National Repository of Academic Texts

ОЕСР: ЗМІЦНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передові методи зміцнення державної відповідальності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».

У ньому зазначається, що відповідальне, підзвітне та сумлінне управління державними підприємствами за допомогою належного корпоративного управління має важливе значення для забезпечення їхнього внеску в конкурентоспроможність, економічну стійкість та сталий розвиток країни. Досягнення вказаних цілей передусім потребує ясності щодо того, чому і як держава діє як власник: обґрунтування, цілі, структура управління, механізми нагляду. Потрібна єдина чітка політична основа на противагу фрагментованих правових чи політичних інструментів, які впливають деструктивно. Наразі біля половини країн, опитаних ОЕСР, мають узгоджену політику щодо державної власності. У цьому документі представлені основні компоненти ефективної політики щодо власності, а саме: обґрунтування державної власності, механізми управління, що розмежовують ролі та обов’язки держави та органів управління державних підприємств, механізми реалізації, моніторингу та оцінювання. Експерти підкреслюють важливість прозорості та підзвітності через публічне розкриття інформації та здійснення регулярних перевірок. Дедалі більше країн інтегрують принципи стійкості та сумлінності у практику управління власністю. Йдеться про наступні ключові моменти: підтримка на найвищому політичному рівні (забезпечення легітимності); публічне розкриття політики (прозорість), контроль за допомогою зведеної звітності та зовнішньої оцінки для підвищення підзвітності; надійний нагляд, контроль показників ефективності та регулярні перевірки; політика щодо власності має бути «живим» документом, що адаптується до мінливих умов, при збереженні послідовності в управлінні та очікуваннях. Дотримуючись наданих рекомендацій, уряди можуть забезпечити прозорість, підзвітність та відповідність своєї політики щодо державної власності проголошеним цілям.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/good-practices-for-strengthening-state-ownership_b5afe67e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/good-practices-for-strengthening-state-ownership_cf134832/b5afe67e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b5afe67e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-06

ФЕНОМЕН ГІПЕРПРОДУКТИВНИХ АВТОРІВ: ПУБЛІКУВАТИ БІЛЬШЕ ЧИ ДОСЛІДЖУВАТИ ГЛИБШЕ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи справді слід турбуватися про гіперпродуктивних авторів?».

У ній автор аналізує надмірно високу публікаційну активність деяких дослідників та намагається визначити, чи становить це реальну загрозу академічній системі. Зростання кількості так званих гіперпродуктивних авторів викликає занепокоєння у науковій спільноті. Йдеться про дослідників, які здатні публікувати десятки або навіть понад сімдесят робіт на рік, що ставить під сумнів можливість їхнього повноцінного залучення до кожного окремого дослідження. Така інтенсивність публікацій породжує підозри щодо якості наукових результатів, формального підходу до авторства та перевантаження системи рецензування. Сама по собі вища за середню кількість публікацій не є свідченням академічних порушень. У багатьох галузях сучасна наука дедалі більше спирається на командні дослідження, великі міжнародні проєкти та колективну роботу, що призводить до збільшення кількості співавторів і публікацій. У таких умовах індивідуальний внесок складно оцінити традиційними методами, що ускладнює однозначні висновки стосовно доброчесності авторства. Крім того, нав’язана науковцям культура «публікуй або зникни», орієнтація на кількісні показники при оцінюванні продуктивності вченого та використання бібліометричних індикаторів створюють умови, за яких зростання кількості публікацій стає не лише бажаним, а й необхідним для професійного розвитку. У цьому контексті проблема гіперпродуктивності постає не стільки як індивідуальне відхилення, скільки як наслідок структурних особливостей сучасної науки. Окремо у статті порушується питання потенційного впливу технологій штучного інтелекту, який може ще більше прискорити підготовку наукових текстів і збільшити обсяги публікацій. Це актуалізує дискусію щодо якості досліджень, авторства наукових робіт, навантаження на рецензентів, переосмислення критеріїв оцінювання наукової діяльності. Джек Гроув вважає, що занепокоєння відносно гіперпродуктивних авторів є частково виправданим, однак не може розглядатися ізольовано від ширшого контексту функціонування академічної системи. Ключовою проблемою залишається не кількість публікацій, а механізм оцінювання наукової праці, оскільки саме він формує поведінку дослідників і визначає їхні пріоритети.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/do-we-really-need-worry-about-hyper-prolific-authors

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-03

КЕРІВНИЦТВО З ЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ І ДАНИХ В ОСВІТІ

На сторінці видавничого бюро ЄС оприлюднене «Керівництво з етичного використання штучного інтелекту та даних у викладанні та освіті для педагогів».

Документ підготовлений генеральним директоратом Європейської Комісії з питань освіти, молоді, спорту та культури і призначений для вчителів, керівників закладів освіти та освітніх фахівців. Це видання стало стратегічною відповіддю на стрімку експансію генеративного штучного інтелекту та набрання чинності Законом ЄС «Про штучний інтелект». Попередня версія видання, яка вийшла у 2022 році, лише окреслювала потенціал цієї технології, а нинішній документ фокусується на практичній реалізації етичних принципів ШІ у світі, де він став повсякденним інструментом навчання. Документ структурований за трьома основними напрямами: правовий контекст, етичні вимоги і практичне упровадження. Огляд питань правового та регуляторного фундаменту базується на синергії регламенту про захист даних (GDPR) та закону про ШІ (EU AI Act). Настанови чітко класифікують освітні ШІ-системи як такі, що мають високий рівень ризику, оскільки вони безпосередньо впливають на майбутнє молодих людей. Особлива увага приділяється прозорості алгоритмів оцінювання та недопущенню автоматизованого прийняття рішень без участі людини. При визначенні ключових етичних вимог Європейська комісія зосереджується на шести стовпах етичного використання ШІ в освіті: 1) людський нагляд (вчитель залишається центральною фігурою, яка має право вето на будь-яке рішення ШІ); 2) технічна надійність і безпека (захист від кіберзагроз та передбачуваність результатів); 3) конфіденційність (жорсткий контроль за тим, як збираються та використовуються дані здобувачів освіти); 4) прозорість (розуміння того, як саме система формує рекомендації чи відповіді); 5) різноманітність та недискримінація (усунення упереджень, які можуть бути закладені в навчальні дані ШІ); 6) суспільний добробут (підтримка критичного мислення та креативності, а не заміна їх автоматизацією). Щодо практичної цінності та інструментарію, то важливо коректно працювати з набором контрольних запитань і сценаріїв. Для цього пропонується використовувати набір запитань для самоперевірки: чи сприяє цей чат-бот інклюзії; чи не обмежує він творчість учня; як довести логіку використання адаптивних платформ. Окрема увага приділена «ШІ-грамотності», оскільки сучасний педагог має не просто вміти користуватися інструментами, а й розуміти їхню природу, виявляти «галюцинації» нейромереж та навчати учнів відповідальному промпт-інжинірингу. Документ фактично є дієвою дорожньою картою, що здатна знизити недовіру до технологій, замінивши її усвідомленим підходом, де ШІ виступає як підсилювач людських здібностей, а не їхня заміна й гарантуючи захист фундаментальних прав людини в цифровому середовищі.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/f692aa0b-17a7-11f1-8870-01aa75ed71a1, https://data.europa.eu/doi/10.2766/7967834

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-04-03

ВИМОГИ ДО РІВНЯ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ДЛЯ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ ТА КЕРІВНИКІВ У СФЕРІ ОСВІТИ

Кабінет Міністрів України ухвалив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті, науці та інших сферах.

Відповідна постанова від 01 квітня 2026 р. № 425 розміщена на урядовому порталі. Рішення прийнято на виконання Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Воно встановлює диференційовані вимоги залежно від посади та рівня відповідальності. Зокрема, для претендентів на посади державної служби категорії «А», а також голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників визначено вимогу володіння англійською мовою на рівні не нижче B1 за шкалою CEFR. Ці вимоги набирають чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Окремо врегульовано вимоги для сфери освіти і науки: претенденти на посади керівників державних наукових установ та закладів вищої освіти повинні мати рівень не нижче B2. Для окремих посад державної служби категорій «Б» і «В», а також для ряду посад у сфері освіти і науки уряд визначив диференційований підхід, згідно якого необхідний рівень володіння англійською залежить від конкретної посади та її функціоналу. Для окремих претендентів на посади у цій сфері може братися до уваги знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Норми застосовуються до окремих посад, перелік яких визначено законом і відповідними актами Кабінету Міністрів України.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennia-vymoh-shchodo-rivnia-volodinnia-anhliiskoiu-movoiu-osobamy-iaki-t10426, https://mon.gov.ua/news/mon-vstanovylo-vymohy-do-rivnia-volodinnia-anhliiskoiu-movoiu-dlia-derzhsluzhbovtsiv-ta-kerivnykiv-u-sferi-osvity

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-03

ОЕСР: ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Обов’язкові витрати у бюджетах окремих країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо бюджетування».

У ньому зазначається, що значна частина видатків національних урядів може вважатися обов’язковою, оскільки вони здійснюються відповідно до законодавчих вимог, а не в рамках щорічного затвердження бюджету. Взагалі державні витрати розподіляються на дві категорії: дискретні витрати, що затверджуються у річному бюджеті уряду та обов’язкові витрати, які часто затверджуються поза бюджетом. Хоча обов’язкові витрати мають значний обсяг, їх аналіз у рамках бюджетного процесу може відрізнятись від аналізу дискретних витрат, оскільки відповідні закони приймаються до затвердження бюджету. По мірі старіння населення та зростання державного боргу вплив обов’язкових видатків на бюджет зростає. Значна частина бюджету розподіляється заздалегідь у межах процесів, які значною мірою перебувають поза бюджетом, уряди ризикують обмежити свою гнучкість у реагуванні на непередбачені потреби у витратах. Такі міркування впливають на здатність уряду відновлювати державні фінанси та сприяти довгостроковій фінансовій стійкості. Експерти проаналізували відповідну практику восьми країн ОЕСР та визначили, як уряди формують, контролюють та переглядають обов’язкові витрати відповідно до фіскальних правил і бюджетних процесів за правилами ЄС та в рамках підзвітності перед парламентами.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mandatory-spending-in-budgeting-in-selected-oecd-countries_960063a5-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/mandatory-spending-in-budgeting-in-selected-oecd-countries_9ca2451a/960063a5-en.pdf,https://doi.org/10.1787/960063a5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-03

НАВІТЬ НАЙКРАЩІ АЛГОРИТМИ НЕ ЗАМІНЯТЬ ЕКСПЕРТНОГО СУДЖЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».

У ній автор розмірковує про наявні обмеження у використання штучного інтелекту в академічному оцінюванні та ставить під сумнів здатність ШІ замінити людське мислення. Наголошується, що зростання інтересу до автоматизації оцінювання зумовлене як збільшенням навчального навантаження, так і прагненням підвищити ефективність освітніх процесів. Проте навіть у ситуаціях, коли перевірка великої кількості робіт стає рутинною і виснажливою, людське судження не втрачає своєї цінності. Оцінювання передбачає не лише застосування формальних критеріїв, а й інтерпретацію змісту, розуміння контексту, здатність розрізняти нюанси аргументації, що виходять за межі алгоритмічної обробки. Знання людини завжди є неповним, а когнітивні ресурси обмеженими, однак це не робить алгоритми більш надійними у складних інтелектуальних завданнях. Навпаки, штучний інтелект відтворює закономірності, закладені в даних, і не володіє здатністю до справжнього розуміння та критичного осмислення відповідей. У цьому контексті використання ШІ в оцінюванні може створювати ілюзію об’єктивності, яка не враховує складності академічного мислення та розмаїття підходів до розв’язання завдань. Проблема полягає не лише у технологічних обмеженнях, а й у схильності переоцінювати можливості ШІ. Таке «епістемологічне самовпевнене ставлення», за словами автора, може призводити до зниження ролі експертного знання і критичного судження у навчальному процесі. У результаті виникає ризик спрощення оцінювання та втрати його глибинного змісту як інтелектуальної практики. Автоматизація може бути корисною як допоміжний інструмент, однак її застосування має бути обмеженим і усвідомленим. ШІ здатен підтримувати окремі етапи роботи, але не може замінити відповідальність викладача за прийняття рішень та кінцеве оцінювання результатів навчання. Необхідно знайти компроміс між ефективністю та якістю освіти. Адже попри привабливість автоматизованих рішень, саме людське судження має залишатись ключовим елементом академічного оцінювання, оскільки забезпечує коректну інтерпретацію, контекстуалізацію та критичне осмислення знань, які не можуть бути повністю відтворені алгоритмічними системами.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-no-substitute-human-judgement-even-your-99th-exam-script

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-02

КОНКУРС ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ 2027-2028

Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.

Він покликаний підтримати актуальні наукові дослідження вітчизняних дослідників щодо вирішення фундаментальних і прикладних проблеми в усіх галузях задля забезпечення технологічного, економічного, соціального та культурного поступу України. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з напрямів розвитку науки і техніки (згідно зі статтею 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»), а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Наукові керівники (автори) проєктів мають подати заявку від імені юридичної особи (закладу вищої освіти будь-якої організаційно-правової форми та державної або комунальної форми власності, зареєстрованої в Україні) разом із гарантіями забезпечення проведення дослідження (розробки). Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років. Загальний обсяг фінансування проектів – до 100 млн грн (у т.ч. до 50 млн грн у 2027 році та до 50 млн грн у 2028 році). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-indyvidualni-naukovi-proyekty-2027-2028/, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2026/03/umovy-konkursu-indyvidualnyh-proyektiv_ukr-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-02

КОНКУРСНИЙ ВІДБІР ВИКОНАВЦІВ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ ІЗ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Міністерство освіти і науки України повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.

Конкурсний відбір проводиться з метою забезпечення процесу підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Підстава – Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholoshennia-pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-vykonavtsiv-derzhavnoho-zamovlennia-pidvyshchennia-kvalifikatsii-fakhivtsiv-okremykh-haluzei-ekonomiky-ta-pratsivnykiv-biudzhetnoi-sfery2,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/03/30/dodatok-2-shhodo-pidgotovki-kp.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/03/30/dodatok-3-2026.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-02

ОЕСР: ДЕРЖАВНІ БЮДЖЕТИ НА ДіР СКОРОЧУЮТЬСЯ ТА СПРЯМОВУЮТЬСЯ НА ОБОРОНУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».

У ньому зазначається, що згідно з останніми даними, які було оприлюднено в «Основних показниках науки та техніки ОЕСР», зростання інвестицій у НДДКР є стабільним у країнах ОЕСР. Зростання витрат на дослідження та експериментальні розробки з поправкою на інфляцію у 2024 році було на рівні 2,6%, не змінившись порівняно з 2023 роком, причому відповідні витрати зросли у США на 3,4%, тоді як у ЄС – на 0,4%, Японія, Корея й Туреччина повідомили про темпи зростання понад 5%. Натомість у Німеччині, найбільшій економіці ЄС, було зафіксовано скорочення на 0,4%. На бізнес-сектор, як і раніше, припадає найбільша частка відповідних витрат – 73%, що перевищує показник 67%, зафіксований у 2010 році. Темпи зростання витрат за секторами зблизилися. Зростання витрат у сфері вищої освіти склало близько 2%, причому США та КНР зміцнили свої позиції як найбільші економіки світу за обсягом витрат на НДДКР, збільшивши відрив від інших країн. Міжнародні порівняння на основі показників купівельної спроможності та середньорічних обмінних курсів показують, що витрати на ДіР у ЄС становлять біля 60% від витрат США. Загалом у 2024-2025 роках державні бюджети на ДіР скоротилися на тлі переорієнтації з енергетики та охорони навколишнього середовища на оборону.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/03/oecd-overall-rd-growth-stable-government-rd-budgets-decline-and-reorient-towards-defence.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-02

ВПЛИВ ШІ НА РИНКИ ПРАЦІ

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту стала потужною трансформаційною силою. І хоча ШІ наразі знаходиться на ранній стадії еволюції, він вже визнаний однією з найбільших революційних змін, у тому числі – на ринках праці, де одночасно забезпечує автоматизацію та переосмислення завдань, змінюючи процес виконання та оцінювання робіт. Як і кожна нова технологія, ШІ впливає на зміст завдань та структуру робочих місць, з відповідними наслідками для зайнятості, умов праці та вимог до навичок робочої сили. Доступні для ознайомлення дослідження впливу ШІ на ринки праці розглядають різні аспекти зайнятості у розрізі секторів, професій та кваліфікацій. Результати цих досліджень переважно зосереджені на трьох сценаріях: витіснення робочих місць (повна автоматизація), створення робочих місць, трансформація або доповнення робочих місць (зміна змісту завдань). Трансформацію робочих місць експерти визнають найпоширенішим наслідком. Опублікований звіт містить всебічний огляд літератури та синтезує основні висновки на основі досліджень, аналізу політики міжнародних організацій та галузевих звітів. Його висновки сфокусовані на кількості робочих місць, їх якості та інклюзивності. Також розглядається потенційний вплив ШІ на країни, що розвиваються.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3fd9a33d-2341-11f1-8c3a-01aa75ed71a1/language-en,https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/impact-ai-labour-markets

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-01