Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: БЕЗДРОТОВІ МЕРЕЖІ НАСТУПНОГО ПОКОЛІННЯ ТА ЕКОСИСТЕМА ПІДКЛЮЧЕННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо бездротових мереж наступного покоління та екосистеми підключення, представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що розвиток комунікаційних мереж обумовлений прогресом у галузі технологічних розробок й підкріплюється зростаючим попитом на ці мережі. Обсяг обміну даними постійно зростає як серед споживачів, так у сфері бізнесу під впливом систем штучного інтелекту, інтернету речей тощо. Покращення взаємодії між машиною та людиною, а також розвиток технологій сенсорної комунікації, що сприяють розвитку людини (включно з т.зв. інтернетом почуттів), розширення масштабів повністю автономних транспортних засобів вплинуть на майбутній попит на мережі. Експерти розглядають нові тенденції у формуванні бездротових мереж наступного покоління, тримаючи у центрі своєї уваги дослідницькі ініціативи, ринкові тенденції та розробки щодо інтеграції рішень наземного бездротового підключення (5G, 6G) із супутниками та іншими повітряними платформами. Вони звертають увагу на питання забезпечення сумісності, екологічної стійкості, безпеки / цифрової безпеки, цифрового розриву та регуляторної співпраці.

Детальніше: http://surl.li/ualyt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-30

144

ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ІДЕЇ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

Європейський центр цифрової освіти оприлюднив інформацію щодо грантового фінансування для різних категорій зацікавлених осіб – дослідників, інноваторів, підприємців, вихователів тощо.

Серед найбільш привабливих пропозицій – підтримка з боку ЄС, зокрема: «Політичний експеримент – цифрова освіта» (складова Програми «Erasmus+»), що пропонує грант у розмірі до 1 мільйона євро проектам, спрямованим на цифрове благополуччя, стратегії грамотності даних у початковій та середній освіті; «Відкрита фабрика інновацій 2024» (у складі Програми «Open Innovation Factory 2024») для підтримки пан’європейських підприємницьких команд вартістю до 400 тис євро для проєктів розвитку глибоких цифрових технологій.

Детальніше: http://surl.li/tzrhp, http://surl.li/tzrcv, http://surl.li/tzrfc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини

2024-05-29

208

ОЕСР: ЦИФРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо психічного здоров’я та цифрового середовища, представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що цифрові технології кардинально змінили спосіб життя і спілкування людей, надаючи як переваги і можливості, так і нові ризики, у тому числі – для психічного здоров’я. Експерти звертають увагу на особливості цифрового середовища, які допомагають пояснити, чому люди по-різному спілкуються і взаємодіють в мережі інтернет (анонімність, безтілесність, розгальмовування). У дослідженні розглядаються негативні моделі поведінки, пов’язані з проблемами психічного здоров’я (кібербулінг, надмірне або проблемне використання інтернету, проблемне використання соціальних мереж), а також на те, як імерсивні технології можуть посилити цей негативний вплив. Адже негативна поведінка у цифровому середовищі зростає. Пропонується новий політичний порядок денний, спрямований на використання можливостей і мінімізацію ризиків цифрових та імерсивних середовищ для психічного здоров’я людини.

Детальніше: http://surl.li/tzhmv, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-29

155

КНИЖКИ АНГЛІЙСЬКОЮ У FUTURE LIBRARIUS

Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.

Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.

Усі бажаючі можуть обрати книгу на свій смак у залежності від свого рівня володіння англійською мовою. Щоб найкраще опанували навички читання доступні зручні інструменти покращення англійської, а саме – читання англійської літератури в оригіналі. У FutuLib представлено 14 жанрів – від наукової фантастики до детективів та філософських трактатів. Наявна зараз добірка буде у майбутньому постійно поповнюватись. Проєкт реалізується Future Perfect за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури та інформаційної політики України.

Детальніше: http://surl.li/tzdrx, http://surl.li/tzdrz, https://librarius.pro/future-lib

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28

370

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі їх явного використання для перевірки граматики, орфографії та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?

Детальніше: http://surl.li/tymag

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28

164

ОЕСР: ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ, ЇЇ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження віртуальної реальності, які представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що розвиток тривимірних технологій ставить питання про можливості, ризики та вплив імерсивних середовищ на уряди, компанії, людей і суспільство в цілому. Детально розглядаються імерсивні цифрові середовища та робиться акцент на важливості віртуальної реальності у зв’язку з її доведеною здатністю до масштабування. Пояснюються особливості технології віртуальної реальності, її переваги, можливості, наведені конкретні приклади використання цієї технології, а також надано пояснення щодо критеріїв визначення того, коли вона є корисною, а коли – ні. Розглядається концепція DICE щодо використання віртуальної реальності для речей, які в іншому випадку є небезпечними, неможливими, контрпродуктивними або дорогими, – йдеться про її залучення для вирішення навчальних завдань. Окрему увагу приділено проблемам конфіденційності (зокрема – відстеженню даних), а також безпеки в цілому.

Детальніше: http://surl.li/tyyor, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-28

157

ЗДОБУТТЯ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК У БІБЛІОТЕКАХ

Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках – Хабах цифрової освіти».

Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це – другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.

Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu

Фото: УБА

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-05-27

218

ОЕСР: ПОШИРЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, – в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.

Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані

2024-05-27

160

ВПЛИВ НА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС РЕФЛЕКСІЇ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ПО РОБОТІ З ГШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань».

Здатність використовувати ГШІ схожа на управління часом або інші навички, освоєння яких студентами вимагає відповідної практики. Як переконатися, що навчальні завдання та інструкції до них складені правильно? Автори надають поради щодо створення завдань за допомогою ГШІ, проведення опитувань студентів за шкалою Лайкерта (що дозволить визначити досвід використання інструментів ГШІ та їх вплив на процес навчання), визначення різних навчальних потреб студентів, які не працював з ГШІ і хто має значний досвід. Для подолання нерівності потрібно додавати більш детальну інструкцію та наочні приклади до завдань, а також залучати усіх студентів до використання ШІ. Проведення опитування на початку семестру є хорошим способом виявити студентів, які потребують додаткової уваги і спрямувати у потрібне русло їх зусилля, зацікавити. Звісно, це означає додаткове навантаження на викладачів, але зважаючи на переваги, які отримають студенти під час навчання та приймаючи до уваги наявні очікування майбутніх роботодавців, – це робити варто.

Детальніше: http://surl.li/twnmn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-24

184

УКРАЇНА: ПЕРЕДОВІ АКАДЕМІЧНІ ПРАКТИКИ

Управління з питань освіти та молоді Естонії та Міністерство освіти і науки України започаткували проєкт «Україна: передові академічні практики».

Він має на меті продемонструвати потенціал синергії в міжнародних програмах ЗВО; сприяти підвищенню стандартів якості вищої освіти (академічне визнання, акредитація, рейтинги університетів та оцінювання); поширити застосування інструментів е-освіти; просувати освітній маркетинг в університетах; зробити усталеними етичні норми управління у вищій освіті. Наразі усім зацікавленим особам пропонується взяти участь в анонімному опитуванні щодо гарних академічних практик, пов’язаних зі взаємодією між співробітниками університетів. Заповнити анкету можна до 20 червня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/twmur, http://surl.li/twmux, http://surl.li/twmvc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-24

238