок володіння штучним інтелектом і опанування роботи з різноманітними хмарними технологіями, щоб підвищити можливість працевлаштування та робочу продуктивність у сучасному цифровому світі, який швидко змінюється. Зазначається, що стрімке зростання генеративного штучного інтелекту змінює робочі місця в усьому світі. Відповідно до звіту LinkedIn «Future of Work Report», попит на спеціалістів зі штучного інтелекту різко зріс, оскільки з листопада 2022 року англомовні оголошення про роботу, у яких згадуються такі технології (зокрема – ChatGPT), зросли в 21 раз. Аналогічно упровадження хмарних платформ (у т.ч. Amazon Web Services) викликало зростання потреби у спеціалістах, сертифікованих AWS. Бюро статистики праці США наразі прогнозує близько 357 тис. нових вакансій у сферах, пов’язаних з ІТ. Зростання попиту на знання AI та AWS підкреслює важливість підготовки кваліфікованої робочої сили. Бібліотеки можуть відігравати важливу роль у цьому, пропонуючи доступ до високотехнологічної освіти, яка дозволяє розвивати навички, необхідні для досягнення успіху. Перевагами  навчання AI та AWS є включення відповідних освітніх ресурсів у цифрову колекцію бібліотеки, що забезпечує інноваційність, гнучкість та справедливість. Пропагуючи цифрову грамотність і технологічні навички, бібліотека може важливу ключову роль у розширенні можливостей людей і сприянні більш інклюзивному, обізнаному суспільству.

Детальніше: https://surl.li/gkbvoa, https://surl.li/sadhho, https://surl.li/hpffxq,  https://surl.li/tkhqtm, https://surl.li/qqpoii, https://surl.li/koldro

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-01-28
Share
УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті МОН України оприлюднені «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті МОН України оприлюднені «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних».

Ці рекомендації містять практичні вказівки стосовно організації процесу управління науковими (дослідницькими) даними з метою забезпечення їх зберігання, пошуку, доступу до них та їх повторного використання. Наголошується, що управління науковими (дослідницькими) даними є обов’язковою складовою будь-якого сучасного наукового дослідження. А належне управління даними, або цифрове кураторство:  захищає автентичність і цілісність даних, убезпечує їх від «цифрового старіння», зберігаючи файли та інформацію доступними для користувачів необмежений час; підвищує достовірність, надійність і відтворюваність результатів наукових досліджень; полегшує їх інтерпретацію і повторне використання; забезпечує можливості підтвердження, розвитку і вдосконалення результатів наукових дослідження; і відповідає поточним вимогам наукових фондів і наукових журналів.  Методичні рекомендації складаються зі вступу, загальних положень, чотирьох розділів і трьох додатків, а також списку посилань та переліку корисних ресурсів. Документ має рекомендаційний характер і призначений для використання науковими установами, закладами вищої освіти, науковими підрозділами установ, організацій, підприємств, науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, докторантами, студентами, які проводять наукові дослідження.

Детальніше: https://surl.li/copskn, https://surl.li/dkrive

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-01-24
Share
ДОСТУП ДО ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ І БАЗ ДАНИХ

ДОСТУП ДО ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ І БАЗ ДАНИХ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України повідомляє, що заклади вищої освіти та наукові установи України у 2025 році як і раніше матимуть безоплатний доступ до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України повідомляє, що заклади вищої освіти та наукові установи України у 2025 році як і раніше матимуть безоплатний доступ до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних.

Це стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів –  Clarivate, Elsevier, Research4Life, Bentham Science. Таким чином представники академічної спільноти користуватимуться різноманітними інструментами, сервісами, базами даних і освітніми рішеннями, розробленими зазначеними компаніями: Derwent lnnovation та інструменту lnCites Benchmarking & Analytics від Clarivate; ScienceDirect, Scopus і Researcher Discovery, SciVal і Funding Institutional від Elsevier; колекції Hinari, AGORA, портали ARDI, GOALI, OARE від проєкту Research4Life; Open Publishing від Bentham Science. Технічну можливість роботи з зазначеними інструментами і базами даних забезпечить Державна науково-технічна бібліотека України. Крім того, міжнародні партнери і надалі підтримуватимуть Україну завдяки залученню провідних експертів; проведенню  наукових заходів (вебінарів, конференцій); безоплатному опублікуванню статей вітчизняних науковців у найрейтинговіших наукових виданнях світу.

Детальніше: https://surl.li/sjerlt, https://surl.li/iftrlc, https://surl.li/mxudbe, https://surl.li/xhzwnp

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-01-24
Share