National Repository of Academic Texts

News

ПОРАДИ З ПІДВИЩЕННЯ ГРАМОТНОСТІ У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо просування знань стосовно ШІ у наукових та освітніх установах.

Зазначається, що грамотність у сфері штучного інтелекту виходить далеко за рамки простих завдань. Необхідно знати, як працюють інструменти штучного інтелекту, як можна ефективно їх використовувати для підтримки викладання, навчання та досліджень, якими є обмеження та етичні наслідки. Штучний інтелект поширюється на різних робочих місцях, понад 88 % організацій вже його використовують. Щоб залишатися конкурентоспроможними на нестабільному ринку праці, випускники повинні розвивати «людські навички», які машини не можуть відтворити, але разом із тим не менш важливо, щоб вони також розуміли, як використовувати ШІ на доповнення до власних здібностей. ГШІ автоматизують значну частину роботи, яка раніше делегувалася співробітникам початкового рівня та все частіше використовується для виконання більш складних професійних завдань. Різне ставлення до ШІ серед викладачів означає й нерівномірне упровадження та різний прогрес у цій сфері. Культура допитливості, довіри та експериментування може допомогти подолати страх і підозри викладачів. Професійний розвиток та можливості для взаємного навчання співробітників університету, якщо їх добре реалізувати, можуть сприяти підвищенню рівня грамотності в галузі штучного інтелекту. Для викладачів може бути спокусливо експериментувати з якомога більшою кількістю інструментів штучного інтелекту. Але цілеспрямований підхід краще підтримуватиме викладання, оцінювання, розробку курсів та адміністрування. За допомогою ШІ можна зменшити навантаження на викладачів: ШІ відповідатиме на запитання студентів, надаватиме зворотній зв’язок та підтримуватиме створення цікавого навчального контенту. Потрібно заохочувати учнів розмірковувати над своєю взаємодією з інструментами ШІ, встановлювати чіткі параметри їх належного використання. Слід навчати студентів використовувати інструменти ГШІ для мозкового штурму, розроблення ідей, розуміння контексту, редагування результатів. Штучний інтелект вже використовується під час досліджень, отже потрібно розвивати уважність до проблем дезінформації, вміння критично оцінювати наукові твердження, аналізувати, відходити від однорядкових запитань до системи чітких підказок, які забезпечують надійні результати. За умови правильного використання політики щодо ШІ, установи допомагатимуть студентам залишатися у безпеці, бути критичними, комунікабельними та відповідальними в середовищах, де цифрові системи стають все більш помітними. Потрібно підвищувати кваліфікацію бібліотечних фахівців, щоб вони могли краще підтримувати викладачів і студентів з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом. Бібліотека може бути ідеальним місцем для просування ШІ-грамотності – етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту, де бібліотекарі є не лише експертами з інформації, а й фасилітаторами ШІ. Освітяни не повинні конкурувати з чат-ботами та великими мовними моделями, але ШІ може допомогти їм спрямувати учнів від пасивного навчання до синтезу інформації. Поєднання можливостей штучного інтелекту з етичними нормами, ефективним інституційним управлінням та відповідальним наглядом є кращим шляхом для розвитку освіти і науки у мінливому технологічному світі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/boosting-ai-literacy-across-your-institution, https://www.timeshighereducation.com/campus/campus-talks-what-does-ai-across-curriculum-look-practice

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-13

ІННОВАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ЄВРОПИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ НА ТЛІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано інформаційний матеріал «Інноваційні показники Європи посилюються на тлі глобальної конкуренції».

У ньому зазначається, що інноваційні показники ЄЄ покращуються, а загальний бал ЄС з 2019 року згідно з Європейським табло інновацій (EIS) за 2026 рік зріс на 11,6 відс.пункти. Цей результат демонструє стійкість інноваційної екосистеми Європи в умовах дедалі більш конкурентного глобального середовища. Хоча всі держави-члени ЄС продемонстрували прогрес, показники суттєво відрізняються: Швеція, Данія та Нідерланди очолюють рейтинг, перевершуючи середній показник по ЄС та зберігаючи свій статус «лідерів інновацій»; Фінляндія стабільно посідає міцну четверту позицію. Поза межами ЄС лідерами є Південна Корея та Китай. EIS є ключовим інструментом інноваційної політики ЄС, який допомагає здійснювати моніторинг прогресу у сфері інновацій, інформує про основні ініціативи.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1556, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-13

ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ» ТА «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкти змін до Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Метою першого проєкту є підвищення якості та ефективності підготовки дослідників, нормативне вдосконалення та забезпечення цілісного функціонування освітнього процесу на третьому рівні вищої освіти з урахуванням інституційної специфіки України, де наукові установи та заклади вищої освіти історично функціонують як окремі, але взаємодоповнюючі інституції. Пропонується віднести наукові установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, до системи вищої освіти України; визначити складові освітніх програм та їх ролі в досягненні результатів навчання; врегулювати структури освітньо-наукових та освітньо-творчих програми третього рівня вищої освіти (зокрема – перехід від нормативного строку навчання до загальної кількості кредитів ЄКТС); додати визначення проектної аспірантури; оптимізувати частки вибіркових дисциплін у загальній структурі освітньо-наукових програм. Метою другого є створення повноцінних правових умов функціонування наукових установ у системі вищої освіти України, підвищення якості підготовки дослідників та сприяння Європейській інтеграції України у сфері вищої освіти. Пропонується уточнити визначення наукової та науково-педагогічної діяльності наукових працівників як учасників освітнього процесу в наукових установах; надати правовий статус науковим керівникам як учасникам освітнього процесу; забезпечити можливості науковим установам створювати структурні підрозділи, що забезпечують освітній процес; уточнити поняття наукового твору. Зауваження та пропозиції можна подати до 9 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-vyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/09/projekt-zmin-do-zu-vo-09072026docx-1.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-naukovu-i-naukovo-tekhnichnu-diialnist

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-07-13

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «ОЕСР вимірює вплив штучного інтелекту: зіставлення показників можливостей ШІ ОЕСР з професіями» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються та застосовуються у різних галузях, що робить актуальним питання змін на ринку праці та у навичках. Важливо не лише розуміти, які професії найбільше схильні до впливу ШІ, а й передбачити, як цей вплив може змінитися по мірі вдосконалення ШІ. Експерти пропонують новий показник ОЕСР щодо впливу ШІ на професійну діяльність, побудований на основі індикаторів можливостей ШІ ОЕСР. Він ураховує потребу в перспективному, прозорому та оновлюваному підході до оцінки того, як ШІ може вплинути на роботу, навички та освіту у наступні 5-10 років. Увагу зосереджено на дев’яти когнітивних, соціальних та фізичних сферах. Дослідження демонструє, що сучасні можливості ШІ найбільше затребувані у професіях, пов’язаних з рутинною обробкою інформації, адміністративною роботою та кодифікованими завданнями, і найменше – у професіях, що вимагають контекстуального судження, міжособистісного розуміння, складного прийняття рішень та відповідальності. Вплив ШІ є багатовимірним: деякі професії знаходяться під впливом мовних та логічних систем, тоді як інші – під впливом робототехніки і машинного зору.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-ai-exposure-measure_f3da0f0a-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-oecd-ai-exposure-measure_489cfd42/f3da0f0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f3da0f0a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-13

Post image РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№12 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Шлях доступу: https://cims.fti.dp.ua/

№12 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Шлях доступу: https://cims.fti.dp.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-01

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 264 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-07-13

ДЕТЕКТОРИ ШІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ТІНЬОВИЙ РИНОК ПОСЛУГ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».

У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з’явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки. Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді – навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-07-10

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№11 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Шлях доступу: https://ela.kpi.ua/

№11 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Шлях доступу: https://ela.kpi.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-06-28

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 12952 академічними текстами цієї інституції.

2026-07-10

КОНКУРС НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних експериментальних розробок, які фінансуватимуться з державного бюджету з 2027 року.

Державна підтримка буде спрямована на проєкти з якісною науковою ідеєю, зрозумілим результатом та спроможністю команди його виконати. Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОН, а також представники наукових установ НАН України, які беруть участь у комплексних міжвідомчих дослідженнях. З 2027 року конкурсне фінансування нових наукових досліджень і науково-технічних робіт здійснюватиметься для установ, які за результатами державної атестації віднесені до груп А, Б та/або В за відповідними науковими напрямами. Основний склад виконавців проєкту має налічувати не більше шести осіб разом із керівником проєкту. Пріоритети конкурсу: національна безпека і оборона, енергетика, медицина, біотехнології, інформаційні технології, інженерія, аграрні науки, екологія, гуманітарні дослідження, соціальні науки та ін. Максимальна вартість одного проєкту на рік може становити до 1,2 млн грн. для теоретичних робіт та до 1,5 млн грн. для експериментальних робіт. Перевага надаватиметься проєктам, які на етапі подання мають підтверджене співфінансування або обсяг зобов’язань від підприємств та організацій реального сектору економіки, а також проєктам, які використовують наукове обладнання центрів колективного користування. Вимоги до участі, форми проєктів і перелік документів для конкурсу визначені наказом МОН № 934 від 15 червня 2026 року. Подання заявок відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. Заявку на перший етап конкурсу можна подати до 6 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vidkryto-systemu-dlia-podannia-proiektiv-na-konkursni-dobory-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok-mon-ukrainy, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-10

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-10

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЙНЯТОСТІ НА 2026 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи зайнятості ОЕСР на 2026 рік: географічні відмінності у робочих місцях та доходах» із серії «Перспективи зайнятості ОЕСР».

У ньому зазначається, що упродовж останнього року ринки праці країн ОЕСР демонстрували стійкість. У середньому у першому кварталі 2026 року рівень зайнятості досяг історично високих показників у країнах ОЕСР – 72,1%. Серед молодих людей, які виходять на ринок праці, безробіття зростає порівняно з рештою працездатного населення. До нещодавнього зростання цін на енергоносії темпи відновлення реальної заробітної плати сповільнювалися, а реальна заробітна плата у третині країн ОЕСР все ще була нижчою за рівень 2021 року (час перед стрибком інфляції 2022 року). У перспективі геополітична невизначеність, високі тарифні ставки та підвищені ціни на енергоносії призведуть до зростання інфляції та подальшого уповільнення відновлення ринку праці й заробітної плати. Регіональні відмінності залишаться значними. Більше ніж у половині країн ОЕСР рівень зайнятості у невеликих регіонах може різнитися більше, ніж на 20 відс.п. Місця проживання людей визначають їхні шанси знайти хорошу роботу та просуватися по сходах доходів, при цьому між регіонами існують великі та постійні розриви в зайнятості, безробітті та доходах, що є реальністю. Місцеві ринки праці змінюються через торговельні й технологічні нововведення, включаючи поширення технологій штучного інтелекту: відбувається втрата робочих місць у виробництві на тлі створення більшого числа робочих місць у сфері послуг та нестандартної роботи.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-employment-outlook-2026_7e710f54-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/oecd-employment-outlook-2026_a41e8b9f/7e710f54-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7e710f54-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-10