National Repository of Academic Texts

ЗОБРАЖЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПЕРЕНАСИЧЕНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».

У ній розглядається роль візуальної грамотності у сучасній освіті та наводяться аргументи щодо доцільності навчати студентів аналізувати зображення, схеми, інфографіку й інші візуальні матеріали не лише як джерела інформації, а також як інструменти формування смислів. Автор наголошує, що сучасне інформаційне середовище дедалі більше ґрунтується на мультимодальній комунікації, де значення передається не лише словами, а й кольором, композицією, просторовим розташуванням, візуальними метафорами і дизайном. Зображення широко використовуються для ініціювання емоційної реакції або формування довіри ще до того, як людина встигає критично оцінити зміст повідомлення. Це стосується не лише соціальних мереж чи реклами, а й освітніх матеріалів, наукових публікацій та презентацій. Критична візуальна грамотність не повинна обмежуватися гуманітарними дисциплінами: студенти технічних і природничих спеціальностей також постійно працюють із графіками, схемами, моделями та іншими формами візуального представлення знань, які потребують інтерпретації та критичного аналізу. Автор розглядає здатність аналізувати візуальні повідомлення як важливу складову академічної та професійної підготовки. Наводиться приклад роботи зі знаменитим постером National Geographic «Planet or Plastic?», де поліетиленовий пакет візуально подано як айсберг. Аналіз композиції, масштабу, метафор та прихованих смислів дозолить студентам перейти від поверхового сприйняття зображення до аналізу того, як саме воно формує уявлення про проблему. Такий підхід допомагає усвідомлювати не лише те, що показує зображення, а й те, які аспекти воно підсилює або залишає поза увагою. Окрему увагу автор приділяє адаптації моделі чотирьох ресурсів Пітера Фрібоді та Аллана Люка для роботи з візуальними й мультимодальними текстами. Це послідовний розвиток уміння помічати візуальні елементи, співвідносити їх із власним досвідом, аналізувати контекст використання та критично оцінювати закладені у зображеннях перспективи й механізми впливу. У підсумку автор доходить висновку, що розвиток критичної візуальної грамотності є необхідною умовою підготовки студентів до життя у середовищі інформаційного перенасичення та цифрових маніпуляцій. Здатність усвідомлено аналізувати візуальні повідомлення розглядається як складова ширшої культури критичного мислення, що набуває дедалі більшого значення для освіти, науки й суспільної комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-critical-visual-literacy-matters-complex-information-landscape

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-24

СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.

Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-04-24

СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

У ньому зазначається, що довіра до науки залишається високою по всій Європі, але її не можна сприймати як належне. Опитування Євробарометра-2025 року показує, що більшість громадян продовжують довіряти науковим дослідженням, проте публічні дебати все частіше свідчать про сумніви у цінності наукових рекомендацій. Опитування також вказує на очікування громадян, що дослідження та інновації будуть інклюзивними та соціально відповідальними, а також що вчені будуть приділяти більше часу презентації своєї роботи для широкої громадськості. У рамках завдань із вирішення цих проблем та підтримки більшої участі громадськості нещодавно розпочалася робота з впровадження «Порядку денного Європейського дослідницького простору» – структурної політики, націленої на підвищення довіри до науки шляхом участі громадян, їхнього залучення та активізації наукової комунікації. Робота зі створення загальноєвропейської спільноти практиків з питань довіри до науки розпочалася у грудні 2025 року за сприяння Європейської Комісії зусиллями ряду країн (Німеччини, Швеції) та Європейської федерації академій наук і гуманітарних наук (ALLEA). Програма «Горизонт Європа» продовжує традицію фінансування проектів у сфері залучення громадськості, громадянської науки та наукової комунікації. У 2026 ріці робоча програма WIDERA зосередиться на таких пріоритетах, як посилення демократичного управління через громадянську науку та розроблення керівних принципів інклюзивної участі громадськості в дослідженнях та інноваціях. У 2027 році планується надавати підтримку проектам, що залучають молодь до науки та сприяють науковій грамотності, а також масштабуванню успішних ініціатив залучення науки.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/initiating-european-community-practice-trust-science-2026-02-19_en, https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3227, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/wp-call/2026-2027/wp-11-widening-participation-and-strengthening-the-european-research-area_horizon-2026-2027_en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Громадська наука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-24

ОЕСР: ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Оподаткування заробітної плати у 2026 році: оподаткування праці в країнах ОЕСР» із однойменної серії матеріалів

Ця щорічна публікація містить детальну інформацію про податки на заробітну плату в країнах ОЕСР з фокусом на різні інтервали доходів та типи домогосподарств. Розглядаються податки на доходи фізичних осіб та внески на соціальне страхування, що сплачуються працівниками, внески на соціальне страхування та податки на заробітну плату, що сплачуються роботодавцями, а також грошові виплати, отримані працівниками. У звіті показано, як ці податки та виплати розраховуються у кожній країні-члені ОЕСР та як вони впливають на доходи домогосподарств. Забезпечена можливість кількісного порівняння рівнів витрат на оплату праці між країнами та загального податкового навантаження. Показані середні та граничні ефективні ставки оподаткування витрат на оплату праці для восьми різних типів домогосподарств, які відрізняються за рівнем доходу та складом домогосподарства (самотні особи, самотні батьки, пари з одним або двома годувальниками з дітьми або без дітей). Середні ставки оподаткування вимірюються як частина валового заробітку або витрат на оплату праці, що враховується у вигляді податків та внесків на соціальне страхування, до та після грошових виплат. Зазначається, що ефективні ставки оподаткування доходу від праці для окремого працівника, який отримує середню заробітну плату, зростають у більшості країн ОЕСР четвертий рік поспіль. Також у 2025 році зросли ефективні ставки оподаткування для всіх восьми типів домогосподарств, які досліджувались, що зафіксовано вперше з 2022 року. Другий рік поспіль найбільше зростання спостерігалося для домогосподарств з дітьми, що скоротило різницю в ефективних ставках оподаткування між домогосподарствами з дітьми та тими, хто їх не має.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/taxing-wages-2026_3a5169ef-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/taxing-wages-2026_d1f39986/3a5169ef-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3a5169ef-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У СОЦМЕРЕЖАХ

НРАТ розширює свою присутність у найбільш популярних соціальних мережах, щоб вам було зручно дізнаватись про наші новини та знайомитись із актуальними подіями в Україні та світі

Долучайтесь до ресурсів Національного репозитарію академічних текстів у соцмережах:

Facebook: NRAT

Telegram: t.me/NationalRepository

WhatsApp: NRAT

Mastodon: @nrat@mastodon.social

Threads: @nrat.portal

Bluesky: @nrat-portal.bsky.social

Ви також можете оформити підписку на дайджест новин https://nrat.ukrintei.ua/newsletter-list/

2026-04-23

ВІДКРИТІ МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

Обговорюються висновки дослідження розвитку відкритого доступу до академічних книг, підготовленого на замовлення Британської академії, зокрема щодо необхідності розроблення та запровадження національної стратегії підтримки цього процесу. Експерти засвідчують зростання використання відкритих репозитаріїв для розміщення великоформатних наукових праць – монографій та розділів книг. Але разом із тим практика «зеленого» відкритого доступу, коли автори самостійно розміщують версії текстів у репозитаріях, залишається недостатньо поширеною. Більшість університетів поки не мають окремої політики відкритого доступу саме для книг і переважно адаптують підходи, створені для наукових статей. Патрік підкреслює, що така модель не завжди враховує специфіку великоформатних публікацій, особливо у гуманітарних і соціальних науках, де монографії залишаються ключовою формою наукової комунікації. Існують і фінансові обмеження. Так, один з університетів, згаданих у дослідженні, оцінив додаткові витрати на забезпечення відкритого доступу до всіх монографій у кілька мільйонів фунтів на рік. Багато учасників опитування вказували на суперечність між прагненням до відкритості та обмеженими ресурсами для реалізації таких змін. Не можна обійти увагою і той факт, що зберігається стримане ставлення частини дослідників до «зеленого» відкритого доступу. Дехто розглядає його як вимушений компроміс, а не як повноцінний спосіб поширення знань, посилаючись на проблеми з видимістю матеріалів у пошукових системах, відмінностях між авторськими рукописами та фінальними видавничими версіями, обмеженими можливостями репозитаріїв для роботи з великоформатними текстами. Отже, подальший розвиток відкритого доступу до академічних книг потребує не окремих локальних рішень, а узгодженого підходу за участю університетів, бібліотек, видавців, фондів і дослідницьких спільнот. Саме координація позицій усіх учасників стане основою для формування стійкої та нефрагментованої системи відкритої наукової комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/strategy-open-access-books-needed-avoid-fragmentation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-23

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЧИ НАМ ВСЕ ЩЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ?

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності, неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en, https://courier.unesco.org/en/latest

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-23

ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

У ньому зазначається, що інновації є потужним інструментом захисту та відновлення біорізноманіття. Він також здатний генеруювати нові види економічної діяльності, засновані на технологічних інноваціях (використання дронів для моніторингу та відновлення біорізноманіття) та нетехнологічних інноваціях (нові бізнес-моделі, сприятливі для біорізноманіття, нові схеми маркування чи сертифікації, які враховують аспекти біорізноманіття у продуктах для створення ринкового попиту на товари та послуги, що позитивно впливають на біорізноманіття). Експерти розглядають цифрові технології та інструменти, які забезпечують трансформації в широкому спектрі – від моніторингу до розуміння та управління біорізноманіттям. Такі технології, як штучний інтелект, дрони та супутникові знімки, покращують збір даних, аналіз ситуації та прийняття обґрунтованих рішень задля збереження та відновлення екосистем, зокрема у віддалених або важкодоступних районах. Вони також пропонують можливості для відповідної масштабної співпраці між вченими та громадянами, дозволяючи створювати віртуальні платформи та сховища. Інновації у галузі біорізноманіття виграють від співпраці між різними секторами та дисциплінами, поєднуючи знання в галузі екологічних та біологічних наук, робототехніки, біотехнологій, штучного інтелекту, аналізу великих даних тощо. Така співпраця та широке залучення громадян відбувається через платформи громадянської науки, які забезпечують безперервний, масштабніший моніторинг видів та екосистем. Сільськогосподарські інновації відіграють ключову роль у протидії втраті біорізноманіття та забезпеченні відновлення екосистем. Технологічні та нетехнологічні рішення можуть допомогти підвищити ефективність використання ресурсів, відновити ґрунти, покращити біорізноманіття та зменшити вплив на навколишнє середовище. Політика, що підтримує поширення та місцеву адаптацію інновацій, може мати позитивний вплив не лише у локальному масштабі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-can-innovation-support-biodiversity_a78dc611-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/how-can-innovation-support-biodiversity_e3696431/a78dc611-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a78dc611-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Громадська наука

2026-04-23

РЕЦЕНЗУВАННЯ МАЄ ОПЛАЧУВАТИСЬ: НОВА МОДЕЛЬ АКАДЕМІЧНОГО ВИДАВНИЦТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Чи можуть журнали, які оплачують роботу рецензентів, бути успішними?».

У статті розглядається спроба створити модель академічного видавництва, у межах якої рецензенти отримують оплату за оцінювання наукових рукописів. Відповідна видавнича ініціатива була започаткована професором Майклом Айзеном і передбачала перерозподіл частини доходів журналів на користь дослідників, що забезпечують контроль якості наукових публікацій. Зазначається, що традиційна система академічного рецензування значною мірою спирається на неоплачувану працю науковців, хоча саме рецензування є ключовим елементом наукової комунікації та підтримання стандартів досліджень. Попри підтримку з боку частини академічної спільноти ідеї оплачуваної праці рецензентів, нова видавнича модель стикається з фінансовими та організаційними труднощами. Традиційна система наукового видавництва глибоко інтегрована в механізми академічної репутації, оцінювання кар’єри та фінансування досліджень, тому навіть помірні зміни потребують значних ресурсів і часу. Частина дослідників вважає, що фінансова винагорода може підвищити якість і відповідальність рецензій, тоді як інші застерігають від можливої комерціалізації процесу та втрати елементу академічного служіння спільноті. Дискусія щодо рецензування тісно пов’язана із визнанням загального високого навантаження на науковців: зростання кількості публікацій і вимог до академічної продуктивності ускладнює залучення кваліфікованих рецензентів, а затримки у процесі оцінювання стають дедалі поширенішими. У такому контексті питання оплати розглядається не лише як фінансове, а й як спроба переосмислення організації наукової комунікації. Настав час серйозно обговорити фундаментальні питання розподілу ресурсів, визнання академічної праці та стійкості сучасної системи наукового видавництва.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/can-journals-pay-peer-reviewers-succeed

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-22

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, http://www.ukrbook.net/gallery1/ThumbnailGridExpandingPreview/index.html

Фото: Книжкова палата

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-22