СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ Є СТРАТЕГІЧНОЮ ПОМИЛКОЮ, ЯК І ПОДІЛ НА ВИКЛАДАЧІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ

СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ Є СТРАТЕГІЧНОЮ ПОМИЛКОЮ, ЯК І ПОДІЛ НА ВИКЛАДАЧІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кетрін Габбард і Демієна Пейджа «Навіть у складні часи викладацький персонал є цінним активом, а не витратами, яких слід позбутися».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кетрін Габбард і Демієна Пейджа «Навіть у складні часи викладацький персонал є цінним активом, а не витратами, яких слід позбутися».

У ній автори наголошують, що скорочення викладацького складу в умовах фінансового тиску є стратегічно хибним рішенням, яке підриває основи функціонування університетів. Викладання – основа діяльності університету та ключове джерело доходів. У секторі вищої освіти Великої Британії надходження від освітньої діяльності університетів перевищують доходи від досліджень і в багатьох випадках є визначальними для фінансової стабільності інституцій. Саме викладацький персонал відіграє центральну роль не лише у навчальному процесі, а й у забезпеченні економічної життєздатності ЗВО. Внесок викладачів не обмежується проведенням занять: вони здійснюють проєктування освітніх програм, оцінювання результатів навчання, супровід навчального шляху студентів, підтримують їхню академічну мотивацію. Саме це забезпечує залучення і подальше утримання студентів.  Разом із тим, наразі існує системна проблема, суть якої – недооцінка викладацької праці. Попри формальне зростання уваги до якості викладання та розвитку освітніх траєкторій, значна частина викладачів працює в умовах нестабільної зайнятості, зокрема – на тимчасових або часткових контрактах. Така практика підриває професійну стабільність і негативно впливає на якість освітнього процесу через зростання стресу, ризик професійного вигорання та плинність кадрів. Причому викладачі, орієнтовані виключно на освітню діяльність, частіше працюють на умовах неповної зайнятості. Поділ академічного персоналу на «викладацький» і «дослідницький» є умовним і не відображає реальної складності їхньої діяльності. Багато викладачів активно займаються науковою та методичною роботою, беруть участь у професійних спільнотах і роблять суттєвий внесок у розвиток освітніх практик, однак ці види діяльності часто залишаються недостатньо визнаними на інституційному рівні.  Кетрін і Демієн підкреслюють, що викладацький персонал є ключовим ресурсом університетів, а не не допоміжним елементом, і саме від нього залежить якість освіти та фінансова стабільність ЗВО. Економічні проблеми не повинні призводити до скорочення саме цієї категорії працівників, оскільки такі рішення підривають довгострокову спроможність університетів виконувати свою місію.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/even-hard-times-teaching-staff-are-vital-assets-not-costs-be-shed

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-08
Share
РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя».

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя».

Наголошується на зростанні ролі організацій громадянського суспільства та подається огляд даних восьми національних тематичних досліджень щодо внеску цих організацій через інформаційно-просвітницьку діяльність, надання послуг, неформальне навчання, забезпечення взаємодії зі спільнотами та модерації політичного діалогу. Незважаючи на обмежене фінансування, інституційні бар’єри та непослідовні механізми участі, організації громадянського суспільства мають значний потенціал у вирішенні проблем нестачі кваліфікованих кадрів, підтримці вразливих груп населення та зміцненні інклюзивного управління. Маргарета Ніколовська, автор публікації, закликає до поширення інституціоналізованої співпраці й забезпечення сталого фінансування, щоб ці структури могли повною мірою виконувати свою роль партнерів у формуванні ефективних, справедливих та готових до майбутнього систем розвитку людського капіталу.

Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/role-civil-society-organisations-human-capital-0, https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-03/catalysts%20for%20change-TA0126003ENN.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-08
Share
ОЕСР: НОВІ ДАНІ ЩОДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ОЕСР: НОВІ ДАНІ ЩОДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено аналітичний матеріал «Багатонаціональні підприємства: нові дані ОЕСР-ООН щодо сталого розвитку зміцнюють відкриті докази».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено аналітичний матеріал «Багатонаціональні підприємства: нові дані ОЕСР-ООН щодо сталого розвитку зміцнюють відкриті докази».

У ньому зазначається, що багатонаціональні підприємства відіграють все більш важливу роль у світовій економіці. Вони визначають структуру торгівлі, інвестиційні потоки та виробництво у різних країнах, проте їх складні організаційні структури важко відобразити за допомогою традиційних статистичних джерел. Для вирішення цієї проблеми була розроблена Платформа інформації про багатонаціональні підприємства. Цей онлайновий ресурс надає максимально повне уявлення про такого роду підприємства і їхні транскордонні мережі, об’єднуючи усі доступні дані в єдиному структурованому середовищі (у т.ч. дані про дочірні компанії, зв’язки щодо власності, цифрову присутність, основні корпоративні події). Завдяки цьому користувачі можуть отримати цілісне уявлення про організацію багатонаціональних корпорацій та тенденції їхнього розвитку. Платформа підтримує аналітику стосовно динаміки бізнесу, продуктивності, переміщення прибутку, оподаткування, міжнародної торгівлі, інвестицій. Це в сукупності допомагає уповноваженим органам у формуванні політики. На платформі наразі представлена інформація про 500 найбільших транснаціональних корпорацій, їхній цифровий реєстр, присутність компаній в мережі інтернет, а також має вбудований інструмент відстеження значущих структурних подій (злиття, поглинання, реорганізація).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/03/MNE-thing-is-possible-New-OECD-UNSD-data-release-strengthens-open-evidence-on-multinational-enterprises.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-08
Share
ЧОТИРИДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ В УНІВЕРСИТЕТІ: ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ?

ЧОТИРИДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ В УНІВЕРСИТЕТІ: ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається».

У ній автор аналізує досвід упровадження скороченого робочого тижня у Лондонському кампусі Університету Сандерленда  та реакцію академічної спільноти на цю ініціативу. ЗВО запровадив чотириденний робочий тиждень зі збереженням попереднього рівня оплати праці. Значна частина опитаних про результати цього експерименту співробітників засвідчила зростання продуктивності, зниження рівня захворюваності та покращення загального самопочуття. Також мало місце зменшення витрат, пов’язаних із наймом персоналу. Важливою особливістю організації роботи стало те, що вихідні дні співробітників розподілені упродовж тижня, що дозволяє установі функціонувати у звичному режимі без скорочення часу обслуговування студентів. Такий підхід демонструє можливість поєднання гнучких умов праці з безперервністю освітнього процесу. Водночас, попри загальні позитивні оцінки, більшість університетів не поспішають запроваджувати подібні зміни, посилаючись на фінансові та інституційні труднощі.  Деякі експерти звертають увагу на те, що чотириденний робочий тиждень поряд із перевагами має недоліки, оскільки скорочення кількості робочих днів не супроводжується зменшенням загального навантаження, отже зберігається ризик інтенсифікації праці. Дискусія навколо чотириденного робочого тижня відображає пошук нових моделей організації праці у системі вищої освіти, яка все більше потерпає від проблем перевантаження персоналу, стресу та обмежених ресурсів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/four-day-week-university-hails-results-scepticism-remains

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-07
Share
ЦИФРИ В РЕЄСТРАХ ТА ЗВІТАХ

ЦИФРИ В РЕЄСТРАХ ТА ЗВІТАХ

На порталі ДіяОсвіта доступний освітній серіал «Журналістика даних».

На порталі ДіяОсвіта доступний освітній серіал «Журналістика даних».

Він презентує новий сучасний напрям журналістики, що поєднує роботу з даними, аналітичні дослідження та створення суспільно важливих історій. Серіал охоплює повний цикл роботи з даними: від розуміння базових концепцій і пошуку ідей до аналізу, візуалізації й підготовки публікацій. У його 8 серіях розглядаються  основи та філософія журналістики даних;  організація роботи датакоманди на реальному прикладі; процес пошуку, підготовки та здійснення аналізу даних для створення матеріалів; практичні кейси використання відкритих джерел інформації; інструменти для аналізу та візуалізації даних (zero-code рішення); принципи ефективної та етичної візуалізації; приклади найкращих світових датажурналістських проєктів. Слухачі навчаться аналізувати та структурувати дані без програмування;  створювати зрозумілі візуалізації (графіки та карти);  працювати з даними етично та без маніпуляцій. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України в рамках проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/data-journalism, https://t.me/diia_education/2270

Фото: Дія.Освіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини   #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-04-07
Share
ІНФОБЮЛЕТЕНЬ LUKE – БЕРЕЗЕНЬ 2026

ІНФОБЮЛЕТЕНЬ LUKE – БЕРЕЗЕНЬ 2026

Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.

Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.

Йдеться про зміст етапів реалізації цього проекту, запуск спільного конкурсу LUKE для підтримки співпраці у галузі досліджень та інновацій між українськими та європейськими партнерами, захід зі встановлення ділових контактів дослідників та інноваторів, формування нових партнерських відносин, підготовку проектних пропозицій, запуск платформи пошуку партнерів LUKE, підготовку й обговорення перспективних проектних ідей.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/informaczijnyj-byuleten-luke-berezen-2026/, https://horizon-europe.org.ua/wp-content/uploads/2026/04/newsletter-no-5-mar-2026.pdf, https://horizon-europe.org.ua/en/luke/joint-call/partner-search/

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини   #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-07
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТИКА

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТИКА

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».

Документ розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності «Журналіст» за групою професій журналіст, кореспондент, фотокореспондент, оглядач, редактор випусковий, редактор. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 20 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-vyshchoi-osvity-pershoho-bakalavrskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-c7-zhurnalistyka, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/04/06/s7-bakalavr.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-07
Share
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 3 квітня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерство освіти і науки України 3 квітня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/04/03/kandydaty-nauk-03042026.pdf,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/04/03/doktory-nauk-0304-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-07
Share
ОЕСР: ЗІСТАВЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ НАЛЕЖНОЇ ОБАЧНОСТІ

ОЕСР: ЗІСТАВЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ НАЛЕЖНОЇ ОБАЧНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».

У ньому зазначається, що уряди все частіше очікують від підприємств проведення соціальної та екологічної експертизи як власної діяльності, так і по всьому ланцюжку поставок. Вони заохочують це за допомогою широкого спектру законодавчих норм та політичних заходів і виявляють інтерес до вивчення можливостей більш тісної співпраці в рамках обов’язкових заходів, щоб уникнути непотрібних витрат для компаній, постачальників й контролюючих органів. Експерти ОЕСР проаналізували понад дві сотні законодавчих актів, що містять прямі вимоги та/або заохочення соціальної та екологічної експертизи. Заходи, як правило, засновані на міжнародних стандартах (у т.ч. «Керівництві ОЕСР для багатонаціональних підприємств з відповідального ведення бізнесу»), очікують від регульованих компаній виявлення та прийняття відповідальності за усунення соціальних та/або екологічних наслідків у межах та за межами їхньої власної діяльності. Найчастіше йдеться про публічне розкриття інформації про комплексну перевірку, дотримання керівних вказівок тощо.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mapping-social-and-environmental-due-diligence-legislation_bac11241-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/mapping-of-social-and-environmental-due-diligence-legislation_6cf2c241/bac11241-en.pdf,https://doi.org/10.1787/bac11241-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-04-07
Share
МІЖ ВІДКРИТІСТЮ І БРАКОМ ФІНАНСІВ: ЯК ПІДТРИМАТИ ДОСТУПНІСТЬ МОНОГРАФІЙ

МІЖ ВІДКРИТІСТЮ І БРАКОМ ФІНАНСІВ: ЯК ПІДТРИМАТИ ДОСТУПНІСТЬ МОНОГРАФІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».

У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями.  У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу.  Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/long-form-open-access-cant-rely-unfunded-mandates

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducatHigherEducat

2026-04-06
Share