МАЙБУТНЄ ЦИФРОВИХ  ТЕХНОЛОГІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

МАЙБУТНЄ ЦИФРОВИХ  ТЕХНОЛОГІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Розроблення персоналізованих стратегій здоров’я з використанням даних у реальному часі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Розроблення персоналізованих стратегій здоров’я з використанням даних у реальному часі».

У ній йдеться про новий підхід до розуміння людського здоров’я, заснований на динамічному зборі біометричних даних і постійному моніторингу змін у фізіологічному стані людини. Традиційна наука про здоров’я здебільшого працює з даними минулого, аналізуючи раніше зібрану інформацію, але рідко ураховує, як організм реагує на зміни, що відбуваються  у реальному часі. Цю обмеженість прагне подолати команда під керівництвом професора Діна Хо з Національного університету Сінгапуру, яка започаткувала пілотний проєкт DELTA. Дослідники є учасниками експерименту, систематично змінюючи спосіб життя під контролем системи фіксації усіх біомаркерів — від показників метаболізму й сну до стану серця та кишківника. Головна цінність експерименту в тому, що він продемонстрував потенціал аналізу даних у режимі реального часу. Такий підхід відкриває можливість відстежувати ефект кожної зміни та формувати індивідуальні стратегії підтримки здоров’я, що еволюціонують разом із людиною. Науковці розмірковують про створення системи, яка допоможе перетворити величезні масиви біологічних даних на практичні інструменти самоконтролю, причому не в рамках реакції на хворобу, що з’явилась, а в форматі превентивної моделі, у якій здоров’я стає процесом щоденного управління. Кожна людина, отримавши доступ до власних показників стану здоров’я, зможе приймати рішення про свій спосіб життя на підставі доказових даних, а не інтуїції чи загальних порад. На конференції Digital Health Asia 2025 Дін Хо наголосив, що майбутнє медицини — у поєднанні технологій і поведінкових змін. Цифрові системи повинні не лише фіксувати відхилення, а й передбачати їх, допомагаючи людині діяти на випередження. Такий підхід змінює саму парадигму охорони здоров’я: від лікування — до передбачення, від реакції — до постійної профілактики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/u4hjT

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-15
Share
ЖУРНАЛ «ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ» ВКЛЮЧЕНО ДО DOAJ

ЖУРНАЛ «ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ» ВКЛЮЧЕНО ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.

Це авторитетна світова база даних, що містить перелік рецензованих наукових журналів з відкритим доступом, які відповідають високим стандартам академічної доброчесності, прозорої редакційної політики та якості наукового контенту. Присутність журналу в цьому каталозі засвідчує відповідність видання міжнародним критеріям відкритої науки. Включення журналу до DOAJ відкриває нові перспективи для розвитку наукової комунікації та підвищує міжнародне визнання результатів досліджень, а саме: зростання видимості публікацій українських науковців у глобальному науковому інформаційному середовищі завдяки інтеграції журналу до одного з найбільш авторитетних міжнародних ресурсів відкритого доступу; підвищення рівня цитованості та індексації статей, що сприятиме кращому представленню наукових результатів у міжнародних базах даних та аналітичних системах; розширення можливостей для міжнародної співпраці, оскільки відкритий доступ у поєднанні з визнанням DOAJ створює додаткові умови для міжінституційних і міждисциплінарних партнерств; інтеграцію українських досліджень у глобальний простір відкритих знань, що відповідає стратегічним пріоритетам Європейського дослідницького простору та принципам відкритої науки. Цей результат підтверджує відповідність редакційної політики журналу міжнародним стандартам академічної доброчесності

Детальніше: https://doaj.org/toc/3041-1416, https://dntb.gov.ua/news/doaj_jpournal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-15
Share
СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ 2026 РОКУ

СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ 2026 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано нові результати світового рейтингу університетів

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано нові результати світового рейтингу університетів

Йдеться про список найкращих університетів світу, якому довіряють студенти, вчені, представники урядів та галузеві експерти з усього світу. До нього наразі входить 2191 навчальний заклад із 115 країн. Рейтинг THE ураховує глобальні показники ефективності університетів з інтенсивною науковою діяльністю за їх основними місіями: викладання, дослідження, передача знань, міжнародна співпраця. Зокрема, він розраховується за показниками якості навчання (середовище навчання); дослідницького середовища (обсяг, дохід і репутація); досліджень (цитованість, сила досліджень, перевага досліджень і вплив досліджень); міжнародних перспектив (співробітники, студенти і дослідження); співпраці з промисловістю (доходи і патенти). Цьогоріч до топ-5 кращих університетів  світу увійшли: Оксфордський університет, Массачусетський технологічний інститут, Принстонський університет, Кембриджський університет, Гарвардський університет. Зокрема, Оксфорд  знов посідає перше місце (десятий рік поспіль) завдяки високим показникам у галузі дослідницького середовища; Прінстон піднявся на третє місце і став єдиним університетом США, який досяг найвищого результату в історії цього року. До топ-40 Китаю увійшли п’ять університетів, тоді як минулого року їх було три, але рейтинг кращих університетів країни залишається стабільним. Гонконг посів рекордні шість позицій у топ-200 завдяки поліпшенню показників викладання.  Індія вперше посіла друге місце за кількістю рейтингових університетів, поступаючись лише США. З 67-ми українських університетів, які були включені до рейтингу, найкращими стали: Сумський державний університет, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Національний медичний університет імені Богомольця, Дніпровський технологічний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0tjRO, https://qrpage.net/qr/uYxNC, https://qrpage.net/qr/ba0gD, https://qrpage.net/qr/kTJTH

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-15
Share
ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ ДЛЯ СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання науки та інновацій для сталого зростання».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання науки та інновацій для сталого зростання».

У ньому зазначається, що трансформаційний потенціал науки, технологій та інновацій необхідний для розширення економічного добробуту та вирішення глобальних екологічних проблем, таких як зміна клімату, забруднення навколишнього середовища, втрата біорізноманіття.  Однак для ефективного використання та спрямування цього потенціалу політикам необхідно забезпечити розроблення та реалізацію відповідних заходів, які поєднають ресурси науки та інновацій  та різних учасників й сприятимуть «зеленому» переходу і сталому зростанню. Спираючись на широкий спектр даних, експерти організації описують ключові концепції, виявляють прогалини у вимірюваннях та досліджують вплив науки та інновацій на розвиток екологічно безпечних технологій. Зокрема, у звіті показано, що екологічні інновації набагато швидше трансформують ринки, поширюють низьковуглецеву енергію та транспорт, ніж вважалося раніше: наука підкріплює інновації у сфері енергетики та охорони навколишнього середовища за допомогою найважливіших, часто недооцінених каналів. Наголошується. що країни ОЕСР втратили лідерство у галузі науки та інновацій, спрямованих на вирішення завдань розвитку енергетики та захисту охорони навколишнього середовища; цільова підтримка НДДКР видається більш ефективною у підтримці інновацій, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, ніж нейтральні інструменти;  громадська думка підтримує науку та інновації для «зеленого переходу». У документі представлені рекомендації з удосконалення вимірювання внеску НТІ у сталий розвиток.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/oBeVs, https://qrpage.net/qr/kuwDy, https://doi.org/10.1787/3b96cf8c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-15
Share
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОРОГУ 50 %

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОРОГУ 50 %

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі».

У ній автор аналізує рішення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера стосовно перегляду однієї з найвідоміших освітніх цілей країни, за якою половина молодих людей має здобути університетський ступінь. Гроув зазначає, що започаткована ще у 1999 році ініціатива Тоні Блера колись символізувала віру в університет як головний соціальний ліфт і рушійну силу економічного розвитку. Проте за чверть століття контекст змінився: сучасний ринок праці потребує не лише випускників із дипломами, а й висококваліфікованих фахівців, які здобувають освіту через професійні коледжі, технічні програми чи стажування. Саме тому, на переконання Стармера, мета «50 %» більше не відповідає викликам сьогодення. Вибір професійно-технічної освіти має бути не «другим варіантом», а рівнозначним шляхом до кар’єрного успіху. Прем’єр-міністр анонсував нову стратегію, відповідно до якої дві третини молодих людей у віці до 25 років повинні мати вищий рівень кваліфікації, незалежно від того, здобутий він в університеті чи в межах системи стажувань. Таке бачення уряд вважає більш справедливим і реалістичним, оскільки воно визнає цінність різних форм навчання та шляхів отримання  практичних навичок. Нова політика супроводжується масштабними інвестиціями: уряд виділяє додатково 800 млн фунтів на освіту для молоді віком від 16 до 19 років і підтримку мережі сучасних технічних коледжів. Ці заклади мають забезпечити якісну підготовку з урахуванням запитів економіки, а також стати альтернативою університетам у тих регіонах, де традиційна вища освіта малодоступна. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в академічному середовищі: частина університетських лідерів сприйняла його як сигнал про зменшення політичного пріоритету вищої освіти. Вони застерігають, що об’єднання університетського й професійного секторів у межах однієї цілі може розмити уявлення про специфічну роль університетів як осередків наукового пошуку й інтелектуального розвитку. Також без стабільного державного фінансування й перегляду системи оплати навчання жодна з моделей не зможе стати справді інклюзивною. Відбувається переосмислення самої суті освітньої амбіції: тепер важливо не лише скільки молодих людей отримає диплом, а яким чином вони зможуть реалізувати свій потенціал. Такий підхід ставить у центр уваги не університет як інституцію, а людину — її здібності, практичні навички й можливість знайти своє місце у змінному світі. Нова урядова стратегія є спробою адаптувати систему освіти до реалій постіндустріальної економіки. Якщо раніше університет був головним критерієм успіху, то сьогодні акцент робиться на компетентності та гнучкості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tPMAJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-14
Share
ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ПРОВІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ПРОВІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.

Відповідна постанова від 8 жовтня 2025 р. № 1278 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсного відбору для надання фінансової підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», оприлюднена на урядовому порталі.  Донедавна найкращі українські наукові журнали не мали державної фінансової підтримки, попри те, що значна частина з них безоплатно публікує наукові праці українських освітян та дослідників, забезпечуючи вимоги до індексації провідними міжнародними базами даних Scopus і Web of Science. Це – велика і складна робота, особливо для журналів, які працюють без будь-якої плати для авторів. Фактично, робота редакційних колегій є волонтерською, обтяжливою та часто призводить до втрат у складі редакційних колегій і емоційного вигоряння рецензентів, через що журнали можуть втратити високий рівень якості та індексацію у МНБД, а українська наука – свої позиції у світовому дослідницькому просторі. Згідно урядового рішення тепер у конкурсному відборі зможуть брати участь наукові видання, які індексуються базами даних Scopus і Web of Science Core Collection та віднесені до першого–четвертого квартилів (Q1-Q4) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports. Це близько 200 українських журналів, які мають міжнародне індексування. Обов’язковою умовою для участі в конкурсі є згода учасника конкурсу забезпечити публікацію статей українських авторів у разі перемоги у конкурсі на безоплатній основі. Також із порядку вилучено норму, що забороняла повторну участь у конкурсі виданням, які вже отримували державну підтримку, що сприятиме розвитку найякісніших видань. Крім того,  електронні наукові журнали (онлайн-медіа), індексовані в міжнародних базах даних, відтепер також зможуть брати участь у конкурсному відборі на рівних умовах із друкованими виданнями. Конкурс буде проводитись щороку. Переможці конкурсу отримують до 350 тис. грн щорічно упродовж двох років поспіль. У 2026 році планується підтримати 19 видань, відібраних у 2025 році за результатами оцінювання якості та впливу. Основні критерії відбору: рівень впливовості видання, визначений міжнародними наукометричними базами та рейтингами (Index, Journal Impact Factor, JIF Rank, JIF Quartile, JIF Percentile, Journal Citation Indicator,  CiteScore, CiteScore Rank, CiteScore Quartile, CiteScore Percentile, SCImago Journal Rank (SJR), SJR Quartile, Source Normalized Impact per Paper (SNIP)), за останні два роки; відповідність редакційної політики та публікаційної етики видання принципам транспарентності, відкритого доступу та найкращих видавничих практик (Principles of Transparency and Best Practice іn Scholarly Publishing), сформульованим COPE (Committee on Publication Ethics), DOAJ (Directory of Open Access Journals), OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association), EASE (European Association of Science Editors), для медичних видань — WAME (World Association of Medical Editors); дотримання принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment); наявність в директорії видань відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ) та категорії «А» в переліку фахових видань України, затвердженого наказом МОН та чинного на рік проведення конкурсу; дотримання принципів відкритої науки, зокрема -Budapest Open Access Initiative, Initiative for Open Citations (I4OC), Initiative for Open Abstracts (I4OA), Barcelona Declaration on Open Research Information; дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема -відсутність будь-якої співпраці з недоброчесними організаціями, які пропонують ученим послуги з написання (підготовки) дисертацій, монографій, наукових статей, тез доповідей, підручників тощо на замовлення, продаж співавторства в публікаціях, продаж членства в редакційних колегіях, штучне забезпечення цитувань публікацій, інших наукометричних показників, швидке оприлюднення рукопису та інші маніпуляції з процесом опублікування з метою отримання фінансової вигоди. Ухвалення постанови має стати додатковим стимулом для удосконалення видавничих політик фахових видань, їхнього індексування в базах Scopus і Web of Science, посилить якість українських наукових публікацій і зміцнить присутність України в Європейському та світовому дослідницькому просторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIFJo, https://qrpage.net/qr/ETiNx, https://qrpage.net/qr/GyR36

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-10-14
Share
ОЕСР: ОЦІНКА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВОДНУ БЕЗПЕКУ

ОЕСР: ОЦІНКА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВОДНУ БЕЗПЕКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка сприятливих умов для інвестицій у водну безпеку в країнах Східного партнерства ЄС» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка сприятливих умов для інвестицій у водну безпеку в країнах Східного партнерства ЄС» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища».

У ньому зазначається, що експерти організації узагальнили результати оцінювання наявних умов для інвестицій у водну безпеку в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні у рамках фінансованої програми ЄС  EU4Environment. Визначені спільні риси у доступі до інфраструктурних послуг і нормативно-правовій базі, а також відмінності у забезпеченості ресурсами і прогресі на шляху до вступу в ЄС. За останні два десятиліття кожна країна створила політичну основу для інвестицій у водні ресурси та управління ними, хоча ступінь зрілості ключових факторів – різний. Серед проблем – нерівномірне застосування економічних інструментів і стандартів стічних вод, істотно обмежені можливості планування. Разом із тим є гарні приклади, коли великі міські комунальні служби залучили приватне фінансування, але дрібні та сільські постачальники стикаються з обмеженнями при підготовці проектів і дотриманні нормативних вимог. Використання досвіду ЄС, розроблення послідовних національних інвестиційних планів, зміцнення економічних і нормативних інструментів, залучення диверсифікованого фінансування, а також задіяння підходів, заснованих на захисту клімату та природнього середовища, можуть  підвищити здатність досліджених країн мобілізувати стійкі інвестиції у забезпечення водної безпеки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9yWQl, https://qrpage.net/qr/B5aKE, https://doi.org/10.1787/3f5d9a13-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2025-10-14
Share
ОКСФОРД  ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

ОКСФОРД  ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

У ній йдеться про відкриття нового проєкту в Оксфорді для демонстрації  значимості гуманітарних наук у ХХІ столітті. Центр Шварцмана для гуманітарних наук став найбільшим проєктом в історії Оксфордського університету, що являє собою не лише видатну інфраструктурну будівлю, а й символ інтеграції різних наукових дисциплін. Відбулось об’єднання дев’яти факультетів та інститутів гуманітарного профілю – з англійської літератури, історії, філософії, інтернет-інституту Оксфорда, факультету етики ШІ. Нова будівля має концертну залу на 500 місць, театральну залу на 250 місць, кінотеатр на 100 місць, а також можливості реалізації культурних проєктів у сфері мистецтва, музики, танців. Нова будівля не лише покращить умови для освітньої та викладацької діяльності, вона фактично ставить гуманітарні науки у центр системи. Проєкт має значення для всього академічного сектору, – не лише для Оксфорда. 185 мільйонів фунтів стерлінгів були надані щедрим донором, який побажав залишитись невідомим. Університет доклав значних зусиль, щоб будівля не виглядала ізольованою або «чужою» в історичному контексті. Замість вікторіанських будівель, які не були призначені для навчання, для студентів і дослідників створено нові умови: вони тепер працюють у сучасних спеціально спроектованих приміщеннях, серед яких сім міждисциплінарних бібліотек з великою заллю. Новий центр — не просто велика будівля, а фактично послання: гуманітарні науки здатні не лише існувати, а бути активним чинником у вирішенні суспільних і глобальних викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4GckK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-13
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОГРАМИ ПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ З ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОГРАМИ ПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ З ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт програми предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістр на основі НРК 6 та НРК 7. 

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт програми предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістр на основі НРК 6 та НРК 7. 

Проєкт містить два розділи – «Узагальнена структура предметного тесту» (мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємства, система міжнародних економічних відносин) та «Деталізована структура – напрями узагальненої структури» (25 детальних піднапрямів). Планується, що реалізація проєкту підтримає права вступників, здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти (наукові установи) та ознайомить заінтересовані сторони з програмою предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 22 жовтня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/p8Y4l, https://qrpage.net/qr/S3kGv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговоркеея #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-10-13
Share
ОЕСР: УДОСКОНАЛЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ОЕСР: УДОСКОНАЛЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Удосконалення вимірювання інвестицій у штучний інтелект» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Удосконалення вимірювання інвестицій у штучний інтелект» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що незважаючи на зростаючий глобальний інтерес до кількісної оцінки інвестицій у розвиток технологій штучного інтелекту, відсутність стандартизованих рамок та невідповідність даних ускладнюють отримання надійних оцінок, придатних для порівняння.  У цьому звіті експерти ОЕСР пропонують надійну та прозору систему вимірювання для вирішення цієї проблеми та здійснення коректних оцінок інвестицій у ШІ як в країнах ЄС, так і інших країнах. ШІ визначається як технологія загального призначення з потенціалом трансформації в різних секторах, що вимагає значних інвестицій не лише в розвиток цієї технології, але й у допоміжні активи, – навички, дані, апаратне забезпечення, організаційний капітал. Пропонується класифікувати інвестиції за чотирма основними групами: навички, дослідження та розробки, дані та обладнання, інші продукти інтелектуальної власності. Методологія базується на двоступеневому підході. Спочатку збираються агреговані дані по всій економіці з офіційних джерел, включаючи Євростат та бази даних EUKLEMS & INTANProd. Надалі, використовуючи загальнодоступні національні рахунки та галузеві джерела, інвестиції у ШІ оцінюються шляхом застосування коефіцієнтів інтенсивності ШІ, отриманих з патентних даних, академічних програм та статистики робочої сили. Методологія деталізує інвестиції за такими напрямками, як інформаційно-комунікаційні технології, винагорода спеціалістів, корпоративне навчання, програмне забезпечення та бази даних, а також телекомунікаційне обладнання. Це дозволяє визначити, як інвестиції у ШІ розподілені між країнами ЄС.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/TmIWb, https://qrpage.net/qr/mSn3f, https://doi.org/10.1787/13e0da2f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-13
Share